Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 30.06.2019 року у справі №923/1494/15 Ухвала КГС ВП від 30.06.2019 року у справі №923/14...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/1494/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С. В. - головуючого, Погребняка В. Я., Пєскова В. Г.,

за участі секретаря судового засідання Купрейчук С. П.

за участю представників:

Скаржник (Представник ОСОБА_1) - Білецький О. В. (ордер №100272 від 02.09.2020)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.12.2019

(Суддя - Немченко Л. М. )

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020

(Колегія суддів у складі: Аленін О. Ю. - головуючий, Мишкіна М. А., Таран С. В. )

усправі

за заявою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

до Приватного підприємства "Серпень-2003"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.09.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Серпень-2003" (далі - ПП "Серпень-2003"), введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого Бєлоусова І. В. тощо.

2. Постановою господарського суду Херсонської області від 23.11.2015 визнано ПП "Серпень-2003" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого арбітражного керуючого Бєлоусова І. В.

3. У липні 2018 арбітражний керуючий Бєлоусов І. В. звернувся до господарського суду Херсонської області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівника та засновника Дермеольова Сергія Петровича в якій, з урахуванням уточнень, просив стягнути з останнього 2 463 098
грн
66 коп. на користь боржника.

4. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.02.2019, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від
08.04.2019, задоволено заяву ліквідатора та покладено субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника на його керівника та засновника - ОСОБА_1 в сумі 2 463 098 грн 66 коп. та стягнуто з нього на користь боржника цю суму.

5. Постановою Верховного Суду від 03.09.2019 ухвалу господарського суду Херсонської області від 04.02.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі №923/1494/15 скасовано, справу №923/1494/15 передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

6. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.12.2019 заяву ліквідатора арбітражного керуючого Бєлоусова І. В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПП "Серпень-2003" на його керівника та засновника ОСОБА_1 в сумі 2 463 098,66 грн, задоволено, покладено субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ПП "Серпень-2003" на його керівника та засновника ОСОБА_1 у сумі 2463 098,66 грн та стягнуто з керівника та засновника ПП "Серпень-2003" ОСОБА_1 на користь ПП "Серпень-2003" 2 463 098,66 грн.

7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.12.2019 по справі №923/1494/15 залишено без змін.

8. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:

8.1. Суди попередніх інстанцій вказали, що висновки ліквідатора щодо доведення боржника до банкрутства підтверджуються матеріалами справи та аналізом фінансово-господарської діяльності, згідно яких встановлено, що боржник припинив свою господарську (підприємницьку) діяльність, активи боржника передані іншій юридичній особи, наявна кредиторська заборгованість боржника не задоволена, що є підставою для задоволення заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язанням боржника на його керівника.

8.2. З приводу застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, суди попередніх інстанцій зазначили, що лише ліквідатор банкрута наділений повноваженнями щодо подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності.

Строк позовної давності щодо подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності має обчислюватися з дати визнання боржника банкрутом, а саме з
23.11.2015 року, тобто з дати, коли судом були встановлені обставини неможливості відновлення платоспроможності боржника. Таким чином, строк позовної давності для звернення з заявою до суду закінчується 23.11.2018. Враховуючи, що заяву про покладення субсидіарної відповідальності подано арбітражним керуючим в липні 2018 року, то зазначена заява, як вказано у оскаржуваних судових рішеннях, подана в межах строків позовної давності.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

9. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 і прийняти нове рішення, відповідно до якого відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Бєлоусова І. В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПП "Серпень-2003" на його керівника та засновника ОСОБА_1.

10. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

10.1. Суд апеляційної інстанції не врахував висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 10/5026/995/2012.

10.2. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

10.3. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст.ст. 257, 264, 265 ЦК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. До Верховного Суду від представника ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі надійшов відзив на касаційну скаргу у якому учасник справи просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги.

12. Також від ліквідатора Бєлоусова І. В. надійшов відзив на касаційну скаргу у якому учасник справи просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Провадження справи у Верховному Суді

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/1494/15 визначено колегію суддів у складі: Жукова С. В. - головуючого, Пєскова В. Г., Банаська О. О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.07.2020.

14. Автоматизованою системою документообігу суду у зв'язку з відпусткою судді Банаська О. О. для розгляду справи № 923/1494/15 визначено колегію суддів у складі: Жукова С. В. - головуючого, Пєскова В. Г., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.08.2020.

15. Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 923/1494/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у даній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на 02 вересня 2020 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

16. Автоматизованою системою документообігу суду у зв'язку з відпусткою судді Васьковського О. В. для розгляду справи № 923/1494/15 визначено колегію суддів у складі: Жукова С. В. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.09.2020.

Позиція Верховного Суду

17. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представника Скаржника, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

18. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені ст. 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

19. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 10/5026/995/2012, колегія суддів зазначає наступне.

20. У постановах Верховного Суду від 11.02.2020 та від 28.04.2020 по справі № 10/5026/995/2012 наведено висновок про застосування норм права суть якого полягає у тому, що враховуючи обов'язок суду при вирішенні питання про поважність причин пропуску позовної давності при зверненні за захистом порушеного права у спорі, стороною якого є боржник, що вирішується у справі про банкрутство, виходити з їх об'єктивного, а не суб'єктивного характеру (тобто з обставин, які підтверджують ці причини та вказують на існування об'єктивної перешкоди для боржника своєчасно звернутися за захистом порушеного права).

Обставини порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого самі по собі (за відсутності інших обставин) не можуть розглядатись судами як виключення, що вказують на їх винятковий характер, свідчити про об'єктивність перешкоди для заявника звернутись за захистом порушеного права у межах позовної давності, а відповідно і бути поважною причиною (причинами) пропуску цього строку.

21. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що предметом касаційного розгляду у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі № 10/5026/995/2012 була касаційна скарга подана на судові рішення ухвалені за результатами розгляду позову поданого у межах справи про банкрутство про визнання недійсними рішення аукціону оформленого про проведення аукціону на товарній біржі.

22. Предметом касаційного розгляду у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 по справі № 10/5026/995/2012 була касаційна скарга подана на судові рішення ухвалені за результатами розгляду позову поданого у межах справи про банкрутство про визнання недійсними рішення аукціону оформленого про проведення аукціону на товарній біржі.

23. Щодо визначення подібності правовідносин колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, згідно якої під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

24. Предметом касаційного розгляду за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 923/1494/15 є рішення судів попередніх інстанцій ухвалені за результатами розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівника та засновника.

25. Наведені обставини, з урахуванням вищевикладеного висновку про застосування норм права, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від
19.06.2018 по справі № 922/2383/16, свідчать про відсутність подібності правовідносин у справі № 10/5026/995/2012 та справі № 923/1494/15.

26. З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 10/5026/995/2012.

27. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст.ст. 257, 264, 265 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

28. Відповідно до приписів ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

29. За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

30. Частинами 2, 3 статті 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

31. Суди попередніх інстанцій встановили, що 04.02.2019 ОСОБА_1 подав заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності у випадку визнання обґрунтованими вимог ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівника, яка мотивована тим, що з моменту встановлення вини ОСОБА_1 у несплаті боржником податків минуло більше ніж три роки.

32. Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

33. Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

34. Про те, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності свідчить і те, що законодавство не пов'язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 по справі № 910/21232/16).

35. Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

36. З вищевикладеного можна дійти до висновку, що після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного.

37. Разом з тим, у положеннях ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

38. Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

39. З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов'язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

40. Приписи ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника.

41. Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

42. Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

43. Аналіз положень абзацу 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дає підстави дійти до висновку, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

44. З наведеного слідує, що ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

45. Підтвердженням вищевикладеного є те, що розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (абзац 1 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

46. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини:

- Постановою господарського суду Херсонської області від 23.11.2015 визнано ПП "Серпень-2003" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого арбітражного керуючого Бєлоусова І. В.

- У липні 2018 арбітражний керуючий Бєлоусов І. В. звернувся до господарського суду Херсонської області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівника та засновника.

47. Колегія суддів суду касаційної інстанції беручи до уваги ті обставини, що:

- заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана виключно ліквідатором у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство при наявності виявлення ліквідатором наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника;

- виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов'язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

дійшла до висновку, що ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом є тою обставиною, яка свідчить що ліквідатор довідався або міг довідатися про наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії.

48. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій про те, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівника та засновника, подана у межах визначено ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

49. За таких обставин визнаються необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст.ст. 257, 264, 265 ЦК України.

50. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

51. Колегія суддів за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Херсонської області від 13.12.2019 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

52. За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Херсонської області від 13.12.2019 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 - залишенню без змін.

53. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст.ст. 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 923/1494/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Жуков

Судді В. Я. Погребняк

В. Г. Пєсков
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст