ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/714/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Матущак О.І., Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.

від 20.09.2017 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал ФІД"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М"

про визнання недійсним договору оренди №01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 року

за участю представників сторін:

позивача: Накельський Ю.Б.

відповідача-1: Лучко Р.М.

відповідача-2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал ФІД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М" про визнання недійсним договору оренди № 01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 року, укладеного між відповідачами у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений договір є підробленим, керівником орендаря (відповідача-1) не підписувався та фактично складений пізніше, ніж зазначена в договорі дата його укладення, порушує права позивача, як власника майна, яке є предметом договору оренди.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 року, відмовлено в задоволенні позову.

Суди попередніх інстанцій дійшли однакових висновків про відсутність підстав для задоволення позову, однак з різних мотивів. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що спірний договір був укладений та виконувався його сторонами, а обставини підроблення підпису керівника орендаря на спірному договору є недоведеними.

За висновком суду апеляційної інстанції підстави для задоволення позову відсутні з огляду на відсутність предмету позову - договору оренди № 01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 року, укладеного між відповідачами у справі, оригінал якого не був наданий відповідачем-1 на вимогу суду та було надано неправдиву інформацію про відсутність у нього оригіналу договору. Суд також дійшов висновку про те, що оскільки спірний договір відсутній, він не став наслідком виникнення у сторін договору цивільних прав та обов'язків.

Відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 року, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права. Скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції в порушення статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дату прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови, не дослідив наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують обставини укладення між відповідачами спірного договору оренди, обставини схвалення та виконання умов зазначеного правочину, висновок суду апеляційної інстанції про те, що спірний договір не існує не підтверджено жодними доказами. Також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дати прийняття судами попередніх інстанцій рішення та постанови, відповідно до якої у разі встановлення факту відсутності предмета позову провадження у справі підлягає припиненню. За твердження скаржника факт відсутності в суді апеляційної інстанції можливості оглянути оригінал спірного договору оренди не є підставою вважати такий договір неукладеним та таким, що не став наслідком виникнення між сторонами прав та обов'язків. Також вказує на те, що суд неправильно застосував положення статей 11, 509 Цивільного кодексу України та посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 року у справі № 6-233цс14, зазначає про те, що спірний договір оренди не може бути визнаний недійсним, оскільки не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Позивач та відповідач-2 відзиви на касаційну скаргу не надали.

В судове засідання 15.05.2018 року не з'явилися представники відповідача-2, хоча відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.05.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд М" в особі директора ОСОБА_6 (орендодавець, відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МТП-Городенка" в особі директора ОСОБА_7 (орендар), яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" (відповідач-1), підписано договір оренди №01/04/15-ХАТП, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування на умовах оренди приміщення "гараж (цистерни 2 шт.)", літера А, площею 837,5 кв.м, "Майстерня", літера Г, площею 392,5 кв.м, "мехмайстерня (гараж для ремонту тракторів. Арт свердловина №1)", літера В, площею 1384,4 кв.м, "Контора", літера Б, площею 196,2 кв.м, що знаходяться за адресою: вул. Заводська, 1а, м. Хоростків, Гусятинський району,Тернопільська область (далі - об'єкт оренди).

Відповідно до пунктів 2.1., 7.1. договору вступ орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами акту його прийому-передачі.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року.

На виконання умов договору між сторонами договору підписано акт приймання-передачі об'єкту оренди від 01.05.2015 року, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування для потреб ведення господарської діяльності об'єкт оренди, що визначений пунктом 1 договору оренди.

23.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд М", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Фід", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1 якого продавець передає, а покупець приймає у власність нерухоме майно - будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, 1а, надалі "Будівлі та споруди", а саме: А - гараж (цистерни для бензину в автогаражі - 2 шт.) загальною площею 837,5 кв.м; Б - контора загальною площею 196,2 кв.м; В - мехмайстерня (гараж для ремонту тракторів; артсвердловина №1 для питної води) загальною площею 1384,4 кв.м, Г - майстерня загальною площею 392,5 кв.м.

Тобто за зазначеним договором купівлі-продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Фід" було передано у власність майно, яке було об'єктом оренди за договором оренди №01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 року, укладеним між відповідачами у справі.

Відповідно до пунктів 8, 9, 10, 15 договору купівлі-продажу, цей договір укладено з моменту його нотаріального посвідчення. Передача будівель та споруд здійснюється продавцем покупцеві протягом одного дня з моменту нотаріального посвідчення договору. Передача будівель та споруд продавцем і прийняття покупцем засвідчуються актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Право власності на будівлі та споруди за цим договором виникає у покупця з моменту реєстрації права власності в Державному реєстр речових прав на нерухоме майно, що за домовленістю сторін здійснюється в день нотаріального посвідчення цього договору.

Як зазначено в пункті 15 договору купівлі-продажу, продавець гарантує, що незастережених недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням будівель та споруд, немає; від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення; до укладення цього договору будівлі та споруди іншим особам не відчужено; щодо будівель та споруд відсутні судові спори; внаслідок відчуження будівель та споруд не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб; щодо будівель та споруд відсутні будь-які обтяження (заборони відчуження, арешти, податкові застави) та речові права третіх осіб.

Відповідно до витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №46226648 від 23.10.2015 року за позивачем зареєстровано право власності на будівлі та споруди.

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал ФІД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М" про визнання недійсним договору оренди № 01/04/15-ХАТП від 01.05.2015 року, укладеного між відповідачами у справі, посилаючись на те, що спірний договір порушує його права, як власника майна, яке є предметом договору оренди, договір керівником орендаря (відповідача-1) не підписувався, підпис на договорі є підробленим та фактично договір складений пізніше, ніж зазначена в договорі дата його укладення, що за твердженням позивача, відповідно до статей 203 2015 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсним зазначеного договору оренди. В підтвердження зазначених обставин позивач посилається на письмову та нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_7 від 04.08.2016 року про те, що він, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "МТП- Городенка", спірний договір оренди не укладав та не підписував, не скріплював його печаткою і не уповноважував будь-яких інших осіб на укладення зазначеного договору. Також ОСОБА_7 стверджує, що ОСОБА_6 (директор Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД М") йому не відомий, з ним він не знайомий та жодних документів з ним не підписував. Також зазначає, що в смт. Гусятин, в місці укладення договору, він ніколи не був.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 218 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами.

Статтею 793 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, укладений між відповідачами у справі спірний договір оренди укладено на строк до трьох років, а тому для його укладення вимагається лише письмова форма договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи наявна копія спірного договору оренди. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спірний договір взагалі відсутній та не став наслідком виникнення у сторін договору цивільних прав та обов'язків, оскільки оригінал договору в матеріалах справи відсутній та не був наданий відповідачем-1 на вимогу суду.

Однак, колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції помилковими та такими, що не ґрунтуються на повному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, та дослідженні всіх доказів, наявних в матеріалах справи.

Як встановлено місцевим господарським судом, в матеріалах справи наявні докази, зокрема рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "МТП-Городенка", оформлене протоколом № 27-04-2015 від 27.04.2015 року, про надання загальними зборами товариства згоди на укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд М" договору оренди та надання повноважень директору товариства на укладення зазначеного договору, додаткові угоди до спірного договору оренди, якими сторони вносили зміни до умов договору, зокрема щодо розміру балансової вартості об'єкту оренди, порядку проведення розрахунків за користування об'єктом оренди, акт приймання-передачі об'єкту оренди від 01.05.2015 року, складеного між відповідачами на виконання умов договору, бухгалтерські та податкові документи відповідача-1 (оборотно-сальдові відомості, акти виконаних робіт (надання послуг), податкові накладні), які підтверджують обставини проведення між відповідачами розрахунків за спірним договором та відображають господарські операції, що виникли на підставі спірного договору оренди.

Надавши оцінку зазначеним доказами, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують обставини укладення між відповідачами спірного договору та свідчать про вчинення ними дій, направлених на виконання умов договору.

Однак, суд апеляційної інстанції, пославшись на відсутність у суду можливості оглянути оригінал спірного договору, залишив поза увагою наявні в матеріалах докази укладення та виконання відповідачами умов спірного договору, не надав їм оцінку та дійшов помилкового висновку про відсутність спірного договору, що фактично є припущенням суду, на якому не може ґрунтуватися судове рішення, чим порушив положення статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дати прийняття судами попередніх інстанцій рішення та постанови у даній справі, про що правильно зазначив відповідач-1 в касаційній скарзі.

В матеріалах справи наявні листи старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області № 8693/9/2-2017 від 26.07.2017 року та № 9788/9/2-2017 від 06.09.2017 року, адресовані відповідачу-1 та Львівському апеляційному суду, в яких повідомлено про те, що оригінал договору, який був витребуваний в рамках кримінального провадження, було повернуто відповідачу-1, тобто в яких також зазначено про наявність оригіналу спірного договору.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спірний договір оренди був укладений між відповідачами у справі, договір відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України був укладений в належній письмовій формі, особами, які мали повноваження на його підписання, на підставі якого між сторонами договору виникли взаємні права та обов'язки, договір виконувався його сторонами.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що письмова та нотаріально посвідчена заява ОСОБА_7 від 04.08.2016 року, як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "МТП-Городенка", про те, що він не підписував спірний договір не є достатнім доказом в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами в підтвердження обставин неукладення спірного договору оренди та підписання договору з підробленням підпису керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "МТП-Городенка". Інших доказів підроблення спірного договору та його складання пізніше, ніж зазначена в договорі дата його укладення, матеріали справи не містять, обставин підроблення договору та підроблення підписів на договорі судами попередніх інстанцій не встановлено.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що положення статті 241 Цивільного кодексу України, які регулюють питання вчинення правочину представником з перевищенням повноважень, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки зазначені обставини не були зазначені позивачем в якості підстав позову у даній справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на те, що місцевий господарський суд дійшов правильних висновків про те, що спірний договір був укладений та виконувався його сторонами, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 року підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017 року слід залишити в силі, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 року у справі № 909/714/16 скасувати, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.05.2017 року залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал ФІД" (46008, м. Тернопіль, вул. Гайова, 8, ідентифікаційний код 39994244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" (46018, м. Тернопіль, вул. В.Винниченка, 8, ідентифікаційний код 38554271) 1653,60 грн. (одну тисячу шістсот п'ятдесят три гривні шістдесят копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець