Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.01.2019 року у справі №910/3286/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3286/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2018

(суддя Плотницька Н.Б.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018

(головуючий - суддя Буравльов С.І., судді Зубець Л.П. і Калатай Н.Ф.)

за позовом Товариства

до житлового кооперативу "Річковик-3" (далі - Кооператив)

про стягнення заборгованості у розмірі 681 141,80 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення від 10.09.2002 № 01032/4-03 (далі - Договір) у розмірі 681 141,80 грн., з яких: 493 949,84 грн. - основний борг; 99 110,28 грн. - "інфляційні втрати"; 26 807,69 грн. - 3% річних; 11 879,01 грн. - пеня та 49 394,98 грн. - штраф.

2. Позов мотивовано тим, що відповідач на порушення умов Договору не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2014 по 31.10.2017.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018: позов задоволено частково; з Кооперативу стягнуто на користь Товариства: заборгованість за спожиті послуги з постачання холодної води та прийняття стоків холодної води у сумі 163 837,36 грн.; пеню у сумі 7 596,81 грн.; 3 % річних у сумі 12 241,65 грн.; "інфляційних втрат" у розмірі 8 095,23 грн., та 2 876,57 грн. судового збору; в іншій частині позову про стягнення: заборгованості за спожиті послуги з постачання холодної води та прийняття стоків холодної води у розмірі 82 574,66 грн.; заборгованості за спожиті послуги з прийняття стоків гарячої води у розмірі 247 537,82 грн.; штрафу у розмірі 49 394,98 грн.; пені у розмірі 4 282,20 грн., 3 % річних у розмірі 3 565,32 грн. та "інфляційних втрат" у розмірі 35 032,02 грн. відмовлено.

Рішення і постанову мотивовано наявністю підстав для часткового задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувані судові рішення з даної справи скасувати в частині відмови у стягненні 284 537,82 грн. основного боргу та нарахованих на цю суму штрафних та фінансових санкцій і передати справу в цій частині на новий розгляд.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 № 1198-VII Товариство визнано виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів всіх форм власності, а ПАТ "Київенерго" стало виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води. Однак цей Закон не змінює та не припиняє обов'язку Кооперативу з оплати вартості відведення гарячої води.

6. Товариство є єдиним підприємством, яке має технічну можливість здійснювати приймання каналізаційних стоків, тому Товариство має виключне право отримувати плату за надання даного виду послуг.

7. На порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій не було розглянуто клопотання позивача від 15.03.2018 № 397/12 про витребування у ПАТ "Київенерго" інформації щодо наданих Кооперативу обсягів гарячої води для підтвердження нарахувань за стоки гарячої води.

Доводи іншого учасника справи

8. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

9. Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником прав та обов'язків якого є Товариство (постачальник), та Кооперативом (абонент) укладено Договір, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язався сплатити за зазначені послуги згідно з умовами договору та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджених наказом Голови Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 № 65.

Відповідно до пункту 3.3 Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим способом, передбаченим пунктом 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Відповідно до пункту 3.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

10. Як зазначає Товариство, на виконання Договору останнє надало Кооперативу послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2014 по 31.10.2017 на загальну суму 920 670,20 грн. Факт, обсяги та вартість наданих послуг підтверджуються актами про зняття показань з приладу обліку (підписаних відповідачем), розшифровками рахунків абонента та зведеними відомостями розщеплення сплат.

11. Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, на порушення умов Договору належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2014 по 31.10.2017, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед постачальником за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 493 949,84 грн., а саме: заборгованість за спожиті послуги з постачання холодної води та прийняття стоків холодної води, нарахування за які обліковуються позивачем за кодом № 3-611, у розмірі 246 412,02 грн. та за спожиті послуги з прийняття стічних вод після використання холодної води, що йде на підігрів, нарахування за які обліковуються позивачем за кодом № 3-50611, - у розмірі 247 537,83 грн.

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Договір не регулює відносини сторін з приводу постачання холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, відповідно, договори, які регулювали б відносини між сторонами щодо поставки холодної питної води, котра використовується для приготування гарячої, суду надані не були. Гарячу воду відповідач отримує від центрального теплового пункту за адресою: проспект Маяковського, 93-А, який знаходиться на балансі ПАТ "Київенерго".

13. Таким чином, позивачем безпідставно включено до розрахунку основного боргу надані послуги з прийняття стічних вод після використання холодної води, що йде на підігрів, нарахування за які обліковуються позивачем за кодом № 3-50611 у розмірі 247 537,83 грн., тому вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими.

14. За розрахунком судів попередніх інстанцій, Товариство має право на стягнення з Кооперативу заборгованості за спожиті послуги з постачання холодної води та прийняття стічних вод за період з 01.12.2014 по 31.10.2017 (з урахуванням часткової оплати за спожиті послуги у сумі 37 000 грн.) у розмірі 209 412,02 грн. Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 37 000 грн. заборгованості за надані послуги з постачання холодної води та прийняття стічних вод визнані судами необґрунтованими, оскільки відсутнє порушене право, яке підлягає захисту.

Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 20.03.2018, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 574,66 грн. не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом позовної давності. Тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за спожиті послуги з постачання холодної води та прийняття стоків холодної води та нарахування за які обліковуються позивачем за кодом № 3-611, у сумі 163 837,36 грн. (246 412,02 грн. - 37 000 грн. - 45 574,66 грн.)

Крім того (за розрахунком судів попередніх інстанцій), з відповідача підлягає стягненню, з урахуванням стягнення суми основного боргу: пеня у розмірі 7 596,81 грн.; 3 % річних у сумі 12 241,65 грн.; "інфляційні втрати" у сумі 8 095,23 грн.

Суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 49 394,98 грн. штрафу, нарахованого позивачем відповідно до пункту 4.1 Договору, оскільки позивачем не доведено відмови відповідача від оплати наданих позивачем послуг згідно з Договором.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Згідно із статтею 1 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" суб'єктами у сфері житлово-комунальних послуг є виробник та виконавець послуг, балансоутримувач, власник та споживач житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що питне водопостачання - це діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; водовідведення - це діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод; централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Суб'єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення (стаття 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення").

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 279 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", яка діяла протягом спірного періоду до 18.05.2017 включно, та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 22.03.2017 № 307 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено такою, що підлягає ліцензуванню.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила). Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил).

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.13 Правил суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. 26.04.2014 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", яким внесено зміни, зокрема, до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно з якими виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

17. За приписами статей 509, 607 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

18. Однак судами попередніх інстанцій не досліджено, чи є Кооператив, внаслідок внесення змін до зазначеного законодавства України, балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, теплового пункту, чи є він виконавцем послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та чи наділений на законодавчому рівні повноваженнями здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги. Також судам слід було визначити, чи покладено за законодавством України на Товариство як виконавця послуг обов'язок з укладення прямих договорів із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами та вчинення інших дій, передбачених законодавством України.

19. Таким чином, суди попередніх інстанцій припустилися порушення вимог частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів судом на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та частини п'ятої статті 236 названого Кодексу стосовно ухвалення рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. З урахуванням викладеного та відповідно до частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення за спожиті послуги з прийняття стічних вод після використання холодної води, що йде на підігрів та нарахованих на цю суму штрафних та фінансових санкцій, а справа в цій же частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини та оцінити докази, зазначені в цій постанові, надати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

В іншій частині судові рішення попередніх судових інстанцій, прийняті по суті даної справи, не оскаржуються жодною із сторін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 у справі № 910/3286/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення за спожиті послуги з прийняття стічних вод після використання холодної води, що йде на підігрів, і нарахованих на цю суму штрафних та фінансових санкцій.

Справу в даній частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

3. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 у справі № 910/3286/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов