Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №910/12382/17 Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №910/12...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/12382/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представника Міністерства оборони України - Ковальчука І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017

у справі № 910/12382/17

за позовом Міністерства оборони України,

до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння"

про стягнення 1 300 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" 1 300 000 грн. авансу, сплаченого на виконання робіт по етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем "Тандем", та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань , на підставі договору від 08.08.1997 № 117539.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору від 08.08.1997 № 117539 не виконав свої зобов'язання з виготовлення бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем "Тандем", оскільки виготовлені ним зразки не пройшли попередні порівняльні випробування, внаслідок чого обумовлена бойова машина не може бути рекомендована до серійного виробництва та прийняття на озброєння Збройних Сил України, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої суми авансу, згідно п. 12 додаткової угоди від 20.12.2006 №2 до договору № 117539 , з урахуванням інфляційних процесів.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.09.2017 у справі № 910/12382/17 (суддя Трофименко Т.Ю) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 910/12382/17 (судді : Дикунська С.Я., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 залишено без змін.

В касаційній скарзі Міністерство оборони України просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/12382/17 скасувати, прийнявши нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення 1 300 000 грн. авансу в повному обсязі, посилаючись на наступне.

Не погоджуюсь з прийнятими судовими рішеннями про відмову в позові, Міністерство оборони України вважає, що суди не врахували положень ст. ст. 525, 526, 610 ЦК України та ст. 193 ГК України, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та що сторона не вправі відмовлятись від своїх обов'язків чи змінювати умови в односторонньому порядку, враховуючи те, що ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" належним чином не виконало зобов'язання по виконанню роботи - етапу №2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем "Тандем" та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань, оскільки виготовлена техніка не пройшла випробування і не може використовуватись позивачем, відповідач повинен повернути сплачену суму авансу за вказану роботу.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та прийняття нового рішення про задоволення позову відповідно до вимог ст. 310 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального права.

Так, суд касаційної інстанції не погоджується з доводами позивача щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача спірної суми авансу, перерахованої на виконання роботи - етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем"Тандем" та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань за договором на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Бліндаж" від 08.08.1997 № 117539, оскільки роботи виконані ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" з недоліками та не можуть бути прийняті позивачем.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються положеннями глави 61 ЦК України.

Виходячи з системного аналізу вимог чинного законодавства аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору , а є грошова сума, яка перераховується згідно договору наперед , у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за роботи які мають бути виконані, при цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Разом з тим, судовими рішеннями в господарських справах № 910/20215/14, № 910/8780/13, які є преюдиційними в силу ст. 35 ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017), підтверджено відсутність відмови відповідача від виконання цих робіт, а навпаки, ним виконано роботи - етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем"Тандем" та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань за договором на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Бліндаж" від 08.08.1997 № 117539 , що також підтверджується позивачем.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що оскаржувані постанова апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" (виконавця) на користь Міністерства оборони України (замовника) коштів у сумі 1 300 000 грн. сплачених на виконання роботи - етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем"Тандем" та проведення попередніх випробувань, коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань за договором на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Бліндаж" від 08.08.1997 № 117539 суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивачем недоведено належними та допустимими доказами невиконання обумовлених робіт по етапу № 2 з вини відповідача, що унеможливлює стягнення з нього авансу, враховуючи вимоги чинного законодавства.

Правовідносини сторін врегульовані договором на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Бліндаж" № 117539 від 08.08.1997, за умовами якого ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" (виконавець) зобов'язалось виконати та здати Міністерству оборони України (замовник) дослідно-конструкторську роботу по темі "Бліндаж", а останній розрахуватись за ці роботи.

За додатковою угодою № 2 від 20.12.2006 до вказаного вище договору, на замовлення замовника, виконавець взяв на себе обов'язок виконати роботи по створенню дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини БМП-1 з удосконаленою системою керування вогнем "Тандем" та взяти участь у державних випробуваннях дослідних зразків № 1 та № 2 модернізованої машини БМП-1.

Пунктом 12 додаткової угоди № 2 до договору передбачено, що робота, припинена з вини головного виконавця, передбачає повернення генеральному замовнику отриманих головним виконавцем коштів по додатковій угоді, з урахуванням інфляційних процесів.

На виконання умов зазначеного вище договору по виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Бліндаж", з урахуванням додаткових угод до нього та погоджувальних протоколів, Міністерство оборони України перерахувало ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння " аванс в сумі 1 300 000 грн. , а відповідачем , впродовж всього часу, виконувались роботи етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем "Тандем".

Відтак, як замовником, так і виконавцем вчинялась низка дій, спрямованих на виконання умов спірного договору, що встановлено судовими рішеннями від 22.07.2013 у справі №910/8780/13 та від 24.02.2016 у справі №910/20215/14, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення і встановлені ними обставини повторного доказування не потребують.

За таких обставин, враховуючи вище наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 300 000 грн. перерахованого йому позивачем авансу, оскільки ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" не припиняло виконання зазначених робіт, зворотного не доведено належними та допустимими доказами, а відтак, у позивача відсутні підстави вимагати повернення спірної суми авансу на підставі п.12 додаткової угоди №2 від 20.12.2006 до договору №117539 від 08.08.1997.

Відповідно ст. 892 ЦК України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Статтею 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника .

Відтак, з огляду на наведене вище та враховуючи, те що відповідачем не припинялось виконання робіт з виготовлення зразка № 2 модернізованої бойової машини БМП-1 з удосконаленою системою керування вогнем "Тандем", обумовлених згідного договору №117539 від 08.08.1997 та додатковими угодами до нього, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується, зокрема, і позивачем, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності заявлених вимог про повернення відповідачем авансового платежу в сумі 1 300 000 грн. на підставі п.12 зазначеної додаткової угоди, у зв'язку з недоведеністю припинення виконання роботи з вини виконавця.

Разом з тим, слід зазначити, що позивач не позбавлений можливості звернутись до суду за захистом своїх прав, у разу виявлення недоліків у виконаній роботі виконавця, з урахуванням глави 61 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, якими регулюються спірні правовідносини.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та рішення Господарського суду м. Києва від 20.09.2017 у справі № 910/12382/17 постановлені у відповідності до фактичних обставин , з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку , що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на Міністерства оборони України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/12382/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий- Ткаченко Н.Г.

Судді- Білоус В.В.

Жуков С.В.

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст