Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.08.2019 року у справі №910/13819/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13819/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В. П. (головуючий), Булгакової І. В. і Львова Б. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О. В.,

учасників справи:

позивача - Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі - Університет) - Колесника К. А. - адвокат (посвідчення від 23.12.2015 № 1963),

відповідача - Міністерства оборони України (далі - Міністерство) - Шатківська О. П. (за довіреністю від 03.12.2018),

третьої особи-1 - Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - Харківський НУПС) - не з'яв.,

третьої особи-2 - Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу Міністерства

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019

(головуючий суддя - Чорна Л. В., судді: Михальська Ю. Б. і Іоннікова І. А.)

у справі № 910/13819/18

за позовом Університету

до Міністерства

про стягнення 960 717,41 грн.,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Харківський НУПС;

ДКС України.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення 960 717,41 грн. з фінансування на підготовку фахівців за державним замовленням.

2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за державним контрактом на підготовку військових фахівців від 29.08.2017 № 404/2/6165 (далі - Контракт) у частині нездійснення фінансування позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2019 (суддя Привалов А. І.) у позові відмовлено.

4. Рішення мотивовано тим, що Контракт не є укладеним у зв'язку з відсутністю в ньому істотних умов щодо ціни та порядку оплати наданих послуг.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019:

- задоволено апеляційну скаргу Університету;

- стягнуто з Міністерства на користь Університету 960 717,41 грн. заборгованості з фінансування на підготовку фахівців за державним замовленням і 14 410,77 грн. судового збору за подання позову, а також 21 616,16 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Постанову мотивовано, зокрема, тим, що укладений сторонами Контракт відповідає примірному контракту, який затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 18.06.2013 №792 (далі - Наказ №792), а тому відсутні підстави для визнання Контракту неукладеним, і він підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі до Верховного Суду Міністерство, зазначаючи про незаконність, необґрунтованість, протиправність оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи і які суд вважав встановленими, - просить скасувати відповідну постанову та залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 21.02.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Позовна вимога, пов'язана з несплатою коштів на користь позивача відповідно до укладеного контракту, є помилковою, оскільки не визначалася сума контракту та в подальшому договори про надання освітніх послуг сторонами зі справи не укладалися.

9. Позивачем підтверджено, що забезпечення освітнього процесу підготовки курсантів за держаним замовленням, інші видатки на розвиток його військового навчального підрозділу здійснюватимуться за кошти Університету, як це й передбачено Положенням про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України від 15.08.2013 № 1190/560, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.2013 за № 1541/24073 (далі - Положення), яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, а також Положенням про військово-юридичний факультет Університету (далі - Факультет).

10. Судом апеляційної інстанції помилково не взято до уваги пояснення позивача про невзяття на облік бюджетних зобов'язань, передбачених Контрактом, в органах ДКС України.

11. Контрактом не передбачено ціни договору, а також строку оплати.

12. Підстав для реєстрації бюджетних зобов'язань з фінансування позивача у Міністерства не виникало. Бюджетні асигнування виділені на утримання та забезпечення Факультету, тобто на військовий навчальний підрозділ Університету, фінансування якого здійснювалося відповідно до затверджених норм забезпечення.

13. Скаржник посилається також на правові висновки, викладені у постановах Вищого господарського суду України від 18.03.2015 у справі № 914/2846/14, від
29.09.2015 у справі № 914/4540/14, постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18.

Доводи інших учасників справи

14. У відзиві на касаційну скаргу Університет не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 законною і обґрунтованою; просить касаційну скаргу Міністерства залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Судом першої інстанції у розгляді справи зазначено, зокрема, таке.

15.1. Університетом (виконавець) і Міністерством (державний замовник) було укладено Контракт (повна назва: Державний контракт на підготовку військових фахівців, наукових, науково-педагогічних кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів), за умовами якого:

- виконавець державного замовлення бере на себе зобов'язання за рахунок коштів державного бюджету забезпечити у повному обсязі виконання державного замовлення:

з прийому на навчання у 2017 році та випуску у 2019 та 2021 роках фахівців відповідно до наказу Міністерства та Міністерства освіти і науки України від
13.03.2017 № 136ДСК/2-дск у розрізі ступеня вищої освіти - бакалавр, магістр згідно з додатками;

з прийому у 2017 році на курси підвищення кваліфікації згідно з додатком (пункт
1.1);

- державний замовник за рахунок коштів загального фонду державного бюджету здійснює фінансування виконавця державного замовлення на підготовку ним фахівців, наукових, науково-педагогічних кадрів, на підвищення кваліфікації за державним замовленням у встановленому законодавством порядку (пункт 1.2);

- державний замовник зобов'язаний у встановленому законодавством порядку здійснювати: фінансування виконавця державного замовлення; прийом та облік звітів виконавця державного замовлення з фінансово-господарської діяльності, з виконання державного замовлення (пункт 2.1).

15.2. Пунктом 3.1 Контракту визначено обов'язки виконавця державного замовлення, в тому числі обов'язкове виконання державного замовлення відповідно до пункту
1.1 Контракту.

15.3. Пунктом 4 Контракту визначено, що Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом терміну підготовки фахівців, на підготовку яких укладено даний контракт

15.4. Невід'ємними частинами Контракту (згідно з його пунктом 8.1) є Плани прийому курсантів до Факультету Університету для підготовки військових фахівців для Збройних Сил України, а також калькуляція середньої вартості підготовки (підвищення кваліфікації) одного військового фахівця (далі - Калькуляція).

15.5. Сторонами Контракту не узгоджено всіх істотних умов договору, як це передбачено частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України, а саме - про ціну та порядок оплати наданих послуг.

При цьому Калькуляція не визнається судом як належний доказ узгодження сторонами вартості послуг за Контрактом (зокрема, вона підписана від імені Університету особами, щодо яких відсутні дані про наявність у них відповідних повноважень).

15.6. За інформацією ДКС України, за бюджетною програмою 2101100 "Підготовка військових фахівців у вищих навчальних закладах, підвищення кваліфікації та перепідготовка військових фахівців і державних службовців, початкова військова підготовка та патріотичне виховання молоді" по Контракту бюджетні зобов'язання у ДКС України не обліковуються, відповідно, жодного фінансування та здійснення платежів за цим контрактом не відбувалося.

15.7. Контракт на облік в органах ДКС України сторонами не подавався (не містить відповідної відмітки).

15.8. Матеріалами справи не підтверджено здійснення Міністерством на виконання Контракту фінансування Харківського НУПС для Факультету Університету.

Зі змісту Контракту не вбачається й саме такого порядку здійснення фінансування Міністерством.

16. Судом апеляційної інстанції додатково зазначено, зокрема, таке.

16.1. Згідно з Планами прийому, що є додатками до Контракту (підпункт 15.4 пункту 15 цієї постанови), прийому до Факультету Університету підлягають особи: зі ступенем "бакалавр" - 59 осіб, зі ступенем "магістр" - 25 осіб.

Відповідно до Калькуляції (той же підпункт цієї постанови), затвердженої начальником Факультету Мельником С. М. та директором департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства Садовським М. С., повноваження яких визначені Положенням про Факультет та довіреністю від
01.06.2017 №125-0101-754, вартість підготовки одного військового фахівця становить 50 846,60 грн.

16.2. На виконання умов Контракту Університет забезпечив виконання державного замовлення з прийому 59 осіб за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, що підтверджується відповідними доказами у справі, і 25 осіб за другим (магістерським) рівнем вищої освіти.

16.3. Університетом до Міністерства і Генерального штабу Збройних Сил України були подані відповідні звіти про виконання Планів прийому та інша звітна документація, передбачена Контрактом.

Витрати Університету на підготовку курсантів склали загалом 960 717,41 грн.

16.4. У зв'язку з цим Університет письмово звернувся до Міністерства з приводу оплати витрат на підготовку курсантів (59 осіб за бакалаврським рівнем і 25 осіб за магістерським рівнем вищої освіти).

Міністерство на відповідну претензію Університету не реагувало. Доказів оплати матеріали справи не містять.

16.5. Наказом № 792 (виданим на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №363 "Про затвердження Порядку розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітних кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів") затверджено примірний державний контракт на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів. Укладений сторонами Контракт відповідає цьому примірному державному контракту.

16.6. Обсяги державного замовлення на підготовку військових фахівців за бакалаврським та магістерським рівнями освіти за денною формою навчання у галузі знань "Право" (шифр 08) зі спеціальності "Право" (код 081) складені на підставі наказу Міністерства та Міністерства освіти і науки України від 13.03.2017 № 136ДСК/2-дск (зі змінами), виходячи з Державного замовлення на підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра на 2017 рік (прийом) та Державного замовлення підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра на 2017 рік (прийом), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
12.07.2017 № 511 "Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2017 році" (зі змінами).

16.7. Відповідач згідно з Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
02.03.2012 №309 (далі - Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань) мав зареєструвати бюджетне зобов'язання, але доказів здійснення цього матеріали справи не містять.

16.8. На виконання Контракту позивачем надано накази про зарахування та відрахування здобувачів у зв'язку із закінченням навчання.

На порушення пункту 2.1 Контракту державний замовник не здійснив фінансування державного замовлення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Цивільний кодекс України:

статті 525,526:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільний кодекс України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

стаття 629:

- договір є обов'язковим для виконання сторонами;

стаття 901:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави (глави 63 ЦК України) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

18. Пункт 7 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України:

- бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

19. Пункт 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань:

- розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання;

- за умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів);

- у разі взяття бюджетного зобов'язання, що виникло на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) або інших зобов'язань, узятих державою у разі вступу до міжнародних організацій або приєднання до міжнародних договорів, розпорядник бюджетних коштів проставляє суму в Реєстрі розрахунково на підставі договору (контракту) або розрахунку за курсом Національного банку України на день подання Реєстру. У разі закупівлі валюти через міжбанківський валютний ринок України розпорядник бюджетних коштів проставляє суму в Реєстрі розрахунково на підставі договору (контракту) або розрахунку на рівні курсу, установленого на міжбанківському валютному ринку України на день подання Реєстру;

- за бюджетними зобов'язаннями за окремими напрямами видатків (наприклад, заробітна плата, стипендії, нарахування на заробітну плату, різні види допомоги), у тому числі за бюджетними зобов'язаннями, у яких не зазначаються суми, у Реєстрі суми проставляються розпорядниками бюджетних коштів розрахунково, але в межах річних планових показників;

- за довгостроковими бюджетними зобов'язаннями, строк дії яких перевищує один бюджетний період (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного періоду на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

20. Суд апеляційної інстанції, з'ясувавши, на відміну від місцевого господарського суду, обставини, пов'язані з документальною обґрунтованістю позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

21. Так, скаржник, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від
22.01.1998 № 70 "Про утворення військово-юридичного факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого", а так само і на Положення, не обґрунтував, що Університет зобов'язаний був безоплатно надавати за Контрактом зазначені в останньому освітні послуги або отримати відшкодування їх вартості від іншої особи, ніж Міністерство, чи в інший спосіб, ніж застосований позивачем у даній справі.

Відповідне Положення, згідно з пунктом 1 розділу І цього акта, визначало повноваження органів управління військовими навчальними підрозділами (військові інститути, військові коледжі, факультети, кафедри військової підготовки і кафедри медицини катастроф та військової медицини) вищих навчальних закладів (далі - військові навчальні підрозділи), порядок проходження особовим складом військової служби, використання військового майна, озброєння та військової техніки. У пункті 1 розділу VIII Положення йшлося про фінансування військових навчальних підрозділів; однак відповідачем зі справи у судах попередніх інстанцій не обґрунтовано й не доведено, що фінансування Факультету Університету під час виконання ним (Університетом) умов Контракту здійснено у відповідності з цими нормами Положення.

У свою чергу, суд касаційної інстанції згідно з частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. У зв'язку з цим Суд вважає за необхідне звернути увагу й на таке.

Скаржник посилається на відсутність у нього заборгованості за видами витрат, фінансування яких здійснюється за кошти Міністерства, і на те, що "Позивачем ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надо доказів про наявність у нього заборгованості з фінансування на підготовку фахівців за державним замовленням згідно контракту від 29.08.2018 № 404/2/6165".

Однак, заперечуючи проти позовних вимог Університету про стягнення заборгованості з відповідного фінансування, саме відповідач у силу положень частин 1 -4 статті 13 та частини 1 статті 74 ГПК України зобов'язаний був довести у судах попередніх інстанцій відсутність у нього (відповідача) зобов'язань перед Університетом з такого фінансування, зокрема з підстави їх належного, тобто у відповідності із законом, виконання. Проте в касаційній скарзі не зазначено й не обґрунтовано, що скаржником подавалися відповідні належні докази до судів першої чи апеляційної інстанцій, а судами такі докази не досліджувалися (не оцінені) у встановленому процесуальним законом порядку.

23. Суд не приймає посилання скаржника на те, що "позивач до Міноборони не звертався з претензією по оплати витрат на підготовку військових фахівців за вищезгаданим контрактом".

Апеляційною інстанцією встановлено і скаржником не спростовано, що Університет звертався до Міністерства з листом (претензією) від 18.07.2018 № 125-0102-927 "Про оплату витрат на підготовку військових фахівців" за підготовку курсантів за бакалаврським і магістерським рівнями вищої освіти набору 2017 року (59 і 25 осіб відповідно; т.1, а. с. 79), і така претензія була отримана Міністерством, яке на неї не реагувало.

24. Довод скаржника (так само як і суду першої інстанції) щодо неукладеності договору (Контракту) через відсутність у ньому істотних умов так само не є прийнятним.

За змістом статей 180, 181 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно, якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного.

У даному разі попередніми судовими інстанціями встановлено і скаржником не спростовано, що сторонами Контракту було фактично вчинено дії на його виконання, зокрема Університетом здійснено підготовку фахівців саме у відповідності до умов цього контракту.

До того ж вартість підготовки фахівця, що також встановлено судами, визначалася Калькуляцією як невід'ємною частиною Контракту. Що ж до строку виконання зобов'язання, то згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України якщо, зокрема, строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, і боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У даному випадку, як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано скаржником, відповідна вимога пред'являлася Університетом Міністерству і останнім не виконана (підпункт 16.3 пункту 16 і пункт 23 цієї постанови).

25. Скаржник звертає увагу Суду на те, що підготовка фахівців за державним замовленням Міністерства на безоплатній основі на підставі Положення здійснюється (здійснювалася) у ЗВО, в т. ч. в Київському національному університеті імені Т. Шевченка, Національному університеті "Одеська морська академія" та ін., і лише Університет на порушення вимог Положення звернувся до суду за стягненням коштів за підготовку військових фахівців.

У цьому зв'язку Суд зазначає таке.

Цілком можливо, що у названих ЗВО не виникло проблем з фінансуванням відповідної підготовки і пов'язаних з цим спорів з Міністерством. Однак це жодним чином не означає, що відповідних проблем і спору не могло виникнути саме у правовідносинах сторін у даній справі і що апеляційним господарським судом в ній порушено або неправильно застосовано норми матеріального та/або процесуального права.

26. Також скаржником наведено такі аргументи:

- залучення до виконання державного замовлення з підготовки військових фахівців штатних працівників інших ЗВО рахується як надання освітніх послуг і сплачуються за окремими договорами (за кодом економічної класифікації видатків 282);

- спірним контрактом не визначалися грошові зобов'язання, а також істотні умови щодо закупівлі товарів, робіт та послуг, за яких Університетом будуть надаватися та сплачуватися освітні послуги на виконання Контракту, яким визначаються кількісні показники обсягів підготовки та загальні економічні і правові зобов'язання сторін, а на виконання укладених контрактів сторони повинні щорічно "заключати" договори з визначенням конкретних умов, предмета, ціни одиниці надання послуг, термінів виконання робіт, постачання тощо з метою взяття фінансових зобов'язань та відповідальності сторін у разі їх невиконання.

Проте скаржником у судах попередніх інстанцій не повідомлено будь-яких фактичних даних і не подано жодного доказу укладення сторонами на виконання Контракту зазначених ним же (скаржником) "окремих договорів" з "визначенням конкретних умов".

Отже, у названих судів, так само як і у Касаційного господарського суду, відсутні підстави для висновку про те, що взаємовідносини сторін у даній справі регулювалися б якимись іншими, крім Контракту, договорами (правочинами). Тому і у вирішенні цього спору суди мусили виходити з умов саме Контракту, а не гіпотетичних "окремих договорів", стосовно яких у справі відсутні дані про їх укладення.

27. Посилання скаржника на судові рішення Вищого господарського суду України і Верховного Суду, вказані в пункті 13 цієї постанови, не можна вважати доречними, оскільки їх прийнято за іншого, ніж у даній справі, правового регулювання спірних відносин та за обставин і доказів, відмінних від тих, що з'ясовані й оцінені судами в цій справі.

28. Касаційним господарським судом беруться до уваги відповідні доводи, викладені у відзиві Університету на касаційну скаргу, як такі що узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права та встановленими обставинами справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків апеляційного господарського суду, покладених в основу оскаржуваного рішення, та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування оскаржуваної постанови.

30. За таких обставин Касаційний господарський суд вважає за необхідне касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для її скасування.

31. Ухвалою Касаційного господарського суду від 02.09.2019 зупинено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі № 910/13819/18 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Оскільки суд касаційної інстанцій за результатами касаційного перегляду даної справи дійшов висновку про залишення касаційної скарги Міністерства без задоволення, а оскаржуваного рішення апеляційної інстанції без змін, слід поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від
18.06.2019 у цій справі.

Судові витрати

32. Понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі № 910/13819/18 - без змін.

2. Поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від
18.06.2019 у справі № 910/13819/18.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов