ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/2382/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду (головуючий - Стойка О.В., судді: Зубченко І.В., Попков Д.О.) від 17.04.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод нестандартного технологічного обладнання"

про стягнення 529 166 грн. 37 коп. та зобов'язання вчинити певні дії.

Учасники справи:

представник позивача - Лисак Т.Г., адвокат,

представник відповідача - не з'явився.

Короткий зміст позовних вимог

1. 13.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод нестандартного технологічного обладнання" (далі - Відповідач) неустойки в сумі 529 166 грн. 37 коп.

2. Позовна заява мотивована тим, що Відповідачем не виконані у встановлені строки зобов'язання за укладеним з Позивачем договором підряду № 80-08/16 від 11.08.2016 (далі - Договір) з капітального ремонту ротору центрифугальної установки ОГШ-461Л-01 зав. № 11221 (далі - Ротор), що належить на праві власності Позивачу, у зв'язку із чим за умовами Договору у Відповідача виникло зобов'язання сплатити за вимогою замовника (Позивача) неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10 % від вартості робіт та додатково (за письмовою вимогою замовника - Позивача) неустойку в розмірі 0,5 % від вартості робіт за кожен день прострочення. Також Позивач вказує, що Відповідачу були направлені листи з вимогою провести капітальний ремонт у найкоротший строк або повернути обладнання, однак вимоги були залишені без реагування.

3. 09.11.2017 Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог про стягнення з Відповідача 529 166 грн. 37 коп. та зобов'язання припинити дії, які порушують право Позивача на майно шляхом повернення Ротора власнику. Заява окрім доводів, які ідентичні доводам в позовній заяві, містить також посилання на право власника (Позивача) витребувати майно - Ротор, у Відповідача як у особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, оскільки Ротор, який був переданий для ремонту за Договором, після спливу строку виконання робіт за Договором не був повернутий Відповідачем.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. 16.01.2018 Господарський суд Донецької області прийняв рішення (залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018) в позові відмовити повністю. Рішення мотивовані недоведеністю передачі Ротора Відповідачу для проведення ремонту за Договором, оскільки з наданих у справі доказів (накладної б/н від 29.08.2016) неможливо встановити фактичне перебування Ротора у Відповідача, так як вказана накладна, надана Позивачем як на підтвердження передачі Ротора Позивачем Відповідачу за умовами пункту 2.2.1 Договору, яка розцінена судом як акт приймання-передачі обладнання у розумінні умов Договору, свідчить про прийняття Ротора водієм ОСОБА_5 на транспортному засобі - автомобілі Мерседес, державний номер НОМЕР_1, однак Позивачем не було надано на вимогу суду доказів належності вказаного транспортного засобу Відповідачу та доказів перебування вказаної фізичної особи у трудових відносинах із Відповідачем. При цьому суд вказав, що за умовами Договору (пункт 4.2) доставка обладнання - Ротора, до місця проведення ремонту здійснюється автотранспортом підрядника (Відповідача) та за його рахунок та входить у вартість виконуваних робіт). На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для відліку строку виконання робіт у розумінні пункту 2.1.2 Договору - з моменту передачі Ротора в ремонт та підписання відповідного акта приймання-передачі, а доводи Позивача не можуть братися до уваги як доказ, на підставі якого можливе встановлення обставин, що мають значення для справи.

5. Підтримавши вказані висновки місцевого суду, апеляційний суд додав, що Позивачем не було надано як на вимогу суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_5 на прийняття від імені Відповідача обладнання від Позивача на транспортному засобі - автомобілі Мерседес, державний номер НОМЕР_1, через що є недоведеним факт передачі Позивачем Відповідачу в ремонт Ротора, а тому є недоведеним і порушення Відповідачем строків виконання зобов'язань за Договором щодо виконання ремонтних робіт, а відповідно відсутні підстави для нарахування неустойки за пропуск вказаного строку за умовами Договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 19.05.2018 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги з урахуванням заяви щодо уточнення позовних вимог задовольнити в повному обсязі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Судами надана неналежна правова оцінка умовам Договору щодо уповноваженої особи підрядника - Відповідача, для проведення переговорів з організаційних питань виконання умов Договору - ОСОБА_6, яка не є особою, що здійснює доставку обладнання від Позивача до місця проведення ремонту, а накладна від 29.08.2016 визнана судами первинним документом, що підтверджує передачу Ротора від Позивача до Відповідача, оскільки містить реквізити Відповідача

8. Презумпція вини в цивільному праві передбачає, що відсутність вини за неналежне виконання зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання, а Відповідач жодним чином не заперечував факт передачі йому в ремонт Ротора, тоді як суди не прийняли до уваги відповідні докази, які не були оцінені та досліджені судами в контексті виконання Договору, а Відповідачем не доведений факт виконання ним Договору.

9. За відсутності незгоди Відповідача (зокрема у відзиві) з тією обставиною, що Ротор перебуває у нього, апеляційний суд порушив норми процесуального права, дійшовши неправомірного висновку про фактичну відсутність у Відповідача вказаного обладнання, оскільки у такому випадку Відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті (статті 165, 167 ГПК України), а Відповідач ніяким чином не заперечував проти вимог апеляційної скарги.

Позиція Верховного Суду

10. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 1 статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Відповідно до статті 852 цього кодексу якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

11. Судами встановлено, що сторони в пункті 2.1.2 Договору погодили строк виконання ремонтних робіт - 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт та підписання відповідного акта приймання-передачі обладнання в ремонт, якщо інший строк не погоджений сторонами в додатках до Договору.

Виходячи з наведеного, суди дійшли обґрунтованого висновку, що за відсутності доказів передачі в ремонт речі за договором підряду, відсутні підстави для визначення моменту (дати) початку ремонтних робіт, обрахування строку проведення ремонтних робіт, визначення моменту (дати) закінчення цього строку, а відповідно відсутні підстави для висновку про прострочення виконання зобов'язання за договором підряду.

При цьому Суд зазначає, що скаржник помилково вважає висновок судів про визнання накладної первинним документом висновком про визнання цієї накладної належним доказом передачі Ротору в ремонт від Позивача до Відповідача (пункт 7).

Поряд з наведеним твердження скаржника, що накладна є належним доказом на підтвердження факту передачі Ротора від Позивача Відповідачу в ремонт, викладено без врахування меж розгляду справи судом касаційної інстанції згідно зі статтею 300 ГПК України. Відповідно до частини 2 вказаної статті суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, встановлення на підставі доказів у справі обставин передачі Ротора в ремонт за Договором від Позивача до Відповідача, а відповідно і визначення початку перебігу та закінчення погодженого сторонами в пункті 2.1.2 Договору строку виконання Відповідачем ремонтних робіт, не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Наслідком невстановлення обставин передачі Позивачем Відповідачу в ремонт Ротору є відсутність підстав для стягнення з Відповідача неустойки за порушення строків виконання ним ремонтних робіт відповідно до умов пункту 6.5 Договору та повернення майна за Договором, правомірного та обґрунтованого висновку про що дійшли суди попередніх інстанцій.

12. Суд відхиляє доводи скаржника, які зводяться до того, що відсутність заперечення позовних вимог з боку Відповідача означає його згоду із цими вимогами в контексті статей 165, 167 ГПК України, (пункт 9) з огляду на таке.

Відповідач не подавав відзиву із запереченням позовних вимог або зі згодою із такими вимогами в порядку, передбаченому статтями 165, 167 ГПК України, а тому відсутні підстави стверджувати, що Відповідач, не виклавши заперечень проти позовних вимог, тим самим погодився з позовом.

Відповідач також не вчинив визнання стверджуваних Позивачем обставин, що могло б слугувати підставою для звільнення Позивача від обов'язку їх доказування відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України, а незаперечення учасником справи обставини не тотожне її визнанню у господарському судочинстві. Принцип змагальності сторін у господарському судочинстві не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона, на яку покладено тягар доказування, стверджує, а інша сторона не надала заперечень. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд також відхиляє аргументи скаржника, що пред'явлення позовних вимог зобов'язує Відповідача доводити протилежне, у разі незгоди із цими вимогами (пункт 9), оскільки ці доводи спотворюють категорію тягаря (обов'язку) доказування та суперечать положенням статті 74 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Визнання встановленими обставин невчинення учасником відповідних дій або відсутності події у разі ненадання іншим учасником (відповідачем тощо) доказів на підтвердження протилежного (частина 2 статті 74 ГПК України) є правом господарського суду. За цих підстав Суд дійшов висновку, що відсутність заперечень позовних вимог з боку Відповідача не означає доведеність цих вимог, помилкового висновку про що дійшов скаржник (пункт 9).

13. Таким чином доводи скаржника щодо неправомірності відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми неустойки за Договором та повернення майна не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

14. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про відмову у задоволенні позовних вимог зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статей 530, 611, 612, 631, 837, 846, 852 Цивільного кодексу України, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

15. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України постанова апеляційного суду та рішення місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 16.01.2018 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі № 905/2382/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак