Історія справи

Постанова КГС ВП від 07.06.2023 року у справі №910/12859/20
Постанова КГС ВП від 17.05.2023 року у справі №910/12859/20
Постанова КГС ВП від 17.05.2023 року у справі №910/12859/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12859/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Случа О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І. І.

позивача - Керницька О. В.,

відповідача - не з`явився,

третьої особи-1 на стороні позивача - не з`явився,

третьої особи-2 на стороні позивача - не з`явився,

третьої особи-3 на стороні позивача - не з`явився,

третьої особи на стороні відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 (судді: Станік С. Р. - головуючий, Шаптала Є. Ю., Тищенко О. В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Проскурів"

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів"

2. Державний реєстратор Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевська Вікторія Віталіївна

3. Державний реєстратор Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюк Василь Ігорович

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Агрофірма "Проскурів"

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Проскурів" (далі - ПАТ "Проскурів", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, Відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2150/5 від 22.06.2020.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем вимог законодавства щодо прядку розгляду та підстав для задоволення скарги Агрофірми "Проскурів" (далі - АФ "Проскурів", Третя особа) на дії державних реєстраторів. Так, ПАТ "Проскурів" посилалося на те, що спірний наказ прийнятий з порушенням вимог пункту 5 частини п`ятої статті 37, пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 10. Порядку розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність, державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1128), оскільки АФ "Проскурів" подано скаргу із пропущенням строків звернення у зв`язку із чим скарга не підлягала задоволенню. Крім того, скарга Третьої особи від 20.02.2020 не містить відомостей про те, чим було порушено права АФ "Проскурів" внаслідок прийняття рішень державними реєстраторами Сташевською В. В. та Дидюком В. І. від 19.12.2019 № 50317572 та від 23.12. 2019 № 50398968.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/12859/20 позовні вимоги задоволено частково, а саме:

1) закрито провадження у справі № 910/12859/20 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування:

- пункту 1. рішення Міністерства юстиції України, оформленого у формі наказу від 22.06.2020 № 2150/5 "Про задоволення скарги" в частині, що стосується задоволення скарги Агрофірми "Проскурів" відносно рішення державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської В. В. від 19.12.2019 №50317572;

- пункту 2. вказаного рішення Міністерства юстиції України;

- пункту 4. зазначеного рішення Міністерства юстиції України;

2) в іншій частині позов задоволено, визнано протиправним та скасовано:

- пункт 1. рішення Міністерства юстиції України, оформленого у формі наказу від 22.06.2020 № 2150/5 "Про задоволення скарги" в частині, що стосується задоволення скарги Агрофірми "Проскурів" відносно рішення державного реєстратора Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюка В. І. від 23.12.2019 № 50398968;

- пункти 3., 5., 6., 7. наведеного рішення Міністерства юстиції України.

2.2. Зазначене рішення місцевого суду мотивовано тим, що, враховуючи встановлені обставини допущення Відповідачем порушень вимог чинного законодавства під час розгляду скарги АФ "Проскурів" від 20.02.2020 (а саме, щодо: належного повідомлення ПАТ "Проскурів" та державних реєстраторів про час і місце засідання колегії з розгляду скарги; наявності підстав для відмови у задоволенні скарги, враховуючи, що на момент прийняття рішення за результатом її розгляду відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржувалося; відсутності в скарзі АФ "Проскурів" обґрунтувань та документів, які стосувалися порушення прав скаржника внаслідок прийняття рішень державними реєстраторами; нез`ясування за результатами розгляду скарги в чому саме полягає порушення прав Третьої особи), суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України, оформленого у формі наказу № 2150/5 від 22.06.2020 "Про задоволення скарги".

Також, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору щодо пункту 1. спірного наказу в частині, яка стосується задоволення скарги АФ "Проскурів" відносно рішення державного реєстратора Сташевської В. В. від 19.12.2019 №50317572, пункту 2 та пункту 4 вказаного наказу припинив своє існування (внаслідок часткового визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 22.06.2020 № 2150/5 судовими рішеннями у справі №560/5031/20) суд першої інстанції закрив провадження у справі у відповідній частині.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/12859/20 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

2.4. Апеляційний суд дійшов висновку, що під час прийняття державним реєстратором Сташевською В. В. оскаржуваного рішення були допущені порушення вимог пункту 3 частини першої статті 10, пункту 2 частини першої статті 23, пункту 8 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Так само, під час прийняття державним реєстратором Дидюком В. І. оскаржуваного рішення ним не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав, оскільки подані для проведення державної реєстрації документи не давали змоги встановити набуття права власності ПАТ "Проскурів" на об`єкт нерухомого майна та/або перехід до нього такого права від колгоспу "Комунар" а також документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними доказами наявність права, порушеного оскаржуваним наказом, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують його право власності на зареєстрований об`єкт нерухомого майна.

При цьому апеляційним судом визнано помилковими висновки суду першої інстанції про те, що Відповідач повинен був відмовити у задоволенні скарги, з тих підстав, що на момент прийняття спірного рішення за результатом її розгляду відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, яке оскаржувалося, оскільки на момент саме розгляду скарги АФ "Проскурів" та прийняття Комісією рішення, державна реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомості була проведена за Позивачем, що в сукупності підтверджує правомірність прийнятого наказу в оспорюваній частині саме на момент розгляду скарги.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави для закриття провадження у справі, оскільки предмет спору, а саме об`єкт спірних правовідносин - права Позивача, як власника майна, щодо захисту яких він і звернувся з позовом стосовно оскарження відповідного наказу - існує, і не припинив своє існування внаслідок судових рішень у справах № 560/5031/20 та № 560/6614/20, які стосувались виключно дій державних реєстраторів, і жодної оцінки підстав правомірності набуття права власності ПАТ "Проскурів" на спірне майно судовими рішеннями у вказаних справах не встановлювалось.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ПАТ "Проскурів" просить повністю скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та закрити провадження у справі №910/12859/20 з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 231, частиною першою статті 313 Господарського процесуального кодексу України. У випадку, якщо касаційний суд не встановить підстав для закриття провадження у справі відповідно до наведених процесуальних норм, скаржник просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

3.2. У якості підстави для подання касаційної скарги заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду про застосування норм пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 10., 11. Порядку № 1128, викладених в постановах від 12.12.2018 у справі № 826/8976/17, від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 25.07.2018 у справі № 822/1763/16, від 17.01.2019 у справі № 826/1632/17, від 27.02.2018 у справі № 826/4194/16, від 30.01.2020 у справі № 140/167/19, від 05.08.2020 у справі № 807/2270/16, від 18.12.2020 у справі № 807/203/16, від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17, від 03.07.2018 у справі № 802/1421/17-а, від 28.05.2020 у справі № 822/1874/17, від 24.05.2022 у справі № 910/3100/21, від 24.11.2021 у справі № 910/13383/20, у аналогічних правовідносинах.

3.3. Обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, заявник також посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм:

- пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у правовідносинах, пов`язаних із закриттям провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, а саме стосовно визначення предмета спору у справах господарського та адміністративного судочинства при розгляді справ про скасування наказу Міністерства юстиції України, а також наявності існування вказаного предмета - наказу Міністерства юстиції України у господарському провадженні при наявності рішення адміністративного суду про його скасування, яке набрало законної сили;

- частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у розрізі питання можливості надіслання Міністерству юстиції України доповнень до скарги на рішення державного реєстратора, а також можливості обґрунтування порушення права скаржника саме у доповненні до скарги за відсутності такого обґрунтування у самій скарзі;

- статей 10, 23, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у розрізі питання належного переліку документів, які подаються під час державної реєстрації права власності на об`єкти, реєстрацію яких проведено до 01.01.2013, а також наявності підстав для зупинення розгляду заяви про держану реєстрацію прав та прийняття рішення про відмову в такій реєстрації у зв`язку з із ненаданням належного переліку документів.

3.4. Крім того, скаржник посилається на неналежне дослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів, а саме документів, які надавались на підтвердження права власності ПАТ "Проскурів" на спірні об`єкти нерухомого майна, що унеможливило встановлення обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

3.5. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Проскурів" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/12859/20 та призначено її розгляд у судовому засіданні 19.04.2023. Також витребувано матеріали цієї справи з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду.

4.2. 12.04.2023 повторно витребувано матеріали справи з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду.

4.3. Матеріали справи № 910/12859/20 надійшли до Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду 17.04.2023.

4.4. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду вказаної касаційної скарги і визначено дату судового засідання - 17.05.2023.

4.5. 16.05.2023 Відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги ПАТ "Проскурів", обґрунтоване, зокрема, частим оголошенням повітряних тривог.

4.6. Колегія суддів у судовому засіданні, порадившись на місці та з`ясувавши позицію скаржника, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання Міністерства юстиції України, що відображено у протоколі судового засідання 17.05.2023.

4.7. Ураховуючи вищенаведене та те, що матеріали справи № 910/12859/20 надійшли на адресу Верховного Суду 17.04.2023, тобто за два дні до призначеного судового засідання, справа розглядається у розумний строк - такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

5. Обставини, встановлені судами

5.1. Господарськими судами встановлено, що 19.12.2019 державним реєстратором Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевською В. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50317572, на підставі якого відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1991811868101 та проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - приміщення, молокозавод з складськими приміщеннями, загальною площею 386,5 кв. м, що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Заболотного академіка, 82/4 за ПАТ "Проскурів" (номер запису про право власності 34733196).

5.2. 23.12.2019 державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюком В. І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 50398968, на підставі якого відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1995611968101 та проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - будівля, склад паливно-мастильних матеріалів та гараж, загальною площею 54 кв. м, що розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с/рада Розсошанська, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км 38+500 - км 39+800, будинок б/н за ПАТ "Проскурів" (номер запису про право власності 34806891).

5.3. 20.02.2020 АФ "Проскурів" звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою (зареєстрована 26.02.2020 за № 6289-33-20):

- на рішення від 19.12.2019 № 50317572, прийняте державним реєстратором Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевською В. В. щодо державної реєстрації прав власності на об`єкт нерухомого майна - приміщення, молокозавод з складськими приміщеннями загальною площею 386,5 кв. м, що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Заболотного академіка, 82/4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 199181186101;

- на рішення від 23.12.2019 № 50398968, прийняте державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюком В. І. щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - будівля, склад паливно-мастильних матеріалів та гараж загальною площею 54 кв. м, що розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с/рада Розсошанська, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км 38+500 - км 39+800, будинок б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1995611968101.

5.4. 21.05.2020 АФ "Проскурів" звернулася до Міністерства юстиції України із доповненням до скарги від 20.02.2020, у яких наведено пояснення щодо порушення прав заявника.

5.5. Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції 22.05.2020 було прийнято Висновок, відповідно до якого Колегією встановлено, що під час проведення державної реєстрації права власності, яке виникло до 01.01.2013, державним реєстратором Сташевською В. В. до заяви не долучено документів (довідок, засвідчених в установленому законодавством порядку, копії документів тощо), які містять інформацію, необхідну для такої реєстрації, від органів влади, підприємств, установ та організацій, що проводили оформлення та/або реєстрацію такого права до 01.01.2013 щодо об`єкта нерухомого майна. Наведене свідчить, що під час прийняття державним реєстратором Сташевською В. В. оскаржуваного рішення нею не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав

Колегією зроблений висновок, що оскаржуване рішення, прийняте державним реєстратором Сташевською В. В. з порушенням вимог пункту 3 частини першої статті 10, пункту 2 частини першої статті 23, пункту 8 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підлягає скасуванню.

Також, як встановлено Колегією Міністерства юстиції України, під час прийняття державним реєстратором Дидюком В. І. оскаржуваного рішення ним не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у державній реєстрації прав, оскільки подані для проведення державної реєстрації прав документи не давали змоги встановити набуття права власності ПАТ "Проскурів" на об`єкт нерухомого майна, тому що до заяви не додано документу, який підтверджує набуття останнім права власності на об`єкт нерухомого майната/або перехід до нього такого права від колгоспу "КОМУНАР", а також документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Таким чином, Колегією зроблений висновок, що оскаржуване рішення, прийняте державним реєстратором Дидюком В. І. з порушенням вимог пунктів 40, 41 Порядку № 1127, пунктів 1, 2 частини першої статті 10, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 4 частини першої статті 24, частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підлягає скасуванню.

5.6. На підставі Висновку Колегії від 22.05.2020, Міністерством юстиції України було прийнято Наказ від 22.06.2020 № 2150/5, яким вирішено:

- скаргу АФ "Проскурів" від 20.02.2020 задовольнити в повному обсязі (п. 1.);

- скасувати рішення від 19.12.2019 № 50317572, прийняте державним реєстратором Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевською В. В. (п. 2.);

- скасувати рішення від 23.12.2019 № 50398968, прийняте державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюком В. І. (п. 3.);

- анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевській В. В. (п. 4.);

- анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюку В. І. (п. 5.);

- виконання пунктів 2., 3. наказу покласти на Департамент нотаріату та державної реєстрації (п. 6.);

- виконання пунктів 4., 5. наказу покласти на державне підприємство "Національні інформаційні системи" (п. 7.).

5.7. Вважаючи, що наказ Міністерства юстиції України № 2150/5 від 22.06.2020 є незаконним, необґрунтованим, прийнятий із порушенням встановленого порядку, ПАТ "Проскурів" звернулося до суду із цим позовом.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторони, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.

6.2. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.3. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

6.4. Частиною другою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

6.5. Згідно з частиною першою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

6.6. Частинами шостою, дев`ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги або задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, зокрема, про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

6.7. Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначає Порядок № 1128.

6.8. Відповідно до п. 2. Порядку № 1128 (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

6.9. Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу (п. 5. Порядку №1128).

6.10. Абзацом 1 п. 8. Порядку № 1128 передбачено, що у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

6.11. Таким чином, підставою для звернення до Міністерства юстиції України є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні поданої нею скарги.

6.12. За змістом п. 9. Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

6.13. Згідно з п. 10. Порядку № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

6.14. Відповідно до п. 11. Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у п. 10. цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

6.15. За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом. За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом (п. п. 13., 14. Порядку №1128).

6.16. З аналізу вказаних норм Порядку № 1128 вбачається, що законодавство встановлює не право, а обов`язок комісії під час розгляду скарги надати можливість участі у цьому процесі суб`єктам оскарження й іншим заінтересованим особам, які зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей у реєстрі, та своєчасно повідомити осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце її розгляду в один із встановлених Порядком способів.

6.17. Запрошення відповідних осіб має на меті не лише проінформувати їх про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні з тим, щоб їхні пояснення були прийняті і враховані, тобто, щоб всі заінтересовані особи у розгляді вказаної скарги були "почуті".

Належне повідомлення всіх осіб, яких стосується призначена до розгляду скарга, сприяє виконанню відповідною комісією своїх функцій та має істотне значення для вирішення такої скарги.

6.18. Отже, на комісію покладено обов`язок забезпечити можливість участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного їх повідомлення з метою реалізації права зазначених осіб на захист, подання відповідних пояснень.

6.19. Неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження й інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням; це порушення ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги (аналогічний висновок міститься у п. 44. постанови Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №480/388/19, у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17).

6.20. Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду скарги, а тому, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає її розгляду. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п.3 розділу ІІІ Положення про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №37/5 від 12.01.2016 (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 480/388/19).

6.21. Встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час і місце розгляду скарги або їм (суб`єкту, дії якого оскаржуються та заінтересованим особам) не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати її по суті.

У той же час, наведені норми Порядку № 1128 не містять альтернативи, а тому відсутність принаймні одного з видів повідомлення вказаних осіб, є порушенням приписів вищенаведеного Порядку (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №420/4037/20, від 07.12.2022 у справі №910/21303/21).

6.22. Господарськими судами встановлено, що на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в розділі про засідання колегії було розміщено оголошення про те, що 22.05.2020 о 12 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України з розгляду скарги АФ "Проскурів" від 20.02.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.02.2020 за № 6289-33-20. При цьому зазначено, що суб`єктами оскарження є державний реєстратор Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевська В. В., державний реєстратор Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюк В. І., заінтересована сторона: ПАТ "Проскурів" (ЄДРПОУ - 30593842); об`єкт: нежитлове приміщення молокозаводу з складськими приміщеннями, яке розташоване за адресою: м.Хмельницький, вул. Заболотного академіка, 82/4; будівля складу паливно-мастильних матеріалів та гараж, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н., Розсошанська сільська рада, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км38+500 км39+800 будинок б/н.

6.23. Однак, як обґрунтовано зазначив місцевий суд, з наявної на сайті інформації не вбачається часу, коли це повідомлення було розміщене.

6.24. У свою чергу, суд апеляційної інстанції, досліджуючи обставини щодо дати та часу розміщення наведеного оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, з посиланням на статтю 269 Господарського процесуального кодексу України врахував лист ДП "НАІС" від 21.05.2020 №1690/14.2-11, доданий до апеляційної скарги в якості доказу.

6.25. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин першої та другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

6.26. Наведені положення чинного процесуального законодавства визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603).

Верховний Суд сформулював усталену правову позицію про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів поза встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення особою відповідної процесуальної дії з причин, що не залежали від неї, тягар доведення яких покладається на учасника справи (постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).

Принцип рівності сторін у судовому процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній з них надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять її у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (постанови Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 910/20010/20, від 16.11.2022 у справі № 910/4390/21).

6.27. Отже, прийняття апеляційним судом доказів, без встановлення й оцінки обов`язкових за частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передумов, крім порушення відповідних процесуальних норм, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності правозастосування.

6.28. Однак, досліджуючи вищевказаний доказ у цій справі (лист ДП "НАІС" від 21.05.2020 № 1690/14.2-11), господарський суд апеляційної інстанції взагалі не обґрунтував наявності підстав для його прийняття і не вказав, які причини неподання цього доказу до суду першої інстанції визнаються апеляційним судом поважними.

6.29. Що стосується наданого Відповідачем акта про неможливість здійснення виклику телефонограмою від 20.05.2020,то з огляду на вищевказану практику суду касаційної інстанції місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що такий акт не підтверджує виконання Мін`юстом вимог п.11. Порядку №1128, що безпідставно не було враховано судом апеляційної інстанції.

6.30. Крім того, як встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів повідомлення Мін`юстом державних реєстраторів, рішення яких оскаржувалося, про час і місце засідання колегії одним із способів, визначених п. 11. Порядку № 1128, що, враховуючи імперативні вимоги цього пункту, спростовує висновки апеляційного суду про дотримання Відповідачем його вимог в частині належного повідомлення третіх осіб "основним способом" (шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті).

6.31. Таким чином, з огляду на відсутність належних доказів повідомлення ПАТ "Проскурів" та державних реєстраторів про час і місце засідання колегії одним із способів, визначених п. 11. Порядку №1128, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про допущення Відповідачем істотного порушення процедури розгляду скарги АФ "Проскурів" внаслідок чого Позивач та інші заінтересовані особи був позбавлений можливості взяти участь у її розгляді і надати пояснення.

6.32. До того ж, частиною восьмою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації прав, серед яких, зокрема, передбачено ту обставину, що на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується (пункт 2).

6.33. Тобто, очевидним є те, що наявність державної реєстрації права на спірне майно за іншою особою виключає можливість задоволення скарги та прийняття Міністерством юстиції України відповідного рішення в силу прямої законодавчої заборони, встановленої пунктом 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

6.34. Так, місцевим судом встановлено, що розгляд скарги Колегією відбувся 22.05.2020, а рішення Міністерства юстиції України у формі спірного наказу про задоволення скарги прийнято 22.06.2020.

Водночас, 05.06.2020, тобто до моменту прийняття рішення про задоволення скарги, на об`єкт з реєстраційним номером 1991811868101 (приміщення молокозаводу із складськими приміщеннями за адресою: м. Хмельницький, вул. Заболотного академіка, 82/4) та на об`єкт з реєстраційним номером 1995611968101 (будівля, склад паливно-мастильних матеріалів та гараж, загальною площею 54 кв. м, що розташоване за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р., с/рада Розсошанська, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка км. 38+500 - км 39+800, будинок б/н) відбулась державна реєстрація права власності за іншою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів". Наведене підтверджується наявними у матеріалах справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №247484058 та №241244993.

6.35. При цьому висновки апеляційного суду про те, що на момент саме розгляду скарги Комісією та прийняття нею рішення, державна реєстрація права власності на відповідний об`єкт нерухомості була проведена за Позивачем, жодним чином не спростовують чіткої законодавчої заборони приймати рішення про задоволення скарги за наведених обставин. У цьому випадку норми пункту 2 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не розмежовують обов`язок відмовити у задоволенні скарги в залежності від наявності інформації щодо реєстрації права на майно за іншою особою на час розгляду скарги Колегією чи прийняття рішення Міністерством юстиції України. Тобто перевірка обставин, які мають наслідком відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації із зазначеної підстави, має здійснюватися на момент прийняття остаточного рішення за результатами розгляду такої скарги з метою виконання чітких законодавчих вимог.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 24.05.2022 у справі №910/3100/21, на яку, у тому числі, посилається скаржник.

6.36. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Відповідачем було порушено вимоги пункту 2 частини восьмої Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при розгляді та задоволенні скарги АФ "Проскурів".

6.37. Таким чином, з огляду на вказані обставини місцевий суд дійшов законного і обґрунтованого висновку про те, що встановлені процедурні порушення, які передували розгляду Колегією скарги Третьої особи від 20.02.2020 по суті та прийняттю оскаржуваного рішення, у своїй сукупності підтверджують протиправність спірного наказу Міністерства юстиції України від 22.06.2020 № 2150/5 "Про задоволення скарги" та є достатньою підставою для його скасування.

6.38. Що стосується закриття місцевим судом провадження у цій справі за частиною позовних вимог, то колегія судді зазначає наступне.

6.39. Відповідності до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

6.40. Як встановлено судом першої інстанції, згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, державний реєстратор Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевська В. В. звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України, оформлене у формі наказу від 22.06.2020 №2150/5 "Про задоволення скарги", та: викладені в пункті 1. в частині, що стосується задоволення скарги АФ "Проскурів" відносно рішення державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської В. В. від 19.12.2019 № 50317572; викладені в пункті 2. повністю; викладені в пункті 4. повністю;

- поновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської В. В.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.10.2020 у справі № 560/5031/20 позов державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської В. В. задоволено. Визнанопротиправним та скасовано:

- пункт 1. рішення Міністерства юстиції України, оформленого у формі наказу від 22.06.2020 №2150/5 "Про задоволення скарги", в частині, що стосується задоволення скарги АФ "Проскурів" відносно рішення державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської В. В. від 19.12.2019 № 50317572;

- пункт 2.вказаного рішення Міністерства юстиції України повністю;

- пункт 4. наведеного рішення Міністерства юстиції України повністю.

Поновлено доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевській В. В.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі №560/5031/20 залишено без змін рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.10.2020.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі № 560/5031/20 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі за позовом Державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської В. В. до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування рішення.

Отже, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.10.2020 у справі № 560/5031/20 набрало законної сили.

6.41. З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про наявність підстав для закриття провадження у справі №910/12859/20 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування: пункту 1.спірного рішення Міністерства юстиції України в частині, яка стосується задоволення скарги АФ "Проскурів" відносно рішення державного реєстратора Сташевської В. В. від 19.12.2019 № 50317572; пунктів 2., 4. зазначеного рішення Відповідача, оскільки на момент розгляду цієї справи предмет спору у вказаній частині припинив своє існування, що згідно із пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження у справі, чим спростовуються висновки суду апеляційної інстанції про порушення місцевим судом норм чинного процесуального законодавства.

6.42. За таких обставин доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій Верховного Суду, зокрема щодо застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 1128, знайшли своє підтвердження.

6.43. У свою чергу посилання в касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо підстав для закриття провадження у судовій справі, змісту скарги у сфері державної реєстрації прав, документів, які необхідно подавати під час державної реєстрації права власності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідні положення чинного законодавства є чіткими та однозначними, і їх застосування цілком залежить від встановлених під час розгляду справи фактичних обставин, а відтак формулювання правової позиції суду касаційної інстанції про застосування вказаних правових норм у запропонованих заявником межах не матиме значення для правозастосовної практики та не вплине на висновки, у цьому разі місцевого господарського суду, про часткове задоволення позову.

6.44. Доводи заявника про те, що скарга АФ "Проскурів" на дії державних реєстраторів не містила належного обґрунтування порушення прав внаслідок прийняття спірних рішень державними реєстраторами (а відтак не підлягала задоволенню) є безпідставним, оскільки згідно з пунктом 3 частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити, зокрема, зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника.

6.45. Що стосується аргументів ПАТ "Проскурів" про необхідність закриття провадження у справі і в частині решти позовних вимог (а саме пункту 1. спірного рішення Міністерства юстиції України в частині, яка стосується задоволення скарги АФ "Проскурів" відносно рішення державного реєстратора Дидюка В. І. від 23.12.2019 № 50398968; пунктів 3., 5. зазначеного рішення Відповідача) у зв`язку зі скасуванням зазначених пунктів рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі №560/6614/20, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки вказані судові рішення не існували на момент вирішення цього спору у господарському суді першої інстанції. При цьому відповідно до вимог статей 300 301 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування місцевим і апеляційним судами норм процесуального права саме на момент розгляду справи в цих судах.

6.46. Інші доводи касаційної скарги стосуються оцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи на їх підставі, що, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

6.47. На підставі наведеного Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанцій та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

7.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

7.3. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).

7.4. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі №910/12859/20 скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/12859/20 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

О. Случ