ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/965/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго",

відповідач-1 - Публічне акціонерне товариство "Азот",

представник - адвокат Іванов П.О. (довіреність №500-08/53 від 14.06.2018)

відповідач-2 - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України,

представники - Попов Д.С. (довіреність №354 від 28.11.2017),

Слуценко Р.П. (довіреність №107 від 12.02.2018)

- Державне підприємство "Енергоринок",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національне антикорупційне бюро України

розглянув касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 11.07.2017

у складі колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Гончаров С.А., Тищенко О.В.

про розгляд скарги Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 925/965/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Азот" та Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа"

про стягнення 1 276 177 255, 52 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 20.10.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Київського апеляційного господарського суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі №925/965/16 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017 разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. 31.07.2018 Київським апеляційним господарським судом надіслано касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.07.2017 разом з матеріалами справи №925/965/16 Господарського суду Черкаської області на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/965/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2018.

4. Ухвалою від 03.09.2018 Верховний Суд поновив Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №925/965/16 за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017, призначив розгляд касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на 09.10.2018.

5. Від Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

6. Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулося до Господарського суд Черкаської області зі скаргою на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент), в якій просило: 1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/965/16, виданого 30.01.2017; 2) зобов'язати Департамент винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного наказу суду; 3) зобов'язати Департамент вжити заходів примусового виконання рішення відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" шляхом накладення арешту на кошти та майно боржника.

6.1. Ухвалою від 12.06.2017 припинено провадження з розгляду скарги ПАТ "Черкасиобленерго" від 17.05.2017 в частині зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 30.01.2017 та щодо накладення арешту на майно боржника; скаргу ПАТ "Черкасиобленерго" від 17.05.2017 задоволено, визнано бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/965/16, виданого 30.01.2017; зобов'язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/965/16, виданого 30.01.2017, шляхом накладення арешту на кошти Публічного акціонерного товариства "Азот" не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

7. Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Азот" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.06.2017 у справі №925/965/16 та відмовити ПАТ "Черкасиобленерго" у задоволені скарги.

7.1. Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот", Київський апеляційний господарський суд встановив таке.

- рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.12.2016 у справі №925/965/16 стягнено з ПАТ "Азот" на користь ПАТ "Черкасиобленерго" 510 969 029,25 грн. боргу за активну електричну енергію, 1 750 889, 53 грн. пені, 6 038 201, 53 грн. - 3% річних, 37 402 330, 05 грн. індексу інфляції, 87 254, 46 грн. витрат на сплату судового збору. На виконання зазначеного вище рішення 30.01.2017 Господарським судом Черкаської області видано наказ.

- ПАТ "Черкасиобленерго" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 04.05.2017 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/965/16 від 30.01.2017 та про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно боржника - ПАТ "Азот", яка була зареєстрована 04.05.2017, що підтверджується даними реєстраційно-контрольної картки №12947-0-33-17, доданої до відзиву на скаргу;

- 18.05.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №53976743 та цим же числом надіслана стягувачу та боржнику (лист від 18.05.2017 №53976743/20.1-19);

- 29.05.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника ПАТ "Азот", якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів на загальну суму 611 872 475, 30 грн.

8. Постановою від 11.07.2017 Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПАТ "Азот" задовольнив частково, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.06.2016 у справі №925/965/16 скасував повністю і виніс нову ухвалу, якою припинив провадження з розгляду скарги ПАТ "Черкасиобленерго" від 17.05.2017 в частині зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу суду та щодо накладення арешту на майно боржника, скаргу ПАТ "Черкасиобленерго" від 17.05.2017 задовольнив, визнав бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/965/16, виданого 30.01.2017, зобов'язав Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/965/16, виданого 30.01.2017, шляхом накладення арешту на кошти ПАТ "Азот" не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

8.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- оскільки в заяві стягувача від 04.05.2017 не вказані рахунки боржника в банках чи інших фінансових установах, тому відповідно до припису частини 2 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний накласти арешт на майно (кошти) боржника не пізніше наступного робочого дня після його виявлення. Однак, як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята лише 18.05.2017, а 29.05.2017 винесено постанову про арешт майна боржника ПАТ "Азот", якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, в межах суми 611 872 475, 30 грн., однак, відсутні докази надіслання її до банків для виконання;

- доказів накладення арешту на кошти боржника шляхом прийняття та надіслання відповідної постанови банківським установам суду не подано;

- твердження представника органу ДВС про те, що арешт на кошти ПАТ "Азот" не накладений у зв'язку з відсутністю відповіді Державної фіскальної служби на запит державного виконавця є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами;

- заява про відкриття виконавчого провадження стягувачем подана 04.05.2017 о 16:00, що підтверджується даними реєстраційно-контрольної картки №12947-0-33-17. Отже, виконавець отримав заяву стягувача 05.05.2017 та не пізніше наступного робочого дня, а зокрема, 10.05.2017 (оскільки 6, 7, 8, 9 травня 2017 року були вихідними днями), повинен був винести постанову про відкриття виконавчого провадження;

- враховуючи положення Закону №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний виконати вимоги частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII та винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше 10.05.2017, а його доводи про запровадження у Міністерстві юстиції України більш довготривалої процедури реєстрації документів є необґрунтованими як такі, що суперечать приписам даної норми права;

- провадження у справі щодо вимоги скаржника про зобов'язання органу ДВС винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного наказу суду та щодо накладення арешту на майно боржника підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки скарга ПАТ "Черкасиобленерго" подана до місцевого господарського суду 17.05.2017, а постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята державним виконавцем 18.05.2017, постанова про накладення арешту на майно прийнята 29.05.2017. Отже, частково виконавець вчинив дії щодо виконання наказу суду від 30.01.2017, станом на момент розгляду цієї скарги постанови судового виконавця є чинними, тому предмет спору в частині таких вимог відсутній, провадження у справі в цій частині вимог необхідно припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмета спору;

- апеляційний господарський суд частково не погодився з доводами апеляційної скарги про те, що державний виконавець фактично отримав заяву стягувача з додатками лише 18.05.2017, оскільки вона була зареєстрована у належному порядку 04.05.2017. Також, апеляційний суд не погодився з доводами скаржника про те, що стороною оскарження мають бути дії конкретного судового виконавця, а Департамент ДВС Міністерства юстиції України лише організовує, забезпечує та контролює примусове виконання рішень. Апеляційний суд зазначив про те, що Департамент ДВС Міністерства юстиції України є юридичною особою, яка організовує, забезпечує та контролює виконання судових рішень та може притягатися до відповідальності за неналежне вчинення дій з їх виконання структурними підрозділами даного органу державної виконавчої служби, куди входять також державні судові виконавці ;

- також суд дав оцінку тому, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про повідомлення судом першої інстанції ПАТ "Азот" про час та місце судового засідання, що є порушенням вимог процесуального права згідно з пунктом 2 частини 3 статті 104 ГПК України в редакції до 15.12.2017, яке має наслідком обов'язкове скасування рішення місцевого господарського суду. Внаслідок чого, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про визнання протиправною бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строків винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області 30.01.2017 у даній справі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПАТ "Черкасиобленерго")

9. Скаржник доводив, що державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з урахуванням положень Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України (пункти 1.1., 1.13., 30.1.1., 30.1.2.), підставно відкрито виконавче провадження саме 18.05.2017 - у день надходження заяви про відкриття виконавчого провадження з виконавчим документом саме до державного виконавця. При цьому, судом безпідставно та необґрунтовано ототожнено особу державного виконавця та органу державної виконавчої служби, оскільки строк в один робочий день для відкриття виконавчого провадження встановлюється саме для конкретного державного виконавця та саме з моменту надходження до такого державного виконавця певних документів, а не документів до органу державної виконавчої служби.

9.1. Скаржник зазначив, що вимога апеляційної скарги про вжиття заходів примусового виконання наказу шляхом накладення арешту на грошові кошти задоволена, оскільки державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно 29.05.2017, оскільки на момент її винесення не були встановлені конкретні рахунки боржника, що унеможливлювало накладення арешту на такі рахунки.

9.2. Скаржник аргументував, що апеляційним судом у мотивувальній частині оскаржуваної постанови не зазначено мотивів, з яких суд не взяв до уваги кожен з доводів, викладених у запереченні та в подальшому в апеляційній скарзі.

Доводи інших учасників справи

10. У відзиві ПАТ "Черкасиобленерго" зазначено, що всупереч положенням частини 2 статті 11 та частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", Відділом примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області було внесено лише 18.05.2017, хоча заява про відкриття виконавчого провадження була направлена ще 04.05.2017, тому висновки апеляційного суду є правильними.

10.1. У відзиві також зазначено, що суб'єктом оскарження у даній справі може бути лише Департамент державної виконавчої служби у зв'язку з тим, що структурний підрозділ даного органу державної виконавчої служби, а саме відділ примусового виконання рішень не визначений законодавством як самостійний орган ДВС, що виключає можливість його участі у цій справі.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

11. Конституція України

Пункт 9 частини 2 статті 129 - основними засадами судочинства, зокрема, є обов'язковість судового рішення.

Стаття 129-1 - суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

12. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

Стаття 115 - рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 121-2. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

13. Закон України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження"

Стаття 1 - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 2 статті 11 - будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Частина 5 статті 26 - виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частина 1 статті 74 - рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. З урахуванням положень статті 300 ГПК України, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 11, 18, 26, 74 Закону України "Про виконавче провадження".

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

15. У рішенні у справі "Янголенко проти України", no. 14077/05 від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Отже, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Отже, ЄСПЛ розглядає касаційну скаргу на судові рішення, прийняті за наслідком розгляду скарги на дії судового виконавця, як складову частину загального судового провадження із застосуванням до нього основних завдань та засад господарського судочинства, визначених статтею 2 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.

16. У рішенні у справі "Савіцький проти України", no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Відтак, розглядаючи скарги на дії судових виконавців, суди повинні давати обґрунтований аналіз обставин порушення виконавчого провадження, визначати значущість помилок чи недоліків, допущених судовим виконавцем в контексті того, щоб не допустити без виконання остаточних та значущих судових рішень на шкоду однієї з сторін виконавчого провадження.

17. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" no. 15729/07, від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також, Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

18. Як встановлено апеляційним судом, ПАТ "Черкасиобленерго" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/965/16 від 30.01.2017 та про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно боржника ПАТ "Азот", яка була зареєстрована 04.05.2017, що підтверджується даними реєстраційно-контрольної картки №12947-0-33-17, доданої до відзиву на скаргу.

При цьому, виходячи з аналізу положень частини 2 статті 11 та частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", на державного виконавця покладено обов'язок не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відтак, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що державний виконавець був зобов'язаний виконати вимоги частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII та винести постанову про відкриття виконавчого провадження, з врахуванням вихідних та святкових днів, не пізніше 10.05.2017, оскільки заява про порушення виконавчого провадження була подана заявником у передбаченому законом порядку 04.05.2017, а доводи скаржника про те, що з 04.05.2017 по 18.05.2017 тривала процедура реєстрації поданої заяви про порушення виконавчого провадження, вважає такими, що не виправдовують порушення частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII, незалежно від того, що Міністерством юстиції України запроваджено систему реєстрації документів, яка дозволяє довший період часу на проведення реєстрації заяв та звернень до Міністерства юстиції України.

19. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що судом безпідставно ототожнено особу державного виконавця та органу державної виконавчої служби та погоджується з висновками апеляційного суду про те, що суб'єктом оскарження у даній справі можуть бути дії Департаменту державної виконавчої служби у зв'язку з тим, що структурний підрозділ даного органу державної виконавчої служби (Відділ примусового виконання рішень не визначений законодавством як самостійний орган ДВС), а дії конкретного державного виконавця, який є працівником певного державного органу, можуть бути оцінені судами як персонально, так в цілому як складової частини органу, уповноваженого здійснювати виконання судового рішення у передбаченому законодавцем порядку.

20. З огляду на встановлення судом фактичних обставин затримки у прийнятті постанови про порушення виконавчого провадження 18.05.2017 та відсутність доказів надіслання банківським установам постанови 29.05.2017 про арешт коштів боржника на загальну суму 611 872 475, 30 грн. для можливого виявлення рахунків боржника в банківських установах відповідно до частин 1-3 статті 13 Закону №1404-VIII судовим виконавцем не виявлено, що підтверджує в цілому неповноту дій та неправомірну бездіяльність органу виконавчої служби в організації виконання наказу суду від 30.01.2017 в даній справі.

21. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, Суд погоджується з виконанням судом апеляційної інстанції обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування постанови апеляційного суду. З огляду на зазначене, доводи скаржника про неповне спростування наведених ним в апеляційній скарзі доводів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає необґрунтованими як такі, що не спростовують правильності прийнятої в цілому постанови апеляційного суду.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. З огляду на зазначене та відсутність порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови судом апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду.

В. Судові витрати

23. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі №925/965/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк