Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.11.2019 року у справі №925/657/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/657/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Черкаської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2019 року (головуючий - Остапенко О. М., судді - Сотніков С. В., Доманська М. Л. )

за заявою Приватного підприємства "Міськбуд-Плюс" про забезпечення позову Приватного підприємства "Міськбуд-Плюс" до Черкаської міської ради у спорі про визнання рішення ради недійсним

ІСТОРІЯ СПОРУ

Зміст заяви про забезпечення позову

1.31.05.2019 Приватне підприємство "Міськбуд-Плюс" звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 № 2-4025 "Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Черкаси, які перебувають в користуванні на умовах оренди ПП "Міськбуд-Плюс" по вул. Менделєєва, 4, для суспільних потреб - створення міського парку патріотичного виховання (скверу) із дитячим табором" до набрання законної сили судовим рішенням по справі;

- заборони Черкаській міській раді (код ЄДРПОУ 25212542) та її структурним підрозділам, здійснювати передачу земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:02:003:0034 площею 5,3731 га по вул. Менделєєва, 4, що надана у користування на умовах оренди, на підставі рішення Черкаської міської ради від
28.07.2016 № 2-885 та перебуває в користуванні ПП "Міськбуд-Плюс" згідно з договором оренди від 14.09.2016, зареєстрованим 19.09.2016 за № 16484840, КП "Дирекція парків" Черкаської міської ради або іншим особам в постійне користування чи в оренду, до набрання законної сили судовим рішенням по справі;

- заборони ПП "Міськбуд-Плюс" вчиняти будь-які дії згідно з договором оренди від
14.09.2016, зареєстрованим 19.09.2016 за № 16484840.

1.1. В обґрунтування заяви про забезпечення позову ПП "Міськбуд-Плюс" посилалося на те, що йому на підставі рішення Черкаської міської ради від 28.07.2016 № 2-885 була надана у користування земельна ділянка, площею 5,3731 га з кадастровим номером 7110136700:02:003:0034 під комплекс будівель та споруд, на підставі чого в подальшому між заявником та міською радою був укладений договір оренди землі від 14.09.2016 строком дії до 30.04.2020 року.

1.2. Проте, 05.03.2019 Черкаською міською радою було прийнято рішення № 2-4025 "Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади міста Черкаси, які перебувають в користуванні на умовах оренди ПП "Міськбуд-Плюс" по вул. Менделєєва, 4 - для суспільних потреб - створення міського парку патріотичного виховання (скверу) із дитячим табором", яким, зокрема, вирішено:

- використати земельну ділянку з кадастровим номером 7110136700:02:003:0034 площею 5,3731 га по вул. Менделєєва, 4 м. Черкаси, що надана у користування на умовах оренди ПП "Міськбуд-Плюс" для суспільних потреб, а саме створення міського парку патріотичного виховання (скверу) із дитячим табором;

- використати земельну ділянку з кадастровим номером undefined площею 5,3731 га по вул. Менделєєва, 4 м. Черкаси, відповідно до Генерального плану міста Черкаси;

- припинити договір оренди від 14.09.2016, зареєстрований 10.09.2016 за № 16484840 на підставі п. 37 цього договору;

- передача земельної ділянки, що буде використана для суспільних потреб, відбудеться КП "Дирекція парків" Черкаської міської ради в постійне користування.

1.3. ПП "Міськбуд-Плюс" не погоджується з прийнятим рішенням Черкаської міської ради, вважає його протиправним, оскільки воно порушує його законне право на користування даною земельною ділянкою, а не вжиття заходів забезпечення даного позову може спричинити вилучення спірної земельної ділянки з володіння та користування останнього, всупереч нормам чинного законодавства.

1.4. Заявник стверджує, що будучи законним користувачем спірної земельної ділянки, використовуючи її за цільовим призначенням та згідно з умовами надання ділянки, визначеними в договорі, вчасно та в повному обсязі сплачуючи орендну плату, - фактично позбавлене права на користування даною земельною ділянкою і, відповідно, використання її у своїй господарській діяльності.

1.5. З огляду на зазначене, ПП "Міськбуд-Плюс" вважає, що наявні всі підстави стверджувати, що у разі не вжиття заходів забезпечення даного позову - Черкаською міською радою будуть вчинені дії щодо реалізації спірного рішення в частині передачі спірної земельної ділянки до комунального підприємства міста.

Короткий зміст та мотиви рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви ПП "Міськбуд-Плюс" про забезпечення позову.

2.1. Ухвала місцевого господарського суду мотивована, зокрема, такими аргументами:

- запропоновані заявником заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Черкаської міської ради та заборони самому ж заявнику вчиняти буд-які дії згідно з договором оренди, взагалі не передбачені чинним Господарським процесуальним кодексом України;

- можливий в майбутньому позов може стосуватися лише визнання недійсним рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 № 2-4025, однак ПП "Міськбуд-Плюс" не підтверджує належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, та неможливість в подальшому виконати рішення суду, оскільки подана заява ґрунтується лише на припущеннях можливого задоволення позову та можливого невиконання рішення суду;

- заявник пропонує застосувати заходи забезпечення позову, які не є співрозмірними з запропонованим ним же предметом спору (на майбутнє).

3. За наслідками апеляційного перегляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву ПП "Міськбуд-Плюс" про забезпечення позову задоволено. Вжито запропоновані заявником заходи забезпечення позову.

3.1. Постанова апеляційного господарського суду мотивована, зокрема, такими аргументами:

- господарський суд першої інстанції не врахував, що прийняте рішення Черкаської міської ради не має терміну дії, а тому може бути фактично виконано в будь-який час, відтак у заявника наявні всі підстави вважати, що у разі не вжиття заходів забезпечення міською радою будуть вчинені дії щодо реалізації спірного рішення в частині передачі спірної земельної ділянки до КП "Дирекція парків" і при цьому, прийняття такого рішення вказує на реальний намір міської ради розпорядитися спірною земельною ділянкою шляхом передачі її у користування третій особі, що, в свою чергу, свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову;

- запропоновані заявником заходи забезпечення позову, зокрема, зупинення дії рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 № 2-4025, яке за своєю суттю є актом індивідуальної дії, та заборона Черкаській міській раді та її структурним підрозділам здійснювати передачу спірної земельної ділянки на підставі вказаного рішення іншим особам, передбачені чинним законодавством, не суперечать ГПК України, оскільки прямо стосуються предмету спору, та жодним чином не забороняють органу місцевого самоврядування здійснювати всі інші покладені на нього згідно із законодавством владні повноваження;

- метою вжиття запропонованих заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують присудження реального виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого, а їх вжиття буде спрямовано проти потенційних дій відповідача щодо передачі спірної земельної ділянки іншій особі, в той час як невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити виконання прийнятого рішення по суті спору, оскільки існує ймовірність того, що на момент вирішення спору спірна земельна ділянка буде у володінні іншої особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з прийнятою апеляційним судом постановою, Черкаська міська рада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 скасувати, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

5. ПП "Міськбуд-Плюс" до заяви про забезпечення позову не було додано жодного доказу того, що не вжиття заходів забезпечення призведено до того, що міською радою будуть вчинені дії щодо реалізації спірного рішення в частині передачі спірної земельної ділянки комунальному підприємству, однак апеляційний господарський суд внаслідок порушення норм процесуального права підтримав позицію заявника. Крім цього, матеріали заяви не містять також доказів і того, що заявника позбавлено права користування земельною ділянкою.

5.1. Як правильно зазначив місцевий господарськи суд, запропоновані заявником заходи забезпечення позову взагалі не передбачені чинним ГПК України, однак апеляційний суд безпідставно дійшов протилежного помилкового висновку.

5.2. Поза увагою апеляційного господарського суду залишилось те, що рішення суду за позовом про визнання недійсним рішення міської ради взагалі не потребує виконання, тому і заходів забезпечення не потребує.

Доводи відзиву ПП "Міськбуд-Плюс" (узагальнено)

6. Висновки апеляційного суду є законними та обґрунтованими, вжиті заходи забезпечення передбачені чинним законодавством та не суперечать положенням ГПК України, є співрозмірними заявленим вимогам, а тому і підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду не має.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 136 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

8. Оскільки у даному разі ПП "Міськбуд-Плюс" мало намір звертатися (і як встановив апеляційний суд звернулося) до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не мала взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (у цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18).

9. Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову.

9.1. Частиною першою вказаної статті визначено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

10. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.

11. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

12. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

13. Екстраполюючи вказані положення та висновки на правовідносини, що склалися у цьому спорі Верховний Суд зазначає таке.

14. У заяві про забезпечення позову ПП "Міськбуд-Плюс" зазначило, що не погоджується з прийнятим рішенням Черкаської міської ради від 05.03.2019 № 2-4025 і вважає його протиправним. Апеляційний суд встановив, що в подальшому заявником було подано позов про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення міської ради.

15. В якості заходів забезпечення позову заявник запропонував:

(1) зупинити дію рішення Черкаської міської ради № 2-4025;

(2) заборонити міській раді та її структурним підрозділам здійснювати передачу спірної земельної ділянки КП "Дирекція парків" або іншим особам в постійне користування чи в оренду;

(3) заборонити ПП "Міськбуд-Плюс" вчиняти будь-які дії згідно з договором оренди № 16484840.

16. Оцінюючи запропоновані заявником заходи забезпечення позову місцевий господарський суд вказав, що перший та третій заходи взагалі не передбачені чинним ГПК України, а тому і не можуть бути застосовані. В свою чергу, апеляційний господарський суд зазначив, що обрані заявником заходи не суперечать ГПК України, оскільки прямо стосуються предмету спору, та жодним чином не забороняють органу місцевого самоврядування здійснювати всі інші покладені на нього згідно із законодавством владні повноваження.

17. Верховний Суд вважає, що при формулюванні вказаних висновків судами обох інстанцій допущено порушення норм процесуального права.

18. Так, запропонований заявником захід забезпечення позову у вигляді заборони йому ж вчиняти будь-які дії згідно з договором оренди дійсно не передбачений чинним ГПК України, зокрема, не охоплюється він і ГПК України, оскільки пасивна поведінка заявника забезпечується його власним утриманням від вчинення тих чи інших дій, тим паче, що сам заявник вказує на те, що укладений між ним та міською радою договір оренди є чинним, має виконуватись та виконується в повному обсязі.

19. Таким чином, щодо третього запропонованого заявником способу забезпечення правильним є висновок саме місцевого господарського суду, а висновки ж апеляційного господарського суду у цій частині є помилковими.

20. Разом із цим, зазначаючи про те, що ГПК України не передбачено заходу забезпечення у вигляді зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування, господарський суд першої інстанції не звернув увагу на те, що пунктом 10 частини 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

21. Тобто, забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування, як ненормативного акту одноразового застосування, може застосовуватись судом в якості забезпечення позову, однак тільки у тому випадку коли захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 частини 1 статті 137 ГПК України.

22. Апеляційний господарський суд у цій частині дійшов правильного висновку про можливість застосування обраного заявником способу забезпечення позову, однак формулюючи такий висновок викривив дійсний зміст статті 137 ГПК України і хоча прямо не послався, однак використав положення пункту 4 частини 5 цієї статті, яким, зокрема, передбачено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

23. Проте, із змісту наведено положення чітко вбачається, що застосовується воно виключно у спорах, які виникають з корпоративних відносин, ознак яких у даному спорі не має, а тому, висновок апеляційного господарського суду, хоча формально і є правильним, проте також зроблений з порушенням норми процесуального права.

24. Судячи із встановлених судами обставин спору, обґрунтувань та доводів заявника в співвідношенні з позовом, що мав бути заявлений і був заявлений, Верховний Суд вважає, що головною вимогою на якій мали зосередитися суди у цій справі є другий обраний заявником спосіб забезпечення позову у вигляді встановлення заборони міській раді та її структурним підрозділам здійснювати передачу спірної земельної ділянки КП "Дирекція парків" або іншим особам в постійне користування чи в оренду.

24.1. Даний спосіб забезпечення охоплюється дією пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України, оскільки по суті є проханням заборонити відповідачу вчиняти певні дії і встановлення такої заборони не потребує застосування пункту 10 цієї ж частини статті 137.

25. Щодо цього способу забезпечення місцевий господарський суд вказав, що можливий в майбутньому позов може стосуватися лише визнання недійсним рішення Черкаської міської ради від 05.03.2019 № 2-4025, однак ПП "Міськбуд-Плюс" не підтверджує належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, та неможливість в подальшому виконати рішення суду, оскільки подана заява ґрунтується лише на припущеннях можливого задоволення позову та можливого невиконання рішення суду. Заявник пропонує застосувати заходи забезпечення позову, які не є співрозмірними з запропонованим ним же предметом спору (на майбутнє).

26. Апеляційний господарський суд у цій частині зазначив, що прийняте рішення Черкаської міської ради не має терміну дії, а тому може бути фактично виконано в будь-який час, відтак у заявника наявні всі підстави вважати, що у разі не вжиття заходів забезпечення міською радою будуть вчинені дії щодо реалізації спірного рішення в частині передачі спірної земельної ділянки до КП "Дирекція парків" і при цьому, прийняття такого рішення вказує на реальний намір міської ради розпорядитися спірною земельною ділянкою шляхом передачі її у користування третій особі. Метою вжиття запропонованих заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують присудження реального виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого, а їх вжиття буде спрямовано проти потенційних дій відповідача щодо передачі спірної земельної ділянки іншій особі, в той час як невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити виконання прийнятого рішення по суті спору, оскільки існує ймовірність того, що на момент вирішення спору спірна земельна ділянка буде у володінні іншої особи.

27. Так, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язують застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вживають. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накласти арешт, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

28. Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

29. Оцінивши наведене Верховний Суд вважає, що саме суд першої інстанції не порушив процесуальних норм і дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій частині, оскільки: (1) апеляційний суд внаслідок порушення норм процесуального права дослідив таку підставу забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, що у даному спорі є помилковим (пункт 8 цієї Постанови); (2) матеріали заяви не містять жодних доказів того, що не вжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; (3) спірні правовідносини мають приватно-правовий характер і волевиявлення однієї із сторін щодо спірного об'єкту у таких відносинах не може свідчити про безумовну необхідність обмежити таке волевиявлення у судовому порядку, особливо у випадку коли інша сторона має титульне, захищене законом право щодо об'єкту спору.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

23. Згідно положень статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

24. Разом із цим, згідно частин 1, 2 статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

25. За наслідками касаційного перегляду Верховним Судом встановлено, що за наведених у заяві ПП "Міськбуд-Плюс" мотивів, підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у даному спорі не має і саме такого (правильного) висновку дійшов місцевий господарський суд.

26. Внаслідок допущених і описаних вище процесуальних порушень, апеляційним господарським судом було скасовано законну ухвалу господарського суду першої інстанції, а тому оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 не може залишатися без змін і підлягає скасуванню.

27. Разом із цим, як зазначено вище у цій постанові, місцевий господарський суд також допустив порушення норм процесуального права в частині неврахування положень пункту 10 частини 1 статті 137 ГПК України, однак оскільки це не призвело до прийняття неправильного рішення, Верховний Суд вважає доцільним ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 залишити в силі, однак з урахуванням мотивів, що викладені у цій Постанові Верховного Суду.

28. Судові витрати, понесені заявником касаційної скарги, покласти на ПП "Міськбуд-Плюс".

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 311, 312, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Черкаської міської ради задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 вересня 2019 року у справі № 925/657/19 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 у справі № 925/657/19 залишити в силі з урахуванням мотивів, що викладені у цій постанові Верховного Суду.

4. Стягнути з ПП "Міськбуд-Плюс" (18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 345, код ЄДРПОУ 33752650) на користь Черкаської міської ради (18002, м. Черкаси, вул.

Б. Вишневецького, буд. 36, код ЄДРПОУ 25212542) 1 921 грн (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню) судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Суховий В. Г.