Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.01.2019 року у справі №914/906/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/906/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Вронська Г.О

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Львівський державний завод "Лорта"

на рішення Господарського суду Львівської області

(суддя - Запотічняк О.Д.)

від 01.08.2018

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Хабіб М.І., судді: Кравчук Н.М., Кордюк Г.Т.)

від 18.12.2018

у справі № 914/906/18

за позовом Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Державного підприємства "Львівський державний завод "Лорта"

про стягнення 7 677 825, 28 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з'явився;

відповідача - Юхименко Р.І.;

прокурора - Голуб Є.В.;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Військовий прокурор Західного регіону України звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, з позовом до Державного підприємства Львівський державний завод "Лорта" (далі - ДП Львівський державний завод "Лорта") про стягнення 7 677 825, 28 грн, з яких: 2 505 638, 95 грн сума попередньої оплати робіт, 3 406 115, 58 грн пеня за порушення термінів виготовлення продукції, 1 310 044,45 грн штраф за прострочення терміну виконання робіт понад 30 днів та 456 026, 29 грн пеня за порушення термінів надання звітних документів використання попередньої оплати.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ДП Львівський державний завод "Лорта" у визначені терміни робіт по другій частині підетапу 4.3., що стало підставою вимоги про стягнення суми попередньої оплати, нарахування пені та штрафу відповідно до п.7.2. Контракту, укладеного між сторонами, та пені за порушення термінів надання звітних документів використання попередньої оплати.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.08.2018 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з ДП "Львівський державний завод "Лорта" на користь Міністерства оборони України 3 406 115, 58 грн - пені, 1 310 044, 45 грн - штрафу та 456 026, 29 грн - пені. В частині позовних вимог про стягнення 2 505 638, 95 грн попередньої оплати провадження у справі закрито.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018 в частині стягнення 456 026, 29 грн пені скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у стягненні 456 026, 29 грн пені. В решті рішення залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:

- 10.12.2014 Міністерство оборони України (замовник) та ДП "Львівський державний завод "Лорта" (виконавець) уклали державний контракт на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Оболонь-А" за державним оборонним замовленням №247/2/14-1, за умовами пункту 1.1 якого виконавець зобов'язався за тактико-технічним завданням (далі - ТТЗ) замовника та в межах державного оборонного замовлення виконати дослідно-конструкторську роботу (далі - ДКР), шифр "Оболонь-А", та передати замовнику науково-технічну продукцію (далі - НТП), отриману за результатами виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР), вчинити інші дії передбачені цим контрактом згідно з рішенням замовника, а замовник прийняти виконані роботи (повністю завершену ДКР, етапи, підетапи) та НТП і оплатити їх. Повний обсяг робіт, який підлягає виконанню, викладений у "Календарному плані виконання ДКР, шифр "Оболонь-А" (додаток №1 до контракту);

- відповідно до пункту 2.14 контракту замовник за своїм рішенням на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури та протоколу узгодження орієнтовної ціни ДКР (етапів, підетапів ДКР) може здійснювати попередню оплату (авансування) у розмірі 100% вартості робіт поточного етапу (підетапу) в межах зобов'язань, взятих на поточний бюджетний період;

- у разі надання попередньої оплати (авансу) виконавець відповідно до вимог постанови КМ України від 27.04.2011 №464 зобов'язаний у термін до 6 місяців з дати отримання авансу, але не пізніше строку виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР), виконати та здати замовнику обсяг робіт, визначений "Календарним планом" з оформленням акту приймання-передачі НТП створеної за результатами виконання етапу (підетапу, ДКР в цілому) (пункт 2.15);

- строки виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) визначаються сторонами у "Календарному плані" (пункт 4.1 контракту);

- відповідно до пункту 4.2 контракту строк виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) може змінюватися за домовленістю сторін, у тому числі у залежності від фактичного обсягу фінансування. Зміна строків виконання ДКР оформлюється шляхом внесення відповідних змін до Контракту;

- датою виконання зобов'язань виконавця щодо виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) вважається дата затвердження замовником "Акту приймання" (пункт 4.3 контракту);

- умовами пункту 5.3 контракту передбачені права виконавця, зокрема залучати до виконання ДКР співвиконавців за письмовою згодою замовника. Умови договорів з співвиконавцями повинні відповідати умовам даного контракту;

-пунктом 5.4 контракту встановлені обов'язки виконавця, зокрема у разі істотної зміни обставин, що унеможливлюють подальше виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР), або виявлення можливості отримання негативного результату виконавець зобов'язаний тимчасово призупинити виконання роботи та письмово повідомити про це замовника протягом 10 днів з моменту їх виявлення (п.п. 5); у разі ненадання звітності за використання авансу повернути протягом 3 днів кошти, на які не надано звітність (п.5.15);

-розділом 7 контракту сторони визначили відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань за контрактом. Так, пунктом 7.2 контракту встановлені види порушень та санкції за них:

за порушення встановлених контрактом термінів виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від ціни поточного етапу (підетапу) за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % ціни етапу (підетапу) (підпункт 1);

за порушення встановленого згідно з контрактом терміну здачі ДКР (етапів, під етапів ДКР), як звіту за виконані роботи, на суму отриманої попередньої оплати (авансу) виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми отриманої попередньої оплати (авансу) за кожний день прострочення, на яку не надані звітні документи( підпункт 2);

-згідно з пунктами 7.4, 7.5 контракту сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення контракту та виникли незалежно від волі сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, диверсія, війна, інша небезпечна подія).

-сторона, що не може виконувати зобов'язання за контрактом внаслідок обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі (пункт 7.5 контракту);

-доказом обставин непереборної сили та строку їх дії є довідка, яка видається відповідною торгово-промисловою палатою чи уповноваженим органом місцевої державної адміністрації (пункт 7.6 контракту);

-згідно з пунктом 11.1 контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017. Строк дії контракту може бути продовжений сторонами;

-зміни до контракту можуть бути внесені за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди до контракту. Додаткові угоди до контракту укладаються у письмовій формі та підписуються сторонами і є його невід'ємними частинами (пункти 11.3, 11.4. контракту);

-в подальшому сторони уклали додаткові угоди до державного контракту від 10.12.2014 №247/2/14-1;

-додатковою угодою №6 від 09.03.2016 викладено у новій редакції пункт 3.1 контракту та встановлено, що відповідальним за результати робіт співвиконавців залишається виконавець;

-додатковою угодою №10 від 03.10.2017 встановлено строк дії контракту до 31.12.2018 та викладено у новій редакції Календарний план виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Оболонь-А" (додаток №1);

-календарним планом виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Оболонь-А", в редакції додаткової угоди №10 від 03.10.2017, визначені етапи та підетапи робіт ДКР, шифр "Оболонь-А", що виконуються за держконтрактом від 10.12.2014 №247/2/14-1, а саме: виготовлення дослідних зразків; проведення попередніх випробувань; коригування РКД за результатами проведення попередніх випробувань; присвоєння РКД літери "О"; розроблення КД на стенд комплексного стикування та налагодження апаратури; виготовлення стенду комплексного стикування та налагодження апаратури. Виконання робіт підетапу 4.3 розділено на 2 частини. Строк виконання робіт першої частини підетапу 4.3, договірна ціна якої становить 21 543 924, 12 грн, встановлений з 01.11.2015 по 30.11.2016; строк виконання робіт другої частини підетапу 4.3 (виготовлення дослідного зразка комплексу КПСВ, проведення його попередніх випробувань, завершення виготовлення дослідного зразка машини ІВ25-2 ШПИР.461114.007 в частині встановлення дослідного зразка комплексу КПСВ, завершення коригування РКД дослідного зразка машини ІВ25-2), орієнтовна ціна якої 18 714 920, 78 грн, встановлений з 01.11.2015 по 30.05.2017;

-24.12.2014 ДП Львівський державний завод "Лорта" (замовник) та ДП НВК "Фотоприлад" (виконавець) уклали договір № 834 на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи "Оболонь-А" СЧ "Оболонь - КПСВ", за умовами пункту 1 якого виконавець зобов'язався виконати і здати замовнику, а останній зобов'язався прийняти та оплатити на умовах цього договору ДКР на складову частину по темі "Розроблення складової частини ДКР "Оболонь-КПСВ". Згідно з пунктом 10 договору терміни виконання роботи встановлюються відомістю виконання та можуть змінюватися за домовленістю сторін, оформленою протоколом;

-згідно з відомістю виконання СЧ ДКР "Оболонь-А" шифр "Оболонь -КПСВ" (додаток №1 до договору № 834) виконавець з 01.04.2016 по 30.11.2016 виконує наступні роботи: виготовлення дослідного зразка КПСВ; проведення попередніх випробувань; коригування РКД за результатами проведення попередніх випробувань та доробка дослідного зразка;

-відповідно до листа ДП Львівський державний завод "Лорта" від 26.06.2017 №562-1563 сторони змінили строк виконання робіт та встановили його до 30.04.2017;

-на виконання умов державного контракту позивач перерахував відповідачу попередню оплату за роботи другої частини підетапу 4.3 в сумі 2 505 638, 95 грн, що підтверджується платіжним дорученням №403/2/185 від 21.12.2016;

-однак, станом на 31.05.2017 роботи другої частини підетапу 4.3 не були виконані, у зв'язку з чим МО України звернулося до ДП Львівський державний завод "Лорта" з претензією від 31.05.2017 №403/2/1/4230, в якій вимагало сплатити 18 714, 92 грн пені за прострочення виконання робіт та 1 310 044, 45грн 7% штрафу на підставі пунктів 4.3, 7.2 державного контракту від 10.12.2014 №247/2/14-1;

-в свою чергу, ДП Львівський державний завод "Лорта" листом від 26.06.2017 №562-1563, адресованим директору Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МО України, повідомило, що на виконання зобов'язань за контрактом від 10.12.2014 №247/2/14-1 на підетапі 4.3 ДП Львівський державний завод "Лорта" задіяло ДП НАК "Фотоприлад" як співвиконавця робіт, про що був укладений договір від 24.12.2014 №834 на виконання дослідного зразка комплексу КПСВ в термін до 30.04.2017. Однак, у зв'язку з низкою об'єктивних причин виготовлення дослідного зразка КПСВ у вказаний термін стало неможливим. ДП Львівський державний завод "Лорта" вказало, що сподівається на позитивне вирішення питання щодо узгодження нових термінів виконання робіт за державним контрактом;

-доказів внесення змін до державного контракту щодо строків виконання робіт суду не подано;

-станом на момент подання позову до суду (18.05.2018) відповідач не виконав роботи другої частини підетапу 4.3, що стало підставою для звернення прокурора з позовом про стягнення з відповідача 2 505 638, 95 грн попередньої оплати, 3 406 115, 58 грн пені за порушення термінів виготовлення продукції, 1 310 044, 45 грн штрафу за прострочення терміну виконання робіт понад 30 днів та 456 026, 29 грн пені за порушення термінів надання звітних документів щодо використання попередньої оплати;

2.4. Після відкриття судом першої інстанції провадження у даній справі ДП Львівський державний завод "Лорта" повернуло позивачеві авансовий платіж в сумі 2 505 638, 95 грн, що підтверджено платіжними дорученнями від 29.05.2018 №1007 на суму 1 500 000, 00 грн та від 30.05.2018 №1008 на суму 1 005 638, 95 грн, у зв'язку з чим в частині стягнення 2 505 638, 95 грн попередньої оплати провадження у справі було закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

2.5. Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із встановлених ним обставин справи щодо невиконання відповідачем своїх зобов'язань у визначені контрактом строки та, як наслідок, визнав обґрунтованими вимоги в частині стягнення пені і штрафу за їх порушення. При цьому суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про відсутність його вини у простроченні виконання контракту від 10.12.2014 №247/2/14-1 у зв'язку з невиконанням ДП НВК "Фотоприлад" як контрагентом своїх зобов'язань за договором №834, з посиланням на умови пункту 3.1 контракту в редакції додаткової угоди №6, згідно з яким відповідальним за результати роботи співвиконавців залишається виконавець, та статті 218 Господарського кодексу України, якою встановлено, що порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не є тими обставинами, які звільняють особу від господарсько-правової відповідальності. Суд першої інстанції також відхилив посилання відповідача на експертний висновок, наданий Львівською торгово-промисловою палатою від 19.06.2017 №19-08-5/704, як на доказ настання форс-мажорних обставин для відповідача, оскільки такі обставини відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" підтверджуються сертифікатами, а не висновками. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач не скористався своїм правом на внесення змін до умов контракту 10.12.2014 №247/2/14-1 в частині перенесення кінцевих строків виконання робіт другої частини підетапу 4.3.

2.6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення 456 026, 20 грн пені за порушення термінів надання звітних документів використання попередньої оплати, виходив з такого:

-матеріалами справи підтверджено, що позивач перерахував відповідачу 21.12.2016 попередню оплату за роботи другої частини підетапу 4.3 в сумі 2 505 638, 95 грн;

-підпунктом 2 пункту 7.2 контракту передбачено, що за порушення встановленого згідно з контрактом терміну здачі ДКР (етапів, підетапів ДКР), як звіту за виконані роботи, на суму отриманої попередньої оплати (авансу) виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми отриманої попередньої оплати (авансу) за кожний день прострочення, на яку не надані звітні документи;

-згідно з підпунктом 15 пункту 5.4 контракту у разі ненадання звітності за використання авансу виконавець зобов'язаний повернути упродовж 3-х днів кошти, на які не надано звітність;

-виходячи зі змісту наведених умов контракту, виконавець подає звітність про використання попередньої оплати (авансу) як звіти за виконані роботи, тобто, така звітність подається при виконанні робіт та використанні на ці роботи попередньої оплати (авансу). У разі ненадання такої звітності виконавець сплачує пеню, визначену підпунктом 2 пункту 7.2 контракту;

-однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав жодних робіт та не використовував отриманої суми попередньої оплати (авансу). Відтак, він не міг подавати звітність про використання попередньої оплати (авансу) як звіти за виконані роботи. Контрактом не встановлено і з нього не вбачається, що при невиконанні робіт виконавець зобов'язаний подавати звітність про використання попередньої плати(авансу) як звіти про виконані роботи чи сплачувати пеню за неподання такої звітності. При цьому з наведених умов контракту випливає, що при невиконанні робіт та неподанні звітності про використання попередньої оплати (авансу) як звітів за виконані роботи настають правові наслідки, передбачені підпунктом 15 пункту 5.4 контракту, а саме: виконавець зобов'язаний повернути замовникові кошти, на які не надано звітність;

-платіжними дорученнями від 29.05.2018 №1007 на суму 1 500 000, 00 грн та від 30.05.2018 №1008 на суму 1 005 638, 95 грн відповідач повернув позивачу авансовий платіж (попередню оплату) на загальну суму 2 505 638, 95 грн, у зв'язку з чим суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині вимог про стягнення попередньої оплати.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 та рішенням Господарського суду Львівської області від 01.08.2018, ДП Львівський державний завод "Лорта" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким у позові Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України про стягнення з ДП Львівський державний завод "Лорта" 3 406 115, 58 грн пені та 1 310 044, 45 грн штрафу відмовити повністю.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-суди попередніх інстанцій не встановили в судових рішеннях наявність вини відповідача у невиконанні ним договірних зобов'язань, чим порушили вимоги статей 614, 617 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України. Так, суди не надали належної правової оцінки доводам ДП Львівський державний завод "Лорта" про те, що ним за умовами контракту було задіяно Державне підприємство НВК "Фотоприлад" як співвиконавця, який своєчасно зобов'язання за вказаним договором не виконав, що унеможливило виконання робіт по другій частині підетапу 4.3 відповідачем;

-судами попередніх інстанцій не правильно застосовано статтю 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Заступник військового прокурора Західного регіону України просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Відповідно до частин 1. 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи та вимоги касаційної скарги зводяться до неправомірності задоволення судами попередніх інстанцій позовної вимоги про стягнення 3 406 115, 58 грн пені та 1 310 044, 45 грн штрафу.

4.2. Частиною 1 статті 897 Цивільного кодексу України встановленні обов'язки виконавця за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, зокрема: виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором; вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника; своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі; негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за умовами укладеного сторонами державного контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Оболонь-А" за державним оборонним замовленням від 10.12.2014 №247/2/14-1, ДП Львівський державний завод "Лорта" зобов'язаний був виконати роботи другої частини підетапу 4.3 (виготовлення дослідного зразка комплексу КПСВ, проведення його попередніх випробувань, завершення виготовлення дослідного зразка машини ІВ25-2 ШПИР.461114.007 в частині встановлення дослідного зразка комплексу КПСВ, завершення коригування РКД дослідного зразка машини ІВ25-2), орієнтовна ціна якої 18 714 920, 78 грн, в термін до 30.05.2017 та передати за актом приймання-передачі позивачу(МО України).

Однак, у встановлений термін відповідач не виконав роботи.

ДП Львівський державний завод "Лорта" посилається на те, що порушення терміну виконання робіт мало місце не з його вини, а у зв'язку з невиконанням співвиконавцем - ДП НВК "Фотоприлад" своїх зобов'язань за договором від 24.12.2014 №834, укладеним між ними, щодо виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи "Оболонь-А" СЧ "Оболонь - КПСВ" у строк до 30.04.2017.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами пункту 3.1 контракту, в редакції додаткової угоди №6, відповідальним за результати роботи співвиконавців залишається виконавець. При цьому ДП Львівський державний завод "Лорта" не скористалося своїм правом на внесення змін до умов контракту 10.12.2014 №247/2/14-1 в частині перенесення кінцевих строків виконання робіт другої частини підетапу 4.3.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частинами 1-3 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Підпунктом 1 пункту 7.2 контракту, як встановлено судами попередніх інстанцій, передбачено, що за порушення погоджених контрактом термінів виконання ДКР (етапів, підетапів ДКР) виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від ціни поточного етапу (підетапу) за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % ціни етапу (підетапу).

На підставі підпункту 1 пункту 7.2 контракту за порушення термінів виконання робіт заявлені до стягнення пеня за період з 31.05.2017 по 29.11.2017 в сумі 3 406 115, 58 грн та штраф у розмірі 7% в сумі 1 310 044, 45 грн, нараховані від ціни другої частини підетапу 4.3 - 18 714 920, 78 грн. Перевіривши розрахунок пені і штрафу, заявлених до стягнення на підставі підпункту 1 пункту 7.2 контракту за порушення термінів виконання робіт, доданий до позовної заяви, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про його правильність та обґрунтованість.

При цьому згідно з частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Виходячи з наведеного та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, вони дійшли обґрунтованого висновку, що невиконання ДП НВК "Фотоприлад" як контрагентом відповідача зобов'язань за договором від 24.12.2014 №834, не є тією обставиною, яка підтверджує відсутність вини відповідача і звільняє його від цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за невиконання державного контракту від 10.12.2014 №247/2/14-1.

З огляду на наведене, колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій 614, 617 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України. З цих же підстав відхиляються і доводи в частині неправильного застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

4.3. Відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

4.4. У матеріалах справи міститься клопотання ДП Львівський державний завод "Лорта" про звільнення від відповідальності від 12.06.2018 № 562-1208 (вх.№21913/18 від 14.06.2018) (том І, арк.справи 115).

У рішенні Господарського суду Львівської області від 01.08.2018 зазначено про згадане клопотання, а саме: через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації Господарського суду Львівської області відповідачем подано клопотання про звільнення від відповідальності (вх.№21913/18 від 14.06.2018), в якому просить звільнити ДП Львівський державний завод "Лорта" від відповідальності за невиконання зобов'язання за державним контрактом від 10.12.2014 №247/2/14-1. Клопотання обґрунтовує тим, що ДП Львівський державний завод "Лорта" перебуває у скрутному матеріальному становищі, підприємство виконує кілька державних оборонних замовлень, в тому числі Міністерства оборони України. Також зазначає, що обсяг кредиторської заборгованості відповідача становить 2744305,1 грн. Тому стягнення великих штрафних санкцій позбавить можливості виконувати роботи за іншими оборонними замовленнями та спричинить фінансову неспроможність підприємства.

Разом з тим зазначене клопотання залишилось невирішеним судом першої інстанції, на що не звернув увагу також і суд апеляційної інстанції. Наведене перешкодило встановленню обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому матеріальними підставами клопотання про звільнення від відповідальності ДП Львівський державний завод "Лорта" визначено норми частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.3. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, розглянути клопотання ДП Львівський державний завод "Лорта" про звільнення від відповідальності від 12.06.2018 № 562-1208 (вх.№21913/18 від 14.06.2018). В залежності від встановленого і відповідно до вимог закону вирішити спір.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 325 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Львівський державний завод "Лорта"

задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018 у справі № 914/906/18 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3 406 115, 58 грн пені та 1 310 044, 45 грн штрафу скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

3. В іншій частині постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська