Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.07.2018 року у справі №910/5253/18
Постанова КГС ВП від 13.06.2019 року у справі №910/5253/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/5253/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

за участю помічника судді Курмишевої А.Г. (за дорученням головуючого судді),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп",

представник позивача - Гафтонюк Є.В. - адвокат (посвідчення від 28.12.2017 №197),

відповідач-1 - акціонерне товариство "Калцекс",

представник відповідача - 1 - Коптілін С.Ю. - адвокат (посвідчення від 07.06.2018 №000129),

відповідач - 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Діатом",

представник відповідача - 2 - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" (далі - ТОВ "Укрфармгруп", Позивач)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2018 ( суддя Головіна К.І.) та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г. і Сітайло Л.Г.)

зі справи №910/5253/18

за позовом ТОВ " Укрфармгруп"

до: акціонерного товариства "Калцекс" (далі - Відповідач - 1);

товариства з обмеженою відповідальністю "Діатом" (далі - Відповідач - 2)

про визнання недійсним контракту від 01.02.2018 № 01.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним контракту від 01.02.2018 №01 (далі - Контракт), укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2018, що залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ "Укрфармгруп" до Відповідача-1 і Відповідача-2 про визнання недійсним Контракту.

Дані ухвала і постанова мотивовані тим, що відповідний спір не належить до "підсудності державних судів України", оскільки сторони Контракту погодили, що усі спори, пов'язані з цим контрактом, зокрема щодо його недійсності, вирішуються відповідно до арбітражного регламенту Міжнародного Арбітражного Суду при Палаті економіки Австрії у м. Відень, Австрія.

У касаційній скарзі до Верховного Суду Позивач, зазначаючи про прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального права та за неправильного застосування норм матеріального права, просить ухвалу і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати та передати останню на розгляд до господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Так, за доводами, викладеними в касаційній скарзі:

- суди не звернули уваги на те, що з позовом до суду звернулася не сторона Контракту, а інша особа, права та інтереси якої Контракт зачіпає;

- Позивач протиправно позбавлений права на звернення до суду (на судовий захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів);

- судами порушено норми процесуального права - статті 4 і 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач-1 заперечує щодо змісту і вимог касаційної скарги та вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 16.05.2018 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та просить залишити касаці йну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

За приписами частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції. У даному разі ухвалою Верховного Суду від 16.07.2018 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.08.2018. Проте Відповідачем-2 відзив на касаційну скаргу подано лише 06.08.2018, тобто поза межами зазначеного строку. Водночас положеннями ГПК України встановлено, що:

- у суді касаційної інстанції касаційна скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції (стаття 301);

- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина дев'ята статті 165).

Оскільки Відповідачем -2 не подано відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, Верховний Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим і апеляційним господарськими судами у розгляді матеріалів справи встановлено, зокрема, що:

- згідно з пунктом 15.2 Контракту його сторони (Відповідач-1 і Відповідач-2) погодили, що усі спори, які пов'язані із цим контрактом, зокрема, щодо його недійсності, вирішуються відповідно до арбітражного регламенту Міжнародного Арбітражного Суду при Палаті економіки Австрії у місті Відень, Австрія. Відтак, на думку цих судових інстанцій, усі спори, пов'язані з Контрактом, мають вирішуються відповідно до зазначеного арбітражного регламенту.

З таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання СТОРОНАМИ. Жодним актом законодавства, у тому числі й зазначеними апеляційним господарським судом Законами України "Про міжнародне приватне право", "Про міжнародний комерційний арбітраж" та міжнародними договорами України, не передбачено обов'язковості умов вчинених між суб'єктами господарювання (в тому числі й іноземними) правочинів для інших осіб, які учасниками (сторонами) таких правочинів не є. У даному разі, як вбачається із з'ясованих судовими інстанціями обставин, Позивач не був стороною Контракту, а, отже, будь-які умови останнього не були обов'язковими для Позивача. Це стосується й умови Контракту про арбітражний розгляд усіх спорів, пов'язаних з цим контрактом, у тому числі щодо його недійсності. Зазначена умова підлягала застосуванню в разі виникнення спору між самими сторонами Контракту, а не між ними (чи однією з них) і третьою особою, яка не є учасником (стороною) такого контракту, тобто Позивачем з даної справи.

При цьому сторони Контракту (Відповідач-1 і Відповідач-2) законодавчо не наділені повноваженнями щодо встановлення в такому контракті порядку і способу судового захисту Позивачем своїх прав та законних інтересів. Обрання таких порядку і способу здійснюється ним на власний розсуд відповідно до вимог закону.

Наведеним, у тому числі, спростовуються доводи, наведені у відзиві Відповідача-1 на касаційну скаргу.

Отже, попередні судові інстанції припустилися порушення пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України, яким передбачено відмову судді у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, і який не підлягав застосуванню до спірних правовідносин у даній справі.

Відповідно до частини шостої статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 304 названого Кодексу визначено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Отже, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею матеріалів справи на розгляд суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Учасниками справи не подавалися заяви про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 304, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2018 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 910/5253/18 скасувати.

Справу № 910/5253/18 передати на розгляд господарському суду міста Києва зі стадії відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков