ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 5009/2987/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

скаржник (представник ТзОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп") - Короленко І.М. (дов. №60 від 18.12.2018);

кредитор (представник ТОВ "Ікос Фінанс") - Васьківський Л.М. (дов. б/н від 28.03.2018).

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018

(Колегія суддів у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий, Склярук О.І., Дучал Н.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1",

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп", м. Запоріжжя

про визнання договорів позики недійсними

в межах справи за заявою кредиторів:

1. Приватного підприємства "Соколенко-Екскавація"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергоресурси"

до боржника Приватного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій-1"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури санації перебуває справа №5009/2987/12 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" (69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Фінальна, будинок 1"Б", ІКЮО 13628220).

2. Так, постановою господарського суду Запорізької області від 03.10.2017., зокрема припинено процедуру санації, визнано ПАТ "ЗЗБК № 1" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПАТ "ЗЗБК № 1" призначено арбітражного керуючого Войтановича О.Й.

3. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2017 постанову господарського суду Запорізької області від 03.10.2017 скасовано. Клопотання керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" про продовження строку процедури санації боржника та повноважень керуючого санацією Шистопала П.М. задоволено. Продовжено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" та повноважень керуючого санацією Шистопала П.М. на підставі рішення комітету кредиторів від 29.06.2017.

4. 27.07.2017 до господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" надійшла позовна заява про визнання недійсними договорів позики укладеними між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп".

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої і апеляційної інстанцій ухвалених за наслідками розгляду позову

5. Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій № 1" в особі керуючого санацією Шистопала П.М. у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп", просить визнати недійсними договори позики, які були укладені між Публічним (Закритим) акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій № 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп", а саме:

- договір позики від 28.08.2008 року на суму 800 000 грн.;

- договір позики від 19.09.2008 року на суму 274 000 грн.;

- договір позики від 23.09.2008 року на суму 500 000 грн.;

- договір позики від 09.10.2008 року на суму 1 200 000 грн.;

- договір позики від 26.09.2008 року на суму 496 000 грн.;

- договір позики від 05.09.2008 року на суму 1 000 000 грн.;

- договір позики від 16.09.2008 року на суму 930 000, 00 грн.;

- договір позики від 04.02.2009 року на суму 1 000 000, 00 грн.;

- договір позики від 25.02.2009 року на суму 1 000 000, 00 грн.;

- договір позики від 20.02.2012 року на суму 210 000, 00 грн.;

- договір позики від 27.02.2012 року на суму 140 000, 00 грн.;

- договір позики від 20.03.2012 року на суму 200 000, 00 грн.;

- договір позики від 31.05.2012 року на суму 400 000, 00 грн.;

- договір позики від 19.04.2012 року на суму 150 000, 00 грн.;

- договір позики від 23.04.2012 року на суму 50 000, 00 грн.;

- договір позики від 19.06.2012 року на суму 63 000, 00 грн.

6. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.05.2018 в задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" про визнання договорів позики недійсними відмовлено повністю.

7. Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним:

7.1. Суд першої інстанції встановив, що у своєму відзиві № б/н від 20.04.2018. (вх. № 08-08/7617/18 від 24.04.2018.) ТОВ «КУА «Капітал Груп» заявило клопотання про застосування строків позовної давності.

7.2. В ухвалі суду першої інстанції зазначено, що помилковим є висновок про те, що перебіг позовної давності починається від дня, коли арбітражний керуючий у справі про банкрутство довідався про порушення права боржника.

7.3. Судом першої інстанції встановлено фактичні обставини справи про те, що спірні договори позики були укладені протягом 2008 - 2009 років та у 2012 році. Позовна заява подана Публічним акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій № 1" до господарського суду Запорізької області 27.07.2017 року. Тобто, після спливу загального строку позовної давності (3 роки).

7.4. З огляду на вищенаведені обставини, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо задоволення клопотання ТОВ «КУА «Капітал Груп» про застосування строків позовної давності.

7.5. На підставі вищевикладеного, в ухвалі суду першої інстанції зазначено висновок, що в задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" про визнання договорів позики недійсними слід відмовити повністю у зв'язку зі спливом строків позовної давності.

8. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2018 у справі №5009/2987/12 та задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" про визнання договорів позики недійсними і визнано недійсними договори позики, укладені між Закритим акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій №1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" від 28.08.2008 року.

9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

9.1. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п.п. 7.29.18 Статуту ПАТ "ЗЗБК № 1" до виключної компетенції Наглядової ради належить прийняття рішення про вчинення значного правочину у випадках, визначених п. 9.2. Статуту, а також інших випадках, передбачених чинним законодавством та цим Статутом.

9.2. Пунктами 9.1.2, 9.2. Статуту ПАТ "ЗЗБК № 1" встановлено, що значним правочином товариства є будь-які правочини незалежно від їх вартості щодо земельних ділянок, об'єктів нерухомості та незавершеного будівництва, кредитів та позик, застав та іпотек. Рішення про вчинення значного правочину приймається наглядовою радою. У разі неприйняття Наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину, питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд Загальних зборів.

9.3. Наведені вище положення законодавства та Статуту Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1", на переконання суду апеляційної інстанції свідчать, що до виключної компетенції Наглядової Ради Товариства віднесено прийняття попереднього рішення про вчинення значного правочину, в тому числі і про укладання договорів позики, з огляду на положення п.9.1.2, 9.2. Статуту ПАТ "ЗЗБК № 1".

9.4. Як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи свідчать, що спірні договори позики, які було укладено між Публічним акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій №1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп", з боку боржника підписано Генеральними директорами ПАТ "ЗЗБК № 1" - ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16

9.5. Наявні в матеріалах справи документи, як встановлено в постанові суду апеляційної інстанції, свідчать, що Наглядовою радою Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1" не приймалось рішення щодо укладання між Публічним акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій №1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" наступних договорів:

- договір позики від 28.08.2008 року на суму 800 000 грн.;

- договір позики від 19.09.2008 року на суму 274 000 грн.;

- договір позики від 23.09.2008 року на суму 500 000 грн.;

- договір позики від 09.10.2008 року на суму 1 200 000 грн.;

- договір позики від 26.09.2008 року на суму 496 000 грн.;

- договір позики від 05.09.2008 року на суму 1 000 000 грн.;

- договір позики від 16.09.2008 року на суму 930 000, 00 грн.;

- договір позики від 04.02.2009 року на суму 1 000 000, 00 грн.;

- договір позики від 25.02.2009 року на суму 1 000 000, 00 грн.;

- договір позики від 20.02.2012 року на суму 210 000, 00 грн.;

- договір позики від 27.02.2012 року на суму 140 000, 00 грн.;

- договір позики від 20.03.2012 року на суму 200 000, 00 грн.;

- договір позики від 31.05.2012 року на суму 400 000, 00 грн.;

- договір позики від 19.04.2012 року на суму 150 000, 00 грн.;

- договір позики від 23.04.2012 року на суму 50 000, 00 грн.;

- договір позики від 19.06.2012 року на суму 63 000, 00 грн.

9.6. З огляду на вищевикладене, в постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що вищевказані договори позики укладено Генеральними директорами Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1" без попереднього прийняття Наглядовою Радою Товариства рішення про вчинення значного правочину, що свідчить про укладання вищевказаних договорів позики із перевищенням повноважень, визначених Статутом Товариства та діючого на той час Законодавства.

9.7. Щодо заявленого клопотання про застосування строків позовної давності, то у постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що зважаючи на той факт, що арбітражного керуючого Загрію Р.О. було призначено керуючим санацією ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2014. у справі №5009/2987/12, та те, що у керуючого санацією в силу вимог Закону про банкрутство є спеціальні повноваження щодо оскарження укладених Боржником угод, перебіг строку позовної давності на звернення до суду про визнання недійсними договорів позик від 28.08.2008, від 19.09.2008, від 23.09.2008, від 09.10.2008, від 26.09.2008, від 05.09.2008, від 16.09.2008, від 04.02.2009, від 25.02.2009, від 20.02.2012, від 27.02.2012, від 20.03.2012, від 31.05.2012, від 19.04.2012, від 23.04.2012, від 19.06.2012 почався 11.09.2014, оскільки саме з цього моменту, тобто з моменту призначення керуючим санацією, у розумінні ст. 261 Цивільного кодексу України, керуючий санацією довідався або мав можливість довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

9.8. Керуючий санацією Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1" Шистопал Петр Миколайович звернувся до суду першої інстанції із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" про визнання недійсними вищевказаних договорів позики 27.07.2017, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

9.9. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду в оскаржуваній постанові дійшла висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" про визнання договорів позики недійсними підлягають задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

10. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 і ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.05.2018 і передати справу повністю на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

11. В обґрунтування підстав для скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

11.1. Суд апеляційної інстанції надаючи оцінку оспорюваним договорам, не врахували положення Статуту Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" в редакції чинній станом на 2008-2009 роки.

11.2. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст.ст. 256, 257 ЦК України щодо визначення строку позовної давності.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. До Верховного Суду від ТОВ "Ікос Фінанс" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому учасник справи просить суд відмовити ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп" у задоволенні касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

12. Ухвалою Верховного Суду від 21.12.2018 відкрито касаційне провадження у справі №5009/2987/12 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у вказаній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" на 13 лютого 2019 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

13. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.

14. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції надаючи оцінку оспорюваним договорам, не врахували положення Статуту Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" в редакції чинній станом на 2008-2009 роки, колегія суддів зазначає, що вказаний довід спрямований на встановлення судом касаційної інстанції фактичних обставин справи, що не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій та на додаткову перевірку судом касаційної інстанції зібраних у справі доказів.

17. Зазначене є свідченням того, що довід касаційної скарги, який викладений у підпункті 11.1. пункту 11 є таким, що суперечить приписам ст. 300 ГПК України, а тому вказаний довід визнається необґрунтованим.

18. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст.ст. 256, 257 ЦК України щодо визначення строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

19. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

20. В пункті 72 постанови Верховного суду від 18.06.2018 у справі № 21/89б/2011 наведено наступний висновок про застосування норм права: "перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати з того моменту коли про укладення оспорюваних договорів взнав керуючий санацією боржника."

21. Враховуючи встановлені попередніми судовими інстанціями фактичні обставини справи про те, що у справі № 5009/2987/12 введено процедуру санації 11.09.2014, а також те, що керуючий санацією боржника у справі № 5009/2987/12 подав заяву про визнання недійсними договорів позики 27.07.2017, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України та висновку про застосування норм права, який викладений в пункті 72 постанови Верховного суду від 18.06.2018 у справі № 21/89б/2011, дійшла до висновку про те, що судом апеляційної інстанції вірно застосовано в оскаржуваній постанові приписи ст. ст. 256, 257 ЦК України щодо визначення строку позовної давності.

22. За таких обставин є необґрунтованим довід касаційної скарги, який викладений у підпункті 11.2. пункту 11 даної постанови.

23. Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

24. Приписами ч. 2 ст. 203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

25. Враховуючи ту обставину, що спірні договори позики укладено Генеральними директорами Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1" без попереднього прийняття Наглядовою Радою Товариства рішення про вчинення значного правочину, що свідчить про укладання вищевказаних договорів позики із перевищенням повноважень, визначених Статутом Товариства, колегія судів суду касаційної інстанції на підставі приписів ч. 1 ст. 215 та ч. 2 ст. 203 ЦК України, зазначає про обґрунтованість висновку, який викладено в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" про визнання договорів позики недійсними підлягають задоволенню в повному обсязі.

26. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

27. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

28. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" дійшла до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

29. За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 - без змін.

30. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капітал Груп" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі № 5009/2987/12 залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі № 5009/2987/12 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко