ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/641/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

заступник прокурора Одеської області

від прокуратури - Ткаленко І.І.

позивачі - (1) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (2) Ізмаїльська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області; (3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені"

представник позивача - 1 - не з`явився

представник позивача - 2 - не з`явився

представник позивача - 3 - Сільницький І.В.

відповідачі - (1) Ренійська районна державна нотаріальна контора, (2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії"

представник відповідача - 1 - не з`явився

представник відповідача - 2 - Кузьменко В.В.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Букатич Евеліна Валеріївна

представник третьої особи - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі Савицького Я.Ф. - головуючого, Колоколова С.І., Принцевської Н.М. від 05 грудня 2018 року та рішення Господарського суду Одеської області у складі Оборотової О.Ю. від 01 серпня 2018 року

Історія справи

Фактичні обставини, встановлені судами

1. 21.12.2016 відбулися електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ "Лагуна-Рені", а саме майнового комплексу нежитлової будівлі площею 562,5 кв. м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул . Дунайська, 188б (лот № 183175), за результатами яких переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" (далі - ТОВ "Скарбниця Бессарабії", відповідач-2) (протокол № 221791 від 21.12.2016).

2. 29.12.2016 затверджений акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016, згідно з яким нерухоме майно придбано ТОВ "Скарбниця Бессарабії" за 7 247 000 грн.

3. 20.01.2017 відповідач-2 отримав свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, яким на підставі акта державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016 посвідчено, що ТОВ "Скарбниця Бессарабії" належить право власності на майно, яке складається з майнового комплексу нежитлової будівлі, загальною площею 562,50 кв.м., що розташований на земельній ділянки площею 16276 кв.м. та знаходиться за адресою Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188б.

4. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі №916/24/17, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017, визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ "Лагуна-Рені" від 21.12.2016; визнано недійсними протокол проведення електронних торгів від 21.12.2016 №221791 та акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016.

Короткий зміст позовних вимог

5. У квітні 2018 року заступник прокурора Одеської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство, позивач-1) та Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Ізмаїльська ОДПІ, позивач-2), а також ТОВ "Лагуна-Рені" (далі - позивач-3) звернулися з позовами до Ренійської районної державної нотаріальної контори та ТОВ "Скарбниця Бессарабії" про визнання недійсним, незаконним та скасування виданого відповідачу-2 свідоцтва про придбання майна з аукціону від 20.01.2017.

6. Позовні вимоги як прокурора, так і ТОВ "Лагуна-Рені" щодо суті спору обґрунтовані визнанням недійсними за судовим рішенням електронних торгів та виданих за їх результатами правовстановлюючих документів, а отже втрату відповідачем-2 речового права на придбане майно, що автоматично має наслідком незаконність та недійсність виданого на посвідчення такого права реєстраційного документа - спірного свідоцтва.

7. Стосовно підстав для захисту інтересів держави прокурор у своєму позові зазначив, що позивач-1 є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні або управління активами, на які накладено арешт або конфісковано у кримінальному провадженні. За судовими рішеннями у кримінальній справі на майно ТОВ "Лагуна-Рені" було накладено арешт та застосовано спеціальну конфіскацію, а тому спірне свідоцтво, про реєстрацію такого майна за відповідачем-2 може перешкодити виконанню судових рішень про конфіскацію майна на користь держави. Крім того, спірний майновий комплекс перебуває у податковій заставі за податковим боргом ТОВ "Лагуна-Рені", а оспорюване свідоцтво може перешкодити примусовій реалізації цього майна. Податковий орган не вжив належних заходів з метою оскарження такого свідоцтва, тому з відповідним позовом звернувся прокурор.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

8. Рішенням господарського суду Одеської області від 01 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2018 року, прокурору та ТОВ "Лагуна-Рені" у задоволенні позовів відмовлено.

9. Щодо позову ТОВ "Лагуна-Рені" суди виходили з того, що:

9.1. Свідоцтво про право власності не є правочином, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин, а воно є лише документом, яким оформлюється (підтверджується) право власності.

9.2. Підставою для скасування електронних торгів за судовим рішенням у справі № 916/24/17 було порушення процедури з реалізації арештованого майна спеціалізованою організацією - ДП "СЕТАМ", а не відсутність підстав для реалізації майна, яке належить позивачу-3.

9.3. У справі відсутні докази того, що відповідачем-2 вчинені порушення при отриманні правовстановлюючих документів на майно, придбане при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнаних в подальшому рішенням суду недійсними, тобто відповідач-2 є добросовісним набувачем нерухомого майна, а визнання недійсними спірного свідоцтва та скасування державної реєстрації прав власності на це майно буде порушенням права власності останнього, яке в силу ст. 321 Цивільного кодексу України є непорушним.

9.4. Обраний ТОВ "Лагуна-Рені" спосіб захисту не призведе до поновлення порушеного права, оскільки права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати в набувача це майно.

10. Щодо позову прокурора, то ним не доведено порушення прав або інтересів держави в особі органів, що зазначені в позовній заяві в якості позивачів, тобто не доведено наявності підстав для представництва. Так, прокурором не вказано, яким саме чином задоволення даного позову може поновити порушені права та охоронювані законом інтереси Агентства та які саме, оскільки правові підстави для накладення арешту на майно, яке є предметом розгляду в кримінальному провадженні, регулююся іншими правовими нормам. Також прокурором не підтверджені повноваження щодо представництва інтересів податкового органу, оскільки процедура стягнення з відповідача податкового боргу регулюється Податковим кодексом України і здійснюється в суді за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, відсутнє порушення прав або інтересів держави в особі визначених прокурором органів, що унеможливлює судовий захист.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

11. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, ТОВ "Лагуна-Рені" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення його позову до ТОВ "Скарбниця Бессарабії".

12. Також не погоджуючись із указаними судовими рішенням, прокурор звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача-3, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

13. Визнані в судовому порядку недійсними прилюдні торги, як правочин, в силу статті 216 ЦК України не породжують жодних правових наслідків крім тих, що пов`язані з їх недійсністю. У зв`язку з чим видані відповідачу-2 за результатами цих торгів посвідчувальні документи не можуть підтверджувати право власності останнього. Тобто з визнанням недійсною правової підстави (електронні торги), втрачає юридичну силу і виданий на цій підставі посвідчувальний документ (свідоцтво). Отже, позивач-3 на даний час є власником спірного нерухомого майна, а наявність в реєстрі запису про реєстрацію речового права на майно за відповідачем-2 перешкоджає реалізації дійсним власником його речових права щодо майна, а обраний позивачем спосіб захисту є ефективним та відповідає приписам статті 16 ЦК України.

14. Надавши оцінку обставинам набуття відповідачем-2 права власності на спірне майно, у т.ч. щодо добросовісності набуття такого права, суди фактично здійснили переоцінку обставин, встановлених судовим рішенням у справі № 916/24/17, чим порушили вимоги частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

15. Унаслідок визнання недійсними за судовим рішенням у справі № 916/24/17 правовстановлюючих документів, на підставі яких видано спірне свідоцтво, таке свідоцтво є незаконним та підлягає скасуванню.

16. Спірний майновий комплекс перебуває у податковій заставі, де боржником є дійсний власник майна - ТОВ "Лагуна-Рені", тому видане відповідачу-2 свідоцтво може перешкоджати податковому органу в реалізації майна, що перебуває в податковій заставі, а отже порушує майновий інтерес держави в собі цього органу. Одночасно ухвалою суду у справі №522/20851/16-кс в межах кримінального провадження було накладено арешт на все майно ТОВ "Лагуна-Рені" з метою забезпечення його можливої конфіскації у кримінальному провадженні, а вироком районного суду у справі №520/1470/18 застосовано спеціальну конфіскацію спірного нерухомого майна шляхом його звернення на користь держави. Виконання такого рішення покладено саме на Агентство, а тому наявність свідоцтва може перешкоджати виконанню судового рішення про спеціальну конфіскацію, що і спричинило необхідність звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави.

Позиція відповідача-2 у відзиві на касаційну скаргу

17. Спірне свідоцтво видане відповідачу-2 з дотриманням вимог законодавства та на підставі чинних на момент видачі правовстановлюючих документів, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

18. Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги ТОВ "Лагуна-Рені" у пунктах 13, 14 Постанови та зазначає про таке.

19. Видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) - одна з тих нотаріальних дій, що встановлюють факти, які мають юридичне значення, передбачена статтею 34 Закону України "Про нотаріат".

20. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином, як правильно вказали суди попередніх інстанцій. Однак, свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Чинність документа, в даному випадку свідоцтва є показником, який характеризує його юридичну силу, тобто якщо правова підстава (правочин), у зв`язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то такий правочин не породжує в його сторін прав, а відтак свідоцтво, як посвідчувальний документ, втрачає свою юридичну силу, і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє. Підставою як оформлення акту державного виконавця про проведені електронні торги, так і видачі спірного свідоцтва про право власності є саме правочин щодо відчуження майна на прилюдних торгах, тобто всі подальші дії, в тому числі і видача нотаріусом свідоцтва про право власності є діями з оформлення результатів проведених прилюдних торгів. Таким чином, оскільки електронні торги від 21.12.2016 визнані в судовому порядку недійсними, то свідоцтво про право власності на майно, яким посвідчено право власності відповідача-2 на об`єкт нерухомості, підлягає визнанню недійсним.

21. Оскільки позивач-3, як власник майна, переданого на торги, які в подальшому визнані недійсними, не може реалізувати свої права власника та вчинити необхідні дії для реєстрації свого права власності на майно у зв`язку з існуванням документа, що посвідчує таке право за іншою особою - відповідачем-2, Верховний Суд вважає, що права та інтереси позивача-3 підлягають захисту у спосіб, що визначено останнім, а саме шляхом визнання свідоцтва про право власності недійсним. При цьому порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту відповідно до статті 16 ЦК України, за частиною 3 якої суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Водночас законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожна особа має право на ефективний спосіб правового захисту, не заборонений законом.

22. Верховний Суд звертається до власної правової позиції в постанові від 10.04.2018 у справі № 927/849/17.

23. Отже, дійшовши правильного висновку (підпункт 9.1. Постанови) про статус спірного свідоцтва як документа, який лише посвідчує відповідне речове право, проте не є правочином в розумінні норм цивільного законодавства, суди попередніх інстанції всупереч цьому висновку при здійсненні правової кваліфікації спірних правовідносин помилково застосували положення Цивільного кодексу України щодо правових наслідків недійсності правочину, а також захисту права власності шляхом витребування майна у добросовісного набувача та, як наслідок, зробили безпідставний висновок про неправильно обраний позивачем-3 спосіб захисту порушеного права (підпункти 9.2 - 9.4 Постанови).

24. Щодо позовної заяви прокурора, то Верховний Суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

25. Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

26. Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

27. Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

28. Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

29. Так, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

30. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

31. В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим. Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

32. Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

33. З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

34. Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

35. Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.02.2019 у справі №910/7813/18.

36. Одночасно Верховний Суд наголошує, що обставини наявності визначених законодавством підстав для представництва інтересів держави та їх доведення прокурором підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення чинного законодавства у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання порядку представництва унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

37. У даній справі судами констатовано недоведеність прокурором законних підстав для представництва інтересів держави в особі визначених ним органів у правовідносинах з оскарження свідоцтва про право власності на майно (пункт 10 Постанови), з чим погоджується Верховний Суд. Встановлені обставини свідчать про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову прокурора без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

38. Отже, у даному випадку суди попередніх інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про відсутність у прокурора процесуальної дієздатності для звернення з даним позовом, тобто обставину, яка виключає розгляд заявленого прокурором позову по суті, помилково вчинили процесуальну дію у вигляді відмови в позові.

39. З огляду на зазначене доводи касаційної скарги прокурора щодо суті спору в пункті 15 Постанови Верховним Судом не розглядаються, а доводи в пункті 16 Постанови відхиляються, як безпідставні.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

40. Враховуючи вищенаведене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права (в частині розгляду позову ТОВ "Лагуна-Рені") та порушенням норм процесуального права (в частині розгляду позову прокурора). З огляду на це Верховний Суд вважає за необхідне: щодо позову ТОВ "Лагуна-Рені" застосувати повноваження, передбачені статтею 311 ГПК України та прийняти нове рішення про задоволення позову, а щодо позову прокурора застосувати повноваження, передбачені статтею 313 ГПК України та залишити позов без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України. У зв`язку з чим касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга позивача-3 підлягає задоволенню повністю.

Щодо судових витрат

41. Відповідно до вимог статей 129, 315 ГПК України внаслідок задоволення касаційної скарги позивача-3 витрати останнього зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача-2.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 311, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити частково. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені" задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2018 року та рішення Господарського суду Одеської області від 01 серпня 2018 року у справі № 916/641/18 скасувати.

3. Позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та в особі Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до Ренійської районної державної нотаріальної контори та Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" залишити без розгляду.

4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" задовольнити. Визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні від 20.01.2017, видане Товариству з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" державним нотаріусом Ренійської районної державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №30.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" (68820, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188б; ідентифікаційний код 38794386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені (68820, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188б; ідентифікаційний код 31180219) 6 167 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

6. Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.