ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 7/91-1669

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"

на рішення Господарського суду Тернопільської області

(суддя - Стадник М.С.)

від 17.12.2012

та ухвалу Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Хабіб М.І. судді: Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М.)

від 05.02.2019

у справі № 7/91-1669

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Ві Ес Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад (дитячий садок-ясла) "Затишок"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Свен"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третя особа на стороні позивача - Макєєв Є . Ю.;

третя особа 1 на стороні відповідача - не з`явився;

третя особа 2 на стороні відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Публічне акціонерне товариство "Фольксбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Ві Ес Банк" (далі - ПАТ "Ві Ес Банк"), звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок" (далі - ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок") про: звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 31.08.2007 №3966, а саме: належне відповідачу нерухоме майно - приміщення загальною площею 601,6 кв.м., розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1, шляхом забезпечення позивачу права продажу предмета іпотеки будь-якій особі в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку"; забезпечення права позивача на управління вказаним майном з моменту набрання судовим рішенням законної сили, а також права на отримання будь-яких документів та довідок, необхідних для продажу майна.

2.1. Позовна заява мотивована тим, що відповідач на підставі іпотечного договору від 31.08.2007 виступив майновим поручителем за виконання ТОВ "Стар Софт" зобов`язань за укладеним з позивачем кредитним договором від 28.08.2007 №КР235668, передавши в іпотеку спірне майно. Заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 1 196 240 доларів США основного боргу, 78 419, 97 доларів США відсотків за користування кредитом, 3 837, 97 доларів США пені стягнута з ТОВ "Стар Софт" на користь позивача за рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.09.2009 у справі №14/70-1184. Проте надіслана 07.07.2010 вимога позивача про погашення кредитної заборгованості залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2012 позов задоволено частково. Суд звернув стягнення на користь позивача за кредитним договором від 28.08.2007 №КР235668 в сумі 1 273 659, 98 доларів США, що еквівалентно 9 711 912, 08 грн, з яких 1 196 240, 01 дол. США, що еквівалентно 9 121 569, 32 грн - заборгованість по кредиту, 77 419, 97 дол. США, що еквівалентно 590 342, 75 грн - заборгованість по відсотках, на предмет іпотеки - нерухоме майно: приміщення загальною площею 601,6 кв.м., що розташоване в будинку за адресою АДРЕСА_1, шляхом визначеним статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та підпункту "б" п. 18 іпотечного договору від 31.08.2007 за реєстровим №3966, а саме шляхом продажу майна позивачем згідно з договором купівлі-продажу з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з початковою ціною реалізації 4 046 000 грн.

У частині звернення стягнення на предмет іпотеки 178 106, 42 доларів США пені позов залишено без розгляду у зв`язку з не наданням позивачем без поважних причин обґрунтованого розрахунку позовних вимог у вказаній частині.

У частині задоволення позову рішення мотивовано тим, що наявність невиконаної заборгованості основного боржника ТОВ "Стар Софт" перед позивачем підтверджена чинним судовим рішенням, а відповідна вимога останнього до відповідача, як майнового поручителя, про повернення заборгованості залишена без задоволення, тому позовні вимоги про примусове звернення стягнення на заставне майно обґрунтовано заявлені відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку" та умов договору іпотеки.

2.2. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2017, прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги особи, яка не була залучена до участі у справі в суді першої інстанції - Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2012 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові погодився з висновками місцевого господарського суду щодо правомірності позовних вимог та одночасно зазначив, що ПАТ АБ "Укргазбанк" є первинним іпотекодержателем спірного майна на підставі договору іпотеки від 30.12.2005 № 4243, за яким відповідач виступив майновим поручителем за виконання ТОВ "Стар Софт" зобов`язань перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором від 22.03.2005 №9. ПАТ АБ "Укргазбанк" набуло право вимоги до відповідача, як майнового поручителя, щонайменше у 2010 році, проте своїм правом звернення до нього не скористалось, а повністю реалізувало своє право на задоволення вимог кредитора за кредитним договором від 22.03.2005 №9 шляхом звернення стягнення на майно основного боржника - ТОВ "Стар Софт" за двома судовими рішеннями. Вказане свідчить про припинення первісної іпотеки внаслідок припинення основного зобов`язання позичальника ТОВ "Стар Софт" перед банком.

2.3. Постановою Верховного Суду від 02.05.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 7/91-1669 скасовано, справу № 7/91-1669 направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

У своїй постанові Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції мав першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права скаржника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - припинити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа за приписами статті 91 Господарського процесуального кодексу України не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Якщо скаржник не довів, що рішення прийнято про його права і обов`язки, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для залучення його у якості третьої особи згідно зі статтею 27 Господарського процесуального кодексу України.

2.4. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" від 31.05.2017 №138-22/17 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2012 у справі № 7/91-1669.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено:

- апеляційна скарга обґрунтована тим, що "Акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є "Акціонерний банк "Укргазбанк", та ТОВ "Стар Софт" уклали кредитний договір №9 від 22.03.2005, на підставі якого банк надав ТОВ "Стар Софт" кредит. В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Стар Софт" за цим договором АТ "Укргазбанк" та ТОВ "Затишок" уклали договір іпотеки від 30.12.2005, нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за № 4243, за яким в іпотеку передане нерухоме майно: приміщення загальною площею 601,6 кв.м, що розташоване в будинку за адресою АДРЕСА_1;

-28.08.2007 листом за вих. №04/12-661 АБ "Укргазбанк" надав згоду на передачу ВАТ "Електрон Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фольксбанк" та ПАТ "Ві Ес Банк") в наступну іпотеку нежитлові приміщення, в тому числі предмет іпотеки за договором № 4243;

-22.05.2017 представник АБ "Укргазбанк" при ознайомленні з матеріалами справи № 921/247/17-г/16 дізнався, що ПАТ "Фольксбанк", який є іпотекодержателем другої черги, звернув стягнення на предмет іпотеки, що позбавляє можливості АБ Укргазбанк" задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки. Вказує, що ПАТ "Фольксбанк" не звертався до нього із запитом про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначає, що суд неправомірно не залучив його до участі у справі №7/91-1669, що є порушенням норм процесуального права;

-крім того, зазначає, що в квітні 2017 року ПАТ "ВіЕс Банк" звертався до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про визнання припиненим договору іпотеки, укладеного АТ "Укргазбанк" та ТОВ "Затишок". Саме тоді АТ "Укргазбанк" стало відомо про наявність оскаржуваного рішення суду від 17.12.2012 у справі № 7/91-1669, до цього часу банк не був обізнаний про наявність цього рішення, яке порушує його законні інтереси;

-щодо порушення судом норм матеріального права, скаржник посилається на статтю 13 Закону України "Про іпотеку" та вказує, що попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками, тому, задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Фольксбанк", суд першої інстанції порушив права та інтереси АТ "Укргазбанк".

2.6. Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

-з матеріалів справи вбачається та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні апеляційного суду, що рішення суду від 17.12.2012 у справі № 7/91-1669 не виконане, ПАТ "ВіЕс Банк" не звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки. Відтак, при зверненні стягнення ПАТ "ВіЕс Банк" на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки АБ "Укргазбанк", в силу положень статті 13 Закону України "Про іпотеку", не позбавлений права звернутися із заявою про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ "ВіЕс Банк" як наступним іпотекодержателем, якщо таке стягнення матиме наслідком неповне задоволення вимог АБ "Укргазбанк" як попереднього іпотекодержателя. У такому разі вимоги ПАТ "Ві Ес Банк" будуть задоволені після повного задоволення вимог АБ "Укргазбанк", забезпечених іпотекою.

Окрім того, оскаржуване рішення від 17.12.2012 у справі № 7/91-1669 не містить жодних висновків чи вказівок суду про права, інтереси та (або) обов`язки АБ "Укргазбанк" ні щодо ПАТ "Фольксбанк" (ПАТ "Фольксбанк") (позивача), ні щодо ТОВ "Затишок" (відповідача ), ні щодо предмета іпотеки.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 та рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2012, ПАТ АБ "Укргазбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову АТ "Укргазбанк" (ПАТ "ВіЕс Банк") відмовити в повному обсязі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- рішенням місцевого господарського суду, ухваленим без залучення до участі у справі ПАТ АБ "Укргазбанк", фактично позбавлено скаржника можливості задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.

3.3. Учасники справи не скористались своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк".

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. За приписами частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

4.2. Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом спору у даній справі є звернення стягнення на належний відповідачу предмет іпотеки - приміщення загальною площею 601,6 кв.м., що розташоване в будинку за адресою м.Тернопіль, вул . Качали, 1.

В апеляційній скарзі на рішення суду скаржник наполягав на наявності в нього пріоритетного права іпотеки на вказане майно та, відповідно, неправомірність задоволення позивачем своїх вимог за рахунок предмета іпотеки без згоди первинного іпотекодержателя.

4.3. Відповідно до статті 13 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об`єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об`єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов`язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. Якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов`язанням, а право власності на предмет іпотеки переходить до нового власника разом з обтяженням цього майна попередньою іпотекою.

Попередній іпотекодержатель має право на підставі письмової заяви припинити звернення стягнення на предмет іпотеки, ініційоване наступним іпотекодержателем, якщо таке стягнення матиме наслідком неповне задоволення вимог попереднього іпотекодержателя. У цьому разі вимоги наступного іпотекодержателя підлягають задоволенню після звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем і після повного задоволення його вимог, забезпечених іпотекою.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов`язання перед наступним іпотекодержателем не настав.

При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.

4.4. З врахуванням наведених положень, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що при зверненні стягнення ПАТ "ВіЕс Банк" на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки АБ "Укргазбанк", в силу положень статті 13 Закону України "Про іпотеку", не позбавлений права звернутися із заявою про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ "ВіЕс Банк" як наступним іпотекодержателем, якщо таке стягнення матиме наслідком неповне задоволення вимог АБ "Укргазбанк" як попереднього іпотекодержателя.

Окрім того, оскільки суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржуване рішення від 17.12.2012 у справі № 7/91-1669 не містить жодних висновків чи вказівок суду про права, інтереси та (або) обов`язки АБ "Укргазбанк" ні щодо ПАТ "Фольксбанк" (ПАТ "Фольксбанк") (позивача), ні щодо ТОВ "Затишок" (відповідача ), ні щодо предмета іпотеки, то колегія суддів погоджується з його висновком про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення, а ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі № 7/91-1669 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко