ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/2013/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (далі - ПАТ "Діамантбанк", Банк, скаржник) - Сіренко Ю.Є. адвокат, посв. від 22.05.2017 №000241,

відповідача 1 за первісним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" (далі - ТОВ "МЛК Трейд") - не з`явилися,

відповідача 2 за первісним позовом - кредитної спілки "Фінансова підтримка" (далі - Кредитна спілка) - Кулікова С.В. адвокат, посв. від 06.07.2012 №1255,

розглянув касаційну скаргу ПАТ "Діамантбанк",

на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 (суддя Жигалкін П.І.) та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (головуючий - суддя Пушай В.І., судді: Барбашова С.В. і Пелипенко Н.М.)

зі справи № 922/2013/18

за первісним позовом ПАТ "Діамантбанк"

до: ТОВ "МЛК Трейд";

Кредитної спілки

про стягнення коштів,

та за зустрічним позовом ТОВ "МЛК Трейд"

до ПАТ "Діамантбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - кредитна спілка "Фінансова підтримка"

про спонукання кредитора прийняти виконання зобов`язання.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У липні 2018 року Банк звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "МЛК Трейд" та Кредитної спілки як із солідарних боржників заборгованості за договором про надання кредиту у формі овердрафту від 18.11.2016 № 129 у сумі 1 147 648,27 грн, у тому числі: 587 507,48 грн основного боргу; 77 003,68 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами; 108 787,85 грн пені; 374 349,27 грн штрафу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ "МЛК Трейд" взятих на себе зобов`язань за договором про надання кредиту у формі овердрафту від 18.11.2016 № 129.

1.3. У вересні 2018 року ТОВ "МЛК Трейд" звернулося до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до Банку про зобов`язання останнього прийняти виконання зобов`язання за договором про надання кредиту у формі овердрафт від 18.11.2016 № 129 та договором поруки від 30.03.2017 № 129/7 шляхом списання коштів з рахунків, на яких обліковуються суми акцептованих залишків коштів кредиторів банку.

1.4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що Банком було безпідставно відмовлено у здійсненні як договірного списання за договором поруки, так і у заліку зустрічних однорідних вимог, з посиланням на пункт 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 922/2013/18: відмовлено у задоволенні первісного позову повністю; зустрічний позов задоволено повністю; зобов`язано Банк прийняти виконання зобов`язання за договором про надання кредиту у формі овердрафту від 18.11.2016 № 129 та договором поруки від 30.03.2017 № 129/7 шляхом списання коштів з рахунків, на яких обліковуються суми акцептованих залишків коштів кредиторів ПАТ "Діамантбанк"; стягнуто з Банку на користь ТОВ "MЛK Трейд" судовий збір у розмірі 17 215 грн.

2.2. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

- у Кредитної спілки виникло право вимагати від Банку зарахування зустрічних однорідних вимог (під час процедури ліквідації банку), строк виконання яких настав, внаслідок чого приписи пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є перешкодою для зарахування коштів, що знаходилися на рахунку поручителя (який є одночасно і кредитором (договір банківського вкладу (депозиту) і солідарним боржником (кредитний договір та договір поруки), в рахунок оплати зобов`язань позичальника за кредитним договором;

- статтею 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що преюдиційне значення мають обставини, встановлені судом у справі, а не зроблені судом висновки при вирішенні спору по суті у цій справі, тому посилання Банку на висновки суду, викладені у рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/14428/17 щодо того, що Кредитна спілка не є боржником ПАТ "Діамантбанк" за укладеним з ним кредитним договором, і здійснення ним права на зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить вимогам статті 602 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є необґрунтованим;

- поручитель просить визнати кредиторські вимоги до банку за вирахуванням суми боргу за кредитним договором, що унеможливлює подвійне задоволення вимог поручителя;

- в даному випадку в зарахуванні, що проводиться згідно з статтею 601 ЦК України, між сторонами не відбувається обміну саме грошовими коштами шляхом перерахування на відповідні рахунки, залік проводиться винятково в документарній формі. Зміна облікових записів у бухгалтерському обліку сторін спору щодо погашення взаємних заборгованостей не потребує наявності грошових коштів ані у Кредитної спілки для фізичного розрахунку з банком, ані у Банку для виплат Кредитній спілці. Отже, ця процедура не потребує надання поручителю пріоритету перед іншими кредиторами, які включені до реєстру кредиторів банку і розташовані перед Кредитною спілкою, тому відсутнє порушення черговості задоволення вимог кредиторів банку. За рахунок цих коштів неможливо здійснювати погашення заборгованості банку перед іншими кредиторами, тому взаємозалік ніяким чином не зачіпає інтересів інших кредиторів.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Банк просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 922/2013/18, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом повністю, а в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Банк зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено та неправильно застосовано: пункт 1 частини п`ятої статті 36, частину восьму статті 46, статтю 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI); статтю 602 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); статті 4, 45, 118, 165 ГПК України.

4.2. Скаржник стверджує, що переказ коштів із вкладного рахунку юридичної особи може здійснюватися виключно самою юридичною особою та виключно на рахунки, відкриті на її ім`я. Договірному списанню коштів передує низка обов`язкових дій та вичерпний об 'єм інформації, що в договорі поруки від 30.03.2017 № 129/7 та договорі банківського вкладу (депозиту) «Терміновий» від 04.10.2016 № 12-03-06-000043.017 відсутня.

4.3. Банк вважає, що судами попередніх інстанцій було проігноровано, що умова, за якої боржник банку повинен бути одночасно і кредитором цього банку, а грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом такого боржника перед цим банком, у даному випадку не була дотримана, оскільки грошові кошти Кредитна спілка спрямовує на погашення зобов`язань за кредитом ТОВ "МЛК Трейд", а не за кредитом самої Кредитної спілки.

4.4. Банк зазначає, що прийняття виконання зобов`язання за Кредитним договором шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог призведе до позачергового задоволення вимог Кредитної спілки як кредитора Банку 7-ї черги. При цьому зобов`язання за Кредитним договором на суму 1 100 000 грн. будуть вважатися погашеними, а кредиторська вимога Кредитної спілки залишиться чинною, бо зазначена вимога не відкликалася самою Кредитною спілкою та поручитель не відмовлявся від своїх кредиторських вимог до Банку. При цьому у Банку відсутні підстави вносити зміни щодо виключення вимог Кредитної спілки з акцептованого реєстру вимог кредиторів Банку. Таким чином, на думку скаржника, все вищезазначене може призвести до подвійного задоволення вимог Кредитної спілки.

4.5. Також скаржник стверджує, що з резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 не вбачається, в якій сумі Банку необхідно прийняти виконання зобов`язання за договором про надання кредиту у формі овердрафту від 18.11.2016 № 129 та договором поруки від 30.03.2017 № 129/7. Крім того, як вказує скаржник, у рішенні суду не зазначено, з яких рахунків, на яких обліковуються суми акцептованих залишків коштів кредиторів ПАТ "Діамантбанк", необхідно здійснити списання коштів.

4.6. Банк вважає, що судом апеляційної інстанції неправомірно не взято до уваги обставину встановлену у рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/14428/17, а саме, що Кредитна спілка не є боржником ПАТ "Діамантбанк" за укладеним кредитним договором.

4.7. Банк вважає, що Господарський суд Харківської області прийняв зустрічний позов ТОВ "МЛК Трейд" 18.09.2018 з порушенням встановленого процесуального строку. Крім того, Банк звертає увагу суду касаційної інстанції на той факт, що з зустрічним позовом звертається ТОВ "МЛК Трейд" і просить суд зобов`язати Банк прийняти виконання зобов`язання шляхом списання грошових коштів, які йому не належать, а належать поручителю - Кредитній спілці , тобто просить не захистити свої порушені права, а розпорядитися грошовими коштами третьої особи.

5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу

5.1. Кредитна спілка 01.07.2019 направила на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити в силі оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу Банку - без задоволення. Кредитна спілка заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість. Кредитна спілка вказує на те, що доводи касаційної скарги повністю дублюють доводи Банку, викладені ним під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, яким вже було надано оцінку судами першої та апеляційної інстанції.

5.2. Від ТОВ "МЛК Трейд" відзив на касаційну скаргу не надходив.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2019 № 29.3-02/1750 у зв`язку з перебуванням судді Селіваненко В.П. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 922/2013/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. ПАТ "Діамантбанк" як кредитодавцем та ТОВ "МЛК ТРЕЙД" як позичальником 18.11.2016 укладено договір про надання кредиту у формі овердрафту № 129 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Банк з 18.11.2016 по 17.11.2017 встановив ліміт овердрафту за поточним рахунком позичальника № НОМЕР_1 у розмірі 1 000 000 грн.

6.2. Згідно з пунктом 1.2 Кредитного договору в редакції додаткової угоди від 30.03.2017 № 5 кредитні кошти надаються зі сплатою 23 % річних.

6.3. Протягом періоду, визначеного у пункті 1.1 Кредитного договору, Банк щомісячно переглядає розмір ліміту овердрафту шляхом укладення додаткових угод, які підписуються не пізніше 10-го числа кожного місяця (пункт 1.4 Кредитного договору). При неукладенні сторонами додаткової угоди відповідно до пункту 1.4 Кредитного договору розмір ліміту овердрафту, встановлений згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору, дорівнює 0,00 грн., а заборгованість підлягає поверненню позичальником у повному обсязі не пізніше банківського дня, наступного за днем неукладення відповідної додаткової угоди.

6.4. Відповідно до пункту 1.3 Кредитного договору строк безперервного користування кредитом у межах ліміту овердрафту за поточним рахунком встановлюється не більше ніж на 30 календарних днів, після чого фактично отримані кошти підлягають поверненню.

6.5. Пунктом 3.4.2 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний забезпечити повне повернення фактично отриманого кредиту в межах встановленого ліміту овердрафту, нарахованих процентів та інших платежів в останній день періоду користування овердрафтом, встановлений згідно з пунктом 1.4 Кредитного договору.

6.6. Уклавши додаткову угоду від 10.04.2017 № 6 до Кредитного договору, сторони дійшли згоди про встановлення з 10.04.2017 по 09.05.2017 ліміту кредитування в розмірі 1 000 000 грн.

6.7. Кредитним договором передбачено, що за несвоєчасне повернення фактично отриманих в межах ліміту овердрафту кредитних коштів та/або за несвоєчасну сплату процентів за користування ними або комісій позичальник сплачує Банку за кожен день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої суми, а також штраф у розмірі 50% від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов`язання (пункт 5.1 кредитного договору).

6.8. Пунктом 5.6 Кредитного договору встановлено позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) у три роки.

6.9. Банк у межах ліміту овердрафту надавав позичальнику кредитні кошти шляхом оплати його розрахункових документів при відсутності або недостатності коштів на поточному рахунку, про що свідчать виписки по рахунках позичальника, додані банком до його позовної заяви.

6.10. На забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та Кредитною спілкою як поручителем укладено договір поруки від 30.03.2017 № 129/7 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель повинен виконати зобов`язання в тому ж порядку, який встановлено для боржника кредитним договором (пункт 1.1.4 Договору поруки). Поручитель відповідає перед кредитором у межах 1 100 000,00 грн.

6.11. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов`язань, зазначених у пункті 1.1 цього договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо (пункт 1.2 Договору поруки). Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання боржником будь-якої частини зобов`язань, так і при невиконанні боржником зобов`язань у цілому (пункт 1.3 Договору поруки).

6.12. Згідно з пунктом 2.1 Договору поруки поручитель вправі у день настання строку виконання зобов`язання боржника здійснити його належне виконання за боржника повністю або частково. Поручитель зобов`язаний належно виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку із порушенням умов кредитного договору, а також за неможливості виконання ним його зобов`язань поручитель вправі здійснити дострокове виконання зобов`язання за позичальника на умовах та у випадках, визначених Кредитним договором.

6.13. Відповідно до пункту 2.2 Договору поруки банк набуває право вимагати від поручителя виконання зобов`язань за кредитним договором у разі, якщо в установлений кредитним договором строк вони не будуть повністю або частково виконані позичальником, а також за умови обов`язкового направлення поручителю відповідного повідомлення.

6.14. За умовами пункту 2.3 Договору поруки поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання від банку повідомлення про невиконання позичальником зобов`язань і необхідності їх виконання поручителем.

6.15. Умовами пункту 2.5 Договору поруки сторонами погоджено здійснення договірного списання з рахунків поручителя, а саме: для виконання зобов`язань поручителя за договором поручитель безвідклично уповноважує та доручає кредитору здійснювати договірне списання на користь кредитора коштів у розмірі зобов`язань поручителя, але в межах, встановлених пунктом 1.2 цього договору, з рахунків поручителя у кредитора (у т. ч. карткових і депозитних), реквізити яких вказані чи будуть вказані у договорах, на підставі яких поручителю відкрито чи буде відкрито у майбутньому рахунки у кредитора (надалі - рахунки поручителя). Право договірного списання у кредитора виникає з моменту виникнення зобов`язань поручителя та діє до моменту їх повного виконання. У випадку, коли виконання кредитором договірного списання з рахунку поручителя на рахунок кредитора є обмеженим у зв`язку з режимом використання відповідного рахунку або іншими обмеженнями, встановленими відповідно до законодавства. Поручитель доручає, а кредитор має право попередньо в порядку договірного списання перерахувати грошові кошти з такого рахунку на будь-який інший рахунок, що належить поручителю, з подальшим списанням грошових коштів у договірному порядку за рахунок кредитора.

6.16. Пунктом 5.3 Договору поруки встановлено, що порука припиняється, якщо Банк протягом трьох років з дня настання строку повного виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

6.17. Згідно з договором банківського вкладу (депозиту) "Терміновий" № 12-03-06-000043.017 від 04.10.2016 Кредитна спілка має в ПАТ "Діамантбанк" вклад у розмірі 1 100 000 грн., який розміщено на вкладному (депозитному) рахунку у банку № НОМЕР_2 . Додатковою угодою від 04.01.2017 № 12-03-06-000043.19 до цього договору сторонами внесено зміни до розділу "Предмет договору", виклавши його у новій редакції, якою, зокрема, змінено номер депозитного рахунка. Строк повернення вкладу - 05.05.2017.

6.18. На підставі рішення Правління Національного банку України від 24.04.2017 № 264-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.04.2017 № 1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Діамантбанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Діамантбанк" Старцевій Т. В.

6.19. ТОВ "МЛК Трейд" 04.05.2017 письмово звернулося до Кредитної спілки як до поручителя з проханням виконати зобов`язання за Кредитним договором, строк якого настає 05.05.2017, і вчинити на користь ПАТ "Діамантбанк" платіж у сумі 654 335,36 грн., у тому числі 652 952,51 грн. - основний борг, 411,45 грн. - проценти, 971,40 грн. - штрафні санкції.

6.20. На підставі даного звернення позичальника до поручителя Кредитна спілка направила до ПАТ "Діамантбанк" розпорядження від 05.05.2017 № 116 щодо здійснення списання з рахунку, в якому Кредитна спілка запропонувала Банку здійснити списання з депозитного рахунку в ПАТ "Діамантбанк" (або з поточного рахунку, якщо кошти були банком перераховані з депозитного рахунку) Кредитної спілки суми 700 000,00 грн. як з поручителя в рахунок погашення заборгованості ТОВ "МЛК Трейд" перед ПАТ "Діамантбанк" за договором про надання кредиту у формі овердрафту №129 від 18.11.2016 (Кредитного договору).

6.21. Зазначене розпорядження поручителя залишено Банком без відповіді і без задоволення.

6.22. У газеті "Голос України" від 30.06.2017 № 117 (6622) опубліковано оголошення про початок ліквідації ПАТ "Діамантбанк" з 24.06.2017 до 23.06.2019 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Діамантбанк" Тімоніну О. О.

6.23. Листом від 05.07.2017 ТОВ "МЛК Трейд" повторно звернулося до Кредитної спілки як до поручителя і повідомило, що не має коштів для своєчасної сплати платежу за кредитним договором з проханням здійснити погашення простроченої заборгованості перед ПАТ "Діамантбанк" на загальну суму 951 369,28 грн. (у тому числі основний борг за тілом кредиту 587 507,49 грн., прострочені проценти 4 442,52 грн., поточні проценти 370,21 грн., пеня 20 856,00 грн., штраф 338 068,06 грн., заборгованість за розрахунково-касове обслуговування 125,00 грн.).

6.24. З огляду та на підставі повторного звернення позичальника до поручителя з проханням погасити заборгованість за Кредитним договором Кредитна спілка вдруге звернулася до ПАТ "Діамантбанк" із заявою від 10.07.2017 №176 про зарахування однорідних зустрічних вимог у порядку пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та частини першої статті 601 ЦК України, в якій повідомила про повне припинення зобов`язання Кредитної спілки перед ПАТ "Діамантбанк" з погашення заборгованості за Кредитним договором і Договором поруки (і, відповідно, солідарного зобов`язання ТОВ "МЛК Трейд" з погашення заборгованості за договором про надання кредиту у формі овердрафту від 18.11.2016 №129) у повному обсязі (що станом на день подання цієї заяви складало 951 369,28 грн., у тому числі основний борг за тілом кредиту 587 507,49 грн., прострочені проценти 4 442,52 грн., поточні проценти 370,21 грн., пеня 20 856,00 грн., штраф 338 068,06 грн., заборгованість за розрахунково-касове обслуговування 125 грн.), з одночасним частковим припиненням зобов`язань ПАТ "Діамантбанк" перед Кредитною спілкою з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) "Терміновий" № 12-03-06-000043.017 від 04.10.2016.

6.25. Одночасно із згаданою заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог Кредитною спілкою до ПАТ "Діамантбанк" подано кредиторську вимогу від 10.07.2017 № 177 з вимогою визнати вимоги до Банку, що випливають з договорів банківських вкладів, за вирахуванням суми боргу за кредитним договором.

6.26. Заяву Кредитної спілки від 10.07.2017 № 176 та кредиторську вимогу від 10.07.2017 № 177 ПАТ "Діамантбанк" отримано 14.07.2017, що підтверджується відбитком вхідної кореспонденції Банку на зазначених документах, доданих ТОВ "МЛК Трейд" до зустрічної позовної заяви.

6.27. У листі від 19.07.2017 № 320/01л ПАТ "Діамантбанк" повідомило, що у Банку відсутні правові підстави для заліку зустрічних однорідних вимог за приписами пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Отже, ПАТ "Діамантбанк" не погодилося із припиненням зобов`язань як позичальника, так і поручителя - солідарного боржника у зобов`язанні з погашення заборгованості за Кредитним договором, та стверджує, що позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконує - станом на 16.01.2018 розмір заборгованості ТОВ "МЛК Трейд" перед ПАТ "Діамантбанк" за кредитним договором складає 1 147 648,27 грн., з яких:

- заборгованість за основною сумою кредиту - 587 507,48 грн.;

- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 77 003,68 грн.;

- пеня - 108 787,85 грн. (нарахована відповідно до пункту 5.1 кредитного договору);

- штраф - 374 349,27 грн. (нарахований відповідно до пункту 5.1 кредитного договору).

6.28. У подальшому, 06.12.2017, Банком направлено на адресу Кредитної спілки як поручителю вимогу від 01.12.2017 № 2276/25.1/2л про погашення заборгованості, яка отримана останнім 15.12.2017, але виконана не була. Також 19.01.2018 Банк вдруге направив на адресу поручителя вимогу від 19.01.2018 № 128/25.1/2л про погашення заборгованості, яка отримана Кредитною спілкою 23.01.2018 та також залишена без виконання.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. Цивільний кодекс України:

- пункт 1 частини другої статті 11:

підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини;

- частина перша статті 509:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

- частина перша статті 510:

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор;

- стаття 525:

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

- частина перша статті 256:

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частина перша статті 553:

за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником;

- частина перша статті 554:

у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя;

- стаття 601:

зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

- стаття 602:

не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4 1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом;

- частини перша та друга статті 1054:

за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору;

- частини перша та третя статті 1049:

позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок;

- стаття 1074:

обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом;

7.2. Господарський кодекс України:

- частина третя статті 202:

до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- частина третя статті 203:

господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони;

7.3. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"( далі - Закон):

- частина перша статті 36:

з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення;

- пункт 4 частини п`ятої статті 36:

під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

Наслідки початку процедури ліквідації банку визначено статтею 46 Закону;

- пункт 8 частини другої статті 46:

з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов`язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що: за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком. Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов`язаними з банком особами.

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Причиною виникнення даного судового спору стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення боргу за Кредитним договором з ТОВ "МЛК Трейд" та Кредитної спілки та питання про наявність або відсутність підстав для зобов`язання Банку прийняти виконання зобов`язання за Кредитним договором та Договором поруки шляхом списання коштів з рахунків, на яких обліковуються суми акцептованих залишків коштів кредиторів банку.

9.2. Предметом первісного позову у даній справі є наявність чи відсутність підстав для стягнення з ТОВ "МЛК Трейд" та Кредитної спілки на користь Банку заборгованості за Кредитним договором, а предметом зустрічного позову у даній справі є наявність або відсутність підстав для спонукання кредитора прийняти виконання зобов`язання у процедурі ліквідації банку.

9.3. Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Грошові вимоги мають розглядатися як однорідні у силу недиференційованості грошей як предмета виконання зобов`язань. Гроші як предмет задоволення майнової вимоги мають ознаку замінності, еквівалентності та інші властивості, що дозволяють проводити обмін та інші операції з грошами. Отже, вимога про сплату грошей за загальним правилом є однорідною із іншою вимогою про сплату грошей. Відтак, оскільки зобов`язання які виникли між сторонами за укладеними договорами, є грошовими, то вони є однорідними.

9.4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з настанням строку оплати за Кредитним договором з врахуванням звернення Банку до Кредитної спілки як до поручителя з вимогою про погашення заборгованості, Кредитна спілка стала одночасно і солідарним боржником у кредитних правовідносинах Банку з ТОВ "МЛК Трейд", і кредитором за договором банківського вкладу (депозиту) "Терміновий".

9.5. Попередні судові інстанції, з`ясувавши, що: Кредитна спілка є боржником (солідарним, разом з ТОВ "МЛК ТРЕЙД") ПАТ "ДІАМАНТБАНК" за Кредитним договором; кошти, за рахунок яких пропонується погасити борг за Кредитом, перебували на рахунку Кредитної спілки на дату початку виведення Фондом Банку з ринку; договірне списання з рахунків Кредитної спілки передбачено умовами Договору поруки, укладеного Кредитною спілкою та ПАТ "ДІАМАНТБАНК"; грошові кошти з рахунку Кредитної спілки спрямовуються на погашення зобов`язань Кредитної спілки за Кредитним договором; Кредитна спілка не є особою, пов`язаною з Банком, - дійшли юридично правильного висновку про наявність всіх необхідних умов, передбачених пунктом 8 частини другої статті 46 Закону для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог Кредитної спілки та Банку за Кредитним договором та Договором банківського вкладу (депозиту) на стадії ліквідації, та наявність підстав для спонукання кредитора прийняти виконання зобов`язання, а тому є обґрунтованим і висновок судів попередніх інстанції про відсутність підстав для задоволення первісного позову Банку.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що приписи пункту 8 частини другої статті 46 Закону не є перешкодою для зарахування коштів, що знаходились на рахунку Кредитної спілки (яка є одночасно і кредитором (Договір банківського вкладу (депозиту) і боржником (солідарним боржником, Кредитний договір) у рахунок оплати його зобов`язань за Кредитним договором.

Крім того, Касаційний господарський суд зазначає, що питання щодо застосування приписів пункту 8 частини другої статті 46 Закону неодноразово було предметом дослідження Верховного Суду, правові позиції щодо якого викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №757/31762/14-ц, постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №910/1921/18, від 09.04.2019 у справі №910/10418/18, від 27.03.2019 у справі №910/7347/18, від 13.02.2019 у справі №922/1552/18, від 09.10.2018 у справі №910/17549/17, від 16.05.2018 у справі №910/13547/17, від 31.05.2018 у справі №910/4413/17, від 28.03.2018 у справі №910/14672/16.

9.6. Доводи касаційної скарги наведених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

9.7. Крім того, аргументи скаржника щодо того, що прийняття виконання зобов`язання за Кредитним договором шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог призведе до позачергового задоволення вимог Кредитної спілки як кредитора Банку 7-ї черги Касаційним господарським судом відхиляються з огляду на те, що Банком не доведено, яким чином договірне списання коштів у вигляді зарахування зустрічних вимог особи, що одночасно є і кредитором, і боржником (солідарним) неплатоспроможного банку, який знаходиться на стадії ліквідації, могло порушити в цілому баланс інтересів інших кредиторів банку та черговості задоволення вимог кредиторів з урахуванням наявності можливості такого зарахування, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що Кредитна спілка просить визнати кредиторські вимоги до Банку за вирахуванням суми боргу за Кредитним договором, що унеможливлює подвійне задоволення вимог поручителя, а тому доводи скаржника щодо подвійного задоволення вимог Кредитної спілки є необґрунтованими.

9.8. Доводи скаржника щодо прийняття місцевим господарським судом зустрічної позовної заяви ТОВ "МЛК Трейд" з порушенням встановленого процесуального строку також є необґрунтованими з огляду на те, що: ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (частина перша статті 180 ГПК України); ухвала суду від 28.08.2018 отримана ТОВ "МЛК Трейд" 06.09.2018, зустрічний позов подано останнім 18.09.2018 (що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення), тобто на 12-й день 15-денного строку, встановленого судом.

9.9. Суд касаційної інстанції також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості доводів Банку про преюдиційність висновку Господарського суду міста Києва у справі №910/14428/18 щодо того, що Кредитна спілка не є боржником відповідача - ПАТ "Діамантбанк" за укладеним з ним кредитним договором та здійснення ним права на зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить вимогам статті 602 ЦК України з огляду на таке. Суд касаційної інстанції зазначає, що преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Відповідно до приписів частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.

Також, Касаційний господарський суд зазначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

9.10. Таким чином, з огляду на викладене, доводи касаційної скарги, що зазначені у пунктах 4.1. - 4.4., 4.6., 4.7. даної постанови відхиляються як необґрунтовані з мотивів викладених у пунктах 9.1. - 9.9. постанови.

9.11. Інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом апеляційної інстанцій, та переоцінки оцінених ними доказів у справі. Проте касаційна інстанція відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9.12. Доводи Кредитної спілки, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з урахуванням наведеного беруться до уваги Касаційним господарським судом як такі, що узгоджуються з обставинами справи, встановленими попередніми судовими інстанціями.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Банк не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Банку залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх судових інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, а саме наведеним положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Цивільного кодексу України.

11. Судові витрати

11.1. Понесені Банком у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 922/2013/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос