ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/1165/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Г.О. Вронська І.В. Ткач

розглянувши без виклику учасників справи заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш"

про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2017р.

у складі суддів: О.А. Кролевець - головуючий, О.О. Євсіков, І.А. Плюшко

за позовом ОСОБА_5

до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш"

про стягнення 2 085 800 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_5 звернувся до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаситехномаш", з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення 2 085 800 грн. вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі ТОВ "Черкаситехномаш".

Позов обгрунтований тим, що позивач як учасник ТОВ "Черкаситехномаш" з часткою в статутному капіталі 20%, направив ТОВ "Черкаситехномаш" заяву про вихід з товариства, яка була отримана відповідачем 01.07.2013р.

Посилаючись на положення п. 11.2 статуту ТОВ "Черкаситехномаш", ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", позивач стверджує, що йому не виплачено вартість частини майна товариства, пропорційну частці у статутному фонді та частку прибутку, одержаного товариством у 2013 році до моменту його виходу.

2. Обставини, що передували прийняттю ухвали апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. про призначення експертизи

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.12.2016р. у справі №925/1165/14 позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Черкаситехномаш" на користь ОСОБА_5 2 085 800 грн. вартості частини майна ТОВ "Черкаситехномаш" та 34 000 грн. судових витрат за оплату проведення судової експертизи. Рішення суду було прийняте з урахуванням висновку експертів Київського науково-дослідним інститутом судових експертиз від 30.09.2015р. №5188/15-42/5189/15-53/5190/15-45/15633/15-54/17303/15-42.

ТОВ "Черкаситехномаш" звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Черкаської області від 07.12.2016р у справі № 925/1165/14.

Під час апеляційного провадження відповідачем подано клопотання про призначення повторної судової експертизи у справі, яке мотивоване тим, що повторна судова експертиза, яка призначалась місцевим судом, не була проведена у зв'язку з відсутністю витребуваних експертом документів, однак має суттєве значення для встановлення розміру реальної вартості майна ТОВ "Черкаситехномаш".

3. Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. про призначення експертизи та мотиви її прийняття

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. призначено у справі №925/1165/14 повторну судову експертизу. Винесено повторно на розгляд експертів питання, зазначені в ухвалі господарського суду Черкаської області від 31.07.2014р. у справі № 925/1165/14 та зазначені в ухвалі господарського суду Черкаської області від 28.03.2016р. у справі № 925/1165/14; зупинено провадження у справі № 925/1165/14 до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до апеляційного господарського суду.

4. Короткий зміст касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду, зміст постанови Вищого господарського суду України та мотиви її прийняття

Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. у справі №925/1165/14, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2017р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. у справі №925/1165/14 скасовано, а справу №925/1165/14 передано на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вищий господарський суд України виходив із того, що в оскаржуваній ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. про призначення повторної експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, суд апеляційної інстанції не мотивував необхідності призначення повторної судової експертизи за наявності в матеріалах справи висновку первинної судової експертизи. Суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки висновку судової експертизи, яка була проведена в процесі розгляду даної справи судом першої інстанції, не зазначив чому він з ним не погоджується, та з чим пов'язані сумніви у його правильності, а обмежився лише посиланням на те, що це необхідно для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору.

В постанові Вищого господарського суду України також зазначено, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відсутність у процесуальному законі законодавчого закріплення можливості оскарження судового рішення в частині призначення судової експертизи, на думку Вищого господарського суду України, не є перешкодою для перегляду в касаційному порядку вказаної ухвали суду в повному обсязі.

5. Короткий зміст вимог заяви ТОВ "Черкаситехномаш" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2017р. та узагальнення її доводів

Заява ТОВ "Черкаситехномаш" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2017р. у справі №925/1165/14 подана з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст.111-16 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017р. Заявник просить постанову Вищого господарського суду України від 09.10.2017р. скасувати, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. залишити в силі.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме ст. ст. 41, 42, 106 111-13 ГПК України, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. у справі № 5011-65/4005-2012, від 28.02.2013р. у справі № 6/5007/78/11, від 14.08.2013р. у справі №2-11/11 (2/1328/11/12), від 27.02.2014р. у справі №916/529/13-г, від 27.09.2016р. у справі №914/3703/15, у яких, на думку заявника, по-іншому, ніж в оскаржуваній постанові, застосовано норми процесуального права.

У вказаних рішеннях Вищий господарський суд України приходив до висновку, що з урахуванням вимог ч. 1 ст. 106 та ч. 1 ст. 111-13 ГПК України ухвала суду про призначення експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі підлягає касаційному перегляду лише в частині зупинення провадження.

Натомість у постанові Вищого господарського суду України від 09.10.2017р. у справі №925/1165/14, про перегляд якої заявляє ТОВ "Черкаситехномаш", суд зазначив, що відсутність у процесуальному законі законодавчого закріплення можливості оскарження судового рішення в частині призначення експертизи не є перешкодою для перегляду у касаційному порядку ухвали суду про призначення повторної експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі в повному обсязі.

6. Позиції інших учасників справи

Відзивів на заяву ТОВ "Черкаситехномаш" або письмових пояснень по суті викладених в ній доводів від інших учасників справи не надійшло.

7. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги ОСОБА_5, поданої до Вищого господарського суду України, предметом касаційного оскарження була ухвала Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. у справі №925/1165/14 про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі до проведення експертизи та повернення матеріалів справи до апеляційного господарського суду.

В ч. 1 ст. 106 ГПК України, в редакції на момент винесення судових актів, визначено перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку від рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України, в редакції на момент винесення судових актів, ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених ч. 1 ст. 106 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 106 ГПК України, в редакції на момент винесення судових актів, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Як вбачається з поданих заявником копій судових рішень, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, зокрема ст. ст. 106 111-13 ГПК України.

Зокрема, з постанов Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. у справі №5011-65/4005-2012, від 28.02.2013р. у справі № 6/5007/78/11, від 14.08.2013р. у справі №2-11/11 (2/1328/11/12), від 27.02.2014р. у справі №916/529/13-г, від 27.09.2016р. у справі №914/3703/15, вбачається, що касаційна інстанція, розглядаючи касаційні скарги на ухвали попередніх судових інстанцій щодо призначення експертиз та зупинення у зв'язку з цим проваджень у справі, не приймала до уваги заперечення, викладені в касаційних скаргах в частині призначення експертиз та розглядала скарги в межах доводів щодо зупинення провадження. У вказаних рішеннях Вищий господарський суд України приходив до висновку, що з урахуванням вимог ч. 1 ст. 106 та ч. 1 ст. 111-13 ГПК України ухвала суду про призначення експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі підлягає касаційному перегляду лише в частині зупинення провадження.

Натомість у постанові Вищого господарського суду України від 09.10.2017р. у справі №925/1165/14, про перегляд якої заявляє ТОВ "Черкаситехномаш", суд зазначив, що відсутність у процесуальному законі законодавчого закріплення можливості оскарження судового рішення в частині призначення експертизи не є перешкодою для перегляду у касаційному порядку ухвали суду про призначення повторної експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, в редакції на момент винесення судових актів, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Згідно з ст. 41 ГПК України, в редакції на момент винесення судових актів, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За змістом ст. 101 ГПК України, в редакції на момент винесення судових актів, апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Водночас, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи, що правомірність зупинення провадження у справі на підставі ст.79 ГПК України залежить від обгрунтованості призначення судової експертизи, Верховний Суд зазначає, що призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника.

Верховний Суд дійшов висновку, що положення ст. 106 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017р., підлягали застосуванню у тісному взаємозв'язку із гарантованим відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на розгляд справи судом, встановленим законом, упродовж розумного строку.

Вищий господарський суд України при перегляді ухвали суду апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не навів обґрунтувань необхідності призначення повторно у цій справі судової експертизи, з питань, які вже були поставлені експертам місцевим господарським судом, не надав оцінки висновку судової експертизи, яка була проведена в процесі розгляду даної справи судом першої інстанції, та не зазначив чому він з ним не погоджується.

Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд ухвали про призначення експертизи, з урахуванням взаємозв'язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.

Таким чином, ВГСУ у постанові від 09.10.2017р. у справі №925/1165/14 дійшов правильного висновку, що оскаржувану ухвалу не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.

8. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду заяви

Виходячи з вищевикладеного, з дотриманням передбачених Розділом XII2 ГПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017р., меж перегляду судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про те, що заява ТОВ "Черкаситехномаш" не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11126 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017р., заява про перегляд судових рішень господарських судів не підлягає задоволенню, якщо норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

З огляду на викладене, у задоволенні заяви ТОВ "Черкаситехномаш" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2017р. у справі №925/1165/14 слід відмовити, оскільки норми ст. ст. 106 111-13 ГПК України у даному випадку застосовані Вищим господарським судом України правильно.

Керуючись пп. 1 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017р., статтями 11123, 11124, 11126 ГПК України в редакції, яка діяла до 15.12.2017р., Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ "Черкаситехномаш" залишити без задоволення.

Постанову Вищого господарського суду України від 09.10.2017р. у справі №925/1165/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Г. О. Вронська

Суддя І. В. Ткач