ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/16181/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Васійчук Л.Ф. - адвокат (посвідчення від 05.09.2018 №6877/10),

відповідача - дочірнього підприємства "Київгазенерджи" - Данилевського О.М. - адвокат (посвідчення від 26.03.2019 №21/1989); Сидоренко М.В. - адвокат (посвідчення від 06.09.2019 № 000786),

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2019 (суддя Картавцева Ю.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 (головуючий суддя Разіна Т.І., судді Чорна Л.В. і Михальська Ю.Б.)

зі справи № 910/16181/18

за позовом Товариства

до дочірнього підприємства "Київгазенерджи" (далі - Підприємство)

про стягнення 3 417 508,03 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення заборгованості в сумі 3 417 508,03 грн., з яких: 1 352 611,18 грн. пені, 685 630,68 грн. - 3% річних та 1 379 266,17 грн. "інфляційних втрат".

2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 № 1507000038/Н019 (далі - Договір) у частині своєчасної оплати за отриманий природний газ.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019, у позові відмовлено повністю.

4. Прийняті судові акти мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки підписання сторонами спільних протокольних рішень і виконання їх положень свідчить, що сторони фактично погодились, що оплата за природний газ за Договором підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Тим самим сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ відповідно до Договору, що виключає можливість застосування штрафних санкцій у вигляді пені, так само як і нарахування 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання і нарахування "інфляційних витрат" на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувані рішення і постанова є такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.069.2019 у справі № 910/16181/18; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при оскаржуванні судового рішення у даній справі, покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Висновки судів попередніх інстанцій є хибними, оскільки штрафні санкції на суму заборгованості, яка була погашена відповідачем, за спільними протокольними рішеннями не нараховувалась. Відповідачем у спірних правовідносинах лише частково сплачено заборгованість за Договором за спільними протокольними рішеннями на загальну суму 18 798 527, 81 грн., а решту заборгованості відповідачем сплачено власними коштами у загальній сумі 144 465 863, 54 грн.

7. Позивачем та відповідачем не вносилися зміни до Договору ні відносно строків виконання відповідачем грошових зобов`язань за цим договором, ні щодо порядку здійснення розрахунків.

8. Спільні протокольні рішення не є свідченням вжиття всіх залежних від відповідача заходів щодо виконання зобов`язань з проведення розрахунків за Договором, оскільки відповідач мав та має можливість самостійно виконати зобов`язання з оплати послуг відповідно до умов Договору, які не містять імперативного положення щодо виконання такого зобов`язання виключно за рахунок коштів державного бюджету.

9. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме статті 526, 530, 612 ЦК України, статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також порушили норми процесуального права, а саме статті 76 - 79, статтю 236 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України).

Доводи іншого учасника справи

10. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів касаційної скарги, зазначаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесені з дотриманням та належним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що: судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що Товариство не надало належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції (у тому числі й доказів, що підтверджують прострочення виконання зобов`язання); строки оплати за Договором зазнали імперативних змін на державному рівні, що виключило можливість застосування штрафних санкцій до відповідача і, як наслідок, стало підставою для відмови в задоволенні позову, - та просить рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", організаційно-правову форму якого змінено на приватне акціонерне товариство та найменування якого змінено на акціонерне товариство "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство), і Підприємством (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- Підприємство зобов`язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій в обсязі 92484,00 тис. куб. м, а замовник зобов`язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у порядку, розмірі та строки, передбачені умовами договору (пункти 1.1, 1.2);

- послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством та замовником актами надання послуг, які є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (пункти 3.1, 3.4);

- у випадку, якщо замовник є гарантованим постачальником, то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, в якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 5.6);

- у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 7.3).

12. Товариством надано Підприємству послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у період з травня 2016 року по грудень 2017 року на загальну суму 163 264 391,35 грн., що підтверджується відповідними актами, наявними у матеріалах справи.

13. 17.06.2016 головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві як стороною № 1, департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як стороною № 2, департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як стороною № 3, Підприємством як стороною №4, Товариством як стороною № 5 та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" як стороною останньою було укладено спільне протокольне рішення №1743/у про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, за умовами якого, у відповідності до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, узгоджено порядок проведення розрахунків, за яким Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету в сумі 875 553,36 грн. стороні № 1, яка, в свою чергу, перераховує дані кошти стороні №2, сторона №2 - стороні № 3, сторона №3 - стороні №4, а та - стороні №5 згідно з Договором із записом у графі "призначення платежу": "Постанова Уряду № 20 від 11.01.2005, дата і номер Спільного протокольного рішення, за транспортування природного газу за 2015 рік, договір від 01.07.2015 № 1507000038/Н019, у т.ч. ПДВ 145925,56 грн".

Згідно з розділом 3 спільного протокольного рішення сторони зобов`язалися, зокрема, перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - до загального фонду державного бюджету України або на рахунки електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок.

Спільне протокольне рішення набирало чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діяло до повного виконання сторонами зобов`язань за цим рішенням.

14.Сторонами також було укладено низку спільних протокольних рішень аналогічного змісту, а саме від: 20.07.2016 № 1902/у на суму 1 006 631,32 грн; 22.08.2016 № 2238/у на суму 740 120,36 грн.; 18.11.2016 № 2887/у на суму 342 822,13 грн; 30.01.2017 № 656/у на суму 2 261 106,56 грн; 19.12.2016 № 3347/у на суму 18 524,50 грн; 30.01.2017 № 655/у на суму 2 982 701,04 грн; 25.04.2017 № 2514/у на суму 4 694 612,56 грн; 22.03.2017 № 2012/у на суму 850 072,32 грн; 25.04.2017 № 2513/у на суму 2 775 613,32 грн.; 29.05.2017 № 2831/у на суму 1 063 657,26 грн.; 17.07.2017 № 3048/у на суму 1 118 188,17 грн.; 23.08.2017 № 3422/у на суму 944 478,27 грн.; 27.10.2017 № 3806/у на суму 647 740 грн.; 16.11.2017 № 3944/у на суму 904 447 грн., 26.12.2017 № 4690/у на суму 1 984 180 грн.

15. Як зазначав позивач та не заперечував відповідач, Підприємство сплатило Товариству 144 465 863, 54 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та 18 798 527,81 грн., за спільними протокольними рішеннями.

16. Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно здійснив оплату послуг за Договором, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом у даній справі та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 352 611,18 грн., 3% річних у розмірі 685 630,68 грн. та "інфляційні втрати" в розмірі 1 379 266,17 грн., які позивач нараховує на суму несвоєчасно сплачених відповідачем коштів за рахунок власних коштів.

17. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

- підписання сторонами спільних протокольних рішень і виконання їх положень свідчить, що сторони фактично погодились, що оплата за природний газ за Договором підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Тим самим сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ відповідно до Договору;

- враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов`язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору;

- встановлені судом обставини щодо зміни порядку і строку проведення розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу за Договором виключають застосування штрафних санкцій у вигляді пені, так само як і нарахування 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання і нарахування "інфляційних втрат" на підставі статті 625 ЦК України.

18. Судом апеляційної інстанції також зазначено, що, підписавши спільні протокольні рішення, сторони погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у Договорі) порядок розрахунків, у тому числі і в частині здійснення оплати за власні кошти.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. ЦК України:

стаття 509:

- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

стаття 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

стаття 610:

- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

пункт 3 частини першої статті 611:

- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

стаття 625:

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

частина перша статті 627:

- відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

20. Господарський кодекс України:

стаття 7:

- відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами;

стаття 12:

- держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності (частина перша);

- основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій (частина друга);

- умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів (частина третя).

21. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (далі - Постанова №20; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

пункт 1:

- цей Порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція);

пункт 7:

- для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб`єктами підприємницької діяльності. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

22. Аналіз змісту Постанови №20 вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).

Визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

Тобто правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулівного впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо: виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти, до яких належить Постанова № 20.

Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема адміністративного (бюджетного), застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 31.05.2019 зі справи №924/296/18.

23. Отже, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (відмінний від того, що був передбачений у Договорі) порядок розрахунків і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений за Договором.

Тому для застосування санкцій та наслідків порушення грошового зобов`язання, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями.

Водночас така зміна порядку і строку проведення розрахунків за природний газ стосується виключно тієї заборгованості, яка є предметом регулювання спільних протокольних рішень і не стосується тієї заборгованості, яка була сплачена відповідачем за рахунок власних коштів з простроченням платежу.

24. Cудами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємство сплатило Товариству 144 465 863, 54 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та 18 798 527,81 грн. за спільними протокольними рішеннями.

Проте судами попередніх інстанцій не встановлено й не перевірено належними доказами, чи кошти у сумі 144 465 863, 54 грн., які Підприємство сплатило Товариству шляхом перерахування на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, перераховані у строки, які передбачені умовами Договору. Тим часом відповідні обставини й пов`язані з ними докази мали істотне значення для з`ясування наявності чи відсутності порушення грошового зобов`язання, а, отже, й підстав для застосування відповідальності за таке порушення (в разі його наявності).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Наведене згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, а оскільки припис частини другої статті 300 названого Кодексу містить заборону для суду касаційної інстанції з учинення процесуальних дій, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів, - то й для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

26. У такому розгляді судам необхідно врахувати викладене, встановити обставини та оцінити докази, зазначені в цій постанові, а саме в абзаці другому пункту 24 цього судового акта, надати належну правову оцінку відповідним доводам сторін та вирішити спір згідно з вимогами закону. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 зі справи №910/16181/18 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов