Історія справи

Постанова КГС ВП від 24.01.2023 року у справі №922/4022/20
Постанова КГС ВП від 24.01.2023 року у справі №922/4022/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/4022/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Стратієнко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Мамай А.С.,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг"

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Крестьянінов О. О., Фоміна В. О., Шевель О. В.

від 08.11.2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг"

про стягнення 2 153 600,01 грн

1. Історія справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" про стягнення боргу за договором купівлі-продажу № 3/07-031 від 16.07.2018 у розмірі 1 765 015,30 грн, інфляційних втрат за період прострочення з 18.09.2018 по 01.11.2020 у розмірі 257 804,24 грн, 3% річних за період прострочення з 18.09.2018 по 11.12.2020 в сумі 130780,47 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.02.2022 у справі №922/4022/20 у позові відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" задоволено частково; скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2022 у справі 922/4022/20; прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" суму боргу за договором купівлі-продажу №3/07-031 від 16.07.2018 у розмірі 796 410,29 грн, інфляційні втрати за період з 18.09.2018 по 01.11.2020 в сумі 257 804, 24 грн, 3% річних за період прострочення з 18.09.2018 по 11.12.2020 в сумі 130 780,47 грн; в іншій частині позову відмовлено.

25.10.2022 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" - адвоката Захарова П.В. до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №922/4022/20, в якій він просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

06.11.2022 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" - адвоката Мамай А.С до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №922/4022/20, в якій він просив стягнути з відповідача на користь позивача 45 305,57 грн.

2. Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" - адвоката Захарова Павла Валентиновича про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 24000,00 грн залишено без задоволення. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" - адвоката Мамай Артура Сергійовича про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" 45 305,57 грн витрат на правову допомогу.

Додаткова постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- відповідач до закінчення судових дебатів (або до прийняття судового рішення) не заявляв про свій намір протягом п`яти днів після його ухвалення надати докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити. Відтак, додані до заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення докази, зокрема, копії додаткової угоди №2 від 28.04.2022 до договору про надання правової допомоги №05/01/2021-1 від 25.12.2020, кінцевого розрахунку вартості витрат на правничу допомогу та детального опису робіт, виконаних під час надання правової допомоги від 24.10.2022, акта прийому-передачі наданих послуг №2 від 24.10.2022 за договором про надання правової допомоги №05/01/2021-1 від 25.12.2020 залишаються без розгляду на підставі статті 118 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи, що відповідачем не були підтверджені допустимими доказами понесені в апеляційній інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн, колегія суддів залишає без задоволення заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" - адвоката Захарова П.В. про ухвалення додаткового рішення;

- дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджується понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи фактичний обсяг наданих послуг та витрачений час, зважаючи на часткове задоволення позову (55,02% від ціни позову) та з огляду на відсутність заперечень відповідача на заяву про ухвалення додаткової постанови або клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критерію реальності, співмірності та розумності розміру цих витрат, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 45 305,57 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 та ухвалити нове рішення, яким: - відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" - адвоката Мамай Артура Сергійовича про ухвалення додаткового рішення; - заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" - адвоката Захарова Павла Валентиновича про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 24000,00 грн задовольнити.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: - суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 15 16 123 126 129 Господарського процесуального кодексу України, статті 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та не врахував висновки щодо застосування вказаних норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 щодо вимог реальності, розумності, обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат.

Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначив, що ним було зазначено про наявність витрат на правничу допомогу у відзиві на апеляційну скаргу, відтак суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн. При цьому, відповідач зазначив, що правова позиція щодо достатності вказання на наявність витрат на правову допомогу у відзиві на апеляційну скаргу викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3715/17.

12.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Водночас, у відзиві на касаційну скаргу зазначено, що позивач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи в суді касаційної інстанції судові витрати у розмірі 15 000 грн та заявлено про те, що докази понесених витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення Верховним Судом рішення у справі.

4. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів скаржника про наявність підстав для скасування додаткової постанови апеляційного господарського суду в частині задоволення заяви представника Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" - адвоката Мамай А.С. про ухвалення додаткового рішення, Суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Верховний Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ № 922/1964/21).

Відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається із матеріалів справи, від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" - адвоката Мамай А.С до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №922/4022/20, в якій він просив стягнути з відповідача на користь позивача 45 305,57 грн витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 305,57 грн, позивачем до позовної заяви було надано, зокрема, копії: договору №14/01/02-11/2020МСП від 02.11.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Мамай, Самілик та партнери» (адвокатське об`єднання); договору про надання правової (правничої) допомоги (приєднання до договору про надання професійної правничої допомоги) від 02.11.2020, який укладено між адвокатом Мамай А.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" про приєднання до договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №14/01/02-11/2020/МСП від 02.11.2020; додаток №1 від 02.11 2020 до договору №14/01/02-11/2020/МСП від 02.11.2020 про надання правової допомоги (завдання (калькуляція-рахунок) №1 на суму 28 500,00 грн; звіт (акт) №1 наданих послуг від 11.12.2020 на суму 28 500,00 грн; платіжне доручення № 84 від 11.12.2020 на суму 14 250,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами договору №14/01/02-11/2020/МСП про надання професійної (правничої) допомоги (далі договір) адвокатське об`єднання зобов`язується виключно за завданням клієнта надати правову допомогу щодо представництва та захисту інтересів клієнта, іншої правової допомоги та послуг, які визначаються у завданні, в рамках врегулювання виниклого у клієнта із його контрагентом господарського спору за укладеним між ними договором №03/07-031 купівлі продажу від 16.07.2018, а клієнт зобов`язується оплатити Адвокатському об`єднанню зазначену послугу, в порядку та на умовах, визначених цим договором та/або завданням (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору вибір клієнтом Адвокатського об`єднання здійснюється шляхом укладання додаткового договору про приєднання до договору про надання професійної правової (правничої) допомоги між адвокатом адвокатського об`єднання та клієнтом з урахуванням побажань клієнта та/або спеціалізації адвоката у відповідній галузі права та з метою виконання принципів компетентності та добросовісності на стадії прийняття адвокатом доручення клієнта. Адвокат адвокатського об`єднання та клієнт, що уклали договір про надання правової допомоги, який є договором приєднання доданого договору, керуються умовами даного договору з урахуванням умов договору про приєднання та завдання, що узгоджені сторонами договірних правовідносин, які є невід`ємними частинами даного договору.

Клієнт доручає та оплачує послуги, гонорар успіху, витрати, а Адвокатське об`єднання, в тому числі через адвоката, бере на себе зобов`язання здійснювати дії, визначені в узгодженому сторонами завданні, у наступні спосіб та в межах, зокрема, здійснювати захист та представництво клієнта у господарських справах, для чого надає йому право: подавати від імені такої особи або в її інтересах, в тому числі, заяви, клопотання, запити, позовні заяви, господарські позови, відзиви, письмові пояснення, заперечення, знайомитись з матеріалами справи (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору початок надання послуг визначається з моменту попередньої оплати (авансування) послуг, підписання відповідних документів, а саме: актів приймання передавання відповідних документів, завдання, що є додатком до цього договору і його невід`ємною частиною.

Згідно із пунктом 3.4 договору приймання клієнтом результатів виконання цього договору Адвокатським об`єднанням оформлюється звітом (актом) про виконання договору та/або доручення клієнта.

Відповідно до положень пункту 6.1 договору за надання правової допомоги клієнт (замовник) здійснює оплату послуг Адвокатського об`єднання по господарським спорам у розмірі від 1500, 00 грн за одну годину фактично наданих послуг.

За загальним правилом, якщо інше не передбачено сторонами в узгодженому завданні, у разі досягнення Адвокатським об`єднанням позитивного або частково позитивного результату на користь клієнта, клієнт зобов`язаний в порядку та строки, визначені пунктами 6.3 - 6.5 цього договору, сплатити на користь Адвокатського об`єднання додатковий гонорар успіху в розмірі 2,5% від суми (розміру) майнової вигоди, яку отримав клієнт в результаті надання йому Адвокатським об`єднанням правових послуг. Оплата послуг, гонорару успіху, фактичних витрат здійснюється згідно із узгодженим сторонами завданням, яке є додатком до цього договору, в безготівковій формі, згідно з договором, у триденний строк після підписання завдання та/або виставлення відповідного рахунку (пункт 6.1 договору).

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до його повного виконання або розірвання (пункт 9.1 договору).

За умовами договору про надання правової (правничої) допомоги (приєднання до договору про надання професійної правничої правової допомоги) (далі договір приєднання) клієнт доручає, а адвокат зобов`язується в узгоджені сторонами в завданні до основного договору строки та порядку надавати клієнту правову допомогу щодо захисту інтересів клієнта, представництва клієнта з усіма належними для того повноваженнями, зокрема, в судах будь-якої інстанції та юрисдикції, по всіх категоріях справ з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, заявнику, скаржнику. У тому числі: знати про дату, час та місце розгляду справи та про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються інтересів клієнта, брати участь у судових засіданнях, давати пояснення, подавати заяви, скарги, позовні заяви відзиви, відповіді на відзиви, заявляти клопотання , подавати докази, оскаржувати судові рішення в апеляційному, касаційному порядку (пункт 1.1 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами; якщо договір не буде припинений з ініціативи клієнта, діє протягом всього провадження у справах клієнта, доки не будуть вичерпані всі засоби захисту, передбачені національним законодавством, а у справах не буде прийнято остаточні рішення (пункти 5.1 та 5.2 договору).

У завданні (калькуляція рахунок) №1 (додаток №1 до договору) зазначено, що попередньо визначена величина загальної вартості узгодженого обсягу доручення від 28500,00 грн. При ухваленні судового рішення на користь клієнта, клієнт зобов`язаний сплатити на користь Адвокатського об`єднання гонорар успіху у розмірі 2,5% від суми задоволених судом в майбутньому позовних вимог клієнта.

11.12.2020 між клієнтом та Адвокатським об`єднанням складено акт № 1 надання правових послуг за договором на суму 28 500,00 грн, відповідно до якого Адвокатським об`єднанням були надані послуги з надання правової допомоги а наступному обсязі:

- інтерв`ювання клієнта, збір та правовий аналіз інформації, що стосується суті виниклого у клієнта із його контрагентом господарського спору, збір наявної у клієнта первинно - бухгалтерської та іншої правової документації, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань клієнту; кількість витраченого часу 2 год, вартість за 1 годину 1500,00 грн, загальна вартість надання послуги 3000,00 грн;

- вивчення та детальний правовий аналіз первинної та іншої правової документації клієнта, збір додаткової необхідної для надання правової допомоги інформації та документації, уточнення та підсумкове узагальнення фактичних обставин виниклого у клієнта із його контрагентом господарського спору; кількість витраченого часу 2 год, вартість за 1 годину 1500,00 грн, загальна вартість надання послуги 3000,00 грн;

- збір, вивчення та фактичне застосування до спірних правовідносин сторін нормативно матеріальної та процесуальної правової бази, відповідної судової практики судів касаційної інстанцій та міжнародних судових установ, на підставі яких має бути розглянутий і вирішений виниклий між клієнтом та його контрагентом господарський спір; кількість витраченого часу 2 год, вартість за 1 годину 1500,00 грн, загальна вартість надання послуги 3000,00 грн;

- підготовка узагальнюючого розрахунку суми заборгованість контрагента клієнта перед самим клієнтом; кількість витраченого часу 6 год, вартість за 1 годину 1500,00 грн, загальна вартість надання послуги 9000,00 грн;

- підготовка і складання позовної заяви; кількість витраченого часу 5 год, вартість за 1 годину 1500,00 грн, загальна вартість надання послуги 7500,00 грн;

- підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додаються до позовної заяви; кількість витраченого часу 2 год, вартість за 1 годину 1500,00 грн, загальна вартість надання послуги 3000,00 грн.

Крім того, в акті зазначено, що у разі задоволення господарським судом позовної заяви про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу, в порядку та строки, визначені договором, клієнт зобов`язаний сплатити на користь Адвокатського об`єднання 2,5% від загальної суми майнових позовних вимог позивача, а саме 53840,00 грн. У разі часткового задоволення судом позовної заяви, клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню 2,5 % від частково задоволеної господарським судом суми майнових вимог позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, на час ухвалення додаткової постанови судом апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" витрат на правничу допомогу не надходило.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" також не містить жодного розрахунку чи доказу, якими б відповідач обґрунтовував свою незгоду з розрахунком витрат позивача.

Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ № 922/1964/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Суд апеляційної інстанції дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджується понесення витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши фактичний обсяг наданих послуг та витрачений час, зважаючи на часткове задоволення позову (55,02% від ціни позову) та на відсутність заперечень відповідача щодо заяви про ухвалення додаткової постанови або клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критерію реальності, співмірності та розумності розміру цих витрат, дійшов висновку про задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 45 305,57 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Що ж до доводів відповідача про те, що апеляційним господарським судом неправильно застосовано статті 15 16 123 126 129 Господарського процесуального кодексу України, статті 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та не враховано висновки щодо застосування вказаних норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 щодо вимог реальності, розумності, обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, то колегія суддів зазначає, що неврахування висновку Верховного Суду з приводу застосування норми права може бути підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України не у будь-якому випадку, а тоді, коли саме неврахування такого правового висновку щодо застосування конкретної норми права призвело до помилкового висновку, що прямо або опосередковано впливає на прийняте рішення по суті.

Верховний Суд враховує, що зазначені скаржником судові рішення не містять протилежної позиції щодо застосування положень статей 15 16 123 126 129 Господарського процесуального кодексу України, статей 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порівняно з позицією суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається, а лише зазначають про необхідність суду виходити з критерію реальності витрат та розумності їхнього розміру, а також про право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

Щодо доводів скаржника про наявність підстав для скасування додаткової постанови апеляційного господарського суду в частині залишення без задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" - адвоката Захарова Павла Валентиновича про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 24 000,00 грн, Суд зазначає наступне.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

У постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 911/2130/21, від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 зазначено, що неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу від 09.09.2022 відповідач надав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, зокрема, зазначив, що юридичні послуги, надані Адвокатським об`єднанням «Вайз Ло Груп» складаються з: правового аналізу документів 50 000 грн; підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу 20 000,00 грн; правового аналізу судової практики 15 000,00 грн; представництва інтересів відповідача в судових засіданнях - орієнтовно 2.

Водночас, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідач до закінчення судових дебатів (або до прийняття судового рішення) докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат не подав, як і не зробив заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Разом з тим, звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, відповідач не просив поновити пропущений процесуальний строк для подання заяви та доказів на підтвердження розміру судових витрат.

Враховуючи наведене, встановивши, що відповідачем до закінчення судових дебатів у справі не було зроблено заяву про те, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та відповідно не подано дані докази до закінчення судових дебатів у справі, суд апеляційної інстанції правомірно залишив без задоволення заяву представника відповідача - адвоката Захарова П.В. про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 24 000,00 грн.

Аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, з посиланням на постанову Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3715/17 відхиляються судом з огляду на те, що правовідносини у справі № 911/3715/17 та у справі, що переглядається, не є подібними оскільки у справі № 911/3715/17 в ході здійснення апеляційного провадження стороною до апеляційного суду було подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а подане клопотання про залучення доказів щодо понесених судових витрат залишилось не розглянутим апеляційним судом, в той час як у даній справі відповідач до закінчення судових дебатів (або до прийняття судового рішення) докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат не подав, як і не зробив заяву про те, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

6. Розподіл судових витрат

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 у справі № 922/4022/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

Л. В. Стратієнко