Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.10.2019 року у справі №904/688/19
Постанова КГС ВП від 06.12.2023 року у справі №904/688/19
Постанова КГС ВП від 14.11.2024 року у справі №904/688/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

Справа № 904/688/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючий, Картере В. І., Погребняка В. Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б. (головуючий), Коваль Л. А., Чередка А.Є.,

у справі № 904/688/19

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентер",

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 12.07.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/688/19 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентер" на суму 4 204 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 114 086,60 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Решту вимог - відхилено.

2. 01.07.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі №904/688/19.

3. 16.08.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі №904/688/19 залишено без руху та надано скаржнику 10-денний строк з дати отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати суду докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками всім учасникам справи про банкрутство і докази сплати судового збору у розмірі 8 052 грн.

4. 30.08.2023 скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до якої надав суду докази сплати 6 306 грн судового збору, а також докази на підтвердження відсутності грошових коштів для сплати залишку судового збору. Також скаржник вважає, що звільнений від сплати судового збору та послався на положення пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

5. Скаржник також заявив клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів у разі незадоволення вимог даної заяви.

6. При цьому, скаржник вказав, що ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2023 він отримав шляхом роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень 30.08.2023.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

7. 07.09.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі №904/688/19 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у цій справі повернуто скаржнику, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений апеляційним господарським судом строк.

8. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що контролюючий орган не звільняється від сплати судового збору за подання заяви із вимогами іншого характеру, відмінного від стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

9. Також вказав, що скаржник не надав доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками всім учасникам справи про банкрутство.

10. Стосовно клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначив, що положенням частини другої статті 174 Господарського процесуального суду України (далі - ГПК України) визначений граничний термін, який суд може надати на усунення недоліків позовної заяви, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з чим клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки судом апеляційної інстанції надано максимальний строк на усунення цих недоліків.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. 18.09.2023 (через систему "Електронний суд") Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі №904/688/19 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

12. Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції ст. 4, 9 Закону України "Про судовий збір" та ст. 119 ГПК України.

13. Скаржник вказує, що отримав ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2023 у цій справі 30.08.2023 шляхом роздруківки її з Єдиного державного реєстру судових рішень, отже останнім днем строку на усунення недоліків вважає 09.09.2023.

14. Скаржник вказує, що надав суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору в сумі 6 306 грн та докази неможливості виконати вимоги ухали від 16.08.2023, а саме - виписки з рахунку, однак суд не застосував ч. 2 ст. 119 ГПК України

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

15. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

17. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості повернення апеляційної скарги скаржника на ухвалу суду першої інстанції, у зв`язку з невиконанням скаржником вимог ухвали апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху.

18. Оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.

19. За приписами частини другої статті 260 ГПК України (тут і далі в редакції на час винесення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

20. Частиною першою статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

21. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

22. В ухвалі апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 16.08.2023 зазначено, що для усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 8 052 грн та докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам у справі про банкрутство.

23. Відносно сплати судового збору та посилань скаржника на п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд відзначає наступне.

24. Відповідно до п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України (в редакції на час подання апеляційної скарги), якою встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги, визначено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору; докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

25. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

26. За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.

27. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу", який набрав чинності 25.11.2022, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" "Пільги щодо сплати судового збору" доповнено п. 27 такого змісту: "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

28. Отже, відповідно до внесених змін, податковий орган як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звільняється від сплати судового збору за подання позову про стягнення сум податкового боргу.

29. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.10.2023 у справі № 910/8316/20 (прийнятій після постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі) виклав наступні правові висновки: подання позову про стягнення податкового боргу та подання кредитором заяви з кредиторськими вимогами є різними способами захисту порушених прав. Законодавець розділяє поняття "заява кредитора з грошовими вимогами у справі про банкрутство" та "позовна заява майнового характеру", як і розділяє розміри ставок за подання цих заяв до господарського суду. Оскільки положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розділяють ставки судового збору за подання позовної заяви та заяви кредитора із грошовими вимогами до боржника, то такі заяви не можуть вважатися тотожними, а тому, пільга, передбачена п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не застосовується до заяви податкового органу із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність. Податковий орган, звертаючись з заявою із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність, сплачує судовий збір на підставі пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

30. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що контролюючий орган не звільняється від сплати судового збору за подання заяви із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство.

31. Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

32. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

33. Підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

34. До суду першої інстанції із заявою про визнання грошових вимог до боржника у цій справі про банкрутство, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося у листопаді 2020 року.

35. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 грн.

36. Таким чином, оскаржуючи до суду апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у цій справі, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 6 306 грн (2 102*2*150%).

37. З наведеного Верховний Суд доходить висновку, що судом апеляційної інстанції невірно обраховано суму судового збору, яку скаржнику належало сплатити за оскарження ухвали місцевого господарського суду від 12.07.2023 та помилково вказано, що Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області слід було надати докази сплати судового збору в розмірі 8 052 грн.

38. Отже, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору в сумі 6 306 грн скаржник діяв у відповідності до наведених вище положень Закону України "Про судовий збір", а висновок суду апеляційної інстанції про невідповідність апеляційної скарги вимогам закону в частині сплати судового збору є помилковим.

39. Разом з тим, повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд виходив з того, що скаржник також не надав доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками всім учасникам справи про банкрутство.

40. Суд відзначає, що відповідно до ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

41. За приписом частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

42. З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

43. Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

44. Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

45. Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, 06.04.2023 у справі № 920/605/22.

46. Суд також зауважує, що попри обмежені повноваження касаційного суду при розгляді справи (здійсненні перегляду у касаційному порядку судових рішень), що визначені, зокрема нормами частин першої, другої статті 300 ГПК України (на підставі встановлених фактичних обставин справи, без права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним тощо), суд касаційної інстанції наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки Суду.

47. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.02.2020 у справі № 925/782/18, від 28.04.2023 № 904/272/22, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20.

48. Колегія суддів відзначає, що відповідно до штампу Центрального апеляційного господарського суду на зворотні останньої сторінки ухвали від 16.08.2023 про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку 10 днів з дати отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги, ця ухвала була направлена судом 29.08.2023.

49. При цьому, матеріали справи не містять доказів (довідок, актів тощо) про надсилання вказаної ухвали скаржнику та отримання ним її через систему "Електронний Суд". Водночас, в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги скаржник вказав, що дізнався про ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху із Єдиного державного реєстру судових рішень 30.08.2023, що, за висновком Верховного Суду, не може вважатися днем вручення судового рішення.

50. В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення, а саме - ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, із відміткою про отримання її скаржником 09.09.2023.

51. Відтак, останнім днем 10-денного строку, встановленого скаржнику на усунення недоліків мало бути 19.09.2023.

52. Згідно з частиною третьої статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

53. Відповідно до положень частини четвертої цієї статті ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

54. Частиною шостою статті 260 ГПК України передбачено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

55. Згідно з частиною третьою статті 262 цього Кодексу питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

56. За змістом наведених норм апеляційний суд, вирішуючи (після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху) питання про відкриття апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником апеляційної скарги вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, та передусім встановити, чи виконав заявник апеляційної скарги вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (докази сплати судового збору, клопотання, інші докази на підтвердження повноважень представника тощо).

57. Без встановлення цих обставин у апеляційного суду відсутні підстави вирішувати питання щодо пропуску/дотримання строку на усунення недоліків та застосовувати за результатами встановлених обставин відповідні процесуальні наслідки, зокрема передбачені статтями 118, 119, частинами четвертою, шостою статті 174, частиною шостою статті 260, частиною третьою статті 262 ГПК України (повертати, відмовляти у прийнятті апеляційної скарги, відкривати апеляційне провадження). Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20.

58. Враховуючи, що останнім днем 10-денного строку, встановленого скаржнику на усунення недоліків було 19.09.2023, то ухвалу про повернення апеляційної скарги скаржнику від 07.09.2023 Центральним апеляційним господарським судом було винесено до закінчення такого.

59. Однак, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та не встановив момент закінчення наданого скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги та передчасно повернув апеляційну скаргу скаржнику, чим позбавив його права скористатися наданим строком та виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Крім того, судом апеляційної інстанції невірно обраховану належну до сплати скаржником суму судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, прийняту за результатом розгляду грошових вимог скаржника до боржника.

60. Відносно висновку суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору та одночасно повернення апеляційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, яка винесена після постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі. Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі виснувала, що "апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у звільненні позивачки від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її позивачці та переконатись, що вона отримала цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків."

61. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику через те, що відповідачем не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

63. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (ч. 6 ст. 310 ГПК України). Враховуючи викладене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню, а ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023 скасуванню із направленням справи до апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В. Розподіл судових витрат

64. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 904/688/19 скасувати.

3. Справу № 904/688/19 направити до Центрального апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

В. Погребняк