Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.04.2018 року у справі №915/549/16
Ухвала КГС ВП від 28.01.2018 року у справі №915/549/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/549/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

боржник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

ліквідатор - арбітражний керуючий Безабчук А.В.,

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 арбітражного керуючого Безабчук А.В.

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017

у складі колегії суддів: Богатир К.В. (головуючий), Жеков В.І., Лашин В.В.

у справі за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 11.05.2018 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду із заявою про визнання його банкрутом в порядку статей 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у зв'язку з неспроможністю задовольнити зобов'язання перед кредиторами в сумі 14 223 018,50 грн, відсутністю майна та грошових коштів для задоволення вимог кредиторів.

2. 12.05.2016 ухвалою Господарського суду Миколаївської області заяву боржника прийнято до розгляду.

3. 19.05.2016 ухвалою Господарського суду Миколаївської області порушено провадження у справі про банкрутство боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4. 14.06.2016 постановою Господарського суду Миколаївської області ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну (далі - Безабчук А.В.).

5. 20.09.2016 ухвалою Господарського суду Миколаївської області встановлено порядок і розмір задоволення вимог кредиторів ФОП ОСОБА_1,б а саме : у другу чергу - вимоги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в сумі 100 336,26 грн.; у третю чергу - вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") у сумі 15 325 850,25 грн; вимоги ОСОБА_7 у сумі 763 154 грн.

6. 14.11.2016 ухвалою Господарського суду Миколаївської області зокрема затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ФОП ОСОБА_1, припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1, припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Безабчук А.В., припинено провадження у справі.

7. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016 скасовано та направлено справу на розгляд до Господарського суду Миколаївської області. Апеляційний господарський суд вказав, що ліквідатором не надано інформації щодо виконавчих проваджень №51465207 від 16.06.2016 та №50463543 від 15.03.2016, що були відкритті на виконання наказу господарського суду Миколаївської області №915/1403/15 від 23.11.2015 та відповідно до яких з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" стягнуто заборгованість у розмірі 102 344,90 дол. США та 47 968,24 грн, а саме щодо їх закриття, зупинення або виконання боржником; ліквідатором не було здійснено заходів й щодо виявлення показників дебіторської заборгованості боржника та повернення цієї заборгованості; ліквідатором не надано суду документи, які підтверджують вчинення ним у повному обсязі дій, направлених на пошук майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; не перевірено обставини щодо відчуження боржником майна за договорами, посилання на які містяться в інформаційних довідках, що наявні в матеріалах справи та які були вчинені боржником до порушення провадження у справі про банкрутство.

8. Протокольним рішенням комітету кредиторів банкрута від 09.06.2017 обрано головою комітету кредиторів представника ТОВ "Фінансова компанія "Форінт".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

9. 28.08.2017 ухвалою Господарського суду Миколаївської області затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ФОП ОСОБА_1, припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 та припинено провадження у справі № 915/549/16.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. 23.10.2017 постановою Одеського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2017 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 скасовано, матеріали справи направлено до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

11. 06.02.2018 ліквідатором ФОП ОСОБА_1 Безабчук А.В. подано касаційну скаргу, в якій вона просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2017 залишити без змін.

12. 10.05.2018 від кредитора - ФК "Форінт" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Звертаючись з касаційною скаргою ліквідатор ФОП ОСОБА_1 Безабчук А.В. стверджує про порушення апеляційним господарським судом норм положення статей 90, 92 Закону про банкрутство. Зокрема зазначає, що до повноважень ліквідатора не входить обов'язок здійснювати аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника, а також виявляти ознаки фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства.

Б. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

14. У відзиві на касаційну скаргу кредитор вказує, що апеляційний суд вірно встановив, що суд першої інстанції припустився порушень норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

15.1. Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

15.2. Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

15.3. Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

16. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

17.1. Стаття 41. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії

1. Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

2. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

3. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

5. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

6. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

7. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

17.2. Стаття 46. Звіт ліквідатора

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

3. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

17.3. Стаття 83. Припинення провадження у справі про банкрутство

1. Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:

6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом;

17.4. Стаття 90. Загальні положення про банкрутство фізичної особи

1.Правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

2. Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів.

17.5. Стаття 91. Розгляд господарським судом справи про банкрутство фізичної особи

6. У постанові про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

17.6. Стаття 92. Особливості задоволення вимог кредиторів фізичної особи, визнаної банкрутом

1.Господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.

5. Господарський суд за вмотивованим клопотанням будь-кого з учасників у справі про банкрутство, арбітражного керуючого або за власною ініціативою може не допустити звільнення фізичної особи від зобов'язань, якщо боржник:

ухилявся від виконання зобов'язань щодо погашення боргів;

вчинив дії щодо приховування майна;

не надавав необхідну інформацію або надавав недостовірну інформацію господарському суду, який розглядає справу про банкрутство.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з'ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

20. Приймаючи ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, суд першої інстанції дійшов висновків, що ліквідатором виконано вимоги, передбачені Законом, матеріали справи свідчать про відсутність майна та майнових прав, грошових коштів для здійснення підприємницької діяльності, погашення заборгованості та можливості відновлення платоспроможності боржника. Однак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із апеляційним господарським судом про передчасність таких висновків місцевого суду.

21. Судами першої та апеляційної інстанції за результатами розгляду звіту ліквідатора було встановлено, що відповідно до інвентаризаційного опису від 20.07.2016, інвентаризаційною комісією було виявлено майно банкрута, а саме: 3-кімнатну квартиру, що перебуває в іпотеці ПАТ "ОТП Банк" на підставі договору іпотеки №303 від 17.02.2010, який . Суд першої інстанції зазначив, що даний договір було укладено ПАТ "ОТП Банк" з фізичною особою ОСОБА_1 та з нього не витікає, що він укладався для забезпечення підприємницької діяльності. В матеріалах справи міститься копія іпотечного договору №РМ-SME400/01/2010 від 17.02.2010, а кредитний договір від 09.10.2007 ML 400/403/2007 в матеріалах даної справи про банкрутство відсутній. Суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що за відсутності в матеріалах справи кредитного договору неможливо встановити на які цілі ОСОБА_1 брався даний кредит - на споживчі цілі або направлений на здійснення підприємницької діяльності. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із апеляційним судом, що без з'ясування даних фактів висновок господарського суду першої інстанції про те, що іпотечне майно у вигляді квартири не пов'язано із здійсненням ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності, є передчасним.

22. Крім того, судами встановлено, що вимоги кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" виникли на підставі кредитних договорів від 25.12.2007, від 25.12.2007, від 25.12.2007, від 15.05.2008, від 15.05.2008, 15.05.2008, від 15.05.2008, від 15.05.2008, та підтверджуються рішеннями господарського суду Миколаївської області від 21.09.2015 у справі № 915/1403/15 і від 29.09.2015 у справі № 915/634/15, а також відповідними розрахунками. Відповідно до наданих ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" розрахунків заборгованості, перші значні прострочки погашення заборгованості за кредитами почали відбуватись з жовтня 2014 року. Також вимоги кредитора ОСОБА_7 виникли на підставі договору позики від 03.11.2014 та кінцевим строком повернення якої є 03.05.2015, а вимоги кредитора Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області у розмірі 100 336,26 грн виникли у період з 2013року по 2016рік. Крім того, як встановлено, апеляційним господарським судом встановлено, що при наявності великої заборгованості ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Державною податковою інспекцією ОСОБА_1 наприкінці 2014 року були укладені договори дарування та купівлі - продажу, за якими боржник здійснив відчуження нерухомого майна. Однак, звіт ліквідатора не містить будь-яких висновків щодо аналізу договорів дарування та купівлі-продажу укладених боржником та прийняття заходів щодо визнання їх недійсними за загальними нормами цивільного законодавства. При цьому, за наявності таких обставин, ліквідатором не досліджено питання щодо виявлення в діях боржника ФОП ОСОБА_1 умисних дій доведення до банкрутства та відповідно не вжито заходів відповідно до норм діючого законодавства. Апеляційний господарський суд дійшов законного висновку, що порушення справи про банкрутство за ознаками статей 90, 91 Закону про банкрутство, яка не передбачає такої стадії процедури банкрута як розпорядження майном, не позбавляє ліквідатора у разі виявлення при аналізі фінансового стану банкрута ознак доведення до банкрутства, перевірити дані факти.

23. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного господарського суду про передчасність затвердження господарським судом першої інстанції звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу а припинення провадження у справі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

25. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, касаційна скарга ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 арбітражного керуючого Безабчук А.В. підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 арбітражного керуючого Безабчук А.В. залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі № 915/549/16 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк