ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2883/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М.,

суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада

представник позивача - не з'явився

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Імпульс"

представник відповідача - Любич В. О.

третя особа - Фізична особа-підприємець Курманов Д. Ю.

представник третьої особи - не з'явився

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2017 (суддя Бринцев О. В.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 (головуючий суддя - Здоровко Л. М., судді Плахов О. В., Шутенко І. А.) у справі за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Імпульс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця Курманова Д. Ю. про розірвання договору,

Короткий зміст позовних вимог

1. 29.08.2017 Харківська міська рада (далі - Позивач) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Імпульс" (далі - Відповідач) про розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 20.08.1997 № 1216 (далі - Договір), укладеного між Позивачем та Відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Договору Відповідачу надана земельна ділянка загальною площею 0,5465 га, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 7, на якій знаходяться зареєстровані за Відповідачем на праві приватної власності нежитлові будівлі; нежитлова будівля літ. "3-1" площею 116,0 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 0,0342 га по вул. Хабарова, 7 у м. Харкові була відчужена Відповідачем Курманову Д. Ю. (далі - Третя особа), отже право користування земельною ділянкою під нежитловою будівлею припинено, що є підставою для розірвання Договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди площею 0,5465 га з Відповідачем та укладення в подальшому договору оренди земельної ділянки площею 0,0342 з новим власником. Однак Третя особа не вчиняє дій щодо оформлення права оренди землі, а територіальна громада міста Харкова несе збитки у вигляді недоотриманого доходу з плати за землю.

Короткий зміст рішень судів І та апеляційної інстанцій

3. 10.10.2017 Господарський суд Харківської області вирішив в позові відмовити. Вказане рішення залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017.

Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що перехід права власності на будівлю літ. "З-1" загальною площею 116,0 кв.м., що належить Третій особі та розташована на орендованій Відповідачем земельній ділянці може бути підставою для зміни умов Договору в частині зменшення площі орендованої земельної ділянки, на якій розташована нежитлова будівля літ. "З-1" загальною площею 116,0 кв.м. та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування, однак не позбавлення права Відповідача на користування земельною ділянкою, переданою останньому в оренду, та на якій розташовані належні йому нежитлові будівлі (літ. "Б-1", загальною площею 14,7 кв.м, літ. "Г-1" площею 182,7 кв.м, літ. "Д-1" площею 75,1 кв.м, літ. "Е-1" площею 56,4 кв.м, літ. "Ж-1" площею 108 кв.м, літ. "К-1" площею 25,0 кв.м, літ. "Л-1" площею 12,2 кв.м, літ. "М-1" площею 5,3 кв.м). Разом з цим Позивач не ініціював питання укладення додаткової угоди до Договору оренди для внесення змін щодо площі орендованої земельної ділянки. Підстав для дострокового розірвання в судовому порядку укладеного сторонами Договору оренди, що відповідали б нормам статті 32 Закону України "Про оренду землі", Позивач не навів та з матеріалів справи таких підстав не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. 22.12.2017 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2017, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Суди попередніх інстанцій, не надавши правової оцінки невиконанню рішень Харківської міської ради від 19.12.2012 № 962/12 та від 25.09.2013 № 1262/13, порушили статтю 144 Конституції України, пункт 34 статті 26, частину 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", що призвело до неправильного вирішення справи та постановлення незаконних судових рішень.

7. Безпідставним є висновок судів про те, що підстава для розірвання договору має бути визначена умовами договору згідно із статтею 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

8. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме частини 2 статті 120, статей 123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки без клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, вчинення передбачених законодавством дій, без зацікавленості Відповідача в одержанні в користування земельної ділянки площею 0,5346, Позивач не міг в односторонньому порядку приймати рішення від 22.09.2010 № 246/10, від 19.12.2012 № 962/12 та від 25.09.2013 № 1262/13 про надання йому земельної ділянки у користування.

9. Судами протиправно не застосовано положення пункту "е" частини 1 статті 141 ЗК України, оскільки була чинною на час прийняття пункту 13.3 додатку до рішення 19.12.2012 № 962/12, яким і було вирішено припинити дію Договору на право тимчасового користування землею.

10. Судами порушено норми частини 3 статті 86, частини 5 статті 235, пункту 1 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки не надано належної оцінки наданим Позивачем доказам, у зв'язку з чим не з'ясовано та не встановлено всебічно, повно та об'єктивно в їх сукупності обставини, через що суди зробили неправомірний висновок про відмову у позові.

11. Судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права - частини 3 статті 86, частини 5 статті 235, пункту 1 частини 1 статті 237 ГПК України, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України є підставою для їх скасування та направлення справи на новий розгляд.

Позиція Верховного Суду

12. Суд відхиляє твердження Скаржника (пункт 7) на безпідставність посилань суду на те, що підстава для розірвання має бути визначена умовами Договору відповідно до статті 651 ЦК України, оскільки, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Договором оренди не передбачено такої підстави для розірвання договору як відчуження землекористувачем однієї з нежитлових будівель, що знаходяться на земельній ділянці, переданій в оренду, а також не наведено істотного порушення Відповідачем умов Договору оренди, як того вимагає застосування зазначеної норми.

Щодо набуття права оренди землі у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці

13. Суд відхиляє твердження Скаржника (пункти 8, 9) про те, що судами протиправно не застосовано положення пункту "е" частини 1 статті 141 ЗК України, за яким підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, а також порушення норм частини 2 статті 120, статей 123, 124 ЗК України з огляду на таке. За вимогами частини 3 статті 334, частини 1 статті 377 ЦК України, частини 1 статті 120 ЗК України, частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому Договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже Договір не підлягає розірванню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17.

14. Таким чином перехід права власності на нерухоме майно до Третьої особи, розташоване на частині орендованої Відповідачем земельної ділянки, не є підставою для розірвання Договору оренди в цілому, враховуючи також, що на іншій частині цієї ділянки розміщене нерухоме майно, яке належить Відповідачу на праві приватної власності, тому ці обставини можуть бути підставою для внесення змін до Договору оренди, однак не є підставою для розірвання цього договору. За наведеного Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 6) про ненадання судами правової оцінки невиконанню рішень Позивача та порушення у зв'язку з цим статті 144 Конституції України, пункт 34 статті 26, частину 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування".

15. Суд не погоджується з доводами Скаржника (пункти 10, 11) про неповне з'ясування та встановлення судами обставин справи та порушення норм процесуального права та вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для розірвання спірного Договору оренди ґрунтуються на встановленні усіх істотних обставин справи, наданні їм належної правової оцінки у сукупності та правильного застосування наведених норм права.

16. З огляду на наведене, колегія суддів вважає прийняті у справі рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, а тому вони зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 у справі № 922/2883/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак