Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/17777/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Чумака Ю. Я., Рогач Л. І.

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транселектромонтажбуд»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 (колегія суддів: Іоннікова І. А. - головуючий, Тарасенко К. В., Михальська Ю. Б.) та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 (суддя Нечай О. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транселектромонтажбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санворд-Київ»

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «Санворд-Україна»

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання відсутності права власності та скасування державної реєстрації права власності на майно

за участю: позивача Безносик О.О. (адвокат); відповідача Груба Д.І. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Транселектромонтажбуд» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санворд-Україна», у якому просило:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 247 від 05.02.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літош В. П. про продаж гаражу (126 кв.м) літ. 2Г за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 248 від 05.02.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літош В. П. про продаж складу-ангару (1404 кв.м) літ. 2Д за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17;

- визнати відсутнім право власності відповідача на нерухоме майно: склад-ангар літ. 2Д, гараж літ. 2Г, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О., індексний номер 29229016 від 13.04.2016 та скасувати запис про право власності 14140720 від 12.04.2016, який міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на гараж літ. 2Г (126 кв.м), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, за Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Санворд Україна" (далі - третя особа);

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О., індексний номер 29229802 від 13.04.2016 та скасувати запис про право власності 14141466 від 12.04.2016, який міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на склад-ангар літ. 2Д (1404 кв.м), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, за третьою особою;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літош В. П., індексний номер 39533728 від 06.02.2018 та скасувати запис про право власності 24698241 від 05.02.2018, який міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на склад-ангар літ. 2Д (1404 кв.м), що розташований за адресою: м.Київ, вул. Зрошувальна, 17, за відповідачем;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літош В. П., індексний номер 39532433 від 06.02.2018 та скасувати запис про право власності 24697245 від 05.02.2018, який міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на гараж літ. 2Г (126 кв.м), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17, за відповідачем.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач придбав майновий комплекс на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, але ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі № 7/74 затверджено мирову угоду, укладену 09.02.2006, на підставі якої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О. 12.04.2016 зареєстровано право власності на гараж та склад - ангар за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 05.02.2018 №248. Позивач вважає, що реєстрація права власності на майно за відповідачем здійснена неправомірно, яке виразилося в тому, що відповідач створює суттєві перешкоди у користуванні позивачу власним нерухомим майном шляхом відведення земельної ділянки в межах майнового комплексу позивача.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Суди розглядали справу неодноразово.

2.2 Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, в позові відмовлено.

2.3 Судові рішення мотивовані тим, що права позивача не порушені договорами купівлі-продажу, які укладені відповідачем та третьою особою, на підставі яких було зареєстровано за відповідачем право власності на спірне майно, що виключає правові підстави для задоволення позову.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 17.11.2020 у справі № 904/5968/19, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 24.09.2020 у справі № 910/1566/19, від 27.06.2018 у справі № 910/4198/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 01.07.2021 у справі № 43/603, від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18.

3.3 У відзиві на касаційну скаргу, відповідач просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 26.03.2010 між позивачем (покупець) та ЗАТ "Транселектромонтаж" (продавець) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого покупець придбав майновий комплекс, що складається з: головного корпусу та адміністративно-побутового приміщення (літ. А, Б) площею 2222,8 кв.м, боксів ремонтних (літ. В) площею 489,5 кв.м, будівлі ремонтного цеху (літ. Г) площею 213,9 кв.м, будівлі матеріального складу (літ. Д) площею 303,1 кв.м, будівлі панельної збірної (літ. Ж) площею 305,2 кв.м, прохідної диспетчерської (літ. Л) площею 13,2 кв.м, напівпідземного складу ПММ, (літ. М) площею 107,1 кв.м, загальною площею 3654,80 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 17 (далі - об`єкт).

4.2 Згідно з пунктом 1.5 договору, об`єкт належить продавцю на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс серія МК № 010004030, виданого Головним управлінням з питань майна 10.08.2001 на підставі наказу від 10.08.2001 № 526-В та реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації 04.10.2001, про що записано в реєстрову книгу № 10з-32 за реєстровим № 715-з.

4.3 Відповідно до пункту 1.8 договору, до покупця переходить право користування на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:63:324:010) площею 2,8339 га без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для продавця договором оренди земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. 14.06.2000 за реєстровим №1910 та зареєстрованим Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 28.07.2000 за №63-6-00003 у книзі записів державної реєстрації договорів.

4.4 Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі №7/74 затверджено мирову угоду, укладену між Відкритим акціонерним товариством "Укрстальконструкція" та третьою особою.

4.5 12.04.2016 на підставі зазначеної мирової угоди за третьою особою було зареєстровано право власності на склад-ангар, літера 2Д загальною площею 1404 кв.м, що знаходиться по вул. Зрошувальній, 17 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900766680363) та гараж, літера 2Г загальною площею 126 кв.м, що знаходиться по вул. Зрошувальній, 17 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 900720580363.

4.6 13.04.2016 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О., на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі № 7/74, прийнято рішення № 29229802 про державну реєстрацію права власності на склад-ангар літ. 2Д та рішення № 29229016 про державну реєстрацію права власності на гараж літ. 2Г, що розташовані за адресою: місто Київ, вул. Зрошувальна, 17 за третьою особою.

4.7 На підставі договору купівлі-продажу № 248 від 05.02.2018 укладеного між третьою особою та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Літош В. П., за відповідачем зареєстровано право власності на склад-ангар літ. 2Д, а також на підставі договору купівлі-продажу № 247 від 05.02.2018 укладеного між третьою особою та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Літош В. П., за відповідачем зареєстровано право власності на гараж літ. 2Г.

4.8 Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15.01.2019, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Транселектромонтажбуд" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі № 7/74.

4.9 При цьому позивач вказував, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 у справі № 7/74 була виконана всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у цій ухвалі та мировій угоді були відсутні умови щодо визнання за третьою особою права власності на нерухоме майно.

4.10 Апеляційним судом встановлено, що відповідно до висновку експертів № 31-01/23 складеного за результатами проведення комісійної судової будівельно - технічної експертизи від 31.01.2023, будівля «Гараж літера 2Г» та будівля «Склад-ангар літера 2Д», які належать відповідачу та розташовані у місті Києві по вулиці Зрошувальна, 17 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, є об`єктами нерухомого майна.

4.11 Також встановлено, що нерухоме майно, яке відповідач набув за спірними договорами не входить до складу об`єкту, який придбаний позивачем за договором від 26.03.2010.

4.12 Крім того, встановлено, що з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі № 910/1566/19, яке набрало законної сили, позивач не є землекористувачем земельної ділянки, яка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:324:0230, а будь-яке майно позивача в межах цієї ділянки відсутнє.

4.13 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.14 Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

4.15 Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

4.16 Відповідно до статей 15 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа чи суб`єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.

4.17 Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

4.18 Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

4.19 Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

4.20 Звернувшись у суд із даним позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання відсутності права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на таке майно позивач посилався на те, що спірне майно не є нерухомим, однак попри це у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було здійснено його державну реєстрацію. Позивач посилався також на те, що відповідач створює суттєві перешкоди у користуванні позивачу власним нерухомим майном шляхом відведення земельної ділянки в межах майнового комплексу позивача.

4.21 Відповідно до положень статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

4.22 Згідно статті 126 цього Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

4.23 Оскільки у позивача не виникло право користування земельною ділянкою і таке право не оформлено відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відсутні правові підстави вважати, що права позивача на землю на момент вчинення оспорених ним дій є порушеними.

4.24 Також із доводів позивача та встановлених судами обставин справи не вбачається, що укладенням спірних договорів купівлі-продажу, виникненням права власності та державною реєстрацією, які оспорюються позивачем у даному спорі, було порушено його інші права.

4.25 За вказаних обставин у позові належало відмовити саме з цих мотивів.

4.26 Відповідно до частин 1, 4 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

4.27 За таких обставин, колегія суддів враховуючи подібність матеріально-правового регулювання спірних правовідносин у даній справі, та у справах, наведених скаржником у касаційній скарзі, зазначає, що правові підстави для закриття касаційного провадження у даній справі відсутні, та вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

4.28 Враховуючи вище викладене, правові підстави для задоволення клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні, тому суд відмовляє у його задоволенні.

4.29 Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги належить покласти на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 308 311 315 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транселектромонтажбуд» задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021у справі № 910/17777/19 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Ю. Я. Чумак

Л. І. Рогач