ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/1760/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Укрнафта"

представник позивача - Жила М.І.

відповідач - Запорізька міська рада

представник відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду у складі Будко Н.В. - головуючого, Дучал Н.М., Мартюхіної Н.О. від 13 грудня 2017 року та рішення Господарського суду Запорізької області у складі Ярешко О.В. від 06 листопада 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

1. У жовтні 2017р. ПАТ "Укрнафта" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької міської ради про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору оренди землі щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 2 а, в редакції позивача.

2. Вказані вимоги ґрунтуються на наступних обставинах справи.

3. Між Запорізькою міською радою, як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта", як орендарем,було укладено договір оренди землі.

4. Після закінчення строку дії договору, рішенням Запорізької міської ради від 25.08.2016 р. "Про поновлення ПАТ "Укрнафта" договору оренди землі по вул. Макаренка, 2а для розташування автозаправної станції" поновлено ПАТ "Укрнафта" строком на 19 років договір оренди землі.

5. Пунктом 2 вказаного рішення зобов'язано ПАТ "Укрнафта" після прийняття даного рішення у чотиримісячний термін отримати витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законодавством порядку.

6. Позивачем було направлено проект договору оренди землі, відповідач останній не підписав, зазначивши, що надіслані листом документи не можуть вважатися належними проектами договорів оренди землі, оскільки не містять всіх необхідних умов договору згідно рішення ЗМР № 29 від 26.06.2013 р. "Про внесення змін до рішення міської ради від 18.05.2011 р. № 35 "Про затвердження зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя" та підтверджених належними додатками до нього суттєвих умов договору, а також не підписані уповноваженою особою з боку орендаря.

7. На виконання вказаних вимог, ПАТ "Укрнафта" повторно направило на адресу Запорізької міської ради підписаний зі свого боку та скріплений печаткою проект договору оренди землі по вул. Макаренка, 2а, який відповідає актуальній Типовій формі договору оренди землі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 р. № 843. Запорізькою міською радою підписано та скріплено печаткою вказаний проект договору оренди землі, проте, договір підписаний з протоколом розбіжностей.

8. Позивач, у свою чергу, склав та підписав протокол узгодження розбіжностей до договору оренди землі, відповідно до якого включив до договору оренди землі майже всі запропоновані відповідачем пункти (згідно протоколу розбіжностей), окрім пунктів 34.17, 34.20, абзац 2 пп. 38.2 п. 38, 39.2, 47.

9. Позивач не погодився з пунктами, викладеними відповідачем у протоколі розбіжностей до договору оренди землі по вул. Макаренка, 2 а, в такій редакції:

"34.17. У випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, Орендар протягом місяця з моменту прийняття такого рішення Запорізькою міською радою та/або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, зобов'язаний звернутись до Орендодавця із заявою про внесення змін до пункту 12 договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за цим договором, а також здійснити всі необхідні дії для виготовлення, укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за договором оренди землі, та подати цю додаткову угоду до податкових органів. У випадку невиконання Орендарем вищевказаного обов'язку та/або відсутності укладеної додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати за договором оренди землі протягом 3 місяців з дати подачі заяви, вказаної у даному пункті, це є підставою для одностороннього розірвання договору оренди землі Орендодавцем, та/або стягнення з Орендаря збитків, що складаються з неоплаченої суми орендної плати за весь строк її недоплати, та/або звернення Запорізької міської ради до суду з вимогою викласти договір оренди в частині розміру орендної плати у новій редакції".

Пункт 34.20 в контексті пункту 34 "Обов'язки Орендаря. Орендар зобов'язаний:"

"34.20. Зареєструвати право оренди у порядку, встановленому законодавством протягом 4 місяців з дати прийняття рішення міської ради про надання земельної ділянки в оренду".

Абзац 2 підпункту 38.2 пункту 38 "Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору не є підставою для поновлення договору".

Пункт 39.2 в контексті пункту 39 "Розірвання договору оренди землі допускається в односторонньому порядку. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є:"

"39.2. Невиконання обов'язку передбаченого п. 34.17 Договору".

"47. У випадку невиконання Орендарем обов'язку, визначеного п. 34.20 Договору, та реєстрації права оренди з перевищенням, вказаного в п. 34.20 Договору строку, або ухилення від такої реєстрації, це є підставою для нарахування та сплати Орендарем збитків, що заподіяні міській раді, які складаються з неоплаченої суми орендної плати, починаючи з наступного дня після завершення вказаного строку, за весь строк її недоплати";

10. Отже, умови пп. 34.17, 34.20, абзац 2 пп. 38.2, п. 38, 39.2, 47 договору залишилися сторонами неврегульованими.

11. Вказані обставини щодо врегулювання розбіжностей до вказаного договору стали підставою звернення позивача до суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

12. Рішенням суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовані тим, що усі вказані пункти, з якими незгоден позивач, та щодо яких між сторонами виникли розбіжності при їх укладенні, відповідають пунктам зразку договору оренди землі, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2013 р. № 29.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

14. Скаржник обґрунтовує свої доводи касаційної скарги наступним:

14.1. окремі пункти договору, запропоновані відповідачем, не відповідають вимогам чинного законодавства. Судами проігноровано той факт, що в силу приписів ч.2 ст.4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних чи інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України;

14.2. свобода сторін у визначенні умов договору на власний розсуд, який в силу закону є обов'язковим, не є безмежною і має відповідати, як акту цивільного самоврядування, в даному випадку рішенню Запорізької міської ради від 25.08.2016р. про поновлення договірних відносин, так і типовій формі договору, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України;

14.3. редакція запропонованого відповідачем договору не відповідає рішенню Запорізької міської ради від 25.08.2016р., тому посилання судів на його обов'язковість є необґрунтованим.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

15. Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

16. Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

17. Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

18. За приписами ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

19. Частиною 8 ст. 93 ЗК України передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

20. Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

21. Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

22. Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

23. Згідно зі ст. 14 даного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

24. Таким чином, укладення спірного договору є обов'язковим.

25. Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

26. Частиною 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту

27. Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

28. Загальний порядок укладення договорів встановлений ст.181 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України.

29. Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання.

30. Статтею 187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

31. Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

32. За приписами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір оренди земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 2310100000:05:015:0011, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 2а, між сторонами підписаний із протоколом розбіжностей та скріплений печатками.

34. Позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей та визнання укладеним договору оренди землі, оскільки вважає, що редакція запропонованого відповідачем договору не відповідає рішенню Запорізької міської ради від 25.08.2016р. В свою чергу, окремі пункти договору, запропоновані відповідачем, не відповідають вимогам чинного законодавства.

35. Суд відхиляє такі твердження позивача, з огляду на наступне.

36. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 затверджений Типовий договір оренди землі.

37. Рішенням Запорізької міської ради від 18.05.2011 р. № 35, з метою конкретизації типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору оренди землі" від 03.03.2004 р. № 220, затверджений зразок договору оренди землі згідно з додатком. Згідно пункту 3 рішення, дане рішення набирає чинності з моменту його офіційного оприлюднення у встановленому законодавством порядку. З моменту набрання чинності даного рішення, укладення нових та поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності мають вчинятись згідно з затвердженим зразком договору оренди землі.

38. Рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2013 р. № 29 внесено зміни до зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя, який затверджено рішенням міської ради від 18.05.2011 р. № 35, та викладено його в новій редакції. Вказане рішення опубліковано відповідачем у газеті "Запорізька Січ" № 146 та розміщено на офіційному порталі Запорізької міської влади в мережі Інтернет.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

40. При цьому, судами не встановлено скасування рішень Запорізької міської ради № 35 від 18.05.2011 р., № 29 від 26.06.2013 р., тобто вказані рішення є чинними.

41. За приписами ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення Запорізької міської ради від 18.05.2011 р. № 35, від 26.06.2013 р. № 29 підлягають обов'язковому виконанню землекористувачем, тобто позивачем.

42. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що усі вказані пункти, з якими незгоден позивач, та щодо яких між сторонами виникли розбіжності при їх укладенні, відповідають пунктам зразку договору оренди землі, затвердженому рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2013 р. № 29, у зв'язку з чим Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

44. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

45. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13 грудня 2017 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 06 листопада 2017 року у справі №908/1760/17 залишити без змін.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.