ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/1066/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Могил С. К.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Комунального підприємства "Муніципальні ринки" Івано-Франківської міської ради (далі - Підприємство) та Івано-Франківської міської ради (далі - Міськрада)

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" (далі - ТОВ "Торговий Сервіс")

про забезпечення позову до подання позовної заяви,

особи, які можуть отримати статус учасників справи: Міськрада та Підприємство,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. ТОВ "Торговий Сервіс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просило:

- заборонити Міськраді та Підприємству до вирішення по суті спору та набрання рішенням суду у справі про визнання недійсним та скасування рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 законної сили, вживати заходів примусового виселення ТОВ "Торговий сервіс" з орендованих приміщень, а саме: нежитлових приміщень площею 14167,72 кв. м, розташованих в цоколі та на першому поверсі будівлі критого ринку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 5;

- зупинити дію рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 до вирішення спору по суті та набрання рішенням у справі про визнання недійсним та скасування рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 законної сили.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ "Торговий сервіс" вказувало на таке:

- заявник готує позов до Міськради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Підприємство, про визнання недійсним та скасування рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 «Про припинення договору оренди», яким відмовлено у продовженні та припинено з 31.12.2022 договір оренди нежитлових приміщень від 23.01.2012 № ДО-3493;

- рішення Міськради від 02.12.2022 №213-31 про відмову в продовженні та припиненні з 31.12.2022 договору оренди має незворотні наслідки для заявника як орендаря, оскільки внаслідок його реалізації заявник змушений буде покинути об`єкт оренди ще до вирішення по суті спору про визнання недійсним та скасування цього рішення;

- вжиття таких заходів забезпечення позову не завдасть збитків відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а тому немає підстав для зустрічного забезпечення.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 02.01.2023 відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

2.2. Відмову мотивував тим, що у випадку неповернення ТОВ "Торговий Сервіс" з оренди нежитлових приміщень за актом приймання-передачі приміщень, як це передбачено пунктом 2.4 договору оренди, ні Міськрада (орендодавець), ні Підприємство (балансоутримувач), ні Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Міськради самостійно не вживатимуть заходи щодо примусового звільнення приміщення, а лише можуть готувати матеріали для звернення до суду з позовом про звільнення орендованих приміщень та стягнення неустойки за неправомірне використання майна. Разом з цим заявник не довів істотної необхідності у вжитті обраних ним заходів забезпечення позову та не довів суду, що при застосуванні обраних заходів буде забезпечуватися збалансованість інтересів сторін.

2.3. Західний апеляційний господарський суд постановою від 27.02.2023 скасував ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони Міськраді та Підприємству вживати заходів примусового виселення ТОВ "Торговий Сервіс" з орендованих приміщень та прийняв в цій частині нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

2.4. Суд апеляційної інстанції врахував, що ТОВ "Торговий Сервіс" звернулося з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Міськради від 02.12.2022 "Про припинення договору оренди", та дійшов висновку про обґрунтованість тверджень заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову та, як наслідок, повернення об`єкта оренди може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім того, колегія суддів зазначила про надмірний формалізм суду першої інстанції стосовно пов`язаності терміна "виселення" із об`єктами житлового фонду (жилими приміщеннями) з огляду на численну практику судів, в тому числі й Верховного Суду в аналогічних правовідносинах оренди нежитлових приміщень, в яких предметом позову було виселення орендарів з нежитлових приміщень.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування

3.1. 11.03.2023 Підприємство подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 (повний текст складений 03.03.2023), в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Зазначає, що у випадку неповернення орендарем орендованих нежитлових приміщень орендодавцю згідно з актом приймання-передачі приміщень орендодавець має вжити заходів щодо повернення майна в судовому порядку, проте самостійно не вживає заходів щодо примусового виселення. Також зазначає, що Міськрада не вживала жодних заходів щодо виселення ТОВ "Торговий Сервіс" з орендованих приміщень.

3.2. Міськрада також подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції порушив право орендодавця на судовий захист, оскільки наслідком неповернення об`єкта оренди після закінчення дії договору є звернення орендодавця з відповідним позовом про повернення цього об`єкта.

3.3. Зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме положення статей 136 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. Позиція інших учасників справи

4.1. У відзиві на касаційні скарги ТОВ "Торговий Сервіс" просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану. Зазначає, що рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 про відмову в продовженні та припиненні з 31.12.2022 договору оренди має незворотні наслідки для заявника як орендаря, оскільки внаслідок його реалізації заявник змушений буде покинути об`єкт оренди ще до вирішення по суті спору про визнання недійсним та скасування цього рішення. Крім того, зважаючи на площу орендованих приміщень таке виселення для ТОВ "Торговий Сервіс" та його працівників буде значно утрудненим.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та відзиві на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

5.2. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

5.3. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

5.4. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

5.5. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

5.6. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача; забезпечити запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

5.7. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та уникнення будь-яких труднощів при виконанні судового рішення у випадку задоволення позову.

5.8. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

5.9. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

5.10. Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

5.11. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

5.12. Із встановлених судами обставин, які покладені в основу оскаржуваних рішень, вбачається, що предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, є вимога визнати недійсним та скасувати рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 "Про припинення договору оренди", яким відмовлено у продовженні та припинено з 31.12.2022 договір оренди нежитлових приміщень від 23.01.2012 № ДО-3493.

5.13. Водночас заявник просить забезпечити позов шляхом заборони Міськраді та Підприємству до вирішення по суті спору та набрання рішенням суду у справі про визнання недійсним та скасування рішення Міськради від 02.12.2022 № 213-31 законної сили, вживати заходів примусового виселення ТОВ "Торговий сервіс" з орендованих приміщень.

5.14. Як вже зазначалось, відповідно до змісту частини другої статті 136 ГПК України заходи забезпечення вживаються з превентивною метою - охорони матеріально-правових інтересів позивача та запобігання ускладнення чи унеможливлення не будь-яких прав або інтересів позивача, які підлягають можливому судовому захисту, а виключно тих, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, виходячи з предмета та підстав позову.

5.15. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд перш за все має з`ясувати, за захистом яких права чи інтересів мало місце звернення до суду, та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам.

5.16. При цьому такі засоби мають бути спрямовані на захист інтересів позивача саме в межах цього конкретного судового провадження та відповідати саме заявленим вимогам.

5.17. Заходи забезпечення, про які просить заявник, стосуються його права користуватися об`єктом оренди, що можливо лише на підставі чинного чи належним чином продовженого договору.

5.18. Вимоги ж позивача спрямовані на реалізацію його права як орендаря продовжити договір оренди.

5.19. Вочевидь, звертаючись до суду з позовом про скасування рішення Міськради, ТОВ "Торговий сервіс" має на меті продовжити використання комунального майна на умовах оренди, однак Верховний Суд звертає увагу, що саме по собі скасування рішення про відмову у продовженні договору оренди (а саме з такою вимогою мав намір звернутись позивач) не дорівнює наявності правових підстав для користування комунальним майном в подальшому після завершення строку дії договору, оскільки продовження договорів оренди здійснюється відповідно до положень статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483.

5.20. Наведене свідчить, що суд апеляційної інстанції на порушення вимог статті 136 ГПК України вжив заходи забезпечення позову, які не відповідають заявленим вимогам, тобто не є адекватними, що свідчить про помилковість висновків про наявність підстав для вжиття таких заходів за відсутності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

5.21. Натомість суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення позову в обраний заявником спосіб, проте не врахував мотивів, викладених у цій постанові, а тому ухвалу місцевого господарського суду слід змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.3. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.4. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 311 зазначеного Кодексу).

6.5. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційних скаргах доводи частково обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі резолютивної частини ухвали місцевого господарського суду зі зміною її мотивів, а тому з урахуванням заявлених скаржником касаційних вимог касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

У зв`язку зі скасуванням постанови суду апеляційної інстанції відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом касаційних скарг, покладаються на ТОВ "Торговий Сервіс".

Керуючись статтями 300 301 308 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Комунального підприємства "Муніципальні ринки" Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 скасувати.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.01.2023 у справі № 909/1066/22 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.01.2023 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" (79057, м. Львів, вул. Сельських, 10; ідентифікаційний код 31790495) на користь Івано-Франківської міської ради (76004, м. Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського, 21; ідентифікаційний код 33644700) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Сервіс" (79057, м. Львів, вул. Сельських, 10; ідентифікаційний код 31790495) на користь Комунального підприємства "Муніципальні ринки" Івано-Франківської міської ради (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 7; ідентифікаційний код 44901319) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

С. Могил