ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/518/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Случ О. В., Уркевич В. Ю.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Бірюк"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі

за позовом керівника Золотоніської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі 1) Драбівської селищної ради,

2) Драбівської районної державної адміністрації,

3) Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області,

до Фермерського господарства "Бірюк"

про розірвання договору та стягнення 43 143,26 грн,

(У судовому засіданні взяла участь прокурор Костюк О.В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У травні 2018 керівник Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (27.05.2021 здійснено заміну позивача-1 з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на його правонаступника - Драбівську селищну раду), Драбівської районної державної адміністрації (далі - Драбівська РДА) та Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області звернувся з позовом до фермерського господарства "Бірюк" (далі - ФГ "Бірюк") про розірвання договору оренди землі від 29.08.2005, а також стягнення з відповідача боргу в розмірі 43 143, 26 грн, а саме: 37 744, 30 грн - несплаченої орендної плати, 1 084, 10 грн - 3 % річних та 4 314, 86 грн втрат від інфляції.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач систематично порушував умови договору стосовно сплати орендних платежів, що є достатньою підставою для розірвання договору оренди.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.10.2018 закрито провадження у справі № 925/518/18 в частині вимог про стягнення 43 143, 26 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 29.08.2005 між Драбівською РДА (орендодавець) та ФГ "Бірюк" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір).

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 102,7 га, у тому числі ріллі 102,7 га.

У п. 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 22 080, 50 грн (215 грн за 1 га ріллі), починаючи з 01.01.2006.

Згідно з п.10 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно рівними частками до 25 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок проводиться орендарем до 15 грудня поточного року.

На виконання договору орендодавець за актом приймання-передачі від 02.09.2005 року передав орендарю, а останній прийняв в оренду земельну ділянку площею 102,7 га.

13.02.2006 договір зареєстрований, про що у Державному реєстрі земель здійснено запис від 13.02.2006 № 04.06.781.00241.

Під час розгляду справи № 925/1201/16 між тими ж сторонами, відносно цього ж договору оренди, встановлені наступні обставини:

28.09.2006 між Драбівською РДА та ФГ "Бірюк" укладено додаткову угоду до договору оренди, згідно з якою п. 2 цього договору викладено в наступній редакції: Загальна площа земельної ділянки, яка передається в оренду, становить 98,0298 га, в тому числі ріллі 96,4784 га, польових шляхів 1,5514 га (починаючи з 01.01.2006).

07.10.2011 Драбівська РДА та ФГ "Бірюк" уклали додаткову угоду до договору, якою виклали його у новій редакції, в якій передбачено, зокрема, що: в оренду передається земельна ділянка загальною площею 98,0298 га, у тому числі: рілля - 96,4784 га, польові шляхи - 1,5514 га 102,7 га (пункт 2); договір укладено до 31.12.2011 (пункт 7); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 838 грн за 1 га ріллі в рік та 186 грн за 1 га польових шляхів в рік (пункт 8); орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно рівними частинами до 20 числа місяця, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Нарахування проводити з 13.02.2011 (пункт 9).

16.02.2012 розпорядженням Драбівської РДА № 26/01-02-1 за клопотанням ФГ "Бірюк" від 07.10.2011 про поновлення договору вирішено, зокрема: поновити договір терміном до 31.12.2016 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; встановити з 01.01.2012 ФГ "Бірюк" орендну плату за ріллю у розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки земель та за польові шляхи і полезахисні лісові смуги у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земель.

17.02.2012 Драбівська РДА та ФГ "Бірюк" уклали додаткову угоду до договору, якою виклали його у новій редакції, якою передбачено, зокрема: в оренду передається земельна ділянка загальною площею 98,0298 га, у тому числі: рілля - 96,4784 га, польові шляхи - 1,5514 га 102,7 га (пункт 2); нормативна грошова оцінка ріллі станом на 01.01.2012 становить 3 155 194,83 грн (пункт 4); договір укладено до 31.12.2016 (пункт 7); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки ріллі та 327 грн за 1 га польових шляхів у рік (пункт 8); орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно рівними частинами до 20 числа місяця, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Нарахування проводити з 01.01.2012 (пункт 9).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі № 925/654/16 за позовом ФГ "Бірюк" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про поновлення договору оренди землі позов задоволено частково і визнано: договір поновленим із 17.02.2012; укладеною з моменту набрання рішення законної сили додаткову угоду до договору про поновлення договору між ФГ "Бірюк" та розпорядником земель Головним управлінням Держгеокадастру в Черкаській області в редакції, приведеній у вказаному рішенні господарського суду.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.03.2017 у справі № 925/266/17 визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір, шляхом викладення пункту 7 договору оренди землі від 29.08.2005 в редакції п. 1 додаткової угоди, поданої позивачем Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області листом-повідомленням 01.11.2016, а саме: договір укладено на 5 (п`ять) років на той самий строк і на тих самих умовах з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.12.2016 у справі № 925/1201/16, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції від 29.03.2017, стягнуто з ФГ "Бірюк" на користь Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 200 982, 71 грн боргу з орендної плати за землю.

Інформацію щодо заборгованості ФГ "Бірюк" з орендної плати за користування орендованої за договором земельної ділянки за 2015 рік, січень-липень 2016 року Драбівське відділення Золотоніської об`єднаної державної податкової інспекції листом від 17.11.2016 № 753/23-13-23-022 було надано Господарському суду Черкаської області на його вимогу.

На підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2016 у справі № 925/654/16 та листа Драбівського відділення Золотоніської об`єднаної державної податкової інспекції від 15.09.2016 № 606/23-13-12-022 прокурор визначив у позові суму заборгованості відповідача з орендної плати за землю за 2015 рік, січень-липень 2016 року у розмірі 301 474, 07 грн.

Заборгованість заявлена до стягнення в межах цієї справи (з урахуванням заяви від 20.07.2018) про стягнення з відповідача на користь Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області 37 744, 30 грн боргу зі сплати орендної плати за договором, а саме: за період серпень-грудень 2016 року - 8 578, 28 грн, за січень-грудень 2017 року - 20 587, 86 грн та за період з січня 2018 року по 20.05.2018 - 8 578, 25 грн, сплачена 22.08.2018 вже після звернення прокурора до суду з цим позовом, ухвалою суду від 08.10.2018 закрито провадження у справі № 925/518/18 в частині розгляду цих вимог.

У частині розгляду вимог про розірвання договору, під час розгляду справи №925/1201/16 суд дійшов висновку, що період прострочення відповідачем у сплаті орендної плати за землю є незначним і таким, що не свідчить про систематичну несплату відповідачем орендної плати за поновленим судом договором і відповідно не є достатньою підставою для розірвання цього договору за позовом прокурора, поданим менше ніж через місяць після того, як судове рішення про поновлення вказаного договору набрало законної сили.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019 (Васянович А. В. - головуючий, судді Скиба Г. М., Єфіменко В. В.) у справі № 925/518/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 (Скрипка І. М. - головуючий, судді Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.), позов задоволено.

Рішення судів аргументовано тим, що всупереч умовам договору відповідач не сплачував орендну плату у встановленому розмірі та у визначені договором строки, тобто, систематично порушував умови стосовно сплати орендних платежів, а саме: за п`ять місяців 2016 року, протягом всього 2017 року та за п`ять місяців 2018 року, що є достатньою підставою для розірвання договору.

В межах справи № 925/1201/16 розглянуто вимоги про стягнення боргу з орендної плати за землю в розмірі 200 982, 71 грн за період з 01.01.2015 по 31.07.2016 та відмовлено у вимогах прокурора про розірвання договору з огляду на те, що період прострочення на дату подання позову у вказаній справі (з 03.09.2016 по 29.09.2016) був незначним та не означав систематичної несплати орендної плати відповідачем за поновленим договором відповідно до рішення суду у справі № 925/654/16. На дату звернення прокурора з позовом у цій справі (24.05.2018 позов направлено поштою), вказана заборгованість, яка стягнута судовим рішенням у справі № 925/1201/16, яке набрало законної сили 29.03.2017, відповідачем сплачена не була.

Інформацією, наданою у листах Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 05.03.2018 № 2.1-33/1904 та від 05.09.2018 № 2.1-33/11125 підтверджено невиконання судового рішення, прийнятого у справі № 925/1201/16, в примусовому порядку, зазначено, що відповідно до матеріалів зведеного виконавчого провадження № 46799107 станом на 05.09.2018 відсутні будь-які підтверджуючі документи про сплату боргів керівником ФГ "Бірюк" Бірюком О. В.

Платіжних документів, що підтверджують погашення боргу та відсутність прострочення у сплаті орендних платежів за період із жовтня 2016 року по грудень 2016 року у строки, встановлені поновленим договором (до 20 числа місяця, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця) за рішенням суду від 18.08.2016 у справі № 925/654/16, відповідач суду не надав.

Згідно з листом Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області від 04.04.2018 № 02-14/92 надходження коштів до бюджету від ФГ "Бірюк" протягом 2016- 2017 року не було; у 2018 році до бюджету надійшли кошти 28.02.2018 - 3 000 грн і 29.03.2018 - 3 000 грн.

У подальшому питання про поновлення договору оренди на п`ять років (з 01.01.2017) вирішувалось в судовому порядку у справі № 925/266/17, рішення суду Черкаської області від 30.03.2017 набрало законної сили 10.08.2017.

Таким чином, починаючи з 10.08.2017, у відповідача були наявні правові підстави для проведення орендних платежів за поновленим на п`ять років договором оренди, однак доказів про сплату за оренду у 2017 році відповідач до матеріалів справи не надав, факт прострочення понад три місяці під час розгляду справи не спростований.

Оплату орендних платежів за січень-серпень 2017 року відповідач мав здійснити після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/266/17 (з 10.08.2017), та проводити сплату орендних платежів згідно з поновленим договором оренди до 25 числа місяця; тобто до 25.08.2017, до 25.09.2017, до 25.10.2017, до 25.11.2017, до 25.12.2017, до 25.01.2018, до 25.02.2018, однак перша оплата у 2018 році проведена лише 28.02.2018, що свідчить про систематичну несплату орендних платежів та є підставою для розірвання договору оренди.

Оплату боргу, заявленого до стягнення в межах цієї справи, відповідачем проведено 22.08.2018, що не спростовує факту наявного прострочення понад три місяці за орендними платежами за договором, зокрема: за жовтень-грудень 2016 (обов`язок сплати згідно з умовами поновленого договору до 20.10.2016, до 20.11.2016, до 20.12.2016).

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. ФГ "Бірюк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/518/18 і відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник вважає, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.08.2018 у справі № 484/3687/16, від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 16.04.2019 у справі № 905/1315/18, від 06.02.2019 у справі № 925/1596/17, від 13.02.2018 у справі № 925/1047/17, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 07.11.2019 у справі № 912/2385/18, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08, від 17.03.2021 у справі № 689/1101/18.

Скаржник наголошує, що відсутні підстави для розірвання спірного договору, оскільки заборгованість з орендної плати була вже ним сплачена на момент розгляду справи. Заявник також вважає, що суди не обґрунтували, в чому полягає виключність випадку звернення прокурора із цим позовом.

Судом апеляційної інстанції не перевірено чи Драбівська селищна рада є належним позивачем у справі та чи до неї перейшло право на спірну земельну ділянку.

Суд провів судове засідання без участі сторін та проігнорував клопотання апелянта не проводити засідання без участі адвоката, яка перебувала у відпустці. У матеріалах справи відсутнє рішення Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області, яким уповноважено Скирду М. О. представляти інтереси громади. Крім того, відповідач подавав до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів, які фактично не були розглянуті судом.

Судами проігноровано довідки Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області та Головного управління ДФС у Черкаській області від 10.04.2018 про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

4.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржені рішення.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Предметом позовних вимог є розірвання договору оренди землі внаслідок систематичної несплати орендної плати.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Положеннями пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд також зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Разом із тим згідно із частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, а також у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, а також міститься посилання у постанові суду апеляційної інстанції.

5.4. Досліджуючи питання щодо наявності підстав для розірвання договору, судами встановлено нездійснення своєчасної сплати орендної плати у 2016- 2017 роках, ненадання відповідачем доказів про сплату, та не спростування фактів прострочення понад три місяці. Саме систематичне порушення договору стало підставою для його розірвання. У свою чергу суд апеляційної інстанції зауважив, що оплату боргу, заявленого до стягнення в межах цієї справи, відповідачем проведено 22.08.2018 (після звернення з позовом), що не спростовує факту наявного прострочення понад три місяці за орендними платежами за договором за жовтень-грудень 2016 року. Крім того, суд правильно послався на правовий висновок Верховного Суду у справі № 922/2754/19 стосовно того, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

З наведеного слідує, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи № 925/518/18 правильно визначено обставини, які необхідні для встановлення можливості розірвання договору оренди, визначено у чому саме полягає істотність порушення умов договору, вказано на нездійснення оплати у строк понад два місяці, а тому Верховний Суд вважає, що відповідні норми матеріального права були правильно застосовані у контексті спірних правовідносин.

5.5. Колегія суддів зауважує, що посилання заявника на правові висновки Верховного Суду, які є підставою оскарження, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, є нерелевантними до обставин, які стали підставою для прийняття судами рішення про розірвання договору оренди.

Заявник вказує на необхідність врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 484/3687/16. Однак колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 11.07.2018 у справі № 484/3687/16-ц та зазначив, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів також відхиляє посилання на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17. У вказаній справі правовий висновок щодо можливості розірвання договору оренди формувався з урахуванням того, що на момент подання міськрадою позову про розірвання договору оренди заборгованості з орендної плати за цим договором не існувало, а навпаки, враховуючи наданий позивачем розрахунок, мала місце переплата. Однак у справі, яка розглядається, на момент звернення із позовом заборгованість за договором оренди була наявною.

Постановою від 16.04.2019 У справі № 905/1315/18 Верховний Суд направив справу на новий розгляд та зазначив, що, виходячи із системного аналізу положень статей 1, 13, 21, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 ЗК України та статті 651 ЦК України систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди, а разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Проте обумовлена вищенаведеним невизначеність дійсного обсягу заборгованості з орендної плати за спірний період з причин неправильного обчислення судами попередніх інстанцій її розміру (без врахування індексації або внаслідок надання зворотної дії нормам статей 288, 289 ПК України) наразі унеможливила достеменне встановлення судами обставин допущення орендарем систематичного порушення обов`язку з внесення орендної плати, яке (істотне порушення) може бути підставою для розірвання договору оренди від 27.09.2010.

Верховний Суд у зазначеній справі фактично вказав на неправильність обрахунку судами розміру несплаченої орендної плати. Зокрема, на порушення вимог статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі", статей 79 86 236 282 ГПК України судом апеляційної інстанції при здійсненні перерахунку розміру заборгованості з орендної плати за спірний період безпідставно не застосовано індексацію розміру орендної плати, як того вимагає пункт 9 договору оренди від 27.09.2010, внаслідок чого помилково було взято за основу лише фіксований розмір місячної орендної плати у 2950,76 грн та визначено залишок боргу з орендної плати лише в сумі 3659,45 грн. У свою чергу, судом першої інстанції передчасно покладено в основу висновку про доведеність існування заборгованості розрахунок Євгенівської сільської ради такої заборгованості зроблено з порушенням статей 5 204 ЦК України, що обумовлено необґрунтованим застосуванням ставки орендної плати у 3 % від нормативної грошової оцінки землі, яка не відповідає встановленому пунктом 8 договору оренди від 27.09.2010 розміру орендної плати - 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі. Водночас у справі № 925/518/18 судами закрито провадження в частині стягнення орендної плати, оскільки відповідну суму було сплачено під час розгляду справи у суді, а розмір заборгованості не оспорювався, тому суди дійшли висновку щодо розірвання договору внаслідок встановлення фактів систематичної несплати орендних платежів.

У постанові від 06.02.2019 у справі № 925/1596/17 Верховний Суд вказав на те, що факт порушення відповідачем умов договору у вигляді систематичної несплати орендної плати (у разі встановлення такого факту судами) не є самостійною правовою підставою для розірвання судом договору оренди землі, оскільки разом з положеннями пункту "д" статті 141 ЗК України застосуванню також підлягають приписи частини другої статті 651 ЦК України, з урахуванням яких суди, врахувавши всі обставини справи у сукупності, мають також надати оцінку критерію істотності такого порушення. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зауважив, що судами повно та всебічно не досліджено питання наявності/відсутності істотного порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки у вигляді систематичної несплати орендної плати. У той же час, розглядаючи справу № 925/518/18, суд апеляційної інстанції досліджував питання істотності порушення відповідачем умов договору оренди та встановив факти систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати.

Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 689/1101/18 щодо застосування пункту "д" статті 141 ЗК України та частини 2 статті 651 ЦК України. Як було зазначено вище, апеляційний господарський суд у справі № 925/518/18 змістовно врахував подібні висновки Верховного Суду і встановив те, які обставини є істотним порушенням стороною договору оренди. Крім того, у справі № 689/1101/18 суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для дострокового розірвання договорів оренди земельної ділянки з підстав систематичної несплати орендної плати, оскільки відповідач із травня 2013 року не вів обробіток спірних земельних ділянок у зв`язку з тим, що такі земельні ділянки були зайнятті іншим орендарем. Однак жодних подібних обставин у справі № 925/518/18 судами першої та апеляційної інстанцій встановлено не було.

Крім того, доводи скарги із посиланням на постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 07.11.2019 у справі № 912/2385/18, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08 стосуються підстав звернення прокурора із позовом та обставин дотримання приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Колегія суддів зазначає, що хоча висновки, викладені у цих постановах, стосуються загальних засад оцінки підстав можливості звернення прокурора із позовом, однак вони мають поєднуватися із аргументами, які чітко вказують на те, що суди попередніх інстанцій не застосували відповідні висновки або застосували неправильно.

У справі, яка розглядається судами, встановлено, що на виконання частин 3- 5 статті 53 ГПК України і частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави позивачами, які з моменту виникнення боргу за користування відповідачем земельною ділянкою не вжили заходів щодо розірвання договору оренди спірної земельної ділянки та стягнення боргу у судовому порядку, а саме, що у відповіді Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області від 04.04.2018 № 02-14/92 поінформовано, що вказаний орган не може належним чином здійснити захист інтересів держави в судовому порядку, оскільки посади юриста, який би міг забезпечити представництво інтересів в суді, у штаті сільської ради не передбачено, крім того, кошти щодо сплати судового збору з місцевого бюджету не виділялись. Також відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 10.04.2018 № 2416/2-18 жодні заходи, спрямовані на розірвання договору оренди землі не вживалися, оскільки передача в оренду ФГ "Бірюк" земельних ділянок в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області здійснювалась до 2013 року Дрібвською РДА. Саме вказані обставини зумовили необхідність подання позову до суду прокуратурою в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Драбівської РДА та Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області (органи уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах станом на дату звернення прокурора з позовом), що, зокрема, підтверджено залученими до справи повідомленнями. Окремо в оскаржених рішеннях зазначено, що повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою перейшло за законом від Драбівської РДА до інших державних органів з 01.01.2013. Такі повноваження перейшли не на умовах правонаступництва, а на підставі закону. Визначені державою (власником землі) в законі нові орендодавці мають право контролювати належність виконання орендарями своїх зобов`язань за чинними договорами оренди землі.

Тобто суди попередніх інстанцій надали оцінку обставинам звернення прокурора із позовом у справі № 925/518/18, у тому числі щодо неналежного здійснення захисту інтересів держави позивачами. У свою чергу ухвалою від 27.05.2021 суд здійснив заміну позивача-1 з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на його правонаступника - Драбівську селищну раду. В цій ухвалі суд вказав на те, що рішенням Драбівської селищної ради Черкаської області від 11.12.2020 № 2-9/VIII на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 03.12.2020 № 35-ОТГ в комунальну власність Драбівської селищної ради передано спірну у даній справі земельну ділянку. Відповідно до поданої Золотоніською місцевою прокуратурою 01.03.2021 заяви з додатками, 223 рядком наказу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 03.12.2020 № 35-ОТГ в комунальну власність Драбівської селищної ради передано спірну у даній справі земельну ділянку, а згідно з поданим витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Драбівською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7120686500:04:001:0132. Отже, новим власником спірної земельної ділянки є Драбівська селищна рада.

Крім того, суд касаційної інстанції зауважує, що хоча заявник посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.02.2018 у справі № 925/1047/17, однак в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо розгляду Верховним Судом справи із зазначеним номером.

5.6. Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що суд провів судове засідання без участі сторін та проігнорував клопотання апелянта не проводити засідання без участі адвоката, яка перебувала у відпустці, з огляду на таке.

Відповідно до частин 11, 12 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З наведеного слідує, що суд апеляційної інстанції може здійснювати розгляд справи у випадку неявки сторін, якщо наявна інформація про те, що вони були належним чином повідомлені. Більше того, як слідує із протоколу судового засідання від 09.09.2021, у судовому засіданні в якому суд апеляційної інстанції розглядав справу № 925/518/18 і в подальшому оголосив про прийняте рішення, брав участь відповідач та прокурор, що спростовує твердження про розгляд справи без участі сторін.

5.7. Колегія суддів також зауважує, що твердження скаржника про те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про витребування доказів, не відповідають дійсності, оскільки подібні за змістом клопотання були подані до суду апеляційної інстанції, який 16.05.2019 відмовив у їх задоволенні. Тобто суть доводів, які стосувалися необхідності витребування певних доказів, була предметом дослідження суду і відповідні обставини не призвели до унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.8. Крім того, необґрунтованими є доводи скаржника щодо відсутності повноважень Скирди М. О. представляти інтереси громади з огляду на те, що він є сільським головою Митлашівської сільської ради, доказів на спростування чого відповідач не наводить.

5.9. Верховний Суд також вважає, що судами попередніх інстанцій досліджено зміст довідки Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області від 04.04.2018, а також сукупності доказів щодо наявної заборгованості з орендної плати, а також часткової сплати за попередні періоди. Окремо судами зауважено, що відповідачем не надано доказів про своєчасне здійснення оплати за договором оренди. Тобто суди попередніх інстанцій дослідили той обсяг фактичних обставин, який має значення для правильного вирішення справи, зокрема щодо систематичної несплати орендної плати, а тому доводи скаржника в цій частині не підтверджують наявність підстав у розумінні частини 3 статті 310 ГПК України для скасування оскаржених рішень.

5.10. За таких обставин колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили характер спірних правовідносин, а доводи скаржника щодо допущення судом порушень норм матеріального і процесуального права не підтвердилися, а тому відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/518/18.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення і постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Бірюк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/518/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді О. В. Случ

В. Ю. Уркевич