Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.02.2021 року у справі №908/1207/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 908/1207/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючий), Львова Б. Ю., Селіваненка В. П.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О. Ю.,

представників учасників справи:

позивача - Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Кондрашова А. О. (в порядку самопредставництва),

відповідача - Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 (головуючий - суддя Кощеєва І. М., судді Кузнецова І. Л., Чус О. В. ),

у справі № 908/1207/20

за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК)

до Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУД у Запорізькій області),

про зобов'язання виконати рішення шляхом визначення виконавців земельних торгів на конкурсних засадах.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

АМК звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про зобов'язання ГУД у Запорізькій області виконати рішення АМК від 18.12.2019 № 58/33-рш (далі - Рішення АМК) шляхом визначення виконавців земельних торгів на конкурентних засадах.

Позовна заява мотивована невиконанням відповідачем зобов'язань, які встановлені у рішенні АМК і які є обов'язковими до виконання. При цьому строк для виконання рішення АМК сплив 03.03.2020.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.08.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення обґрунтоване тим, що до матеріалів справи не надано доказів вчинення ГУД у Запорізькій області дій щодо визначення виконавців земельних торгів та укладення відповідних договорів за наслідками такого визначення після
03.01.2020, а тому АМК не доведена наявність підстав для задоволення позовних вимог відповідно до обраного способу захисту своїх прав з урахуванням обставин справи та поданих на їх підтвердження доказів.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 12.08.2020 та прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги.

Зокрема, апеляційний господарський суд зазначив, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що укладені ГУД у Запорізькій області наприкінці 2019 року та до 03.01.2020 договори є діючими до кінця 2020 року, а відтак, за цими договорами в 2020 році можуть проводитись земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виконавцями земельних торгів, які визначені ГУД у Запорізькій області не на конкурентних засадах. У свою чергу, виконавці земельних торгів, з якими ГУД у Запорізькій області впродовж з серпня 2019 року до січня 2020 року були укладені договори, визначені не на конкурентних засадах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ГУД у Запорізькій області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення у справі скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:

Суд апеляційної інстанції ухвалив постанову у справі, яка впливає на права, інтереси та (або) обв'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, зокрема, на права інтереси та обов'язки Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", що є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд на підставі пункту 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

ГУД у Запорізькій області зазначає, що у даному випадку слід застосувати судову практику Верховного Суду у праві № 908/454/17 та звернути увагу суду, що поза судовим захистом залишився охоронюваний законом інтерес Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" як особи, яка не була залучена до участі у справі № 908/1207/20, адже договір від
02.01.2020 укладений між останньою та ГУД у Запорізькій області є дійсним з дати його укладення і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Суд апеляційної інстанції порушив приписи пункту 1 частини 1 статті 267 ГПК України оскільки ним не було з'ясовано питання про склад учасників судового процесу, не залучено таку особу до участі у справі та, відповідно, не захищено її охоронюваний законом інтерес.

Підстави та предмет позову у справі № 912/1207/20 та у справі № 910/890/19 не є ідентичними, а тому судова практика у справі № 910/890/19 не може бути застосована до правовідносин у справі, що розглядається, оскільки в такій справі не вирішувалось питання з приводу порядку та способу виконання рішення АМК.

Судом апеляційної інстанції на порушення пункту 5 частини 4 статті 236 ГПК України не надано мотивованої оцінки аргументам відповідача, наведеним під час розгляду справи.

ГУД у Запорізькій області зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки тому, що наказ Міністерства аграрної політики та продовольства від
25.09.2012 № 579 "Про затвердження Порядку закупівлі послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах", на підставі якого визначались виконавці земельних торгів на конкурентних засадах у разі, якщо вартість послуг не перевищуватиме 200 тис грн втратив чинність.

