Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.09.2020 року у справі №910/17629/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/17629/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" -Марків В. Д.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" - не з'явився,

Акціонерного товариства "УкрСиббанк" - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Турчин С. О.

від 30.01.2020 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Алданова С. О., Калатай Н. Ф., Мартюк А. І.

від 06.07.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс"

до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг"

про визнання прав такими, що припинилися.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" з позовом до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" про:

- визнання права Акціонерного товариства "УкрСиббанк" нараховувати проценти, передбачені кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150611000 від 03.05.2007, укладеним між Акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг", права вимоги за яким відступлені Акціонерним товариством "УкрСиббанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" за договором факторингу №81/FАА від 20.11.2017, таким, що припинилося з 16.04.2009 у зв'язку зі спливом строку кредитування та пред'явленням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" вимоги від 01.04.2009 за вих. №365/26-32 про повернення в повному обсязі в термін до 15.04.2009 отриманого кредиту та сплату процентів за користування кредитом;

- визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" нараховувати проценти, передбачені кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150611000 від 03.05.2007, укладеним між Акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг", права вимоги за яким відступлені Акціонерним товариством "УкрСиббанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" за договором факторингу №81/FАА від
20.11.2017, таким, що припинилося з 16.04.2009 у зв'язку зі спливом строку кредитування та пред'явленням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" вимоги від 01.04.2009 за вих. №365/26-32 про повернення в повному обсязі в термін до 15.04.2009 отриманого кредиту та сплату процентів за користування кредитом;

- визнання права Акціонерного товариства "УкрСиббанк" вимагати сплати (погашення) Товариством з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" процентів у розмірі 2 936 482,33 доларів США та 15 308 064,46 грн, які були нараховані після
15.04.2009 за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150611000 від 03.05.2007, укладеним між Акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг", та відступлені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" згідно з договором факторингу №81/FАА від 20.11.2017, в будь-який спосіб, у тому числі але не обмежуючись шляхом звернення стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" і Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" на праві власності майно, таким, що припинилося;

- визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" вимагати сплати (погашення) Товариством з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" процентів у розмірі 2 936 482,33 доларів США та 15 308 064,46 грн, які були нараховані після 15.04.2009 за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150611000 від 03.05.2007, укладеним між Акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг", та відступлені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" згідно з договором факторингу №81/FАА від 20.11.2017, в будь-який спосіб, у тому числі, але не обмежуючись шляхом звернення стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" і Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" на праві власності майно, таким, що припинилося.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" набуло право вимоги за кредитним договором №11150611000 від 03.05.2007, виконання якого забезпечене іпотекою нерухомого майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" і Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД". Проте задоволення Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" своїх грошових вимог за кредитним договором №11150611000 від
03.05.2007 за рахунок нерухомого майна, належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", порушить як права Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", так і майнові права, корпоративні права та законні інтереси позивача.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/17629/19, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від
06.07.2020, відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" про залишення позову без розгляду; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" про залишення позову без розгляду; позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" про визнання прав такими, що припинилися, залишено без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині залишення позову без розгляду мотивовані тим, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", а саме від особи в інтересах якої подається позов, до початку розгляду справи по суті надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у даній справі в частині задоволеного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" про залишення позовної заяви без розгляду та в частині залишення без розгляду позовної заяви про визнання прав такими, що припинилися, а справу в цій частині передати на новий розгляд і вирішення по суті до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- судами безпідставно не взято до уваги, що відповідний позов у даній справі було подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" також з метою захисту власних корпоративних прав і майнових прав та інтересів;

- судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано наявність виключних обставин, які надають право Товариству з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" звертатись до суду в його інтересах, зокрема, позбавлення товариства можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав, про які йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Фельдман і Банк "Слов'янський" проти України";

- правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18, не свідчать про відсутність виключних обставин у даній справі, про які йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Фельдман і Банк "Слов'янський" проти України";

- на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування безпосередньо рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фельдман і Банк "Слов'янський" проти України", заява №42758/05, від 21.12.2017, як джерела права у подібних правовідносинах, а саме у випадках, коли позивач (учасник чи акціонер компанії) звертається до суду одночасно як у власних інтересах, так і в інтересах компанії, учасником якої є позивач.

4. Доводи інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права.

6. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Скаржник оскаржує ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині висновків щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Отже інші висновки судів, у тому числі щодо відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" у задоволенні клопотання від 26.12.2019 про залишення позовної заяви без розгляду, не є предметом касаційного оскарження, а отже не переглядаються Судом в межах даного касаційного провадження.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" (як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс") звернулось до суду з позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" з посиланням на те, що останнє не має можливості звернутися до суду з вказаним позовом через призначеного саме засновниками (учасниками) керівника.

Натомість, відповідно до статті 54 Цивільного кодексу України право на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи надано власнику (учаснику, акціонеру), якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, в разі подання ним позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. З іншими позовами в інтересах юридичної особи власник (учасник, акціонер) може звернутися лише в разі наявності підстав, прямо передбачених відповідними законодавчими нормами.

Проте положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Отже, обґрунтованим є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" про визнання такими, що припинилися, прав кредитодавця нараховувати проценти та вимагати їх сплати (погашення).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від
22.05.2020 у справі № 910/17602/19, від 08.09.2020 у справі № 910/17599/19, від
28.02.2019 у справі №904/4669/18.

Крім того, у справі № 904/4669/18 Верховний Суд зробив висновок і щодо застосування рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2017 у справі "Фельдман і Банк "Слов'янський" проти України". Наведеним спростовуються відповідні доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фельдман і Банк "Слов'янський" проти України", заява №42758/05 від 21.12.2017, у подібних правовідносинах.

Суд зазначає те, що у даній справі відсутні виключні обставини, які б виправдовували звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" до суду в його інтересах, зокрема, позбавлення товариства можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав, про які йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Фельдман і Банк "Слов'янський" проти України", оскільки судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" не позбавлене можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав.

Суд відхиляє доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не було враховано наступні обставини: в. о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" ОСОБА_1 не призначався учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" відповідно до статуту компанії, а був призначений Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖК Воздвиженка" в межах процедури управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні, передбаченої Законом України "Про національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів"; учасники (засновники) Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" не надавали своєї згоди на призначення ОСОБА_1 в. о директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс"; в. о директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" ОСОБА_1 діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Воздвиженка" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів, а не учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", оскільки такі доводи не наділяють Товариство з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" правом на звернення до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс".

Суд зазначає, що у випадку, якщо скаржник не погоджується як з фактом передачі корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, так і з фактом передачі таких прав в управління Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Воздвиженка" та призначення останнім в. о. керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", скаржник не позбавлений права оскаржити такі дії або в інший визначений законом спосіб, захищати свої права та інтереси.

Наведені висновки узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.05.2020 у справі № 910/17602/19, від 08.09.2020 у справі №910/17599/19.

Виходячи з наведеного, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у даній справі відсутні виключні обставини, які свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" не може самостійно звернутись з відповідним позовом до суду, а отже суди дійшли вірного висновку про те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" відсутні підстави для подання позову в інтересах Товариства обмеженою відповідальністю "Легалплейс".

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відсутні підстави для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи.

У разі якщо після відкриття провадження у справі суд встановить відсутність підстав для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, то позовну заяву слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Відповідного висновку щодо застосування пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Виходячи з викладеного, за наведених обставин позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" підлягає залишенню без розгляду саме на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України є помилковими, однак відповідні порушення норм процесуального права не призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції по суті, а тому не є підставою для їх скасування, водночас є підставою для зміни мотивувальних частин вказаних судових рішень у вказаних частинах.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що відповідний позов у даній справі було подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" також з метою захисту власних корпоративних прав і майнових прав та інтересів, Суд зазначає наступне.

Так, позовна заява містить твердження про необхідність захисту корпоративних і майнових прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна". Проте подання позову саме в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", що встановлено судами попередніх інстанцій, не свідчить про безпосереднє набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" статусу позивача чи про пред'явлення ним такого позову від власного імені чи у власних інтересах.

Норми чинного процесуального законодавства не передбачають права особи одночасно звертатися з позовом як у власних інтересах, так і в інтересах іншої юридичної особи. Цей висновок випливає із відносності процесуальних відносин та завдання господарського судочинства, метою якого є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб чи держави. Ця мета реалізуються через право на звернення до господарського суду у власних інтересах, або в інтересах інших осіб, якщо таке право наЗаконом України "Про національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів".

У даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" звернулося до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс".

Водночас воно не позбавлене права на звернення до суду з метою захисту своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав або інтересів шляхом подання відповідної позовної заяви із обґрунтуванням підстав такого звернення та викладенням своїх вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Враховуючи зазначене, Суд не надає оцінки доводам скаржника, про те, що суд апеляційної інстанції застосував пункт 3 частини 1 статті 22 та статтю 167 Господарського кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі № 3-327гс15 ( № 911/2435/14) та від 21.01.2015 у справі № 3-207гс14, оскільки питання правомірності подання позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" з метою захисту своїх корпоративних прав та інтересів як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" в межах цієї справи не розглядається.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 4 статті 311 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо залишення позовної заяви без розгляду, однак з помилковим застосування норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" та про необхідність зміни мотивувальних частин ухвали Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у даній справі.

8. Судові витрати

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що Верховний Суд ухвалив рішення про зміну мотивувальних частин судових рішень і залишення без змін резолютивних частин, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі № 910/17629/19 в частині залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" про визнання прав такими, що припинилися, змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

3. В інших частинах ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі № 910/17629/19 в частині залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фав-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Холдінг" про визнання прав такими, що припинилися, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

В. І. Студенець