ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 922/3095/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Булгакової І. В., Колос І. Б.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго", позивач, стягувач, скаржник)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 (головуючий - суддя Присажнюк О. О.) та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 (головуючий - суддя Склярук О. І., судді: Ільїн О. В., Хачатрян В. С. )

за скаргою АТ "Харківобленерго"

на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т. Є.

у справі № 922/3095/17

за позовом АТ "Харківобленерго"

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - КП "Харківські теплові мережі", відповідач, боржник)

про стягнення коштів.

1. Історія та обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1.1. АТ "Харківобленерго" звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 231 ~money0~, а також стягнення плати з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі ~money1~, три відсотка річних в сумі 4 ~money2~ та інфляційні втрати в сумі 18 ~money3~

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.11.2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 217 ~money4~; 3% річних у розмірі 4 ~money5~, інфляційні втрати у розмірі 18 ~money6~, пеню в сумі 1 ~money7~, витрати зі сплати судового збору в сумі ~money8~

1.2.21.11.2017 Господарським судом Харківської області видано наказ №922/3095/17 про стягнення з відповідача суми заборгованості за електричну енергію в розмірі 217 ~money9~

1.3.01.11.2021 від АТ "Харківобленерго" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, в якій останній просив суд визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т. Є. щодо непроведення у період з 12.10.2021 по 25.10.2021 перевірки майнового стану КП "Харківські теплові мережі" щодо виявлення рахунків боржника в строки, визначені частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у ВП №59949031; зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т. Є. вжити передбачені частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, встановлених Законом України "Про виконавче провадження" у ВП №59949031 для реального виконання рішення Господарського суду Харківської області № 922/3095/17.

1.4.04.09.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявським О. А. винесено постанову про відкриття ВП №59949031 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №922/3095/17 від
21.11.2017.

1.5.04.09.2019 старшим державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ Валявським О. А. винесено постанову про приєднання ВП №59949031 до зведеного виконавчого провадження ВП №43006976.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2021, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021, відмовлено в задоволенні скарги АТ "Харківобленерго" на бездіяльність державного виконавця.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. АТ "Харківобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від
10.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 922/3095/17; ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу АТ "Харківобленерго".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статті 13, 48 Закону України "Про виконавче провадження" та порушено норми процесуального права - статті 73, 74, 79, 339, 340 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. Позиція інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу КП "Харківські теплові мережі" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Склад суду касаційної інстанції змінився відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

6.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 касаційну скаргу АТ "Харківобленерго" у справі №922/3095/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Малашенкова Т. М. - головуючий, Бенедисюк І. М., Колос І. Б.

6.3. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі №922/3095/17 за касаційною скаргою АТ "Харківобленерго" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

6.4. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.02.2022 у зв'язку з перебуванням судді Бенедисюка І. М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №922/3095/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів:

Малашенкова Т. М. (головуючий), Булгакова І. В., Колос І. Б.

6.5. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.6. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені частини 1 статті 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 4 статті 300 ГПК України)

6.7. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій. Розгляд клопотань

7.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 339 ГПК України, порушено їхні права.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 1 статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ГПК України.

Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження", якою урегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

За зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

При статті 30 Закону України "Про виконавче провадження"одавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини 1 статті 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 зі справи № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 зі справи № 906/530/17, від 17.10.2018 зі справ № 927/395/13 і № 5028/16/2/2012, від
05.12.2018 зі справи № 904/7326/17, від 13.02.2019 зі справи № 808/2265/16 та від 10.04.2019 зі справи № 908/2520/16.

Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій встановили, що 04.09.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявським О. А. винесено дві постанови: про відкриття ВП №59949031 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №922/3095/17 від 21.11.2017 та про приєднання ВП №59949031 до зведеного виконавчого провадження ВП №43006976.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що АТ "Харківобленерго" до скарги на бездіяльність державного виконавця було додано лише копії постанов, які було прийнято в рамках виконавчого провадження ВП №59949031, а також Інформацію про виконавче провадження по виконавчому провадженню ВП №59949031. Докази, які би свідчили про бездіяльність державного виконавця по зведеному виконавчому провадженню №43006976, до якого було приєднано виконавче провадження ВП №59949031 у матеріалах справи відсутні.

Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили та не встановили, рішення судів якої юрисдикції чи інших (не судових) органів виконуються у зведеному виконавчому провадженні №43006976. При цьому КП "Харківські теплові мережі" у письмових запереченнях на скаргу (поданих до суду 09.11.2021) посилалось на вказані обставини, однак судами зазначені доводи залишені поза увагою.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не визначилися із характером спірних правовідносин, не дослідили зведене виконавче провадження, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Не встановлення судами попередніх інстанцій наведених вище фактичних обставин позбавляє Верховний Суд можливості перевірити дотримання судами при розгляді скарги АТ "Харківобленерго" правил предметної юрисдикції.

З урахуванням наведеного Верховний Суд частково приймає до уваги доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до положень частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

8.2. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені частини 3 статті 304 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 4 статті 300 ГПК України).

Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених частина 4 статті 300 ГПК України, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина 2 статті 313 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного, судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими та в силу статті 310 ГПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час розгляду якої суду належить урахувати викладене, дати відповідну правову оцінку доказам, доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

9. Судові витрати

9.1. Частиною 14 статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 313, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 у справі №922/3095/17 скасувати, а справу передати до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос