ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/185/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явився

відповідача - Саражан Н. М. (паспорт НОМЕР_1)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.05.2019 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства "Азот"

до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"

про визнання договору недійсним

У зв'язку з відпусткою судді Колос І. Б. та судді Львова Б. Ю. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягами з протоків повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.12.2019 та від 17.12.2019, які наявні в матеріалах справи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Азот" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про визнання недійсним договору на розподіл природного газу №01/17480/т-15 від 31.12.2014 з моменту його укладення, з підстав відсутності необхідних повноважень для вчинення такого правочину у особи, яка укладала оспорюваний правочин від імені публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз".

2. Згодом позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог.

3. Крім того, відповідачем у відзиві на позов було заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, оскільки вже є судове рішення в спорі між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав.

Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.05.2019 (суддя Спаських Н. М. ) у справі №925/185/19 відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто заявнику заяву про збільшення розміру позовних вимог від 24.05.2019 №501-06/312 з додатками; клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволено; закрито провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Азот" до публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про визнання недійсним договору на розподіл природного газу №01/17480/т-15 від 31.12.2014 з моменту його укладення.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 (колегія суддів у складі: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А., Дідиченко М. А.) ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.05.2019 залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційних скарг

6. Публічне акціонерне товариство "Азот" у касаційній скарзі просить суд ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі №925/185/19 скасувати та передати справу до суду першої інстанції для розгляду позовних вимог по суті.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. У касаційній скарзі ПАТ "Азот" наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що доповнення немайнового позову майновою вимогою про стягнення коштів не є збільшенням позовних вимог, а є пред'явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову.

8. Позивач також зазначає, що оскільки позовна вимога про стягнення коштів, які були перераховані позивачем на виконання умов оспорюваного договору, є похідною по відношенню до позовної вимоги про визнання договору ненедійсним, то в силу положень статті 173 ГПК України такі позовні вимоги можуть бути об'єднані в одній позовні заяві.

9. Отже, на переконання скаржника, суд першої інстанції, встановивши недоліки поданої заяви про збільшення позовних вимог, мав ухвалити рішення про залишення такої заяви без руху відповідно до статей 162, 164, 172, 174 ГПК України.

Аргументи інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводи касаційної скарги не визнає та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також просить залишити ухвалу місцевого суду та постанову апеляційного суду без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

11. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.02.2019 у справі №925/185/19 порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Азот" до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про визнання недійсним договору на розподіл природного газу №01/17480/т-15 від 31.12.2014 з моменту його укладення, з підстав відсутності необхідних повноважень для вчинення такого правочину у особи, яка укладала оспорюваний правочин від імені публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз".

12. В межах здійснення підготовчого провадження у справі, позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд розглянути дві позовні вимоги:

- визнати недійсним договір на розподіл природного газу №01/17480/т-15 від
31.12.2014, укладений між публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" та публічним акціонерним товариством "Азот" з моменту його укладення;

- стягнути з публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на користь публічного акціонерного товариства "Азот" 207 576 505,24 грн. за період з 16.05.2016 по 16.05.2019 за договором на розподіл природного газу №01/17480/т-15 від 31.12.2014.

13. Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду та повернення вказаної заяви позивачу. Відмовляючи у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, суди виходили з того, що доповнення немайнового позову майновою вимогою про стягнення коштів є не збільшенням позовних вимог, а пред'явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову. Також, судом першої інстанції встановлено відсутність доказів направлення вказаної заяви відповідачу у справі.

14. У відзиві на позов № 551/29 від 06.03.2019 відповідач просив суд закрити провадження у справі № 925/185/19 на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України, з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, оскільки вже є судове рішення у спорі між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав.

15. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на розгляді Господарського суду Черкаської області перебувала справа №925/708/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Азот" до публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про визнання недійсним договору про розподіл природного газу №01/17480/т-15 від 31.12.2014 з підстав, що особа, яка укладала оспорюваний правочин від імені ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" не мала необхідних повноважень для вчинення такого правочину.

16. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.08.2016 у справі №925/708/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016, в позові відмовлено повністю.

17. З огляду на наявність рішення від 09.08.2016 у справі №925/708/16, яке набрало законної сили в спорі між тими ж самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, що й у справі №925/185/19, місцевий суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Господарський процесуальний кодекс України

18. Частина друга статті 46

Крім прав та обов'язків, визначених у Господарський процесуальний кодекс України:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені Господарський процесуальний кодекс України.

19. Частина перша статті 173

В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

20. Частина перша статті 174

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у Господарський процесуальний кодекс України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

21. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Частина третя статті 304

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

24. Пункт 1 частини першої статті 308

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

25. Стаття 309

1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

26. Касаційний господарський суд відповідно до припису статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи.

27. Оскільки ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції оскаржується позивачем лише в частині відмови у прийнятті до розгляду та повернення заяви про збільшення розміру позовних вимог, касаційний перегляд здійснюється в межах вимог касаційної скарги.

28. Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Азот" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною вимогою до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про визнання недійсним договору на розподіл природного газу №01/17480/т-15 від 31.12.2014 з моменту його укладення.

29. Тобто, предметом позову у справі №925/185/19 є вимога немайнового характеру.

30. Водночас, у заяві про збільшення позовних вимог позивач просить суд розглянути позовну вимогу про стягнення з відповідача 207 576 505,24 грн. за період з 16.05.2016 по 16.05.2019 сплачених позивачем за договором на розподіл природного газу №01/17480/т-15 від 31.12.2014.

31. Отже, позивачем заявлено майнову вимогу, яка не заявлялась при зверненні з даним позовом.

32. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

33. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог.

34. Разом з тим, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, в тому числі шляхом доповнення немайнової вимоги майновою.

35. В заяві про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути кошти за договором на розподіл природного газу №01/17480/т-15 від 31.12.2014, тобто фактично йдеться про нову вимогу, яка може бути заявлена шляхом подання іншого позову.

36. Доповнення немайнового позову майновою вимогою про стягнення коштів є не збільшенням позовних вимог, а пред'явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову.

37. Отже, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наведене вище виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви від 27.05.2019 в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

38. Доводи касаційної скарги про те, що відповідно до положень статті 173 ГПК України позовні вимоги майнового та немайнового характеру можуть бути об'єднані в одній позовні заяві, а тому спільний розгляд вимог про визнання договору недійсним та про стягнення коштів не суперечить нормам ГПК України, касаційний суд відхиляє з огляду на таке.

39. Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

40. Однак, касаційний суд відзначає, що таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

41. Можливість об'єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним ГПК України не передбачено.

42. Таким чином позивач помилково ототожнює підстави та умови подання заяви про збільшення розміру позовних вимог (стаття 46 ГПК України) та об'єднання декількох позовних вимог в одній позовній заяві (стаття 173 ГПК України), у зв'язку з чим заява позивача про збільшення розміру позовних вимог не може бути прийнята до розгляду.

43. Посилання скаржника на необхідність застосування до вказаної заяви про збільшення розміру позовних вимог положень статті 174 ГПК України є також безпідставними, оскільки можливість залишення позовної заяви, яку подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, без руху не передбачено стосовно заяв про збільшення або зменшення позовних вимог.

44. При цьому, касаційний суд погоджується з доводами апеляційного господарського суду про те, що навіть якби суд залишив заяву позивача без руху, для усунення виявленого недоліку, то в цій процесуальній дії не було б необхідності, з огляду на те, що як встановлено судом, спірна заява не є заявою про збільшення позовних вимог у розумінні положень статті 46 ГПК України, а тому підлягає поверненню.

45. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті та повернув ПАТ "Азот" заяву про збільшення розміру позовних вимог.

46. Враховуючи викладене, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Азот" та скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 та ухвали Господарського суду Черкаської області від 30.05.2019.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, що призвели до ухвалення незаконних рішень.

48. Відповідно до положень ГПК України не встановлено підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішення та постанови.

Судові витрати

49. Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на ПАТ "Азот", оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу господарського суду та постанову апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 30.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі №925/185/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Бенедисюк

Суддя І. В. Булгакова

Суддя Т. М. Малашенкова