ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/804/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участю секретаря: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Хлібопродукт"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Смирнова Ю.М.)

від 28.08.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Буравльов С.І., судді: Власов Ю.Л., Андрієнко В.В.)

від 30.11.2017

у справі №916/804/17

за позовом Приватного підприємства "Хлібопродукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Груп Україна"

про стягнення 220 380, 38грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Груп Україна"

до Приватного підприємства "Хлібопродукт"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 259 642, 52грн,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Коваленко Я.В.;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Хлібопродукт" (далі - ПП "Хлібопродукт") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Груп Україна" (далі - ТОВ "Олсідз Груп Україна") 220 380, 38 грн заборгованості за договорами №0601742 на поставку сільськогосподарської продукції від 21.10.2016 та №0601777 на поставку сільськогосподарської продукції від 24.10.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Олсідз Груп Україна" умов укладених між сторонами договорів в частині здійснення розрахунків за поставлену продукцію.

ТОВ "Олсідз Груп Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП "Хлібопродукт" про зобов'язання виконати умови договорів №0601742 на поставку сільськогосподарської продукції від 21.10.2016 і №0601777 на поставку сільськогосподарської продукції від 24.10.2016 та про стягнення 259 642, 52 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що ПП "Хлібопродукт" в порушення умов укладених між сторонами договорів не поставило ТОВ "Олсідз Груп Україна" у строк, передбачений договором №0601742 на поставку сільськогосподарської продукції від 21.10.2016 продукцію у кількості 26 МТ 200 кг, а у строк, передбачений договором №0601777 на поставку сільськогосподарської продукції від 24.10.2016 продукцію у кількості 45 МТ 680 кг, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд зобов'язати відповідача за зустрічним позовом виконати умови договорів та поставити ТОВ "Олсідз Груп Україна" зазначену кількість продукції. Також, позивачем за зустрічним позовом нараховано відповідачу за зустрічним позовом штрафні санкцій за несвоєчасну поставку продукції за договорами на загальну суму 259 642, 52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ТОВ "Олсідз Груп Україна".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 в задоволенні первісного позову ПП "Хлібопродукт" до ТОВ "Олсідз Груп Україна" про стягнення 220 380, 38 грн заборгованості за договорами №0601742 на поставку сільськогосподарської продукції від 21.10.2016 та №0601777 на поставку сільськогосподарської продукції від 24.10.2016 відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Суд зобов'язав ПП "Хлібопродукт" виконати умови договору № 0601742 на поставку сільськогосподарської продукції від 21.10.2016 та поставити ТОВ "Олсідз Груп Україна" 26, 20 (двадцять шість МТ 200 кілограм) МТ насіння соняшнику, а також виконати умови договору № 0601777 на поставку сільськогосподарської продукції від 24.10.2016 та поставити ТОВ "Олсідз Груп Україна" 45,68 (сорок п'ять МТ 680 кілограм) МТ насіння соняшнику. Суд стягнув з ПП "Хлібопродукт" на користь ТОВ "Олсідз Груп Україна" 259 642, 52 грн штрафних санкцій.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 залишено без змін.

Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між ПП "Хлібопродукт" (постачальник) та ТОВ "Олсідз Груп Україна" (покупець) 21.10.2016 було укладено договір №0601742 на поставку сільськогосподарської продукції, за умовами якого постачальник зобов'язався продати та передати у власність покупця соняшник врожаю 2016 року, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти товар (п. 1.1 договору);

- кількість товару становить 100, 000 метричних тонн (надалі - МТ) +/- 10% за вибором покупця (п. 3.1);

- строк поставки товару по 24 жовтня 2016 року включно (п. 4.2 договору);

- остаточна кількість товару визначається на складі покупця згідно з результатами зважування товару на складі покупця, з урахуванням залікової ваги товару відповідно до якості, зазначеної в п.п. 2.1 та 2.4 даного договору (п.4.4 договору);

- датою поставки товару вважається дата підписання сторонами відповідного акту перерахунку ціни, який є одночасно актом приймання-передачі товару. Акт перерахунку ціни має містити дані про кількість й якість товару, визначені на складі покупця (п.4.5 договору);

- оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: 80% вартості товару - протягом 3 банківських днів з дати останньої з подій, зазначених нижче: поставка товару, визначення якості й кількості товару, пред'явлення рахунку-фактури, підписання сторонами відповідної видаткової накладної на товар, підписання сторонами відповідного акту перерахунку ціни товару, передача покупцю документів, зазначених у п. 6.1. даного договору; 20% вартості товару - протягом 3 банківських днів з дати останньої з подій, зазначених нижче: реєстрація податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевірка покупцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних та отримання покупцем від контролюючих органів підтвердження фактичної реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.5.1 договору);

- постачальник зобов'язується передати покупцеві одночасно з товаром наступні документи: видаткова накладна на товар, податкова накладна на товар, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з чинним законодавством України, посвідчення про якість товару, видане акредитованою лабораторією (за наявністю), товарно-транспортна накладна на товар, яка має бути оформлена належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства, з обов'язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар, засвідчена печаткою постачальника копія витягу з реєстру платників єдиного податку на поточну дату, який підтверджує, що постачальник відноситься до четвертої групи платників єдиного податку, засвідчені підписом керівника та печаткою постачальника статутні та реєстраційні документи останнього (п.6.1 договору);

- у випадку несвоєчасної поставки товару згідно з умовами даного договору постачальник сплачує покупцеві штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який вона нараховується, від загальної вартості непоставленої (або несвоєчасно поставленої) партії товару за кожен день прострочення (п.7.3 договору);

- у випадку поставки неякісного товару та/або несвоєчасної поставки товару, та/або поставки товару в меншій кількості, ніж передбачено даним договором або відповідною додатковою угодою до нього, та/або неповної передачі покупцеві товаросупровідної документації, покупець вправі застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію в вигляді притримання оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення та стягнути з постачальника додатково штраф у розмірі 20 % від загальної вартості товару (п.7.5);

- сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або іншого неналежного виконання обов'язків, та відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов даного договору, не звільняє винну сторону від виконання своїх обов'язків за даним договором. Штрафна неустойка сплачується постачальником до повного виконання ним своїх зобов'язань за даним договором (п.7.7 договору);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. При цьому положення п.п. 9.10 та 9.11 даного договору діють протягом трьох років з дати поставки товару (п.9.1);

- на виконання умов даного договору, постачальником було передано, а покупцем прийнято продукцію у кількості 83, 8 т на загальну суму 875 972, 68 грн, що підтверджується видатковою накладною №1/2210 від 22.10.2016 (кількість 40,68 т, сума 422 886, 17 грн), №1/2310 від 23.10.2016 (кількість 43,12 т, сума 453 086, 51 грн);

- відповідно до акту перерахунку ціни №AG000001761 від 22.10.2016 сторонами підтверджено постачання ПП "Хлібопродукт" та прийняття ТОВ "Олсідз Груп Україна" продукції на суму 422 886, 17 грн у кількості 40,68 т, а згідно акту перерахунку ціни №AG000001762 від 23.10.2016 постачання та прийняття продукції на суму 453 086, 51 грн у кількості 43,12 т;

- ТОВ "Олсідз Груп Україна" було сплачено за отриману згідно умов договору №1 продукцію 729 977, 23 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №6722 від 25.10.2016 на суму 59 977, 23 грн та №6572 від 24.10.2016 на суму 670 000, 00 грн;

- між ПП "Хлібопродукт" (постачальник) та ТОВ "Олсідз Груп Україна" (покупець) 24.10.2016 було укладено договір №0601777 на поставку сільськогосподарської продукції, за умовами якого постачальник зобов'язався продати та передати у власність покупця соняшник врожаю 2016 року, а покупець зобов'язався оплатити та прийняти товар (п.1.1 договору);

- кількість товару становить 80,000 метричних тонн (надалі - МТ) +/- 10% за вибором покупця (п.3.1);

- строк поставки товару по 26 жовтня 2016 року включно (п.4.2 договору);

- остаточна кількість товару визначається на складі покупця згідно з результатами зважування товару на складі покупця, з урахуванням залікової ваги товару відповідно до якості, зазначеної в п.п. 2.1 та 2.4 даного договору (п.4.4 договору);

- датою поставки товару вважається дата підписання сторонами відповідного акту перерахунку ціни, який є одночасно актом приймання-передачі товару. Акт перерахунку ціни має містити дані про кількість й якість товару, визначені на складі покупця (п.4.5 договору);

- оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: 80% вартості товару - протягом 3 банківських днів з дати останньої з подій, зазначених нижче: поставка товару, визначення якості й кількості товару, пред'явлення рахунку-фактури, підписання сторонами відповідної видаткової накладної на товар, підписання сторонами відповідного акту перерахунку ціни товару, передача покупцю документів, зазначених у п. 6.1. даного договору; 20% вартості товару - протягом 3 банківських днів з дати останньої з подій, зазначених нижче: реєстрація податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевірка покупцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних та отримання покупцем від контролюючих органів підтвердження фактичної реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.5.1 договору);

- постачальник зобов'язується передати покупцеві одночасно з товаром наступні документи: видаткова накладна на товар, податкова накладна на товар, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з чинним законодавством України, посвідчення про якість товару, видане акредитованою лабораторією (за наявністю), товарно-транспортна накладна на товар, яка має бути оформлена належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства, з обов'язковим зазначенням у відповідних графах області та району, з яких поставляється Товар, засвідчена печаткою постачальника копія витягу з реєстру платників єдиного податку на поточну дату, який підтверджує, що постачальник відноситься до четвертої групи платників єдиного податку, засвідчені підписом керівника та печаткою постачальника статутні та реєстраційні документи останнього (п.6.1 договору);

- у випадку несвоєчасної поставки товару згідно з умовами даного договору постачальник сплачує покупцеві штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який вона нараховується, від загальної вартості непоставленої (або несвоєчасно поставленої) партії товару за кожен день прострочення (п.7.3 договору);

- у випадку поставки неякісного товару та/або несвоєчасної поставки товару, та/або поставки товару в меншій кількості, ніж передбачено даним договором або відповідною додатковою угодою до нього, та/або неповної передачі покупцеві товаросупровідної документації, покупець вправі застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію в вигляді притримання оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення та стягнути з постачальника додатково штраф у розмірі 20 % від загальної вартості товару (п.7.5 договору);

- сплата неустойки, встановленої на випадок прострочення або іншого неналежного виконання обов'язків, та відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням умов даного договору, не звільняє винну сторону від виконання своїх обов'язків за даним договором. Штрафна неустойка сплачується постачальником до повного виконання ним своїх зобов'язань за даним договором (п.7.7 договору);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. При цьому положення п.п. 9.10 та 9.11 даного договору діють протягом трьох років з дати поставки товару (п.9.1 договору);

- на виконання умов договору №2, постачальником було передано, а покупцем прийнято продукцію у кількості 42,32 т на загальну суму 446 309, 59 грн, що підтверджується видатковою накладною №1/2410 від 24.10.2016;

- відповідно до акту перерахунку ціни №AG000001833 від 24.10.2016 сторонами підтверджено постачання ПП "Хлібопродукт" та прийняття ТОВ "Олсідз Груп Україна" продукції на суму 446 309, 59 грн у кількості 42,32 т.

- ТОВ "Олсідз Груп Україна" було сплачено за отриману, згідно умов договору №2 продукцію, на суму 371 924, 66 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6852 від 26.10.2016.

Предметом спору за первісним позовом є матеріально-правова вимога ПП "Хлібопродукт" до ТОВ "Олсідз Груп Україна" про стягнення 220 380, 38 грн заборгованості за договорами №0601742 на поставку сільськогосподарської продукції від 21.10.2016 та №0601777 на поставку сільськогосподарської продукції від 24.10.2016.

З врахуванням встановлених фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що згідно з умовами укладених між сторонами договорів, ПП "Хлібопродукт" за первісним позовом взяв на себе зобов'язання поставити ТОВ "Олсідз Груп Україна" 100,000 метричних тонн соняшника +/- 10 % за вибором покупця та 80,000 метричних тонн соняшника +/- 10 % за вибором покупця відповідно. Разом з тим фактично ПП "Хлібопродукт" за договорами було поставлено ТОВ "Олсідз Груп Україна" продукцію у кількості 83, 8 т на загальну суму 875 972, 68 грн та продукцію у кількості 42, 32 т на суму 446 309, 59 грн відповідно.

Виходячи з умов договору, а саме: пунктів 5.1, 6.1, 7.5, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що строк оплати продукції не настав, у зв'язку з чим позовні вимоги за первісним позовом не підлягали задоволенню.

Предметом зустрічного позову є матеріально-правова вимога ТОВ "Олсідз Груп Україна" до ПП "Хлібопродукт" про зобов'язання виконати умови договорів №0601742 на поставку сільськогосподарської продукції від 21.10.2016 і №0601777 на поставку сільськогосподарської продукції від 24.10.2016 та про стягнення 259 642, 52 грн штрафних санкцій.

Оскільки умовами укладених між сторонами договорів не визначено порядок та спосіб повідомлення покупцем (позивачем за зустрічним позовом) постачальника (відповідача за зустрічним позовом) про необхідність поставки продукції у кількості +/- 10 % від кількості продукції, вказаної у п.3.1 договорів; визначення остаточної кількості продукції фактично покладено на розсуд покупця - за його вибором, то суди попередніх інстанцій вважали такою, що відповідає умовам договорів та чинному законодавству України вимогу позивача за зустрічним позовом про поставку продукції у загальній кількості 110 метричних тонн та 88 метричних тонн відповідно (+10%). Виходячи з умов пунктів 7.3, 7.7 договору, суди попередніх інстанцій також вважали обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 259 642, 52 грн штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017, ПП "Хлібопродукт" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Узагальнені доводи касаційної скарги:

- судами попередніх інстанцій порушено норми статті 33 ГПК України, а також неправильно застосовано частину 2 статті 237 ГК України, оскільки не враховано, що ТОВ "Олсідз Груп Україна" не надало жодного доказу на підтвердження факту застосування ним до ПП "Хлібопродукт" такої оперативно-господарської санкції як притримання. Так, господарськими судами не враховано, що право ТОВ "Олсідз Груп Україна" застосувати оперативно-господарську санкцію притримання передбачено у п. 7.5 договору, а порядок її застосування у разі поставки товару меншої кількості визначено у пункті 6.3 договорів;

- господарськими судами неправильно застосовано статтю 61 Конституції України, статті 216, 230 Господарського кодексу України, статті 549 ЦК України, оскільки штрафна неустойка та штраф, які передбачені договором є мірами відповідальності одного виду;

- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано частину 6 статті 232 ГК України, оскільки штрафна неустойка не може бути стягнута за період більш ніж шість місяців;

- господарськими судами неправильно застосовано статтю 631 ЦК України, згідно з якою сторони можуть здійснити свої права та обов'язки протягом строку дії договору, оскільки не враховано, що 31.12.2016 сплив строк дії договору, а про свій намір отримати більшу кількість товару ТОВ "Олсідз Груп Україна" зазначило лише у зустрічному позові.

Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2018 відкрито касаційне провадження та прийнято до розгляду касаційну скаргу ПП "Хлібопродукт" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №916/804/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2018 призначено касаційну скаргу ПП "Хлібопродукт" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі №916/804/17 до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.04.2018.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Олсідз Груп Україна" просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У засідання суду, призначене на 10.04.2018 представник ПП "Хлібопродукт" не з'явився, разом з тим, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 121 Господарського процесуального кодексу України участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалась обов'язковою.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги ПП "Хлібопродукт" з огляду на таке.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (частина 1 статті 693 ЦК України).

У статті 235 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Відповідно до статті 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору залишок несплаченої суми за договором № 1 у розмірі 145 995, 45 грн та залишок несплаченої суми за договором № 2 у розмірі 74 384, 93 грн було притримано ТОВ "Олсідз Груп Україна" за поставку ПП "Хлібопродукт" товару в меншій кількості до моменту усунення постачальником відповідного порушення за умовами п. 7.5 договорів.

Так, ПП "Хлібопродукт" повинно було виконати свій обов'язок зі здійснення поставки продукції ТОВ "Олсідз Груп Україна" належної якості та в обумовленій кількості, який передував обов'язку ТОВ "Олсідз Груп Україна" по оплаті поставленої продукції, однак ПП "Хлібопродукт" належним чином не виконало своє зобов'язання та не поставило ТОВ "Олсідз Груп Україна" продукцію у визначеній договорами кількості та в належний строк, внаслідок чого ТОВ "Олсідз Груп Україна" було притримано оплату товару на підставі п. 7.5 договорів.

Враховуючи викладене, а також те, що ПП "Хлібопродукт" не поставило ТОВ "Олсідз Груп Україна" продукцію належної якості та у кількості, що визначена умовами укладених між сторонами договорів, а також не передало ТОВ "Олсідз Груп Україна" одночасно з поставкою продукції документи, передбачені п. 6.1 договорів, зокрема: засвідчену печаткою ПП "Хлібопродукт" копію витягу з реєстру платників єдиного податку на поточну дату, який підтверджує, що ПП "Хлібопродукт" відноситься до платників єдиного податку четвертої групи та засвідчені підписом керівника та печаткою ПП "Хлібопродукт" статутні та реєстраційні документи останнього, умовами укладених між сторонами договорів визначено обов'язок ТОВ "Олсідз Груп Україна" здійснити оплату за поставлену продукцію лише з настанням останньої з подій, перерахованих в п. 5.1 договорів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що строк оплати продукції не настав, у зв'язку з чим відмовлено в задоволенні позовних вимог за первісним позовом.

При цьому колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги про те, що ТОВ "Олсідз Груп Україна" не надало жодного доказу на підтвердження факту застосування ним до ПП "Хлібопродукт" такої оперативно-господарської санкції як притримання, та окрім того, господарськими судами не враховано, що право ТОВ "Олсідз Груп Україна" застосувати оперативно-господарську санкцію притримання передбачено у п. 7.5 договорів, а порядок її застосування у разі поставки товару меншої кількості визначено у пункті 6.3 договорів. Так, відповідно до норм статті 237 ГК України оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором, у даному випадку саме пунктом 7.5 договорів, а не 6.3 як про це зазначає скаржник.

Відповідно до статті 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з частиною 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З огляду на те, що як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП "Хлібопродукт" всупереч погодженій сторонами умові договорів щодо кількості товару, поставило товар в меншій кількості, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог в частині зобов'язання ПП "Хлібопродукт" виконати умови договору № 0601742 на поставку сільськогосподарської продукції від 21.10.2016 та поставити ТОВ "Олсідз Груп Україна" 26,20 (двадцять шість МТ 200 кілограм) МТ насіння соняшнику, а також виконати умови договору № 0601777 на поставку сільськогосподарської продукції від 24.10.2016 та поставити ТОВ "Олсідз Груп Україна" 45,68 (сорок п'ять МТ 680 кілограм) МТ насіння соняшнику.

При цьому колегією суддів відхиляються доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій статті 631 ЦК України, згідно з якою сторони можуть здійснити свої права та обов'язки протягом строку дії договору, оскільки не враховано, що 31.12.2016 сплив строк дії договору, а про свій намір отримати більшу кількість товару ТОВ "Олсідз Груп Україна" зазначило лише у зустрічному позові. Так, умова договорів про кількість товару була погоджена сторонами на момент його укладення, вимога ТОВ "Олсідз Груп Україна" про зобов'язання ПП "Хлібопродукт" передати кількість товару, якої не вистачає, узгоджується з такими умовами.

Виходячи з умов пунктів 7.3, 7.5 договорів, встановивши їх порушення в частині поставки товару в меншій кількості, а також неповної передачі покупцеві товаросупровідної документації, суди попередніх інстанцій також вважали обґрунтованими зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з ПП "Хлібопродукт" 106 800, 12 грн неустойки за несвоєчасну поставку продукції за договорами та 152 842, 40 грн штрафу.

Щодо доводів касаційної скарги в цій частині, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Встановивши розмір і термін нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі 910/2031/16).

Наведеним спростовуються доводи ПП "Хлібопродукт" про порушення судами попередніх інстанцій частини 6 статті 232 ГК України.

Доводи ПП "Хлібопродукт" про порушення господарськими судами статті 61 Конституції України, статей 216, 230 Господарського кодексу України, статті 549 ЦК України, оскільки штрафна неустойка та штраф, які передбачені договором є мірами відповідальності одного виду, колегією суддів відхиляються, оскільки не відповідають умовам договору та встановленим судами попередніх інстанцій фактичним обставинам справи щодо неналежного виконання ПП "Хлібопродукт" своїх обов'язків щодо поставки товару в меншій кількості, а також щодо неповної передачі покупцеві товаросупровідної документації.

Інші доводи ПП "Хлібопродукт" колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008) принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (принцип юридичної визначеності), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Хлібопродукт" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 у справі № 916/804/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська