Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 921/128/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в порядку письмового провадження

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Данко Л.С., Галушко Н.А., Орищин Г.В.

від 17.08.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Управління транспорту, комунікацій та зв'язку Тернопільської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Державна казначейська служба України, 2) Міністерство фінансів України

про стягнення збитків у сумі 109 358,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Управління транспорту, комунікацій та зв'язку Тернопільської міської ради, треті особи на стороні відповідача: Державна казначейська служба, Міністерство фінансів України про стягнення 109358 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.07.2018 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезгаданим судовим рішенням суду першої інстанцій Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №49/ДНЮ від 27 липня 2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/2430/18 від 13.08.2018),

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" № 49/ДНЮ від 27 липня 2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/2430/18 від 13.08.2018) з доданими до неї матеріалами всього на 15-ти аркушах повернуто Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця".

Дана ухвала мотивована тим, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", підписана виконуючим обов'язки начальника виробничого підрозділу "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ОСОБА_2.) та начальником юридичного сектору підрозділу "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ОСОБА_1.), тобто неналежними представниками у розумінні вимог закону. В даному випадку, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" №49/ДНЮ від 27 липня 2018 року (вх. №ЛАГС 01-05/2430/18 від 13.08.2018) підписана особами, які не мають права її підписувати.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" 31.08.2018 звернулось до Верховного Суду, через Львівський апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2018 у справі №921/128/18 про повернення апеляційної скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що предметом позову у даній справі є стягнення 109358,00 грн, а отже ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних людей станом на 01.01.2018, тому в силу ст. 12 ГПК України є малозначною. В свою чергу ст. 58 ГПК України передбачено, що при розгляді справ у малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років і має цивільну процесуальну дієздатність.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 04.10.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2018 у справі №921/128/18. Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.10.2018 року у зв'язку з відрядженням судді Вронської Г.О. для розгляду справи №921/128/18 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За приписами п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно приписів ч.ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційну скаргу підписано представниками Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за довіреностями б/н від 19.07.2018 та від 11.07.2018 ОСОБА_2. та ОСОБА_1., проте до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували правовий статус представників скаржника, як адвоката.

30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401- VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1401), яким внесено зміни до Конституції України та доповнено Основний Закон окремими статтями.

За приписами частин 3 та 4 ст. 131-2 Конституції України (в редакції Закону №1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді, зокрема, у малозначних спорах.

За змістом статті 131-2 Конституції України необхідність її додаткової регламентації законом передбачена частиною четвертою цієї статті щодо встановлення винятків представництва в суді адвокатами, зокрема, визначення поняття малозначних спорів.

У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в даній справі є стягнення 109358,00 грн, а, отже, ціна позову у справі №921/128/18 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки процесуального закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст.59 цього Кодексу.

З огляду на викладене, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" як сторона у справі, віднесеної процесуальним законом до малозначних, не позбавлено права на представництво своїх законних інтересів, у тому числі і на звернення із апеляційною скаргою, зокрема, штатними юрисконсультами, юристами - працівниками власних структурних підрозділів тощо.

Вказане є виключенням із загального правила прямої дії норми статей 59, 131-2 Конституції України та підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, яким передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Проте, повертаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" суд апеляційної інстанції наведене не взяв до уваги, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та передачі справи для розгляду суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною 6 ст. 310 зазначеного Кодексу передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 310 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2018 у справі № 921/128/18 скасувати.

3. Справу № 921/128/18 передати на розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець