Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.02.2021 року у справі №910/6628/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/6628/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В. І. - головуючий, судді: Кібенко О. Р., Мамалуй О. О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О. О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Приходько І. В. )

від 18.08.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Разіна Т. І.; судді: Іоннікова І. А., Тарасенко К. В. )

від 12.01.2021

у справі № 910/6628/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 28 152 872,35 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Прилуцька Н. М.

відповідача - Новіков С. Ю., Перцова О. І.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (далі - ТОВ "Євроенерготрейд") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") про стягнення 28 152 872,35 грн частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ним ТОВ "Євроенерготрейд" (як замовником) та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (як оператором)
25.10.2019 було укладено договір транспортування природного газу №1907000365. На виконання пункту 9.4 договору та пункту 20 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України"
21.02.2020 сплатив на користь ТОВ "Євроенерготрейд" вартість позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 108 420 882,42 грн. Проте, ТОВ "Євроенерготрейд" зазначив, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" неправомірно застосував при розрахунку загальної вартості позитивного небалансу позивача в січні 2020 року вартість придбаного відповідачем газу та маржинальні ціни продажу природного газу, які були визначені відповідачем при оптимізації цін вже по закінчені січня 2020 року (у лютому 2020 року). Вказуючи на те, що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" в односторонньому порядку змінив істотні умови договору (а саме умови щодо визначення ціни/вартості небалансів), ТОВ "Євроенерготрейд" просить стягнути з відповідача 28 152 872,35 грн частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу згідно доданого до позовної заяви розрахунку.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/6628/20 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь ТОВ "Євроенерготрейд" частину загальної вартості обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 28 152 872,35 грн.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" в акті врегулювання щодобових небалансів №01-2020-1907000365 від 31.01.2020, при визначенні щоденної вартості балансуючих дій зазначив ціну за 1 000 куб. м природного газу, яка існувала не в момент вчинення балансуючих дій, а по завершенню періоду - після 31.01.2020, тобто після неправомірного оновлення таких цін відповідачем на інформаційній платформі;

- відповідач після завершення газового місяця та періоду постачання (січень 2020 року), самостійно перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року;

- після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу, відповідачем у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору транспортування природного газу №1907000365 від 25.10.2019 - вартість товару, який було раніше придбано. Ціна, яка була фактично оприлюднена 11.02.2020 була внесена відповідачем до акта врегулювання щодобових небалансів №01-2020-1907000365, датованого 31.01.2020;

- перелічені дії відповідача суперечать як положенням Кодексу газотранспортної системи, так і безпосередньо умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору;

- дослідивши результати оприлюдненої щоденно ціни природного газу для небалансів протягом січня 2020 року на офіційному веб-сайті відповідача в мережі Інтернет - https://tsoua. com в розрізі кожної доби місяця, суд першої інстанції встановив, що вартість позитивного небалансу позивача за січень 2020 року в обсязі 20 929,74996 тис. куб. м складає 136 573 754,77 грн;

- враховуючи сплату 21.02.2020 відповідачем 108 420 882,42 грн вартості обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року, невиплаченою залишилася вартість обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року у розмірі 28 152 872,35 грн, яка підлягає до стягнення.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 у справі №910/6628/20 залишено без змін.

2.4. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі №910/6628/20, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подало касаційну скаргу, якою просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" підставою касаційного оскарження зазначає відсутність правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), яка регулює питання плати за добовий небаланс; пунктів 3,7,11,14,17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС щодо визначення порядку формування маржинальної ціни продажу газу; пунктів 3,11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС щодо ототожнення попередньої плати за добовий небаланс із остаточною платою.

Крім того, посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі №910/7054/18, від 12.02.2019 у справі №911/1694/18, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам відповідача.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Євроенерготрейд" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав її необґрунтованості та безпідставності та просить судові рішення залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", як оператором, та ТОВ "Євроенерготрейд", як замовником, 25.10.2019 укладено договір транспортування природного газу №1907000365 (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.1 договору за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Пунктом 2.2 договору визначено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

При цьому, замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.

Пунктами 2.3,2.4 договору сторони визначили, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.5 договору).

Згідно із пунктом 2.6 договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.

Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.

Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу. (пункт 2.7 договору).

Положеннями пункту 2.8 договору визначено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначені обов'язки оператора, до яких належить в тому числі:

- своєчасне надання послуг належної якості;

- розміщення на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;

- здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до пункту 4.2 договору замовник має право:

- отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки;

- замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;

- отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором;

- передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором;

- отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором;

- користуватись іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України.

В пункті 9.1 договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

Відповідно до абз. 2 пункту 9.2 договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

За умовами пункту 9.4 договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

Згідно з пунктом 11.4 договору, врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

На виконання пункту 2.7 договору сторонами було підписано та скріплено печатками підприємств Додаток 1 до договору, яким визначено розподіл потужності, в тому числі з зазначенням: точки входу/виходу, гарантованої потужності, потужність на перерваній основі.

Відповідно до положень Кодексу ГТС ТОВ "Оператор газотранспортної системи" протягом січня 2020 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua. com. в розрізі кожної доби місяця.

Разом з цим, 11.02.2020 - через 11 днів після завершення газового місяця та періоду постачання, на інформаційній платформі відповідача з'явилося повідомлення про розміщення на платформі оновленої маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу за січень 2020 року.

Пізніше, 14.02.2020 на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua. com з'явилося інформаційне повідомлення, яким ТОВ "Оператор газотранспортної системи", зокрема, повідомив про проведення оптимізації свого портфелю угод на купівлю природного газу, чим зміг досягнути зменшення на 20% вартості природного газу, що закуповувався та використовувався для забезпечення балансуючих потреб в січні 2020 року.

ТОВ "Оператор газотранспортної системи" надіслав позивачу через інформаційну платформу підписаний ним акт №01-2020-1907000365 від 31.01.2020 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць 2020 року.

Із вказаного акта судами встановлено виникнення у ТОВ "Євроенерготрейд" позитивного небалансу за січень 2020 року в 200 929,74996 тис. куб. м газу на загальну суму 108 420 882,42 грн. При цьому в акті відповідач вказав, що оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до пунктів 7,11,14,15 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.

Спір виник внаслідок того, що на виконання пункту 9.4 договору та пункту 20 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, відповідач 21.02.2020 сплатив на користь позивача вартість позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 108 420 882,42 грн. Разом з цим, позивач зазначає, що відповідач неправомірно застосував при розрахунку загальної вартості позитивного небалансу позивача в січні 2020 року вартість придбаного відповідачем газу та маржинальні ціни продажу природного газу, які були визначені відповідачем при оптимізації цін вже по закінченні січня 2020 року. Вказуючи на те, що відповідач в односторонньому порядку змінив істотні умови договору (а саме умови щодо визначення ціни/вартості небалансів), позивач просить стягнути з відповідача 28 152 872,35 грн частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу згідно доданого до позовної заяви розрахунку.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені статті 300 Господарського процесуального кодексу України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" підставою касаційного оскарження зазначає відсутність правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: глави 6 розділу XIV Кодексу Газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), яка регулює питання плати за добовий небаланс; пунктів 3,7,11,14,17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС щодо визначення порядку формування маржинальної ціни продажу газу; пунктів 3,11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС щодо ототожнення попередньої плати за добовий небаланс із остаточною платою.

5.3. Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України ціна в статті 189 Господарського кодексу України є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Згідно з частиною 1 статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Частинами 1 -2 статті 191 Господарського кодексу України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Згідно із статтею 1 Закону України "Про ціни та ціноутворення" ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару; встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни; формування ціни - механізм визначення рівня ціни товару; ціноутворення - процес формування та встановлення цін.

Дія Закону України "Про ціни та ціноутворення" поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

5.4. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статтею 691 Цивільного кодексу України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статтею 691 Цивільного кодексу України. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Статтею 706 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

5.5. Відповідно до статті 5 Закону України "Про природні монополії" приписи статті 5 Закону України "Про природні монополії" регулюють діяльність суб'єктів природних монополій у сферах: транспортування природного і нафтового газу трубопроводами; розподілу природного і нафтового газу трубопроводами; зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності із зберігання природного газу (ліцензійними умовами).

Предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно зі статтею 8 Закону України "Про природні монополії" є, зокрема, ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Серед обов'язків суб'єкта природних монополій передбачено вимогу дотримання встановленого порядку ціноутворення, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (стаття 10 Закону України "Про природні монополії").

5.6. Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Статтею 1 Закону України "Про ринок природного газу" надано наступні визначення:

ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG;

газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу;

суб'єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач;

замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG;

оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами, зокрема, вільної торгівлі природним газом та рівності суб'єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені; забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG; недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб'єктів ринку природного газу, у тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання державної форми власності; відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Оператор газотранспортної системи зобов'язаний забезпечити надання послуг, що відповідають потребам ринку природного газу, зокрема послуги транспортування природного газу з або без гарантії реалізації права користування потужністю, послуги транспортування природного газу на різні періоди тривалості тощо.

Оператор газотранспортної системи розробляє кодекс газотранспортної системи за результатами консультацій із суб'єктами ринку природного газу та подає його регулятору на затвердження. Після затвердження Кодексу газотранспортної системи регулятором оператор газотранспортної системи розміщує його на своєму веб-сайті (частина 1 статті 33 Закону України "Про ринок природного газу").

Статтею 35 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками.

Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об'єктів замовників до газотранспортної системи.

Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

5.7. Пунктом 9.2 договору транспортування природного газу №1907000365 від
25.10.2019 сторони узгодили, що у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу газотранспортної системи.

5.8. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 затверджено Кодекс газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), який згідно з Статтею 706 Цивільного кодексу України є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС Кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) використовуються, зокрема, такі терміни:

алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

базова ціна газу (БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному веб-сайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;

балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог Статтею 706 Цивільного кодексу України;

комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;

небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;

плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;

портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;

послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;

фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

Відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (пункт 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (абз. 2 пункту 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс (пункт 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави (пункт 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу (пункт 5 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Плата за добовий небаланс застосовується таким чином, зокрема, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс (абз. 1 пункт 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-12 цієї глави (пункт 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов'язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), визначається як маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори) (пункт 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

1) маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень:

найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування;

2) маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень:

найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування (пункт 9 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором (пункт 10 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:

маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;

маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (пункт 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов'язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу (пункт 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Величина коригування, визначена в пунктах 9,11 та 12 цієї глави, становить 10 % (пункт 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. При цьому у випадку визначення маржинальної ціни продажу/придбання відповідно до пункту 9 цієї глави плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування розраховується виходячи із середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D) (пункт 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

У випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

У випадку якщо попередня щодобова алокація відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, відрізняється від остаточної щодобової алокації відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, розмір допустимого відхилення збільшується на різницю між попередньою та остаточною алокацією.

У випадку якщо попередня щодобова алокація відбору оператором газорозподільної системи з метою покриття своїх потреб та виробничо-технологічних витрат відрізняється від остаточної щодобової алокації такого відбору, розмір допустимого відхилення збільшується на різницю між попередньою та остаточною щодобовою алокацією про обсяги відбору природного газу оператором газорозподільної системи для потреб та виробничо-технологічних витрат, але не більше 15 % від попередньої щодобової алокації відбору природного газу оператором газорозподільної системи з метою покриття своїх потреб та виробничо-технологічних витрат за відповідну газову добу (пункт 16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць (пункт 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці (пункт 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

У випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця).

Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним (пункт 20 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи зобов'язаний вести окремий облік доходів та витрат, пов'язаних з вчиненням балансуючих дій (пункт 21 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

5.9. У справі № 910/6208/20 за позовом ТОВ "ТАС Енергія країни" до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 6 790 927,96 грн Верховний Суд дійшов висновків, що для визначення розміру плати за позитивні небаланси необхідне комплексне врахування як положень Кодексу ГТС, так і Закону України "Про ринок природного газу".

Так, суд касаційної інстанції зазначив, що згідно з приписами статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" для визначення розміру плати за небаланси ключовим є встановлення обґрунтованих та реальних витрат оператора. Такі витрати повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та об'єктивними. Це необхідно розуміти таким чином, що внаслідок включення їх до ціни небалансу, жодна зі сторін правовідносин не повинна зазнавати обмежень або переваг, а процедури їх формування повинні бути зрозумілими і доступними. Сама суть оплати небалансу має на меті уникнути випадків, які призводять до необґрунтованих фінансових втрат, оскільки повинна бути співмірною із реальними, понесеними витратами та не слугувати методом (механізмом) для маніпуляційних дій задля отримання додаткового прибутку однією зі сторін.

Детальний алгоритм дій щодо розрахунку плати за добовий небаланс визначено главою 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Зміст пункту 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС зобов'язує оператора ГТС, на підставі попередніх алокацій, надати позивачу інформацію стосовно розрахунку попередньої вартості за добовий небаланс. Не дивлячись на те, що Кодекс ГТС не містить тлумачення такого терміну як "попередня", а стосовно ціни газу роз'яснено терміни "базова ціна ", "маржинальна ціна", які мають відповідний порядок формування, можна зробити висновок, що попередня вартість, виходячи із значення самого терміну "попередня" є орієнтовною і не вказує на її остаточність.

Водночас остаточна ціна за добовий небаланс визначається як маржинальна ціна, яка відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС складається із зменшеної на величину коригування вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу. Послуга балансування безпосередньо пов'язана із купівлею-продажом природного газу, необхідного для врегулювання коливань попиту.

Тобто згідно з пунктом 7 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС остаточна (маржинальна) ціна враховує (коригує) різницю між цінами.

Встановлена попередня вартість за добовий небаланс, може бути скоригована під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України "Про ринок природного газу".

Тобто, при аналізі правильності формування розрахунку остаточної ціни за відповідний небаланс, дослідженню підлягає як визначення маржинальної ціни, так і самих втрат оператора внаслідок вчинення балансуючих дій, про що також зазначено у пункті 4 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Аналогічні висновки за подібних правовідносин викладені і в постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №910/5757/20.

5.10. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу, здійснюється як сума всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць. При цьому суди зазначили, що оператором було в односторонньому порядку змінено суттєві умови договору - вартість товару.

Проте колегія суддів вважає зазначений висновок судів попередніх інстанцій помилковим, оскільки дослідженню підлягала не суто попередня вартість, визначена на кожен день, а саме маржинальна ціна, порядок визначення якої передбачено розділом ХІV Кодексу ГТС, та яка може бути відмінною від попередньої. Тобто, твердження суду апеляційної інстанції стосовно того, що як укладення в кінці січня 2020 року додаткових угод з АТ "НАК "Нафтогаз України", так і зміна вартості природного газу внаслідок їх укладення, не могла та не повинна була впливати на остаточний обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та остаточну плат за добовий небаланс за кожну газову добу, розрахунок яких здійснюється відповідно до положень Кодексу ГТС є необґрунтованим. Зазначені висновки апеляційним судом зроблені без урахування положень пунктів 4,7,8,11,17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС та статті 35 Закону України "Про ринок природного газу".

Також необґрунтованими є висновки судів, що відповідачем самостійно змінено істотні умови спірного договору щодо визначення ціни товару (природного газу).

Відповідно до пункту 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, а у пункті
9.2 договору сторони досягли згоди, що у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника природного газу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

З огляду на викладене сторони досягли згоди, що ціна за позитивний небаланс визначається відповідно до вказаних вище приписів Кодексу ГТС і це не порушує вимоги статей 632, 691, 706 Цивільного кодексу України. При цьому, обрахунок відповідачем розміру плати з урахуванням понесених витрат за купівлю природного газу не може бути розцінений як одностороння зміна істотних умов договору, оскільки здійснювався з посиланням на главу 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, тобто в межах порядку, погодженого сторонами. У цьому випадку, суди мають перевірити обсяг понесених оператором витрат на балансування, а також правильність обрахунку плати з урахуванням пунктів 4,7,8,11,17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

5.11. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236, 237, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв'язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмові у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, а також необхідності врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №910/6208/20, враховуючи, що належний розгляд судом позову має наслідком встановлення обставин та надання вичерпної оцінки доводам учасників справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.2. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

6.3. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також зважаючи на необхідність врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №910/6208/20 після подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" слід задовольнити частково, скасувати постанову та рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд.

6.4. Під час нового розгляду справи судам необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про часткове задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, судом не здійснюється відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі №910/6628/20 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

О. Мамалуй