Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/1658/15

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "КАМАЗ"

представник позивача - не з'явився

відповідач-1 - приватне підприємство "Львівський автоцентр "КАМАЗ"

представник відповідача-1 - Колянковський Т.М.

відповідач-2 - Львівська міська рада

представник відповідача-2 - не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області

представник третьої особи - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду у складі Скрипчук О.С. - головуючий, Данко Л.С., Костів Т.С. від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Господарського суду Львівської області у складі Запотічняк О.Д. від 13 вересня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "КАМАЗ" (далі - позивач) звернулося з позовом до приватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ" (далі - відповідач-1) та Львівської міської ради (далі - відповідач-2) про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1057, договору оренди земельної ділянки № 3-1891 від 28.12.2011 та визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою площею 4, 1 га за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 4.

2. У вересні 2017 року позивач подав заяву про відмову від позову в порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, далі - ГПК України).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою господарського суду Львівської області від 13 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2017 року, прийнято відмову позивача від позову та припинено провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України.

4. Судові рішення мотивовані тим, що відмова від позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулася з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи третьої особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

6. Частка держави в особі Фонду державного майна України в статутному капіталі позивача становить 15,5%, а тому спірні судові рішення впливають на права та інтереси третьої особи.

7. Позивачем у поданій заяві не наведено обґрунтованих причин відмови від позову. У той же час відмова від позову суперечить чинному законодавству, оскільки по суті призвела до відмови позивача від права користування спірною земельною ділянкою, що порушує права держави в особі скаржника, як розпорядника державною часткою в статутному капіталі позивача.

8. Суд першої інстанції проігнорував клопотання скаржника про відкладення справи, чим порушив процесуальні права останнього, надані статтею 22 ГПК України, в результаті чого розглянув питання про прийняття відмови від позову в судовому засіданні без участі третьої особи, не з'ясувавши її думку щодо заяви позивача.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

9. Статтею 22 ГПК України регламентовано право позивача на відмову від позову. Одночасно статтею 78 ГПК України встановлено порядок подання позивачем заяви про відмову від позову та процесуальні наслідки прийняття судом такої заяви у вигляді припинення провадження у справі (п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

10. При цьому відповідно до частини 6 статті 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

10.1. За змістом вказаної статті перевірка відповідності дій сторони (позивача) закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов'язком суду, тобто суд зобов'язаний відмовити в задоволенні заяви позивача у разі встановлення відповідних обставин.

11. Системний аналіз норм статей 22, 78, 80 ГПК України свідчить, що відмова від позову є виключним процесуальним правом позивача, яке реалізовується ним на власний розсуд, а компетенція суду при вирішенні питання при прийняття відмови від позову обмежується перевіркою відповідності поданої заяви формальним вимогам процесуального законодавства та з'ясуванням обставин порушення прав та інтересів інших осіб внаслідок вчинення позивачем відповідних дій. У той же час суд не має повноважень та не повинен з'ясовувати причини реалізації позивачем свого процесуального права.

12. У даному випадку суди попередніх інстанцій, дослідивши подану заяву та врахувавши предмет спору між сторонами, який стосується речового права постійного користування земельною ділянкою, встановили, що подана заява безпосередньо не порушує чиїх-небудь прав та інтересів. У зв'язку з чим дійшли обґрунтованих висновків про необхідність прийняття заяви позивача з одночасним припинення провадження у справі .

13. Статус третьої особи, як власника частки в статному капіталі позивача, сам по собі автоматично не свідчить про порушення його прав внаслідок прийняття судом відмови від позову. Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а учасники взамін вкладу набувають відповідні корпоративні права у такому товаристві, зокрема участі в управлінні товариством, розподілі прибутку, одержанні інформації про діяльність товариства тощо (стаття 10 вказаного Закону).

13.1. Отже, відмова позивача від позовних вимог у спорі щодо права користування земельною ділянкою безпосередньо не пливає та жодним чином не порушує корпоративні права та інтереси третьої особи, як одного з учасників позивача.

14. У зв'язку з чим доводи касаційної скарги в пунктах 6 та 7 цієї Постанови Верховний Суд відхиляє, як безпідставні.

15. Посилання третьої особи в пункті 8 цієї Постанови на порушення його права на участь в судовому засіданні не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права. Відповідно до статті 77 ГПК України відкладення розгляду справи внаслідок неявки учасника провадження є правом, а не обов'язком суду, а порушення процесуальних прав третьої особи мало б місце виключно у випадку не повідомлення її судом про час та місце судового засідання, що не мало місця у даному випадку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. За таких обставин та враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 13 вересня 2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2017 року у справі № 914/1658/15 залишити без змін

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.