ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1796/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

представники сторін у судове засідання не з'явилися,

розглянув касаційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 (суддя Ткаченко О. В. ) і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 (головуючий - Богацька Н. С., судді Діброва Г. І., Принцевська Н. М. ) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Сірої Любові Василівни

до Миколаївської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 16.09.2014 за № 10663.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У липні 2019 року фізична особа-підприємець Сіра Любов Василівна (далі - ФОП Сіра Л. В., Підприємець, Орендар) звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (далі - Миколаївська міськрада, Міськрада, Орендодавець) про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Миколаївській міськраді 16.09.2014 за № 10663 (далі - договір оренди від
16.09.2014), у редакції позивача, викладеній у позовній заяві, посилаючись на положення частин 6, 8, 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що всупереч вимогам закону відповідач не розглянув заяву ФОП Сірої Л. В., подану 16.04.2019 разом з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди від 16.09.2014 на тих самих умовах, а також заяву, повторно подану Підприємцем 17.07.2019 разом з проектом додаткової угоди.

При цьому Орендар належним чином виконує умови договору оренди і після спливу строку його дії продовжує користуватися земельною ділянкою, тоді як будь-яких заперечень Орендодавця проти поновлення договору оренди від 16.09.2014 протягом місяця після закінчення строку дії цього договору до позивача не надходило.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від
15.06.2020, позов задоволено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 179, 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 33 Закону України "Про оренду землі" та статей 73, 74, 269 ГПК України, з урахуванням яких місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) з урахуванням умов договору оренди від 16.09.2014, а також зважаючи на порушення позивачем обов'язку звернутися до Міськради з повідомленням про намір продовжити дію договору оренди у певний строк (не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору), Підприємець не набув права на поновлення договору оренди землі на підставі частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"; 2) натомість Орендар належним чином виконував умови договору оренди від 16.09.2014 і продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, а Орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку дії цього договору не направив Підприємцю листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, тому ФОП Сіра Л. В. на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" набула право на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених зазначеною правовою нормою, не вимагається.

При цьому, відхиляючи доводи відповідача, які насамперед зводяться до втрати Орендарем переважного права на продовження строку дії договору оренди землі внаслідок несвоєчасного повідомлення про це Орендодавця та необхідності врахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, суд апеляційної інстанції зазначив, що цей позов пред'явлено з підстав, передбачених положеннями частин 6, 7, 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", у той час як постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц ухвалено виходячи з інших обставин справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, Миколаївська міськрада звернулася з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій положень статей 629, 637, 792 ЦК України, статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 16.07.2020), статей 13, 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 236 ГПК України, наголошуючи на неврахуванні судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норми права, а саме статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 16.07.2020), суть якого (висновку) полягає у тому, що у будь-яких випадках необхідною умовою для поновлення договору оренди землі є повідомлення орендарем орендодавця в установлений строк про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Миколаївської міськради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 915/1796/19 та призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 10.11.2020 о 15:00.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9.10.10.2005 між Миколаївської міськрадою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Сірою Л. В. (Орендар) на підставі рішення Міськради від
15.09.2005 № 36/34 було укладено договір оренди землі (договір), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 9 м 2, без права передачі її в суборенду, для розміщення та подальшого обслуговування кіоску по продажу морозива по вул. Садовій, поблизу дитячої лікарні № 1 (Заводський район), строком на 5 років з дати його державної реєстрації.

Вказаний договір зареєстровано у Миколаївській міськраді 26.10.2005 за № 3613 та у Миколаївській регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" (далі - Миколаївська РФ ДП "Центр ДЗК") 26.10.2005 за №
040500100694.

10.21.05.2011 на підставі рішення Миколаївської міськради від 30.12.2010 № 2/27 між сторонами укладено договір про зміни до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській РФ ДП "Центр ДЗК" 26.10.2005 за № 040500100694 та у Миколаївській міськраді за № 3613, за умовами якого пункт 3.1 розділу 3 договору оренди доповнено наступним абзацом:

"Термін оренди продовжений на 3 роки до 26.10.2013. Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку дії договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди. Підставою продовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення Орендодавця".

Цей договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м. Миколаєві, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.05.2011 за № 481013634000005.

11.11.02.2014 на підставі рішення Миколаївської міськради від 12.12.2013 № 36/35, між сторонами укладено договір № 11-14 про зміни до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді від 26.10.2005 за № 3613, за умовами якого пункт 3.1 договору оренди доповнено наступним абзацом:

"Договір діє до 12.06.2014. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це Орендодавця за 3 місяці до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення Орендодавця".

Зазначений договір зареєстровано у Миколаївській міськраді, про що у книзі реєстрації договорів про зміни до договорів оренди землі 11.02.2014 вчинено запис за № 11-14.

12. Рішенням Миколаївської міськради від 24.07.2014 № 42/41 "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовженням строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаїв" затверджено документацію із землеустрою, з метою вилучення, припинення права користування, передачі в короткострокову оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення споруд та малих архітектурних форм без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно, ФОП Сірій Л. В. продовжено на 5 років термін оренди земельної ділянки загальною площею 9 м2 (кадастровий номер 4810136300:03:001:0006), яка була надана рішенням Міськради від 12.12.2013 № 36/35, залишивши в землях комерційного використання, для подальшого обслуговування кіоску по продажу морозива по вул. Садовій, поблизу дитячої лікарні № 1, за умови проведення коригування місця розміщення кіоску (відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Миколаївської міськради від
15.04.2014 № 17-1429); зобов'язано землекористувачів: замовити виготовлення документації по винесенню земельних ділянок на місцевість і здати її до управління земельних ресурсів Миколаївської міськради; укласти договір оренди земельної ділянки в управлінні земельних ресурсів Миколаївської міськради; звернутися до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області для одержання дозволу на будівництво, монтаж, установлення будівель та споруд; після закінчення будівельно-монтажних робіт звернутись до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області для прийняття об'єкта до експлуатації; виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України; виконувати обмеження в користуванні земельною ділянкою згідно з вимогами управління земельних ресурсів Миколаївської міськради та проектом відведення земельної ділянки.

13. На виконання рішення Миколаївської міськради від 24.07.2014 № 42/41 між сторонами 16.09.2014 укладено договір оренди землі № 10663, за умовами пунктів
1.1,2.1,2.2,2.4 якого Міськрада продовжила Підприємцю оренду земельної ділянки для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного кіоску по продажу морозива по вул. Садовій, поблизу дитячої лікарні № 1, за умови проведення коригування місця розміщення кіоску (Заводський район), без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно. В оренду передається земельна ділянка площею 9 м2 (за функціональним призначенням - землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду (кадастровий № undefined, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 294167248101). На земельній ділянці знаходиться кіоск. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.01.2012 № 21-04 становить 11242,44 грн.

Цей договір зареєстровано у Миколаївській міськраді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 16.09.2014 за № 10663.

14. У пункті 3.1 договору оренди від 16.09.2014 сторони погодили, що договір діє до 12.06.2019. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це Орендодавця за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі.

Підставою для укладання договору на новий строк буде відповідне рішення Орендодавця.

Таким чином, позивач був зобов'язаний письмово звернутися до відповідача з питання продовження строку договору оренди у строк не пізніше 12.12.2018.

15. Згідно з пунктами 6.1,14.1 договору оренди від 16.09.2014 передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо її відведення за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день укладання цього договору. Цей договір набирає чинності з моменту його укладання.

16.16.04.2019 позивачем через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міськради направлено заяву (реєстраційний №000253) про поновлення договору оренди від 16.09.2014, до якої додано, у тому числі проект додаткової угоди до договору оренди.

17.17.07.2019 Підприємець повторно звернувся до Миколаївської міськради із заявою (реєстраційний № 9149/02-19) про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди від 16.09.2014, до якої було додано, зокрема проект додаткової угоди про поновлення дії договору оренди землі строком на 5 років (до
12.06.2024) на тих самих умовах.

Однак позивач не отримав відповіді Міськради на свої звернення щодо поновлення договору оренди землі.

Позиція Верховного Суду

18. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у межах вимог касаційної скарги наведені у ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

19. Відповідно до частини 1 статті 14 та статті 629 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

20. Предметом позову у даній справи є визнання додаткової угоди укладеною на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 16.07.2020).

21. Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 16.07.2020) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частин 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 16.07.2020) при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

22. Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 16.07.2020) передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

23. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до
16.07.2020) було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

При Статтею 33 Закону України "Про оренду землі"одавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1-5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов'язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені Статтею 33 Закону України "Про оренду землі") повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв'язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов'язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1, 2, 3, 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов'язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від
22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

При цьому у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступу від висновку судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов'язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі",

24. Наведеним спростовується покладений судами попередніх інстанцій в основу оскаржуваних рішення та постанови висновок про те, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", для поновлення договору оренди землі не вимагається.

25. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції помилково відхилив доводи відповідача щодо необхідності врахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, зазначивши, що цей позов пред'явлено з підстав, передбачених положеннями частин 6, 7, 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", у той час як постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц ухвалено виходячи з інших обставин справи, оскільки в дійсності фактичні обставини у справах № 594/376/17-ц і № 915/1796/19 є подібними.

26. Зокрема, у обох зазначених справах судами встановлено обставини недотримання орендарем передбаченого частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку з направлення орендодавцю в установлений договором строк листа-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк (з проектом додаткової угоди).

27. Ураховуючи наведене колегія суддів вважає таким, що не відповідає зазначеним вище правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду передчасний висновок апеляційного суду про обґрунтованість позовних вимог, який ґрунтується на тому, що, незважаючи на відсутність набуття Підприємцем права на поновлення договору оренди землі на підставі частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" з причин порушення ним обов'язку звернутися до Міськради з повідомленням про намір продовжити дію договору оренди у певний строк (не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору), Орендар все ж таки на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" набув право на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах з огляду на виконання належним чином умови договору оренди від 16.09.2014, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та відсутність направлення Орендодавцем Підприємцю листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії цього договору.

28. З викладених раніше мотивів касаційна інстанція відхиляє зазначені у відзиві на касаційну скаргу доводи позивача як необґрунтовані.

29. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала своє підтвердження під час касаційного провадження, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

30. У разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим, висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

31. З огляду на те, що в основу оскаржуваних рішення та постанови покладено помилковий висновок судів попередніх інстанцій про необов'язковість повідомлення Орендарем Орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди як підстави для його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах, що свідчить про неправильне застосування судами норми матеріального права (статті 33 Закону України? Про оренду землі? (в редакції, чинній до 16.07.2020)), а наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження та, водночас, суди достовірно встановили факт порушення позивачем визначеного договором 6-місячного строку повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, колегія суддів вважає наявними достатні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень про задоволення позову та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

33. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

34. Відповідно до частин 1 та 3 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частин 1 та 3 статті 311 ГПК України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

35. За наведених обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову не відповідають положенням статті 33 Закону України? Про оренду землі? (в редакції, чинній до 16.07.2020) і статей 86, 236, 269 ГПК України.

36. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли помилквого висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

37. Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а також допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити - скасувати рішення та постанову і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

38. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 ГПК України, колегія суддів вбачає підстави для здійснення розподілу судових витрат скаржника у вигляді сплаченого ним судового збору у сумі 6723,5 грн, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій, шляхом покладання обов'язку відшкодування цих витрат на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 915/1796/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Сірої Любові Василівни на користь Миколаївської міської ради 6723 (шість тисяч сімсот двадцять три) грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій.

Доручити видати наказ Господарському суду Миколаївської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Н. О. Багай

К. М. Пільков