Історія справи

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/1178/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 (судді: Алданова С.О., Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.)

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі № 910/1178/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву,

про стягнення коштів та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" (далі - ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ") про стягнення 6 445,48 грн боргу за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.12.2014 № 7012 (далі - договір оренди № 7012), 357,41 грн пені, 193,36 грн штрафу, 62,63 грн інфляційних втрат, 70,93 грн - 3 % річних, а також 815,76 грн заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна за договором від 30.03.2016, 109,92 грн пені, 21,12 грн інфляційних втрат і 12,08 грн - 3 % річних; зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні орендованим майном, шляхом виселення відповідача у примусовому порядку з безпідставно зайнятого ним нерухомого майна та передачі зазначеного майна ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця".

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач порушив узяті на себе зобов'язання зі сплати у повному обсязі орендної плати за період із січня 2016 року по жовтень 2016 року за договором оренди №7012 та витрат за період із березня 2016 по жовтень 2016 року за договором від 30.03.2016. Позивач також зазначав, що листом від 17.10.2016 повідомив відповідача про припинення дії спірного договору, долучивши до вказаного листа акт приймання-передачі спірного майна, втім вказаний акт відповідачем підписано не було, орендоване майно не повернуто.

У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та посилався на відсутність правових підстав для стягнення спірних коштів, оскільки у разі неотримання письмового повідомлення від позивача про зміну власника орендованого майна - орендодавця за договором оренди орендар виконує свої обов'язки, на користь попереднього власника - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - РВ ФДМУ по м. Києву). Крім того, спірний договір оренди № 7012 було продовжено сторонами до 29.12.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 (суддя Якименко М.М.) у позові відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що ПАТ "Укрзалізниця" не повідомило ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" про зміну орендодавця за договором оренди і угоди про передачу прав орендодавця між РВ ФДМУ по м. Києву та ПАТ "Укрзалізниця" укладено не було. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність заборгованості у відповідача за спірними договорами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 (судді: Алданова С.О., Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 залишено без змін із тих же підстав, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

ПАТ "Укрзалізниця", не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подало до суду касаційної інстанції касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 і рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставами для скасування судових рішень скаржник зазначає порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 32, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній до 15.12.2017, і посилається на те, що з моменту передачі до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця" приміщення, частина якого є об'єктом оренди за договором оренди № 7012, РВ ФДМУ по м. Києву втратило статус орендодавця за спірним правочином і відповідні права за таким договором перейшли до нового власника цього майна - позивача. Скаржник акцентує, що відповідач був обізнаний про заміну орендодавця у договорі оренди № 7012, при цьому між сторонами у справі за взаємною згодою підписано додатковий договір від 30.03.2016 до договору оренди № 7012, яким внесено зміни щодо орендодавця, розміру та порядку перерахування орендної плати, строку дії договору. Крім того, позивач у листі від 17.10.2016 повідомив відповідача про припинення строку дії договору оренди № 7012.

ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" у відзиві на касаційну скаргу просить судові рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено внесення орендарем плати за оренду одного і того ж самого державного майна одразу двом суб'єктам господарювання - орендодавцям і зазначає, що позивач письмово не повідомляв відповідача про зміну орендодавця за договором оренди № 7012 та про припинення дії договору, а лист від 17.10.2016 про припинення дії договору, на який послався позивач, підписано одноосібно Виробничим підрозділом "Центр регіональних перевезень пасажирів" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", котрий згідно з пунктом 17 статуту позивача не має статусу юридичної особи та не є власником спірного майна.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржені у справі судові рішення, дослідивши доводи касаційної скарги і аргументи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи позивача є підставою для скасування оскаржуваних у справі судових рішень і передачі справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Водночас слід визнати непереконливими аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі ухвалено без дотримання норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Ухвалюючи судове рішення, господарський суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи із того, що ПАТ "Укрзалізниця" як новий власник орендованого відповідачем майна не повідомило ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" про зміну орендодавця за договором оренди, укладеним між РВ ФДМУ по м. Києву і ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ"; угоди про передачу прав орендодавця між РВ ФДМУ по м. Києву та ПАТ "Укрзалізниця" укладено не було; у відповідача немає заборгованості за спірними договорами.

Однак наведені висновки господарських судів попередніх інстанцій визнаються передчасними через нез'ясування судами усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору, з наданням оцінки усім аргументам учасників справи та зібраним у справі доказам.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Суди попередніх інстанцій установили, що 29.12.2014 між ФДМУ по м. Києву - орендодавцем і ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" - орендарем укладено договір оренди №7012, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно: частину нежитлового підвального приміщення будівлі Південного вестибюлю вокзалу "Дарниця" загальною площею 1,0 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна, 3, що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу "Центр регіональних перевезень пасажирів" ДТГО "Південно-Західна залізниця" (балансоутримувач), вартість якого визначено згідно з висновком про вартість станом на 30.06.2014 і становить 10 757 грн.

Відповідно до статті 761 ЦК право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (стаття 762 ЦК).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом статей 18, 19 Закону України "Про орендну державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Господарські суди також установили, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, 21.10.2015 відбулася державна реєстрація ПАТ "Українська залізниця". В зв'язку з реорганізацією, частина орендованого майна залишилась в господарському відданні за РВ ФДМУ по м. Києву, а частина увійшла до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця".

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.

Аналогічні положення щодо правонаступництва у разі зміни власника речі, переданої у найм, містяться у статті 770 ЦК.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 ЦК, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За загальним правилом наймодавець, який передав право власності на річ, або новий наймодавець мають попередити наймача про заміну сторони у договорі найму. В разі нездійснення такого попередження виконання наймачем своїх обов'язків на користь первісного наймодавця буде вважатися належним виконанням ним договору найму.

Отже, у розумінні наведених приписів орендар у будь-якому випадку не звільняється від виконання свого зобов'язання зі сплати орендної плати за користування майном будь-то первісному чи новому орендодавцю.

Проте зазначені приписи законодавства було залишено поза увагою господарських судів при вирішенні даного спору.

Обмежившись посиланням на відсутність письмового повідомлення орендаря про зміну власника майна, переданого в оренду, господарські суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки наявному у матеріалах справи додатковому договору до спірного договору оренди № 7012, укладеному 30.03.2016 між ПАТ "Українська залізниця" - орендодавцем і ТОВ "ЛОКО ДІДЖІТАЛ" - орендарем, згідно з яким, серед іншого, змінено орендодавця спірного майна за договором, порядок сплати орендної плати, строк дії договору, та зазначено, що у відносинах щодо терміну дії та розрахунків цей договір діє з 01.12.2015. Водночас у матеріалах справи є акт приймання-передачі спірного приміщення від 30.03.2016 та договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 30.03.2016, укладений між позивачем і відповідачем, належної оцінки яким господарські суди також не надали. Позивач упродовж усього розгляду спору наголошував на наявності укладеного за згодою сторін додаткового договору до спірного договору оренди про зміну орендодавця (у зв'язку із правонаступництвом), втратою РВ ФДМУ по м. Києву статусу орендодавця за договором оренди № 7012 та обізнаністю відповідача про це (зміну орендодавця спірного майна). Однак зазначені доводи у повному обсязі господарськими судами оцінено не було.

Водночас, зазначивши про необхідність укладення окремої письмової угоди між первісним і новим орендодавцем про передачу прав орендодавця за спірним договором оренди, господарські суди попередніх інстанцій не обґрунтували та не вмотивували наведених висновків, із посиланням на норми законодавства.

Разом із тим, як уже зазначалося, позивач, звертаючись із цим позовом, зокрема просив стягнути з відповідача заборгованість за період із січня 2016 року по жовтень 2016 року у розмірі 6 445,48 грн, яка виникла за договором оренди № 7012, а також 357,41 грн пені, 193,36 грн штрафу, 62,63 грн інфляційних втрат, 70,93 грн - 3 % річних, та, крім того, 815,76 грн боргу з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна за договором від 30.03.2016 за період із березня 2016 року по жовтень 2016 року, 109,92 грн пені, 21,12 грн інфляційних втрат і 12,08 грн - 3 % річних.

Проте обмежившись посиланням на відсутність заборгованості у відповідача за спірними договорами, господарські суди належним чином не дослідили обставини справи щодо проведення чи непроведення відповідачем розрахунків за цими договорами у заявленому періоді, не з'ясували чи перераховувалася (коли, кому, в якому порядку та розмірах) або навпаки орендна плата за договором оренди № 7012, з огляду на наявні матеріалах у справи документи, чи сплачувалися відповідні витрати на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, що свідчить про невжиття господарськими судами заходів для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, виходячи із предмета та підстав заявленого позову.

За таких обставин висновок судів про відсутність правових підстав для задоволення позову є передчасним, його зроблено без з'ясування всіх істотних обставин справи та дослідження зібраних у справі доказів, тому ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32- 34, 43, 82, 84 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Разом із тим, за приписами статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі № 910/1178/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак