Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 12.08.2019 року у справі №906/904/16 Ухвала КГС ВП від 12.08.2019 року у справі №906/90...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 906/904/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. - головуючого, Білоуса В. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Сотник А. С.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка"

арбітражний керуючий, ліквідатор - Балєв В. П. - особисто,

кредитор (ініціюючий) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро"

представники кредитора - не з'явилися,

кредитор - Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація"

представник кредитора - адвокат Уманець С. Г., довіреність № 793 від 30.12.2020,

за участі - ОСОБА_1

представник ОСОБА_1 - адвокат Чирський Ю. В., ордер АІ № 1092670 від 01.03.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу

Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація"

на рішення Господарського суду Житомирської області

від 22.06.2020

у складі судді: Макаревича В. А.

та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 16.10.2020

у складі колегії суддів: Тимошенко В. О. (головуючий), Бучинська Г. Б.,

Василишин А. Р.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.01.2017 порушено провадження у справі № 906/904/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка" (далі - ТОВ "Староолександрівка").

2. Постановою Господарського суду Житомирської області від 07.12.2017 серед іншого визнано банкрутом ТОВ "Староолександрівка" та відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Староолександрівка".

3. У межах справи про банкрутство ліквідатор ТОВ "Староолександрівка" Балєв В. П. звернувся із заявою від 25.05.2018 № 02-01/148 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шпат-Агро" (далі - ТОВ "Шпат-Агро") про покладення субсидіарної відповідальної за зобов'язаннями ТОВ "Староолександрівка" у зв'язку з доведенням його до банкрутства.

У поданій заяві ліквідатор ТОВ "Староолександрівка" Балєв В. П. просив суд:

- заяву про покладення субсидіарної відповідальної за зобов'язаннями ТОВ "Староолександрівка" у зв'язку з доведенням його до банкрутства задовольнити;

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ "Староолександрівка" на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ТОВ "Шпат-Агро";

- стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ТОВ "Шпат-Агро" на користь ТОВ "Староолександрівка" грошові кошти в сумі 2 567 502,09 грн.

4. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2019 (залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
02.08.2019) задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Староолександрівка" Балєва В. П. від 25.05.2018 за №02-01/148 про покладення на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "Шпат-Агро" субсидіарної відповідальної за зобов'язаннями ТОВ "Староолександрівка" у зв'язку з доведенням його до банкрутства;

вирішено покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ "Староолександрівка", на наступних осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ТОВ "Шпат-Агро";

ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ТОВ "Шпат-Агро" на користь ТОВ "Староолександрівка" грошові кошти в сумі 2 567 502,09 грн.

5. Постановою Верховного Суду від 30.10.2019 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23.04.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2019 у справі № 906/904/16 в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 скасовано;

справу № 906/904/16 у відповідній частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області;

в іншій частині ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23.04.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2019 у справі № 906/904/16 залишено без змін.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020 у справі № 906/904/16 в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Староолександрівка" Балєва В. П. від 25.05.2018 за № 02-01/148 в частині покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Староолександрівка" у зв'язку з доведенням його до банкрутства у межах справи № 906/904/16 відмовлено.

7. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність прямого зв'язку між діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 та банкрутством ТОВ "Староолександрівка", яке набуло стану неспроможності, відсутності заінтересованості ОСОБА_1 свідомо залишити боржника без майна та коштів та можливості погасити грошові зобов'язання.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 906/904/16 апеляційні скарги ліквідатора ТОВ "Староолександрівка" Балєва В. П. та Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020 у справі № 906/904/16 залишено без змін.

9. Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність волевиявлення ОСОБА_1, яке б характеризувалось прямим умислом, як щодо вилучення майна боржника та припинення його діяльності, так і щодо наслідків таких дій - настання стану його неплатоспроможності та банкрутства, невиконання зобов'язань перед кредиторами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Житомирської області від
22.06.2020 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
16.10.2020 у справі № 906/904/16, АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося з касаційною скаргою про скасування оскаржених рішення та постанови, з вимогою прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора ТОВ "Староолександрівка" Балєва В. П. від 25.05.2018 № 02-01/148 в частині покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Староолександрівка" у зв'язку з доведенням його до банкрутства.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/904/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В. Я., суддя - Білоус В. В., суддя - Огороднік К. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020.

12.25.11.2020 від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшло клопотання про відмову у відкритті касаційного провадження.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В. Я. від 14.12.2020 касаційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 906/904/16 залишено без руху. Надано АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Роз'яснено АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

14.12.01.2021 від заявника касаційної скарги надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору в сумі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11526 від 17.11.2020 та викладено підстави касаційного оскарження.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В. Я. - головуючого, судді - Білоуса В. В., судді - Огородніка К. М. від 01.02.2021 клопотання АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація" строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі № 906/904/16 Господарського суду Житомирської області за касаційною скаргою АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація" відбудеться 02.03.2021. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 16.02.2021. Витребувано з Господарського суду Житомирської області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 906/904/16 за заявою ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" до ТОВ "Староолександрівка" про банкрутство. Звернуто увагу учасників справи на тимчасовий характер вжитих судом процесуальних заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 серед учасників відкритих судових засідань. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою. Звернуто увагу учасників справи на можливість розгляду касаційної скарги за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису. Рекомендовано учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв'язку. Повідомлено, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://supreme. court. gov. ua.

16. Від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020, в якому з доводами касаційної скарги не погоджується та просить відмовити в її задоволенні, а рішення судів залишити без змін.

17.15.02.2021 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду арбітражного керуючого Балєва В. П. надійшло клопотання про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".

18. Від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Балєва В. П. надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020, в якому просить її задовольнити, рішення Господарського суду Житомирської області від
22.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від
16.10.2020 скасувати, заяву ліквідатора ТОВ "Староолександрівка" від 25.05.2018 № 02-01/148 в частині покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Староолександрівка" у зв'язку з доведенням його до банкрутства задовольнити.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В. Я. - головуючого, судді - Білоуса В. В., судді - Огородніка К. М. від 17.02.2021 клопотання арбітражного керуючого Балєва В. П. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку "EasyCon" задоволено.

Ухвалено забезпечити участь учасникам справи в судовому засіданні у справі № 906/904/16, призначеному на 02.03.2021 о 11:30, в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196.

20. В судове засідання 02.03.2021 з'явилися представники АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація", ОСОБА_4 та арбітражний керуючий Балєв В. П. (в режимі відеоконференції), які надали пояснення у справі.

21. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

22. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від
11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 906/904/16 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

23. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (02.03.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т. ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 02.03.2021.

24. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація")

25. Як на підстави звернення до касаційного господарського суду скаржник посилається на положення ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує на те, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції винесені з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при чому судами не було взято до уваги висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 923/862/15, № 923/1432/15, № 910/21232/16, № 924/372/18, № 924/153/17.

Доводи відповідача - 3

(ОСОБА_1)

26. У відзиві відповідач - 3 вказує на те, що скаржником не обґрунтовано в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Крім того, вказує на необґрунтованість доводів скаржника про відступлення судами попередніх інстанцій від правових висновків Верховного Суду.

Доводи ліквідатора ТОВ "Староолександрівка"

(арбітражного керуючого Балєва В. П. )

27. У відзиві арбітражний керуючий підтримує доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі та вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Староолександрівка" в частині покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Староолександрівка", у зв'язку з його бездіяльністю в органі управління боржника.

28. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції ~law16~ від 15.01.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені ст. 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції ~law17~ від 15.01.2020).

29. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Староолександрівка" відкрито і здійснювалось відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013 на стадії ліквідаційної процедури, введеної з 07.12.2017.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) (у редакції, чинній на момент звернення ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності), ліквідатору надано право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені в порядку субсидіарної відповідальності суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013, з урахуванням положень пункту 4 Прикінцевих та перехідних Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), втратив чинність.

Разом з тим, положеннями ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено аналогічне, з ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, праве регулювання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників.

Визначене ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) господарське правопорушення за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення судами складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника..". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство (ст. 1, ч. 3 ст. 10, ст. 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;

3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16.

Окремо слід відзначити, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії суб'єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб'єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (с. 42 Господарського кодексу України).

На ліквідатора відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство покладається обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) суб'єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства). Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення.

Ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) не встановлено заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб'єктів відповідальності, якщо на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Визначальним для цієї відповідальності є доведення ліквідатором причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю цих осіб та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів).

Час, що минув з дати припинення повноважень щодо боржника суб'єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об'єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв'язку між винними діями суб'єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (на предмет встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб'єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій щодо усунення негативних наслідків).

Суб'єкти правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності за ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутства чітко визначені цією нормою - це засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови доведення вчинення ними винних дій (бездіяльності), що потягнули наслідки у вигляді, як неплатоспроможності боржника, так відсутності у боржника активів для задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.

Суб'єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб'єкта правопорушення).

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень законодавства про банкрутство про субсидіарну відповідальність, Колегія суддів приймає до уваги фактичні обставини, встановлені судами.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до п. 1.3. Статуту ТОВ "Староолександрівка", затвердженого зборами учасників банкрута (протокол № 1 від 24.01.2012) та зареєстрованого державним реєстратором, учасниками товариства були ОСОБА_3 (у період з 24.01.2012 по 12.02.2015 була засновником ТОВ "Староолександрівка" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та ОСОБА_2 (у період з 24.01.2012 по
30.12.2014 виконував обов'язки керівника; у період з 24.01.2012 по 12.02.2015 був засновником ТОВ "Староолександрівка" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 значиться керівником ТОВ "Староолександрівка" з
30.12.2014. Також, в матеріалах справи наявний наказ від 30.12.2014 про вступ на посаду новообраного директора - ОСОБА_1 та наказ від 30.12.2014 про анулювання печаток ТОВ "Староолександрівка" та введення у користування нових печаток.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що борги ТОВ "Староолександрівка" перед кредиторами утворились до вступу ОСОБА_1 на посаду директора: - заборгованість ТОВ "Староолександрівка" перед ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" виникла з
10.05.2014 внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 повноважень керівника товариства та умов договору поставки від 30.04.2014 № 106-04/14ЖТ (260719,78 грн. основного боргу, 55535,04 грн. пені, 105806,96 грн. штрафу, 42986,50
грн.
36% річних, 346850,52 грн. курсової різниці, разом 811898,80 грн. ), що підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької від 19.05.2015 у справі № 924/425/15; - борг ТОВ "Староолександрівка" перед ПАТ "Державна продовольчозернова корпорація України" виник з 25.11.2014 внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 повноважень керівника товариства та умов договору поставки зерна майбутнього врожаю № 43-К від 28.04.2014 (714 078,26 грн. - попередня оплата, 244000 грн. - пеня, 600000 грн. - штраф, 198413,43 грн. - 24% річних, разом 1756491,69 грн. ), що підтверджується постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 906/145/15; - борг ТОВ "Староолександрівка" перед Головним управлінням ДФС у Житомирській області у зв'язку з несплатою боржником плати за землю за 2015 рік, яка була виведена з оренди ОСОБА_2.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що неплатоспроможність боржника виникла до призначення ОСОБА_1 на посаду директора боржника, з договорів, які були укладені ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що ані ОСОБА_2, ані ОСОБА_3 не передали ОСОБА_1 жодних документів щодо діяльності ТОВ "Староолександрівка", а відтак, ОСОБА_1 не мав жодної можливості з'ясувати реальний стан справ ТОВ "Староолександрівка" та виконувати або ефективно заперечувати щодо вимог ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" та АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

На підставі встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність волевиявлення ОСОБА_1, яке б характеризувалось прямим умислом, як щодо вилучення майна боржника та припинення його діяльності так і щодо наслідків таких дій - настання стану його неплатоспроможності та банкрутства, невиконання зобов'язань перед кредиторами.

Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Староолександрівка" Балєва В. П. від
25.05.2018 № 02-01/148 в частині покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Староолександрівка" у зв'язку з доведенням його до банкрутства у межах справи № 906/904/16.

Колегія суддів визнає необґрунтованими посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду у справах № 923/862/15, № 923/1432/15, № 910/21232/16, № 924/372/18, № 924/153/17, з огляду на таке.

Щодо визначення подібності правовідносин Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, згідно якої під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. Аналогічний правовий висновок викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, Колегія суддів вважає, що у наведених постановах викладено висновки про застосування норм права у правовідносинах, які не подібні до правовідносин у даній справі № 906/904/16.

З огляду на зазначене, доводи скаржника щодо застосування судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм у подібних правовідносинах, є безпідставними та спростовуються наведеними вище у цій постанові висновками суду касаційної інстанції.

30. Щодо суті касаційної скарги

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, на думку Колегії суддів, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку спірним правовідносинам, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

31. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції ~law22~ від 15.01.2020).

Згідно з ч. 2 ст. 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та залишення рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 906/904/16 без змін.

32. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 906/904/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Я. Погребняк

Судді В. В. Білоус

К. М. Огороднік
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст