Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.08.2018 року у справі №916/34/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/34/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явилися,

відповідача - Чорний О.В.,

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Холдингу "Молдсіндбальнеотур" Т.О.В.

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2018

(головуючий - Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Величко Т.А.,

та рішення Господарського суду Одеської області від 04.04.2018

(суддя Гут С.Ф.)

у справі №916/34/18

за позовом Холдингу "Молдсіндбальнеотур" Т.О.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Примор`я"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ ім. Сергія ЛАЗО"

про виключення учасника зі складу товариства,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. У січні 2018 року Холдинг "Молдсіндбальнеотур" Т.О.В. звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Примор`я" про виключення ТОВ "Примор`я" зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО".

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він та відповідач є учасниками ТОВ "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО" із часткою у статутному капіталі по 50%. Проте, станом на день звернення відповідач не виконав свого зобов'язання перед ТОВ "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО" - не вніс до статутного капіталу свою частку у розмірі 1 822 573 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства, чим порушує вимоги ст. 11 ЗУ "Про господарські товариства" та перешкоджає виконанню ТОВ "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО" основних завдань. Враховуючи те, що сторони володіють однаковими частками у статутному капіталі ТОВ "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО", позивач не має можливості захистити свої права шляхом скликання загальних зборів та розглянути питання щодо виключення недобросовісного учасника, оскільки для цього потрібно більше 50% голосів.

1.3. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на приписи ст.ст. 3, 11, 52, 59, 60 ЗУ "Про господарські товариства", ст.ст. 13, 144, 100 (ч.3), 145 ЦК України та положення пунктів 10.16, 10.18 статуту ТОВ "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО".

2. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням господарського суду Одеської області від 04.04.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2. Рішення суду обґрунтоване посиланням на норми ст.ст. 1, 3, 4, ч.1 ст. 58, 59, 60 ЗУ "Про господарські товариства", ст.ст. 100, 144, 145 ЦК України та вмотивоване таким.

Виключення учасника з товариства як санкція за правопорушення в корпоративних правовідносинах належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Ця корпоративна санкція застосовується вищим органом управління товариства незалежно від волі недобросовісного учасника, зокрема, з метою усунення перешкод для досягнення цілей товариства і захисту його прав та інтересів, у тому числі прав та інтересів інших учасників.

Позивач з 2008 року не робив спроб скликати загальні збори учасників з приводу виключення ТОВ "Примор`я" зі складу ТОВ "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО", хоча відповідно до чинного законодавства та статуту санаторію має для цього достатній об'єм прав.

Проаналізувавши наданий відповідачем акт приймання-передавання до статутного капіталу витрат на ремонтні роботи, капітальні інвестиції та поліпшення нерухомого майна, що є внеском до статутного капіталу ТОВ "Примор`я" від 15.05.2008, та пояснення представника відповідача, суд зазначив, що позивачу було відомо, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання та здійснив ремонтні роботи та поліпшення нерухомого майна, капітальні інвестиції.

З моменту створення пансіонату представник Холдингу „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР" Т.О.В. постійно бере участь у загальних зборах учасників ТОВ "САНАТОРІЙ ІМ. СЕРГІЯ ЛАЗО". За весь час існування санаторію жодних претензій з приводу несплати частки у статутному капіталі Холдингом "МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР" Т.О.В. до ТОВ "Примор`я" висунуто не було, жодного разу ці питання не були включені до порядку денного загальних зборів учасників, що не спростовується представником позивача.

2.3. З посиланням на норми ст. 256 ЦК України, встановивши, що право позивача не порушено, суд зазначив про відсутність підстав для застосування позовної давності.

2.4. Проаналізувавши виконану роботу представником відповідача, перевіривши Додаток №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги, звіт про надання правової (правничої) допомоги, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення вимог, викладених у відзиві відповідача щодо стягнення з позивача на його користь 25 650 грн витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, на суму 14 000 грн.

2.5. Постановою Одеського апеляційного господарського 17.07.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін з аналогічних підстав.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

3.2. В обґрунтування зазначених вимог посилається на таке.

3.2.1. Судами попередніх інстанцій було порушено положення ст.367 ГПК України, яка регламентує процедуру повідомлення учасників справи (нерезидентів).

3.2.2. Рішення судів ухвалені з порушенням ст.115 ЦК України, що знайшло свій прояв в тому, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості внесення вкладу до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до фактично понесених витрат.

3.2.3. Судами першої та апеляційної інстанцій не в повному обсязі досліджено питання компенсації витрат на правничу допомогу.

3.2.4 Судом апеляційної інстанції було неоднаково застосовано норми чинного законодавства України під час розгляду схожих справ.

3.2.5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги та просить відмовити у її задоволенні повністю. Доводи та аргументи відповідача відповідають висновкам, здійсненим судами попередніх інстанцій у рішенні та постанові.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом спору у цій справі є виключення ТОВ "Примор`я" зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО".

4.2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди правильно виходили з відсутності підстав для виключення відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 167 ГК України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Статтею 97 ЦК України визначено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення з позовом у цій справі) учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) участі у голосування не бере.

Виключення є санкцією за невиконання корпоративних обов'язків перед товариством.

На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", норми якої кореспондуються зі ст. 145 ЦК України, визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 145 ЦК України, згідно з якими до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства.

Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників) можуть вирішувати питання про виключення учасника з товариства по суті. Це питання за жодних обставин не може бути передане на вирішення виконавчому органу. Рішення про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю приймається товариством в особі вищого органу - загальних зборів учасників, а не учасниками як такими чи судом.

Оскільки прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду, а суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним, господарські суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про виключення відповідача зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО".

4.2.3. Доводи скаржника, про які йшлося у п.3.2.1 постанови, є необґрунтованими та суперечать поданим позивачем документам, що містяться у матеріалах справи.

Доводи позивача про компенсацію витрат на правничу допомогу (п.3.2.3 постанови) були об'єктом перевірки судом апеляційної інстанції, обґрунтованих висновків якого скаржник не спростував.

4.2.4. Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що наведені вище у п.4.2.2 обставини щодо виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО", були єдиною і достатньою підставою для відмови в позові. Відтак, розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій не мали потреби вдаватися до дослідження обставин, пов'язаних з формуванням статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО" та належності виконання учасниками своїх обов'язків по внесенню вкладів до статутного капіталу, про що обгрунтовано вказує скаржник у своїй касаційній скарзі.

Таким чином, висновки місцевого та апеляційного господарських судів не можуть стосуватися оцінки поданих відповідачем документів за межами їх взаємозв'язку із правовими підставами відмови в позові. Що ж до згаданих обставин, які не входили до предмета розгляду у цій справі, то вони за необхідності могли б бути предметом окремого судового розгляду.

За таких обставин рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають частковій зміні з виключенням з їх мотивувальних частин положень, що стосуються внесення відповідачем своєї частки до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО".

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до ч.1 ст.311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.311 ГПК України).

5.2. Враховуючи помилковий висновок судів першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлення обставин, що стосуються внесення відповідачем своєї частки до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ ІМ.СЕРГІЯ ЛАЗО" у цій справі, про що зазначено у п.4.2.4 постанови, суд касаційної інстанції вважає, що судові рішення слід змінити, виключивши з їх мотивувальних частин зазначені положення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Холдингу "Молдсіндбальнеотур" Т.О.В. задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 та рішення Господарського суду Одеської області від 04.04.2018 у справі №916/34/18 змінити, виключивши з їх мотивувальних частин положення про встановлення факту внесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Примор`я" своєї частки до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРІЙ ім. Сергія ЛАЗО".

3. В решті зазначені рішення та постанову у справі №916/34/18 залишити без змін.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Баранець

Г. Вронська