Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.07.2018 року у справі №906/1075/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/1075/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Житомирської області

у складі судді: Кравець С.Г.

від 20.02.2018

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Гудак А.В., Петухов М.Г., Мельник О.В.

від 16.05.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"

про стягнення 13392515,56 грн

за участю представників:

позивача - Остапенко В.М.

відповідача - Палькевич Н.С.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про стягнення 13392515,56 грн, з яких: 9925626,03 грн пені, 750595,50грн 3% річних та 2716294,03 грн інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу природного газу №16-118-Н від 30.12.2015.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що договір укладений між сторонами не був змінений в частині порядку здійснення розрахунків та в частині відповідальності за невиконання умов договору. Наголошує, що умовами договору встановлено як заплановані обсяги постачання природного газу у щомісячні періоди, так і обов'язок покупця розрахувати кількість отриманого газу виходячи з показників лічильників. Дії відповідача щодо несвоєчасної сплати коштів за спожитий газ в частині, що не врегульована спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за порушення строків проведення розрахунків.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 у справі №906/1075/17 залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про стягнення 13392515,56 грн, з яких: 9925626,03 грн пені, 750595,50 грн 3% річних та 2716294,03 грн інфляційних втрат, відмовлено.

Рішення господарського суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що крім цього також підтверджується постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2015 та Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 у справі №826/14424/15, які залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.01.2016. У зв`язку з тим, що оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №792 від 30.09.2015, постановою НКРЕКП №2516 від 30.09.2015, з дотриманням умов п. 6.2. договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу №16-118-Н від 30.12.2015.

12.06.2018 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Верховного Суду, через Рівненський апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі №906/1075/17, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі №906/1075/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не погоджується з рішеннями господарських судів попередніх інстанцій в щодо відмови у стягненні 925626,03 грн пені, 750595,50 грн 3% річних та 2716294,03 грн інфляційних втрат, і вважає, що рішення прийняті з порушенням норм матеріального права (ст. ст. З, 526, 530, 612, 627, 625, 629 Цивільного кодексу України), та процесуального (ст. 7, 73, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України) права, без дослідження всіх істотних обставин, що мають значення для справи. Судами надано неповну оцінку п. 6.2 спірного договору, який зобов'язує відповідача здійснити розрахунки своїми власними коштами з поточного рахунку, тому висновки судів про відсутність можливості впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ є необґрунтованими. Взявши на себе наведене зобов`язання, відповідач повинен був добросовісно контролювати надходження коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання аби уникнути відповідальності визначеної договором за порушення покупцем грошового зобов`язання та санкцій передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Верховного суду від 26.07.2018 року поновлено Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі №906/1075/17. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі №906/1075/17. Призначено розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на 18.09.2018 о 14 год. 30 хв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.09.2018 року у зв'язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В. для розгляду справи №906/1075/17 визначено наступний склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без задоволення касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" а рішення Господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі №906/1075/17 залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 30.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (покупець) укладено договір №16-118-Н на купівлю-продаж природного газу

Пунктами 1.1, 1.2 передбачено, що за договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам (далі - споживачі покупця).

Згідно з п. 2.1 договору №16-118-Н, постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 154000 тис. куб. м, у тому числі по місяцях (тис.куб.м.): січень 61000; лютий 52000; березень 41000.

У відповідності до пункту 3.2 договору №16-118-Н, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 5.2 договору №16-118-Н передбачено, що ціна за 1000куб.м природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу зі спеціальними обов'язками (включно) становлять:

5.2.1. Газ, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води - 5204,10 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20% 1040,82 грн;

5.2.2. Газ, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, підігрів їжі та/або підігрів води):

- за обсяг, спожитий до 1200 куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) - 2214,10 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%;

- за обсяг, спожитий понад 1200 куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) - 5204,10 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу і становить 446228370 грн без ПДВ, крім того ПДВ- 20%, всього з ПДВ 535474044 грн (п. 5.4 договору №16-118-Н).

Оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць (пункт 6.1 договору №16-118-Н).

Згідно пункту 6.2 договору №16-118-Н, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Пунктом 7.1 договору №16-118-Н, сторони погодили за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.

Договір набуває чинності із дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 березня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 договору №16-118-Н).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

В подальшому, з метою узгодження вартості природного газу, обсягів переданого газу та інших умов до договору №16-118-Н було укладено ряд додаткових угод, якими врегульовано обсяг природного газу для покриття потреб ТОВ „Житомиргаз збут" у природному газі та порядок проведення розрахунків між сторонами.

31.01.2016 Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» підписали Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-118-Н, якою було викладено в іншій редакції п. 2.1. статті ІІ, п. 5.4. статті V договору.

29.02.2016 сторони підписали Додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-1118-Н, якою було викладено в іншій редакції п. 2.1. статті ІІ, п. 5.4. статті V договору.

31.03.2016 сторони підписали Додаткову угоду №3 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-118-Н, відповідно до якої додано п. 2.1. розділу ІІ, п. п. 3.1. та 3.3 розділу ІІІ, 5.1, 5.2., 5.4. розділу V з 01.04.2016, п. 6.1. розділу VІ, п.11.1. розділу ХІ викладено в іншій редакції, зокрема відповідно до п. 6.1. договору у новій редакції сторони погодили, що оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.

Також, даною додатковою угодою, змінено строк дії договору, зокрема пункт 11.1 викладено наступним чином: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє в частині реалізації газу до 30.04.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення".

30.04.2016 сторони підписали Додаткову угоду №4 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-118-Н, відповідно до якої п. 2.1. розділу ІІ, п. п. 5.1, 5.2., 5.4. розділу V, п.11.1. розділу ХІ викладено в іншій редакції.

Так, пункт 11.1 викладений в такій редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє в частині реалізації газу до 30.09.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення".

На підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій від 11.01.2005 року №20, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, ТОВ «Житомиргаз збут» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» підписані Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України та проведені відповідні оплати.

На виконання умов договору від 30.12.2015 №16-1118-Н позивач у період з січня 2016 року по вересень 2016 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1094732828,52 грн про що між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» складено та підписано акти приймання-передачі природного газу та здійснені відповідні розрахунки.

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2016 року на суму 266387686,43 грн (газ, прийнятий у січні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 29 лютого 2016 року на суму 218243744,58грн (газ, прийнятий у лютому 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2016 року на суму 238040271,86 грн (газ, прийнятий у березні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2016 року на суму 128194050,37грн (газ, прийнятий у квітні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2016 року на суму 66036991,28 грн (газ, прийнятий у травні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 червня 2016 року на суму 40644953,78 грн (газ, прийнятий у червні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 липня 2016 року на суму 41088159,25 грн (газ, прийнятий у липні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 серпня 2016 року на суму 42143043,47 грн (газ, прийнятий у серпні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2016 року на суму 53953927,50 грн (газ, прийнятий у вересні 2016 року).

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, Головним Управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, ТОВ "Житомиргаз збут" та НАК "Нафтогаз України" складено та підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на надання пільг, субсидій і компенсацій населенню, які укладались у 2016 році, а саме:

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №1943 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 22.07.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ № 2061 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 25.07.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2185 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 18.08.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2426 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 21.09.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2596 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2597 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2598 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2599 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2600 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2601 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2603 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2604 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2605 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2606 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2606 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №2607 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 20.10.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ №596 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 18.02.2016.

На виконання зазначених спільних протокольних рішень, позивачу перераховано кошти за спожитий природний газ в загальній сумі 831856115,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні.

Отже, розрахунки між сторонами договору від 30.12.2015 №16-118-Н здійснювались двома способами: укладенням спільних протокольних рішень та коштами, які перераховувались відповідачем на користь позивача виключно з рахунку з спеціальним режимом використання у відповідності до ч. 1 п. 6.2 договору №16-118-Н.

У відповідності до розділу 1 вказаних протокольних рішень предметом Спільного протокольного рішення є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій».

Згідно пункту 2.5 розділу 2 протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків, а саме: Сторона 3 (ТОВ «Житомиргаз збут) перераховує Стороні останній (Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України») кошти за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 30.12.2015 №16-118-Н із записом у графі «призначення платежу» «Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20», за природний газ за 2016 рік, договір від 30.12.2015 № 16-118-Н.

Розділом 3 протокольних рішень передбачено, що з метою реалізації цього Спільного протокольного рішення Сторони зобов'язуються: забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року №493/688; перерахувати кошти наступній Стороні, а Сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів у процесі реалізації цього Спільного протокольного рішення; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього Спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим Спільним протокольним рішенням.

Сторони, що підписали Спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005 №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов`язань за Спільними протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (п. 4 Спільних протокольних рішень).

За умовами вищевказаних спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків передбачалося надання державою коштів на погашення заборгованості, а також змінювалися строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-118-Н.

Так, за змістом пункту 3 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на рахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою спільним протокольним рішенням.

Таким чином, сторони, зокрема НАК „Нафтогаз України та ТОВ «Житомиргаз збут», підписавши дані протокольні рішення, узгодили порядок проведення розрахунків з газопостачальною організацією, змінивши строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-118-Н.

На виконання зазначених протокольних рішень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 та договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-1118-Н відповідачем проведено розрахунки із позивачем за отриманий природний газ за рахунок наданих державою на погашення заборгованості коштів, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Колегія суддів погоджується з висновками суддів про те, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами факту прострочення відповідачем оплати за газ з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання покупця (відповідача) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (позивача) кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП за поставлений природний газ з січня по вересень 2016 року.

Для застосування штрафних санкцій та відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання необхідною умовою є факт невиконання або прострочки виконання зобов'язання.

Матеріалами справи встановлено, що вартість поставленого природного газу відповідачем за договором №16-118-Н була оплачена частково шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, в межах строків оплати, встановлених п. 6.1 договору №16-118-Н за період з січня по вересень 2016 року на суму - 262876713,52 грн. Іншу частину вартості природного газу - за рахунок коштів державного бюджету, отриманих на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України: №596 від 18.02.2016 на суму 3000000,00 грн (а.с. 151-153 т.1); №597 від 18.02.2016 на суму 210000000,00 грн (а.с. 156-158); №1943 від 22.07.2016 на суму 102500000,00 грн (а.с.51-53 т.1); №2061 від 25.07.2016, на суму 95000000,00 грн (а.с. 58-60 т.1); №2185 від 18.08.2016 на суму 32814500,00 грн (а.с. 63-65 т.1); №2426 від 21.09.2016 на суму 36500 000,00 грн (а.с. 69-71 т.1); №2596 від 20.10.2016 на суму 40190000,00 грн (а.с. 74-76 т.1); №2597 від 20.10.2016 на суму 9450000,00 грн (а.с. 81-83 т.1); № 2598 від 20.10.2016 на суму 1401615,00 грн (а.с. 88-90 т.1); №2599 від 20.10.2016 на суму 1000000,00 грн (а.с. 95-97 т.1); №2600 від 20.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с 102-104 т.1); № 2601 від 20.10.2016 на суму 40000000,00 грн (а.с. 109-111 т.1); № 2603 від 20.10.2016 на суму 30000000,00 грн (а.с. 116-118 т.1); №2604 від 20.10.2016 на суму 30000000,00 грн (а.с. 123-125 т.1); №2605 від 20.10.2016 на суму 50000000,00 грн (а.с. 130-132 т.1); №2606 від 20.10.2016 на суму 50000000,00 грн (а.с. 137-139 т.1); №2607 від 20.10.2016 на суму 50000000,00 грн (а.с. 144-146 т.1), що в загальному становить 831856115,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Житомиргаз збут" сплачено ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вартість отриманого природного газу в сумі 1094732828,52 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками АТ «Ощадбанк» по клієнту Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та платіжними дорученнями на виконання спільних протокольних рішень.

Укладаючи спільні протокольні рішення, позивач і відповідач керувалися спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.

У відповідності до пунктів 1.1 - 1.3 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20. Розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку. Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з п. п. 2.1 - 2.3 вищевказаного порядку постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів. Відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг).

Пунктом 2.7 зазначеного порядку встановлено, що розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства, в разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку.

Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №705 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій", у пункті 7 в абзаці 4 слова "за згодою учасників" виключено, а також, доповнено пункт абзацами такого змісту: "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.Так, спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету є частиною законодавства, оскільки укладені на виконання постанови Кабінету Міністрів України, а тому є обов'язковими для виконання всіма сторонами.

Враховуючи викладене, підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а також фактичне виконання розрахунків в порядку, зазначеному в цих протокольних рішеннях відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, свідчить про погодження сторонами зміни порядку і строків проведення оплати за природний газ за договором №16-118-Н.

Отже, сторонами за їх взаємною згодою і домовленістю було змінено порядок проведення остаточного розрахунку, та їх відносини були підпорядковані вимогам спільних протокольних рішень і спеціальних нормативно-правових актів, зокрема постанові Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 №20.

При розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах норми частини другої статті 625 ЦК України та санкцій, передбачених умовами договору, слід зазначити, що необхідною умовою для їх застосування є те, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи, і, відповідно до якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Укладенням договору про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2516 від 30 вересня 2015 року (в редакції, що діяла на момент існування правовідносин між сторонами) затверджено "Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки", відповідно до якого, цей алгоритм установлює порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, що надходять за використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також механізм розрахунку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки (далі - газопостачальні підприємства), нормативів перерахування коштів на поточні рахунки операторів газотранспортної та газорозподільних систем, газопостачальних підприємств та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам (далі постанова НКРЕКП №2516 від 30.09.2015).

Згідно з пунктом 4 Алгоритму, газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи обумовлюють у відповідному договорі банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) без платіжних доручень з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ від категорій "населення" та "ТКЕ - населення", згідно з положеннями цього Алгоритму.

Відповідно до пункту 6 Алгоритму споживачі, які відносяться до категорій "населення" та "ТКЕ - населення" оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами.

Відповідно до пункту 1.2 договору на купівлю-продаж природного газу №16-118-Н передбачено, що газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.

Згідно зі ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Підписання сторонами спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688 свідчить, що сторони фактично погодились, що оплата за природний газ за договором №16-118-Н підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Тим самим сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, надані відповідно до договору №16-118-Н. Тобто, враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору.

Дані обставини виключають застосування штрафних санкцій у вигляді пені, так само як і нарахування 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання і нарахувань інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України.

Укладаючи вищевказані спільні протокольні рішення, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" керувалися спеціальним нормативно-правовим актом, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 передбачивши у розділі 1 положення про те, що предметом Спільного протокольного рішення є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». Розділом 2 спільних протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків. а саме: Сторона 3 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут") перераховує Стороні останній (Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України») кошти за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 30.12.2015 №16-118-Н із записом у графі «призначення платежу» «Постанова Уряду від 11.01.2005 №20, за природний газ за 2016 рік, договір від 30.12.2015 №16-118-Н.

Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету та встановлено перелік органів, які уповноважені встановлювати факт наявності підстав для такого порядку розрахунків.

Отже, підписання спільних протокольних рішень уповноваженими державними органами, а саме: Головним управлінням державної казначейської служби України у Житомирської області (органу відповідальному за операції по рахунку); Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації (органу, який є розпорядником державних коштів) є підтвердженням встановлення факту наявності підстав для такого порядку розрахунків.

Відповідно до розділу 4 спільних протокольних рішень, сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

Таким чином, відповідач на виконання умов спільних протокольних рішень повністю розрахувався за природний газ, не прострочив виконання грошового зобов'язання, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум пені, інфляційних та річних, по сумам сплаченим за спільними протокольними рішеннями, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 9925626,03 грн пені, 2716294,03 грн інфляційних втрат та 750595,50 грн 3% річних - задоволенню не підлягають.

У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції та апеляційний господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду апеляційної інстанції з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі №906/1075/17 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

І. Ткач