Позиція інших учасників справи

Від АМК відзив на касаційну скаргу не надходив.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

АМК прийнято рішення від 18.12.2019 № 58/33-рш у справі № 02/18-19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким вирішено: визнати дії ГУД у Запорізькій області, які полягали у визначенні протягом 2017-2019 років виконавців земельних торгів без проведення конкурсів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та абзацом 7 частини 2 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу влади шляхом надання окремим суб'єктам господарювання переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призвело до обмеження конкуренції; зобов'язати ГУД у Запорізькій області у двомісячний строк з дня отримання рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 цього рішення, шляхом визначення виконавців земельних торгів на конкурентних засадах, з наданням до АМК підтверджуючих документів про виконання зобов'язання.

На адресу ГУД у Запорізькій області листом від 18.02.2019 № 58-02/09-2582 направлено для виконання засвідчену копію рішення АМК. Вказаний лист отримано відповідачем 03.01.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення від
19.12.2019 із штрих кодовим ідентифікатором 6910703875880.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 03.03.2020 № 32-8-0.6-1182/2-20 ГУД у Запорізькій області повідомлено АМК про те, що зазначена в рішенні АМК інформація взята до уваги та починаючи з 03.01.2020 ГУД у Запорізькій області не допускаються дії по визначенню виконавців земельних торгів на не конкурентних засадах. Додатково, листом від 04.03.2020 № 866-0.6-1182/1/2-20, ГУД у Запорізькій області повідомило, що ним не визначались нові виконавці земельних торгів на 2020 рік, оскільки робота з підготовки лотів до продажу права оренди та проведення земельних торгів проводиться на підставі договорів, укладених до
03.01.2020, термін дії яких спливає 31.12.2020. У подальшому ГУД у Запорізькій області не будуть допускатися дії по визначенню виконавців земельних торгів на не конкурентних засадах.

На запит АМК від 08.04.2020 № 58-02/09-668 ГУД у Запорізькій області разом з листом № 8-8-0.10-1875/2-20 надало документи, зокрема, копії договору про проведення електронних земельних торгів від 22.08.2019 № 71, додаткового договору до договору від 22.08.2019 № 71 про проведення електронних земельних торгів від 29.10.2019, додаткового договору до договору від 22.08.2019 № 71 про проведення земельних торгів від 27.11.2019; копії договорів про проведення земельних торгів від 31.10.2019 № 76, від 26.11.2019 № 78, від 02.12.2019 № 79,80,81,82,83,84,85,86 та від 02.01.2020 №87; копію додаткового договору до договору від 31.10.2019 № 76 про проведення земельних торгів від 27.11.2019.

У подальшому листом від 10.06.2020 № 58-02/09-971 АМК повідомив ГУД у Запорізькій області, що на виконання рішення АМК ГУД у Запорізькій області до АМК була направлена інформація (листи від 03.03.2020 № 32-8-0.6-1182/2-20, від
04.03.2020 № 866-0.6-1182/1/2-20), за результатами аналізу якої встановлено, що зобов'язання, встановлене пунктом 2 вказаного рішення, не виконано, а тому до господарського суду Запорізької області було направлено позовну заяву щодо виконання ГУД у Запорізькій області зобов'язання, встановленого пунктом 2 рішення АМК.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон №3659):

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

частина перша статті 22:

- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом;

частина друга статті 22:

- невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність;

стаття 25:

- з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: визнання недійсними нормативно-правових та інших актів, зокрема рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю чи розірвання угоди в разі невиконання ними у встановлені строки рішень органів Антимонопольного комітету України про скасування або зміну актів, прийнятих органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, або про розірвання угоди; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Закон України від 11 січня 2001 року № 2210-III "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210):

частина перша статті 48:

- за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

частина друга статті 56:

- рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання;

ГПК України:

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 14:

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до
ГПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених
ГПК України випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених
ГПК України;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених
ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для зобов'язання відповідача виконати рішення АМК.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять інформації про отримання АМК від відповідача документів, які підтверджують виконання ним зобов'язань, встановлених рішенням АМК.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватися від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем, а позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але й бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Ступінь доступу до внутрішніх засобів правового захисту повинен бути достатнім, щоб забезпечити особі "право на суд" з урахуванням принципу верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права та охоронювані законом інтереси.

У АМК наявне передбачене Законом № 3659 право на звернення з позовом про зобов'язання виконати Рішення АМК.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону № 2210 та статті 22 Закону № 3659 є обов'язковим до виконання, а доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону № 2210), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених Закон України від 11 січня 2001 року № 2210-III "Про захист економічної конкуренції", не можуть братись до уваги, оскільки дана особа вже скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Апеляційний господарський суд з урахуванням наведених ним законодавчих приписів та на підставі ретельного дослідження фактичних обставин справи і поданих у ній доказів в їх сукупності, встановивши те, що прийняте Рішення АМК ГУД у Запорізькій області одержано, в установленому порядку не оскаржене, є чинним та обов'язковим до виконання, проте ГУД у Запорізькій області не виконано, - дійшов заснованого на законі висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим правомірно задовольнив позов.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що укладені ГУД у Запорізькій області наприкінці 2019 року і до 03.01.2020 договори є діючими до кінця 2020 року, а тому за цими договорами в 2020 році можуть проводитись земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виконавцями земельних торгів, які визначені ГУД у Запорізькій області не на конкурентних засадах. У свою чергу, виконавці земельних торгів, з якими ГУД у Запорізькій області впродовж серпня 2019 року-січня 2020 року були укладені договори, визначені не на конкурентних засадах.

Факт дії договорів про проведення земельних торгів, укладених до 03.01.2020, підтверджує і ГУД у Запорізькій області, а відтак у 2020 році земельні торги за цими договорами, організатором яких виступає ГУД у Запорізькій області, проводяться виконавцями, визначеними не на конкурентних засадах.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

В даному випадку питання законності Рішення АМК не розглядається.

Зі змісту позовних вимог у цій справі вбачається, що предметом розгляду та дослідження в ній могли і мали бути виключно обставини, пов'язані з фактичним виконанням або невиконанням відповідачем Рішення АМК, оскільки згадане рішення на час розгляду позову було чинним і обов'язковим до виконання.

При цьому не мало значення, з яких причин рішення АМК не було виконане, оскільки такі причини ніяк не впливали на сам факт його чинності і обов'язковості.

Згідно з пунктом 2 Рішення АМК зобов'язано ГУД у Запорізькій області припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 вказаного рішення, шляхом визначення виконавців земельних торгів на конкурентних засадах, а не шляхом припинення ГУД у Запорізькій області (в двомісячний термін з дня отримання рішення АМК) укладання договорів та/або не вчиняти дій, спрямованих на укладання договорів про проведення земельних торгів, без визначення виконавців земельних торгів на конкурентних засадах.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, АМК не було надано доказів виконання ГУД у Запорізькій області Рішення АМК.

Водночас не приймається посилання скаржника на незаконність постанови суду апеляційної інстанції у зв'язку із незалученням Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" як особи на права, інтереси та (або) обв'язки якої впливає судове рішення, оскільки така особа не є стороною у рішенні АМК і таким рішенням не вирішувались питання щодо її прав та обов'язків.

Разом з тим не приймаються судом доводи скаржника про необхідність врахування висновку, викладеного Верховним Судом у справі № 908/454/17, оскільки правовідносини у цій справі стосуються визнання незаконною відмови в поновленні договору оренди землі та укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору, а тому такі правовідносини не є подібними з тими, що розглядаються у справі №908/1207/20.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що інші доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених приписами статті 300 ГПК України.

Суд касаційної інстанції, вивчивши встановлені судами обставини справи та проаналізувавши норми, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, з урахуванням наведених ним законодавчих приписів та на підставі ретельного дослідження фактичних обставин справи і поданих у ній доказів у порядку статті 86 ГПК України, обґрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду та задовольнив позовні вимоги.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від
09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення у справі.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ГУД у Запорізькій області залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення у справі - без змін як таке, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені ГУД у Запорізькій області у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 908/1207/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко