Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.06.2019 року у справі №907/537/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 907/537/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.,

за участю представників:

позивача - Шигімагіна В. О. (адвокат),

відповідача - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кикіш С.-М. Р. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Торгового товариства з обмеженою відповідальністю "Шкала - Енерджі" (Угорщина)

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019

за позовом Торгового товариства з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі" (Угорщина) у справі

до 1. Виконавчого комітету Тячівської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі" (Україна),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Мале підприємство "Надія"

про визнання протиправним рішення виконавчого комітету міської ради та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У вересні 2018 року Торгове товариство з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі" (Угорщина) (далі - Торгове ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина)) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до виконавчого комітету Тячівської міської ради (далі - виконком Тячівської міськради), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі" (Україна) (далі - ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна)), про визнання протиправним рішення виконавчого комітету міської ради та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним рішенням і виданим на підставі нього свідоцтвом виконком Тячівської міськрадиради наділив правом власності на реконструйований завод по виготовленню пеллет (гранул), розташований за адресою: м. Тячів, вул. Лазівська, 52, іншу особу, яка не була замовником будівництва та в якої всупереч вимогам статей 316- 321, 876 Цивільного кодексу України не виникло права власності.

1.3. Крім того, позивач пов`язує виникнення у нього права власності на завод по виготовленню пеллет (гранул), розташований за адресою: м. Тячів, вул. Лазівська, 52, зі здійсненням реконструкції цього об`єкта.

1.4. Підставою звернення до суду стало виявлення новим директором філії позивача - ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) недоліків у правовстановлюючих документах, які є предметом оскарження, оскільки такі недоліки порушують право власності позивача на реконструйований завод по виготовленню пеллет (гранул), розташований за адресою: м. Тячів, вул. Лазівська, 52, адже помилково оформлені не за позивачем - Торгове ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина), а за його філією - ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна). Посилаючись на ці обставини, позивач просить поновити строк позовної давності, що пропущений ним з поважних причин.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2018 позов задоволено, визнано протиправним рішення виконкому Тячівської міськради від 04.12.2012 № 364 "Про оформлення права приватної власності на нерухоме майно - реконструйований завод по виготовленню пеллет (гранул) за адресою: м. Тячів, вул. Лазівська, 52" і скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.12.2012 серії САЕ № 891410.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення виконкому Тячівської міськради від 04.12.2012 № 364 "Про оформлення права приватної власності на нерухоме майно - реконструйований завод по виготовленню пеллет (гранул) за адресою: м Тячів, вул. Лазівська, 52" прийнято всупереч вимогам статті 876 Цивільного кодексу України, оскільки право власності на реконструйований об`єкт набув не замовник будівництва -ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина), а інша юридична особа - ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна), одноосібним засновником якої є позивач. Із наведених підстав суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення і похідної позовної вимоги про скасування свідоцтва про право власності, яке видано на підставі цього рішення виконавчого комітету міської ради.

2.3. Вирішуючи питання щодо поновлення строку позовної давності, про застосування якого заявлено виконкомом Тячівської міськради, суд першої інстанції виходив із того, що зазначений строк розпочав перебіг із наступного дня після реєстрації права власності на спірне майно - 06.09.2013. Разом із цим суд визнав поважними причини пропуску строку позовної давності з огляду на те, що позивач довідався про факт реєстрації права власності на спірний об`єкт лише наприкінці січня 2018 року внаслідок зміни директора юридичної особи, одноосібним засновником якої є позивач.

Ухвалою місцевого господарського суду від 30.10.2018 відмовлено у задоволенні заяви Малого підприємства "Надіям" (далі - МП "Надія) про залучення його до участі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

2.4. Особа, яка не брала участі у справі, - МП "Надія" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2018.

2.5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2019 залучено до участі у справі МП "Надія" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Змінено процесуальний статус ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, визнано товариство співвідповідачем у справі.

2.6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2018 скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в позові.

2.7. Ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив із того, що місцевий господарський суд не врахував, що позивач - ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина) оскаржує право власності іншої юридичної особи - ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна), яка бере участь у справі як третя особа, внаслідок чого апеляційний господарський суд ухвалою від 25.01.2019 змінив процесуальний статус ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) з третьої особи на співвідповідача. Цією ж ухвалою апеляційний господарський суд залучив до участі у справі як третю особу МП "Надія", оскільки рішення у зазначеній справі може вплинути на права або обов`язки цього підприємства. Установивши, що право позивача порушено, однак ураховуючи, що ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) звернулося до суду із зазначеним позовом більше ніж через 6 років після прийняття оскаржуваних актів, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк позовної давності, а наведені причини його пропуску є неповажними, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарг

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина) у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що апеляційний суд безпідставно задовольнив апеляційну скаргу МП "Надія", оскільки на час подання апеляційної скарги підприємство взагалі не було учасником справи, не констатував, який саме юридичний інтерес має МП "Надія" у цій справі з огляду на предмет спору, не з`ясував, яким чином рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки підприємства. Отже, в апеляційного суду були всі підстави для закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суд апеляційної інстанції незаконно змінив процесуальний статус сторони у справі та залучив третю особу на стадії апеляційного провадження.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача і третьої особи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

4.2. Як установили суди попередніх інстанцій, ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина) місто Будапешт, вулиця Сеп, будинок 2, ідентифікаційний код Cg.01-09-887260) одноосібно створило ТОВ "Шкала-Енерджі" (90500, Україна, Закарпатська обл., Тячівський район, місто Тячів, вулиця Лазівська, будинок 52, ідентифікаційний код 35611593), про що 19.02.2008 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

4.3. 09.06.2010 зареєстровано офіційне представництво ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина) за реєстраційним номером ПІ-4461, адреса представництва: 90500, Україна, Закарпатська обл., Тячівський район, місто Тячів, вулиця Лазівська, будинок 17, що підтверджується листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.05.2018 №3905-06/19882-09 (а.с.132).

4.4. ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина) на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2009 набуло право власності на незавершене будівництвом складське приміщення у м . Тячеві по вул. Лазівській, 52.

4.5. Позивач здійснював реконструкцію зазначеного складського приміщення та прийняття його в експлуатацію (а.с.23- 35).

4.6. 03.12.2012 ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина) звернулося до виконкому Тячівської міськради із заявою, в якій просило оформити право власності на реконструйований завод по виготовленню пеллет (гранул) з відходів деревини за ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна), що знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Лазівська, 52. Цю заяву підписав директор ОСОБА_1 . (а.с.81, т.1).

4.7. Рішенням виконкому Тячівської міськради від 04.12.2012 №364 ухвалено оформити право приватної власності на нерухоме майно - реконструйований завод по виготовленню пеллет (гранул) по вул. Лазівській, 52 у м. Тячеві за ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) (а.с.17, т.1).

4.8. На підставі цього рішення ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) видано свідоцтво від 28.12.2012 про право власності на зазначене майно (а.с.18, т.1).

4.9. На підставі цього свідоцтва про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.09.2013 внесено відповідний запис, згідно з яким за ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) зареєстровано право власності на реконструйований завод по виготовленню пеллет (гранул) за наведеною адресою (а.с.18- 22, т.1).

4.10. Отже, суди попередніх інстанцій установили, що 05.09.2013 ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) набуло право власності на новостворений об`єкт нерухомості-реконструйований завод по виготовленню пеллет (гранул) за адресою: м. Тячів, вул. Лазівська, 52.

4.11. До цього зазначений об`єкт був незавершеним будівництвом (частина третя статті 331 Цивільного кодексу України), право власності на яке належало позивачу ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина). Ці обставини підтверджуються відомостями із реєстру прав власності за реєстраційним номером 29042244 (а.с.16, т.1).

4.12. Суд апеляційної інстанції встановив, що на час розгляду зазначеної справи на спірний реконструйований завод по виготовленню пеллет (гранул) накладено арешт згідно з ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2018 у справі №907/172/18 та від 13.12.2018 у справі №907/720/18, про що внесено відповідні записи до Державного реєстру обтяжень. Обтяжувачем за змістом цих ухвал є апелянт - МП "Надія".

4.13. Предметом позову у цій справі є вимоги про оскарження рішення виконкому Тячівської міськради від 04.12.2012 №364 про оформлення права власності та свідоцтва про право власності від 28.12.2012, оскільки позивач - ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина) вважає, що право власності на реконструйований завод по виготовленню пеллет (гранул) помилково оформлено не за ним, а за його філією - ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна).

4.14. Апеляційний господарський суд також установив, що ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина) і ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) є окремими юридичними особами, які у визначеному законом порядку зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за різними кодами, що ідентифікують їх. Зокрема, ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина) зареєстровано за реєстраційним номером Cg.01-09-887260, а ТОВ "Шкала-Енерджі (Україна) - за реєстраційним номером 35611593. При цьому ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина) - єдиний засновник ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна).

4.15. Доказів того, що ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) є філією ТОВ "Шкала-Енерджі" (Угорщина), позивач не надав.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

5.2. Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з імперативними положеннями частини п`ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

5.3. Відповідно до частини першої статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

5.4. Згідно з частиною першою статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

5.5. Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає виключне право суду першої інстанції до прийняття рішення залучити до участі у справі третю особу та іншого відповідача, а також обов`язок суду в такому разі розглянути справу заново, що об`єктивно унеможливлює вчинення таких процесуальних дій апеляційним судом на стадії апеляційного перегляду справи.

Саме таких висновків щодо застосування норм статей 48, 269 Господарського процесуального кодексу України дійшов Верховний Суд у постановах від 06.12.2018 у справі №905/1364/17, від 26.07.2019 у справі №912/3968/16.

5.6. Залучаючи до участі у справі на стадії апеляційного провадження третю особу -МП "Надія", яке не брало участі у справі під час її розгляду в суді першої інстанції, а також змінюючи процесуальний статус ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) з третьої особи на співвідповідача, суд апеляційної інстанції порушив норми статей 48, 50, 269 Господарського процесуального кодексу України, не врахувавши, що суд апеляційної інстанції не наділений такими повноваженнями на стадії апеляційного перегляду.

5.7. Крім того, суд апеляційної інстанції, залучаючи до участі у справі третю особу-МП "Надія", виходив із того, що рішення у цій справі може вплинути на зміст та обсяг конституційного права особи, яка подає апеляційну скаргу, на судовий захист в інших справах №907/172/18, №907/720/18, оскільки у цих справах із метою забезпечення позову ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2018 задоволено клопотання позивача (МП "Надія") про забезпечення позову та заборонено відповідачу-ТОВ "Шкала-Енерджі" вчиняти дії щодо відчуження належного товариству майна, а також вносити таке майно як внесок до статутного капіталу.

5.8. Статтею 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін; у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі; про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

5.9. При цьому, вирішуючи питання наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у цій справі наділено таку особу новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

5.10. Всупереч наведеному, апеляційний суд не з`ясував, яким саме чином рішення у справі №907/537/18 може вплинути на права та обов`язки МП "Надія", не зазначив, який юридичний інтерес має особа, яка подає апеляційну скаргу, з огляду на її предмет, та яким чином рішення суду у справі №907/537/18 може вплинути на права та обов`язки заявника щодо однієї зі сторін. Не зазначено у зв`язку із прийняттям судового рішення у цій справі про визнання протиправним рішення виконкому Тячівської міськради та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, якими новими правами буде наділено МП "Надія" та які саме нові обов`язки буде покладено на це товариство, або змінено його наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, обмежившись лише посиланням, що в іншій справі накладено арешт на майно ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна).

5.11. За змістом статті 16 Цивільного кодексу України та завдання господарського судочинства, викладеного у частині першій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

5.12. Крім того, згідно з частиною четвертою статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5.13. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.

5.14. Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач - виконком Тячівської міськради у відзиві на позовну заяву просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності (а.с.79).

5.15. Суд першої інстанції визнав поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки він дізнався про порушення своїх прав лише у січні 2018 року внаслідок зміни директора ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна), де позивач є єдиним засновником.

5.16. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

5.17. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

5.18. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір із посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

5.19. За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

5.20. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

5.21. Згідно з частиною четвертою статті 319 Цивільного кодексу України та частиною третьою статті 13 Конституції України власність зобов`язує.

5.22. Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

5.23. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

5.24. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а відповідач, в свою чергу не позбавлений можливості довести, що інформацію про порушення цивільного права можна було дізнатися раніше.

5.25. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

5.26. При цьому за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки із безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й із об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалася про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоча за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

5.27. Під можливістю довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, у цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або наявність в особи певних зобов`язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала би змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

5.28. Отже, за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й із об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

5.29. Позивач обґрунтовував поважність причин пропуску строку позовної давності тим, що порушення його права виявлено новою дирекцією ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) лише у січні 2018 року, на підтвердження чого посилається на рішення №1 від 01.01.2018, згідно з яким директором ТОВ "Шкала-Енерджі" (Україна) призначено Бобрушко Світлану Іванівну (а.с. 40).

5.30. Визнаючи поважними причини пропущення позовної давності суд першої інстанції не взяв до уваги та не дослідив витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до якого об`єкт спору (нерухоме майно) було передано ТОВ "Шкала-Енерджі"(країна реєстрації Угорщина) в іпотеку Закритому акціонерному товариству Угорський Банк розвитку (а.с. - 21 т. 2).

5.31. Господарський суд першої інстанції зазначених обставин не врахував і не встановив момент, коли позивач міг довідатися про порушення свого права з урахуванням тих правовідносин, які склалися між сторонами, з якого саме моменту позивач мав можливість довідатися (довідалася) про порушення своїх прав, тобто не з`ясував початку перебігу позовної давності щодо позовних вимог у цій справі, хоча з`ясування цих обставин є суттєвим для правильного вирішення такого спору.

5.32. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, тому Верховний Суд убачає підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

6.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.4. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд для продовження розгляду.

6.5 З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято з неправильним застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому вбачає правові підстави для їх скасування.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Торгового товариства з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі" (Угорщина) задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 і рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2018 у справі № 907/537/18 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

К. М. Пільков