ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 5024/980/2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

скаржника - арбітражний керуючий Дудкін Р.А.

відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 - адвокат Доценко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Господарський суд Херсонської області касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 09.01.2019

у складі колегії суддів: Філінюка І.Г. (головуючого), Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

у справі № 5024/980/2011

за заявою Державної податкової інспекції у м. Херсоні

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі про банкрутство ТОВ «Митра-Агро» порушено ухвалою суду від 01.06.2011 за статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

2. Постановою Господарського суду Херсонської області від 08.09.2011 ТОВ «Митра-Агро» визнано банкрутом, стосовно боржника відкрито ліквідаційну процедуру

3. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.04.2018, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2018, у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Митра-Агро» арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. про покладання субсидіарної відповідальності на засновників боржника громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у справі № 5024/980/2011 - відмовлено, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

4. У вересні 2018 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Митра-Агро» арбітражний керуючий Дудкін Р.А. звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі №5024/980/2011 по розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Митра-Агро» про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства; покласти субсидіарну відповідальність на керівника ОСОБА_5 та засновника ОСОБА_6 за зобов'язаннями юридичної особи - банкрута ТОВ «Митра-Агро» (ідентифікаційний код 30380253) у зв'язку з доведенням товариства до банкрутства; стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Митра-Агро» - 241129, 41 грн. витрат зі здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство №5024/980/2011

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

5. Додатковою ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.11.2018 заяву ліквідатора Дудкіна Р.А. про ухвалення додаткового рішення у справі № 5024/980/2011 - задоволено повністю.

6. Не погодившись із вказаною ухвалою, засновники Товариства з обмеженою відповідальністю «Митра-Агро» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права просять скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.11.2018 по справі №5024/980/2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому ТОВ «Митра-Агро» Дудкіну Роману Анатолійовичу в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №5024/980/2011.

7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено. Додаткову ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.11.2018 по справі № 5024/980/2011 - скасовано та ухвалено нове рішення яким в задоволенні заяви ліквідатора Дудкіна Р.А. про ухвалення додаткового рішення у справі № 5024/980/2011 по розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Митра-Агро» про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства - відмовлено.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 29.01.2019 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" арбітражний керуючий Дудкін Роман Анатолійович звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою № 02-01/09 від 29.01.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі № 5024/980/2011, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 5024/980/2011 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.02.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 5024/980/2011 за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича № 02-01/09 від 29.01.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019; призначено розгляд касаційної скарги на 20.03.2019 об 11 год. 45 хв.

11. 28.02.2019 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2019 задоволено вказане клопотання та доручено Господарському суду Херсонської області забезпечити проведення відеоконференції 20.03.2019 об 11 год. 45 хв. у приміщенні Господарського суду Херсонської області за адресою: вул. Театральна, 18, м. Херсон, 73000, зал ВКЗ, за участю уповноваженого представника ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича.

13. 13.03.2019 від представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката Доценка К.С. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14. Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2019 задоволено вказане клопотання та доручено Господарському суду Херсонської області забезпечити проведення відеоконференції 20.03.2019 об 11 год. 45 хв. у приміщенні Господарського суду Херсонської області за адресою: вул. Театральна, 18, м. Херсон, 73000, зал ВКЗ, за участю уповноваженого представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката Доценка К.С.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

15. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ліквідатором Дудкіним Р.А. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

16. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

16.1 Саме дії керівника боржника ОСОБА_5 та засновника ОСОБА_6 призвели до призначення у справу ліквідаторів, виконання ними повноважень, понесення витрат на ліквідацію банкрута, а тому витрати ліквідаційної процедури підлягають покладенню на них.

16.2 Згідно постанови Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 923/862/15 за наявності вини певної особи у доведенні боржника до банкрутства, витрати ліквідаційної процедури повністю покладаються на таку особу.

16.3 Згідно положень статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволення витрат ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" передують задоволенню вимог інших кредиторів у справі, а тому судом апеляційної інстанції невірно застосовано частину 5 статті 25 та статтю 31 вказаного закону.

16.4 Не оплата послуг ліквідаторів за невиконання повноважень у даній справі порушує їх конституційні права на оплату праці та суперечить нормам міжнародного права та позиції Європейського суду з прав людини.

17. Скаржник в судовому засіданні 20.03.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

18. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подано відзив на касаційну скаргу в якому останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

18.1 Представник ОСОБА_5, ОСОБА_6 - адвокат Доценко К.С. в судовому засіданні 20.03.2019 заперечив проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

19. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

22. Ухвалою про порушення справи про банкрутство суд залучив до участі у справі засновника боржника та керівника банкрута громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6, постановою про визнання боржника банкрутом суд зобов'язав їх передати ліквідаторові документи фінансово-господарської діяльності банкрута та відомості про його активи.

23. Постановою Господарського суду Херсонської області від 08.09.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" визнано банкрутом, стосовно боржника відкрито ліквідаційну процедуру, визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні в розмірі 136 865,96 грн., призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., який виконував повноваження ліквідатора до 05.09.2013.

24. Враховуючи ту обставину, що справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" порушена 01.06.2011 та постанова про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури по справі № 5024/980/2011 прийнята 08.09.2011 і на цей час знаходиться на стадії ліквідації, до спірних правовідносин мають застосовуватися норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка була чинною до 19.01.2013, окрім питання, які регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство.

25. Відповідно до приписів статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на час порушення судом цієї справи, якою регулювалися особливості банкрутства відсутнього боржника, зазначено, що у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

26. З наведених ліквідатором обставин та обставин, що вже встановлені судами у цій справі, вбачається, що боржника визнано банкрутом через його відсутність за місцезнаходженням згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб його органів управління, а також у зв'язку із неможливістю встановлення місце проживання його керівника.

27. Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013 - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

28. Згідно з частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

29. Таким законом, який передбачає поряд із відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи, є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

30. Так, відповідно до частини п'ятої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, при здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

31. Тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що на учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями тільки для задоволення вимог кредиторів.

32. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 16.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

33. Доводи скаржника (пункт 16.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що постанова Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 923/862/15 не містить висновку про те, що за наявності вини певної особи у доведенні боржника до банкрутства, витрати ліквідаційної процедури повністю покладаються на таку особу. Окрім того, провадження у справі № 923/862/15 здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013, тоді як у справі № 5024/980/2011 провадження здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013.

34. Доводи скаржника (пункт 16.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

34.1 Згідно частини п'ятої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, при здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

34.2 Згідно статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, в тому рахунку у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

34.3 Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013:

- кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів);

- ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

34.4 Із змісту вказаної норми вбачається, що ліквідатор боржника не є його кредитором в розумінні закону, а витрати ліквідаційної процедури не є кредиторськими вимогами, а тому такі витрати не можуть бути задоволені за рахунок третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, оскільки стягнені з таких третіх осіб суми, згідно частини п'ятої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів.

35. Доводи скаржника (пункт 16.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

35.1 Відповідно до норм статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого (ліквідатора) відбувається на платній основі. Тобто, послуги ліквідатора у даній справі про банкрутство у будь-якому випадку повинні бути оплачені. Така оплата послуг ліквідатора відбувається в порядку, встановленому Законом про банкрутство.

35.2 Згідно частин 10, 12, 14 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013 оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

35.3 Системний аналіз норм Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про обов'язок ініціюючого кредитора оплатити послуги арбітражного керуючого з моменту призначення та до винесення постанови про визнання боржника банкрутом (у випадку призначення розпорядника майна в момент порушення провадження у справі).

35.4 В подальшому кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за відсутності активів боржника. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні.

35.5 При цьому, господарський суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 16 Закону про банкрутство, суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури.

35.6 Отже, розподіляючи витрати на оплату послуг ліквідатора та відшкодування його витрат за підсумками ліквідаційної процедури між кредиторами боржника за умов відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури, суд повинен керувався принципом пропорційності суми витрат кожного із кредиторів на оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора розміру визнаних їх кредиторських вимог у справі про банкрутство.

36. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

37. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

38. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

39. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

40. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

41. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

42. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

43. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

44. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були дотримані.

45. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро" арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича № 02-01/09 від 29.01.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі № 5024/980/2011 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі № 5024/980/2011 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко