Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.07.2018 року у справі №905/2527/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/2527/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" - не з'явився,

Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України

у Донецькій області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 (у складі колегії суддів: Склярук О.І. (головуючий), Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.)

та рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2018 (суддя Величко Н.В.)

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Донецькій області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Донецькій області в особі голови ліквідаційної комісії Давидова В.В. включити вимоги заставного кредитора ПАТ "Брокбізнесбанк" в сумі 702 945,30 грн у першу чергу реєстру вимог кредиторів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має право на включення до реєстру вимог кредиторів відповідача у першу чергу вимог на суму 702 945,30, які виникли на підставі договору від 17.12.2013 №12-К/ДГРВ-13 про закупівлю послуг щодо надання кредиту банківською установою, як таких, що забезпечені заставою.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.01.2018 позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Донецькій області в особі голови ліквідаційної комісії Давидова В.В. включити вимоги кредитора - ПАТ "Брокбізнесбанк" в сумі 390 085,36 грн у першу чергу реєстру вимог кредиторів. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що вимоги позивача в сумі 390 085,36 грн, які складаються з заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами за договором про закупівлю послуг щодо надання кредиту банківською установою № 12-К/ДГРВ-13 від 17.12.2013, підлягають включенню до першої черги вимог кредиторів відповідача, як такі, що забезпечені договором застави № 46 від 16.01.2014. Водночас відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суди виходили з того, що інфляційні втрати та 3% річних, нараховані на суму несплачених відповідачем відсотків за користування кредитними коштами, є компенсацією за порушення грошових зобов'язань, а тому не є боргом, з огляду на що за змістом договору застави № 46 від 16.01.2014 не забезпечуються заставою, та відповідно не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів відповідача в першу чергу. Крім того, суд виходив з того, що судовий збір є установленою законом платою за судовий розгляд справи, а тому також не є боргом та не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у першу чергу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2018 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 08.06.2018 ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2018 скасувати, та прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача включити вимоги позивача як заставного кредитора в сумі 1 368 685,00 грн в першу чергу реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували обставин, встановлених в рішенні Господарського суду Донецької області від 07.12.2017 у справі № 905/1137/16 щодо визнання кредиторських вимог позивача на спірну суму; дійшли помилкового висновку про те, що заявлені позивачем суми інфляційних втрат та 3% річних, виникли із зобов'язань, забезпечених іпотекою, а тому також підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів відповідача.

Сторони були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією. Оскільки явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Предметом даного позову є вимоги позивача про включення його вимог саме у першу чергу реєстру вимог кредиторів відповідача в сумі 702 945,30 грн за договором №12-К/ДГРВ-13 від 17.12.2013, як таких, що забезпечені заставою за договором № 46 від 16.01.2014.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.12.2013 між Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області (позичальник) та ПАТ "Брокбізнесбанк" укладено договір №12-К/ДГРВ-13 про закупівлю послуг щодо надання кредиту банківською установою, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове, платне користування грошові кошти в межах ліміту кредитної лінії, а позичальник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги на умовах цього договору.

Ліміт кредитної лінії становить 2 072 971,80 грн. Строк користування кредитом - два роки (24 місяця) - до 16.12.2015 року включно. Строк надання кредиту - 2013 рік, протягом одного банківського дня після отримання письмової заявки позичальника. Ціна послуг до договору визначається процентною ставкою за користування кредитом, яка є незмінною за весь період дії договору і становить 17,8 процентів річних. Кредит надається позичальнику у безготівковій формі на підставі його заяви шляхом оплати банком наданих позичальником документів на оплату від постачальника легкових автомобілів.

В забезпечення виконання договору № 12-К/ДГРВ-13 від 17.12.2013 позичальник (відповідач) передав банку (позивачу) за договором застави № 46 від 16.01.2014 придбані за кредитні кошти легкові автомобілі марки Peugeot, модель 301, 2013 року випуску, кількістю 15 штук.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1399 "Про ліквідацію підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ" (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 лютого 2016 року N 99) прийнято рішення ліквідувати, як юридичну особу у тому числі й Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області (код ЄДР 08596860); створено ліквідаційні комісії підрозділів Державної служби охорони, що ліквідуються згідно із цим наказом; затверджено головою ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області - заступника начальника Управління поліції охорони в Донецькій області підполковника поліції Давидова Владислава Вікторовича; установлено двомісячний строк з дати оприлюднення повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ліквідацію підрозділу (установи) для заяви кредиторам претензій до нього, які подаються в письмовій формі з наданням документів, що їх підтверджують.

Оприлюднення відомостей про ліквідацію Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області (код ЄДР 08596860) відбулось 17.11.2015, встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 19.01.2016.

ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулось до ліквідаційної комісії Державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області з заявою від 29.12.2015 вих. № 8663 з кредиторськими вимогами на загальну суму 10 499 925,19 грн, у тому числі, за договором про закупівлю послуг щодо надання кредиту банківською установою №12-К/ДГРВ-13 від 17.12.2013.

Судами встановлено, що на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 13.10.2016 у справі № 905/7/15 заборгованість відповідача перед позивачем за договором про закупівлю послуг щодо надання кредиту банківською установою №12-К/ДГРВ-13 від 17.12.2013 становить: 18 938,24 грн - борг за кредитом, 371 147,12 грн - борг по процентам за користування кредитом.

У рішенні Господарського суду Донецької області від 07.12.2017 у справі 905/1137/16, яке набрало законної сили 26.12.2017, встановлено, що згідно з рішенням Господарського суду Донецької області від 13.10.2016 у справі № 905/7/15 встановлено наявність у відповідача зобов'язання за договором про закупівлю послуг щодо надання кредиту банківською установою № 12-К/ДГРВ-13 від 17.12.2013 у загальному розмірі 640 941,67 грн, із яких 635 546,02 грн включено відповідачем до четвертої черги кредиторів відповідача, водночас 5 395,65 грн було зобов'язано відповідача включити до проміжного ліквідаційного балансу саме рішенням Господарського суду Донецької області від 07.12.2017 у справі 905/1137/16.

При цьому, суди не дослідили затверджений проміжний ліквідаційний баланс та не встановили співвідношення розміру вимог, які були визнані відповідачем, та позовних вимог у даній справі, з урахуванням обставин, встановлених у рішенні Господарського суду Донецької області від 07.12.2017 у справі 905/1137/16.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач мав включити до першої черги реєстру кредиторів кредиторські вимоги позивача від 29.12.2015 вих. № 8663 по договору про закупівлю послуг щодо надання кредиту банківською установою № 12-К/ДГРВ-13 від 17.12.2013 у сумі 390 085,36 грн (18 938,24 грн - борг за кредитом, 371 147,12 грн - борг по процентам) стягнутій за рішенням Господарського суду Донецької області від 13.10.2016 у справі № 905/7/15.

Водночас, відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог суди послались на те, що інфляційні нарахування на розмір заборгованості за кредитом та на суму несплачених відсотків та 3 % річних за неправомірне користування чужими коштами (заборгованість по процентам) не забезпечується договором застави № 46 від 16.01.2014, виходячи з його умов, визначених у ст. 2 договору застави, а стягнутий з відповідача судовий збір є установленою законом платою за судовий розгляд справи і не є боргом.

Однак суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що інфляційні втрати та 3% річних не забезпечені договором застави № 46 від 16.01.2014.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання (ст. 3 Закону України "Про заставу").

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 договору застави № 46 від 16.01.2014 застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя (ПАТ "Брокбізнесбанк") щодо виконання зобов'язань заставодавця (відповідача) за договором про закупівлю послуг щодо надання кредиту банківською установою №12-К/ДГРВ-13 від 17.12.2013 (далі - кредитний договір) у такому розмірі, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього, а також щодо виконання заставодавцем зобов'язань за цим договором.

За змістом п. 2.1.5, 2.1.6 ст. 2 договору застави № 46 від 16.01.2014 заставою за цим договором забезпечується, зокрема, сплата інших платежів у випадках, передбачених кредитним договором; відшкодування збитків та витрат, викликаних порушенням кредитного договору.

Водночас, вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій обмежились виключно дослідженням умов договору застави № 46 від 16.01.2014, однак взагалі не досліджували умови договору про закупівлю послуг щодо надання кредиту банківською установою №12-К/ДГРВ-13 від 17.12.2013 на предмет наявності в ньому обов'язку відповідача щодо відшкодування збитків від інфляції та 3% річних.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, при цьому рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та визначенні правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Однак рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогами не відповідають.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2018 у справі № 905/2527/17 скасувати.

3. Справу № 905/2527/17 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий