ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 10-18/5218

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Катеринчук Л. Й за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В. О.,

за участю:

представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Бєльського-Панасюка О. О.,

прокурора Офісу Генерального Прокурора - Романова Р. О.,

ліквідатор Державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга" арбітражний керуючий Новосельцев В. П. прийняв участь у судовому засіданні особисто,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за вх. № 5983/2020

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020

у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. (головуючий), Остапенка О. М., Грека Б. М.

та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.05.2020

у складі судді Боровика С. С.

у справі за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

до Державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга"

про визнання банкрутом.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

1. У провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа № 10-18/5218 за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про банкрутство Державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга" (далі - ДП "Приладобудівний завод "Райдуга"), порушена ухвалою суду від
24.11.2008.

2. Постановою господарського суду Черкаської області від 25.03.2015 у справі № 10-18/5218 ДП "Приладобудівний завод "Райдуга" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Новосельцева В. П.

Подання клопотання до суду.

3. Від ліквідатора Новосельцева В. П. до суду першої інстанції надійшло клопотання від 11.03.2020 про затвердження звіту, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі.

Розгляд справи судами.

4.06.05.2020 ухвалою Господарського суду Черкаської області, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, клопотання ліквідатора банкрута про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі № 10-18/5218 задоволено.

Затверджено звіт ліквідатора банкрута від 04.03.2020 № 02-05/2207 про проведення ліквідаційної процедури банкрута та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 04.03.2020. Ліквідовано ДП "Приладобудівний завод "Райдуга" (Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 21, код ЄДРПОУ 22794058) як юридичну особу-банкрута. Провадження у справі № 10-18/5218 закрито.

5. Судові рішення мотивовані тим, що ліквідатором банкрута здійснено усю повноту необхідних і можливих дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, у зв'язку з чим поданий ним звіт та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню.

При цьому суди вказали, що всі звіти про грошову винагороду, звіти про відшкодування витрат ліквідатора а також розрахунки залучених спеціалістів затверджені ухвалами суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

6. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.05.2020 у справі № 10-18/5218, а справу направити для подальшого розгляду до Господарського суду Черкаської області.

7. Скаржник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не повно з'ясували обставини, що мають значення для справи. Крім того, стверджує, що ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Новосельцев В. П. не здійснив усю повноту дій під час ліквідаційної процедури, не надавши Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України документів, які додаються до звіту ліквідатора. Також не було надано розрахунку щодо винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги.

8. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.

9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

10. Суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржених ухвалі та постанові зазначили, що ліквідатором банкрута здійснено усю повноту необхідних і можливих дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, у зв'язку з чим поданий ним звіт та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню. Зроблено висновок, що ліквідатором банкрута Новосельцевим В. П. належним чином виконані повноваження, покладені на нього статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент його призначення та виконання повноважень ліквідатора до вступу у дію
21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства) та статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства, в частині встановлення майнових активів банкрута, формування ліквідаційної маси, проведення аукціону з продажу майна, щомісячного звітування перед комітетом кредиторів в тому числі і щодо нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора, а тому звіт та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню, а боржник, як юридична особа - ліквідації.

11. Однак, судова колегія вважає такі висновки передчасними з огляду на таке.

12. Положеннями статті 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному статті 236 ГПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

13. Водночас, оскаржені судові рішення цим вимогам не відповідають.

14. Слід зазначити, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з'ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

15. Абзацами 2 та 4 частини першої статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів; господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

16. Однак, матеріали справи не містять доказів того, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 19.03.2020, якою призначено час і місце розгляду клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі, направлялася кредиторам.

17. Розгляд судом клопотання про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є процесуальною дією, яка передбачає як заслуховування звіту ліквідатора, так і думки кредиторів, які можуть підтримати звіт або надати свої заперечення проти його затвердження. Оцінка аргументів і ліквідатора, і присутніх у засіданні кредиторів є запорукою надання аргументованої оцінки повноті дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Проте, у судовому засіданні з розгляду клопотання про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу були відсутні кредитори, що, на переконання судової колегії, не може свідчити про повноту і всебічність з'ясування обставин із цього питання.

18. Як встановлено судами, під час проведення ліквідаційної процедури у цій справі 21.09.2018 відбувся аукціон з продажу майна банкрута - ДП "Приладобудівний завод "Райдуга". За результатами проведеного аукціону ціна продажу склала 3 450 420,97 грн.

19. Проте, за твердженням скаржника, загальна сума витрат у звіті ліквідатора складає 3 756 863,04 грн, що перевищує вартість реалізованих активів банкрута.

20. Жодної оцінки цьому не було надано судами першої та апеляційної інстанцій.

21. Колегією суддів встановлено, що згідно з ухвалами суду першої інстанції від
18.01.2017,19.04.2017,07.11.2017,11.04.2018 затверджено витрати на послуги залучених спеціалістів на загальну суму 97 007,02 грн. У той же час згідно з даними звіту ліквідатора було сплачено послуги юриста в сумі 45 885,19 грн та послуги бухгалтера в сумі 77 122,91 грн, що сукупно значно перевищує затверджені судом витрати на послуги залучених спеціалістів.

22. Суди першої та апеляційної інстанцій залишили це поза увагою і не надали жодної оцінки такій невідповідності сум витрат, затверджених судом, та сум витрат, відображених у звіті ліквідатора.

23. При тому, що в апеляційній скарзі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наводило аргументи про те, що ліквідатором у звіті вказано суми, які сплачені по витратах на послуги юриста (45,8 тис. грн) та послуги бухгалтера (77,12 тис. грн), у той час, коли сукупно ухвалами затверджено вартість їх послуг у сумі 97 007,02 грн. Крім того, апелянт вказував про невідповідність між затвердженою судом сумою грошової винагороди ліквідатора та розміром грошової винагороди, відображеному в звіті ліквідатора.

24. Ці доводи не були розглянуті судом апеляційної інстанції, хоча вони мають вирішальне значення для затвердження звіту ліквідатора.

25. Статтею 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

26. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

27. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

28. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови не були дотримані, а тому доводи скаржника знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

29. Оскільки належний розгляд судом питання затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у цій справі має наслідком встановлення обставин та надання вичерпної оцінки доводам учасників справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до вимог статті 300 ГПК України, то судова колегія вважає за необхідне скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

30. Проте, судова колегія вважає безпідставним твердження скаржника про обов'язок ліквідатора надавати копії доданих до звіту документів не лише суду, але й учасникам справи, оскільки подібної вимоги не міститься в Кодексі України з процедур банкрутства.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є учасником цієї справи, а відтак вправі знайомитися з усіма її матеріалами, в тому числі з документами, які додаються ліквідатором до звіту ліквідатора.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

31. Судова колегія вважає, що допущені процесуальні порушення, перераховані вище, є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій. Відтак, судові рішення, прийняті з порушенням норм процесуального права щодо обґрунтованості судового рішення, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

32. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, надати оцінку доводам і запереченням усіх учасників справи та вирішити питання щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута відповідно до вимог закону.

В. Висновки про правильне застосування норм права.

33. Суди попередніх інстанцій надали неналежну оцінку доводам учасників справи та не в повному обсязі встановили обставини справи. Отже, питання щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення цього процедурного питання, та ненаданні доводам учасників відповідної правової оцінки, що є порушенням вимог процесуального законодавства, зокрема, статей 86, 236 ГПК України.

Г. Розподіл судових витрат.

34. Виходячи з приписів статті 129 ГПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті. У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду у цій справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, то в цьому випадку касаційним судом справа по суті не вирішувалась, а тому і відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за вх. № 5983/2020 задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.05.2020 у справі № 10-18/5218 скасувати, а справу № 10-18/5218 передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області на стадію ліквідаційної процедури.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Г. Пєсков

Судді О. О. Банасько

Л. Й. Катеринчук