Історія справи

Постанова КГС ВП від 19.01.2022 року у справі №909/240/19
Ухвала КГС ВП від 11.11.2019 року у справі №909/240/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 909/240/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Кушніра І. В., Пількова К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кузів Мирослава Орестовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 20.06.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ділового співробітництва "Фортуна" до фізичної особи - підприємця Кузів Мирослава Орестовича про стягнення 493 700,00 грн, з яких 265 700,00 грн борг та 228 000,00 грн завдані збитки та здійснення демонтажу частково змонтованої ігрової зони і звільнення приміщення,

за участю представників:

позивача - Созоник В. В., адвокат;

відповідача - Кузів М. О., Томин С. В., адвокат,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр ділового співробітництва "Фортуна" (далі - ТОВ "Фортуна") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Кузіва Мирослава Орестовича (далі - ФОП Кузів М. О.) про стягнення 493 700,00 грн з яких 265 700,00 грн сплачений аванс і 228 000,00 грн завдані збитки та здійснення демонтажу частково змонтованої ігрової зони і звільнення приміщення третього поверху за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 2А від демонтованих частин (складових та комплектуючих) дитячої ігрової зони.

1.2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч умовам укладеного між ними договору підряду на виготовлення та монтаж дитячої ігрової зони від 21.06.2018, у строк до 11.10.2018 не виконав належним чином погоджені договором роботи, у зв'язку з чим 17.12.2018 позивачу направлено претензію № 17/12-п з повідомленням про відмову від зазначеного договору, відшкодування збитків та демонтаж ігрової зони.

Позивач також зазначив, що внаслідок порушення ФОП Кузів М. О. строку виконання робіт за вказаним договором підряду, ТОВ "Фортуна" порушило свої зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень від 31.08.2018 № 1-Д, укладеним між ним і Фізичною особою - підприємцем Василик Тетяною Миколаївною (далі - ФОП Василик Т. М.) щодо передачі в оренду приміщення із змонтованою дитячою ігровою зоною у повній відповідності з умовами договору підряду від 21.06.2018 у строк до 11.12.2018, в зв'язку з чим сплатило передбачений договором оренди штраф у сумі 228 000,00 грн.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 21.06.2018 між ТОВ "Фортуна" (замовник) і ФОП Кузів М. О. (виконавець) укладено договір підряду на виготовлення та монтаж дитячої ігрової зони, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати роботи з виготовлення та монтажу дитячої ігрової зони, а замовник - прийняти належно виконані роботи та оплатити їх загальну вартість (ціну робіт) у порядку та на умовах, визначених цим договором.

2.2. Згідно з пунктом 1.2 договору результатом виконаних робіт є дитяча ігрова зона, що становить комплекс виготовлених і змонтованих у місці монтажу пов'язаних між собою складових частин, який за своїм складом (комплектуючими, матеріалами, фурнітурою, аксесуарами, лако-фарбовим покриттям), технічними характеристиками (розмірами, кресленнями, вогнестійкістю, навантаженнями тощо) та дизайном (кольором, тонуванням, декоруванням, формами тощо) повинен:

- відповідати погодженим сторонами специфікації - додатку № 1 до цього договору; дизайн-проекту дизайн студії "3600" - додатку № 2 до цього договору та кошторису - додатку № 3 до цього договору;

- бути відповідним, придатним та безпечним до експлуатації за цільовим призначенням - використовуватися для організації та забезпечення дозвілля, розваг та ігор для дітей.

2.3. Загальна вартість (ціна) робіт становить 288 000,00 грн (пункт 3.1 договору).

2.4. Згідно з пунктом 2.2 договору строк виконання повного обсягу робіт з виготовлення та монтажу дитячої ігрової зони становить 107 календарних днів та обчислюється з моменту сплати замовником на користь виконавця авансу, передбаченого в пункті 3.3.1 договору.

2.5. Відповідно до пункту 3.3.1 договору аванс становить 243 400,00 грн і має бути сплачений на користь виконавця не пізніше трьох банківських днів із моменту укладення цього договору.

2.6. Аванс у розмірі (1/2) половини несплаченого залишку від загальної вартості (ціни) робіт за цим договором сплачується на користь виробника не пізніше трьох банківських днів із моменту отримання замовником повідомлення виробника про готовність до монтажу та огляд замовником готових комплектуючих виробів ігрової зони на складі виробника (пункт 3.3.2 договору).

2.7. На виконання пункту 3.3.1 договору 26.06.2018 ТОВ "Фортуна" сплатило ФОП Кузіву М. О. аванс у сумі 243 400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.06.2018 № 310.

2.8. 26.11.2018 ТОВ "Фортуна" сплатило ФОП Кузіву М. О. аванс у розмірі (1/2) половини несплаченого залишку від загальної вартості (ціни) робіт у сумі 22 300,00 грн.

2.9. 17.12.2018 ТОВ "Фортуна" направило ФОП Кузіву М. О. претензію про відмову від договору та вимагало у семиденний строк відшкодувати заподіяні збитки у розмірі сплачених авансових платежів на загальну суму 265 700,00 грн; здійснити демонтаж частково змонтованої ігрової зони та звільнити приміщення третього поверху будівлі за адресою: м . Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 2А від демонтованих частин (складових і комплектуючих) дитячої ігрової зони.

2.10. Порушення ФОП Кузівим М. О. строку виконання підрядних робіт на виготовлення та монтаж дитячої ігрової зони призвело до порушення ТОВ "Фортуна" умов договору оренди нежитлових приміщень від 31.08.2018 № 1-Д, укладеного між ТОВ "Фортуна" і ФОП Василик Т. М. у частині передачі у строк до 11.12.2018 в оренду приміщення зі змонтованою дитячою ігровою зоною у повній відповідності з умовами договору від 21.06.2018, укладеного між ТОВ "Фортуна" і ФОП Кузівим М. О. та, відповідно, сплату ТОВ "Фортуна" штрафу (платіжне доручення від 19.02.2019 № 431) у порядку та розмірі, обумовленому в пункті 8.3.1 договору оренди нежитлових приміщень від 31.08.2018 № 1-Д.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2019 (суддя Скапровська І. М.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 (колегія суддів: Кордюк Г. Т., Кравчук Н. М., Плотніцький Б. Д.), позов задоволено.

Зобов'язано ФОП Кузіва М. О. здійснити демонтаж частково змонтованої ігрової зони та звільнити приміщення третього поверху за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 2А від демонтованих частин (складових та комплектуючих) дитячої ігрової зони.

Стягнуто з ФОП Кузіва М. О. на користь ТОВ "Фортуна" 265 700,00 грн боргу та 228 000,00 грн збитків.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач належними та допустимими доказами довів обґрунтованість заявлених позовних вимог.

4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі ФОП Кузів М. О. посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статей 181, 221, 222 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 22, 530, 631, 651, 653, 761, 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). При цьому скаржник наголошує, що розірвати можна лише діючий договір, тоді як строк дії договору підряду закінчився 11.10.2018; оскільки у позивача були відсутні підстави для відмови від договору, то у нього не виникло і права на повернення авансового платежу та права на відшкодування збитків. Скаржник зазначає, що перерахуванням відповідачу 26.11.2018 коштів на суму 22 300,00 грн позивач фактично схвалив виконання робіт понад строки, встановлені договором. Згідно висновком експертного дослідження від 17.12.2018 № 4.4-10/18 обсяг робіт із монтажу дитячої ігрової зони орієнтовно виконано на 60 %, а отже вартість придбаних відповідачем матеріалів на суму авансового платежу - 243 000,00 грн не підлягає поверненню. Договір оренди від 31.08.2018 є неукладеним і може розцінюватися лише як попередній договір, оскільки на час його укладення ігрової кімнати ще не існувало, а її створення залежало від суб'єктивної поведінки третьої особи - ФОП Кузіва М. О.

4.2. У касаційній скарзі ФОП Кузів М. О. просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фортуна" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав їх законності та обґрунтованості.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

6.5. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

6.6. Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

6.7. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

6.8. У статті 849 ЦК України, на яку позивач послався, обґрунтовуючи підстави позову, визначено права замовника під час виконання роботи. Так, згідно з частиною 1 цієї норми замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

6.9. Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України (яку визначено підставою позову) якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 ЦК України).

За змістом частини 4 статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

6.10. Отже, у статті 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт із виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

6.11. Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 ЦК України є різними.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/205/19.

6.12. Законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини 2 статті 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 цієї норми (постанова Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18).

6.13. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, з огляду на положення частини 4 статті 849 ЦК України дійшли висновку, що оскільки замовникові згідно із законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежено, а відповідач належними доказами не довів факту виконання договірних зобов'язань, у позивача є правові підстави для відмови від договору та повернення відповідачем 265 700,00 грн сплаченого йому авансу.

6.14. Суди дійшли висновку, що претензія ТОВ "Фортуна" (замовника) від 17.12.2018 вих. № 17/12-П є відмовою замовника від договору підряду на виготовлення та монтаж дитячої ігрової зони від 21.06.2018.

6.15. Ураховуючи відсутність доказів належного виконання відповідачем договірних зобов'язань із надання (виготовлення) монтажу дитячої ігрової зони, а отже і використання підрядником суми авансового платежу на виконання умов договору, припиненого згідно зі статтею 849 ЦК України, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення суми авансового платежу та збитків відповідно до статей 849 і 22 ЦК України у їх сукупності.

6.16. Проте суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що у положеннях частин 2 і 4 статті 849 ЦК України передбачено дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій, і як уже зазначалося, законність відмови замовника від договору підряду згідно з частиною 2 цієї статті у разі недоведення порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 цієї норми.

6.17. Так, суди попередніх інстанцій не встановили обставин щодо підстав відмови ТОВ "Фортуна" (замовника) від договору підряду, а саме здійснення такої відмови в порядку частини 2 статті 849 ЦК України або частини 4 зазначеної норми.

6.18. Водночас ТОВ "Фортуна" позовні вимоги заявило саме на підставі частини 2 статті 849 ЦК України, за змістом якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

6.19. Згідно з частиною 2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

6.20. Зазначена норма кореспондує положенням статті 224 ГК України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

6.21. Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

6.22. Таким чином, для правильного вирішення даного спору, судам необхідно з'ясувати обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України не є безумовним і пов'язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), з урахуванням умов укладеного між сторонами договору підряду та, відповідно встановити наявність чи відсутність підстав для стягнення збитків.

6.23. Проте відповідних обставин суди попередніх інстанцій не з'ясовували, тому висновки судів про наявність правових підстав у замовника для відмови від договору та стягнення збитків відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України, в порядку якої заявлено позовні вимоги, колегія суддів вважає передчасними.

6.24. За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

6.25. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

6.26. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

6.27. Ураховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними і такими, що зроблені без дослідження всіх зібраних у справі доказів.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статей 308, 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. За таких обставин оскаржувані судові рішення є такими, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

7.3. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, вирішити питання правильності обраного позивачем способу захисту своїх прав, у повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази у їх сукупності, надати належну правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кузів Мирослава Орестовича задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 20.06.2019 у справі № 909/240/19 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя І. Кушнір

Суддя К. Пільков