ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2167/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Мамалуя О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці ДФС

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019

(головуючий суддя Філінюк І. Г., судді Аленін О. Ю., Лавриненко Л. В. )

та рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2019

(суддя Степанова Л. В. )

у справі № 916/2167/18

за позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

до Одеської митниці ДФС

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача 1) Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області, 2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про стягнення ~money0~,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв'язку з відпусткою суддів Студенця В. І., Баранця О. М., склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.08.2019, який наявний в матеріалах справи.

2. У зв'язку з відпусткою судді Вронської Г. О., склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.10.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

3. Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі - ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт") звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Одеської митниці ДФС про стягнення ~money1~ заборгованості.

4. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Одеською митницею ДФС умов договору оренди нерухомого майна №39Ф від 27.08.2010 та договору № 34к від
23.05.2011 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, в частині відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого комунального майна та комунальних послуг, сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі ~money2~ по оплаті комунальних послуг за договором № 34к від 23.05.2011,~money10~ - заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна № 39ф від 27.08.2010.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позивачем також нараховано ~money3~ - пені, ~money4~ - 3% річних, ~money5~ - інфляційних втрат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне Управління Державної казначейської служби в Одеській області (далі - ГУ ДКС в Одеській області, третя особа 1), Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - РВ ФДМУ по Одеській області, третя особа 2).

6. Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.01.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від
16.05.2019, позов ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" задоволено.

Стягнуто з Одеської митниці ДФС на користь ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" ~money6~ - заборгованості за договором № 34к від
23.05.2011,9 ~money7~ - пені, ~money8~ - 3% річних, ~money9~ - інфляційних втрат, ~money17~ - заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна № 39ф від 27.08.2010,3 ~money11~ - судового збору.

7. Аргументуючи судові рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, вказував на те, що обов'язок відповідача відшкодувати експлуатаційні витрати та комунальні витрати встановлено договором № 34к від 23.05.2011 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги. Відповідачем належним чином не виконувались зобов'язання по оплаті комунальних послуг, а також не сплачувалась орендна плата, на підставі п. 3.1 договору оренди, укладеного між РВ ФДМУ та Ізмаїльською митницею (правонаступник - Одеська митниця ДФС), внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати вказаних платежів.

8. Суд першої інстанції, перевіривши розмір заборгованості заявлений позивачем до стягнення та встановивши, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнув з відповідача заборгованість у розмірі ~money12~: ~money13~ заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання майна, ~money14~ пені, ~money15~ 3% річних, ~money16~ інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору від
23.05.2011 № 34к про відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат, а також, ~money32~ заборгованості за договором оренди № 39ф від 27.08.2010.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Одеська митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт".

10. Підставами для скасування судових рішень у справі скаржник вказує на неправильне застосування судами положень ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 556, 557 Митного кодексу України, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

11. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно стягнули заявлену позивачем заборгованість, оскільки договір оренди нерухомого майна від
27.08.2010 припинив свою дію, тому у відповідача відсутні зобов'язання як по оплаті орендних платежів, так і по оплаті комунальних платежів за договором № 34к від 23.05.2011 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги.

12. Крім того, скаржник вказує на те, що позивачем не правильно розраховано розмір заборгованості по оплаті комунальних платежів, оскільки у договорі № 34к від 23.05.2011 сторонами було погоджено інший розмір витрат на оплату комунальних послуг.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

13. Від ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.08.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Ізмаїльською митницею (правонаступник - Одеська митниця ДФС, Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі договір оренди) № 39ф, відповідно до акту приймання - передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Балансоутримувач), відбулась фактична передача державного нерухомого майна у вигляді нежитлових приміщень відсіку №1 складу ХАРД, розміщених на території ВПК-3 ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", площею 1031,80 кв. м., за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7 (фактична адреса м. Ізмаїл, вул. Дунайська, 2) в оренду Одеській митниці ДФС.

15. Відповідно до п. 1.2 договору оренди майно передається в оренду з метою: для зберігання затриманого автотранспорту Ізмаїльської митниці.

16. Згідно з п. 3.1 договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі - Методика) зі змінами та доповненнями і становить ~money18~ у рік.

17. Пунктом 3.3 Договору оренди встановлено, що щорічна орендна плата сплачується до Державного бюджету у термін до 12 серпня року, наступного за звітним з наданням у триденний термін копії платіжного доручення Орендодавцеві.

18. Пунктом 5.9 договору оренди сторони встановили, що Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 12 робочих днів після підписання даного договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.

19.23.05.2011 між ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Одеською митницею було укладено договір № 34 к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги. Обов'язковість укладання договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю встановлена п. 5.13 Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 №1774.

20. Відповідно до п. п. 1.1,1.2 договору №34к балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку складу ХАРД загальною площею 3 341 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання зазначених робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає із характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим Договором. Орендар користується нежитловим приміщенням - відсіком № 1 складу ХАРД площею 1 031,8 кв. м, розміщеним на території ВПК-3 порту, залишковою вартістю ~money19~ Орендоване приміщення використовується для зберігання затриманих предметів за протоколами про порушення митних правил на митному посту "Ізмаїл" Південної митниці.

21. Орендар відшкодовує балансоутримувачу вартість експлуатаційних витрат і комунальних послуг (додаток № 1). Ціна Договору становить ~money20~, у т. ч. : відшкодування експлуатаційних витрат - ~money21~ (найменування послуг за Державним класифікатором робіт та послуг - послуги з прибирання внутрішніх приміщень, двірницькі послуги); відшкодування витрат за використану електроенергію ~money22~ (п. п. 2.1,2.2,2.2.1,2.2.2 договору №34к).

22. Відповідно до п. п. 4.1.1 договору №34к розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від розміру витрат і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача (додаток). У разі змін цін і тарифів, у тому числі нормативних і централізованих, сума комунальних платежів змінюється на підставі діючих калькуляцій.

23. Судами встановлено, що до договору № 34к сторонами було підписано додаток - розрахунок плати комунальних послуг, в якому сторони передбачили, що плата за комунальні послуги включає в себе відшкодування витрат по експлуатації будинку та території, пропорційно площі зайнятих приміщень: 1031,8 кв. м х ~money23~ = ~money24~, відшкодування витрат за використану електроенергію 81,33 кВт. год. х ~money25~ = ~money26~, всього на місяць ~money27~ з ПДВ 20%. Крім того, сторонами погоджено, що сума комунальних платежів змінюється на разі змін нормативних і централізованих цін та тарифів.

24. Пункт 8.3 договору №34к встановлює, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках передбачених чинним законодавством.

25. Відповідно до п. 8.4 договору №34к, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору до закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

26. Крім того, п. 8.6 договору встановлює підстави припинення чинності договору внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду, в інших випадках передбачених чинним законодавством України.

27. Cудами встановлено, що у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати комунальних послуг, Фонд державного майна України відмовився продовжувати дію договору оренди.

28. Крім того, суди зазначали про те, що відповідач ігнорував листи ФДМУ з вимогою про повернення майна, не підписував акт про повернення майна, орендоване майно не повертав, у зв'язку з чим, ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про виселення Одеської митниці ДФС з нежитлових приміщень відсіку №1 складу ХАРД, розміщених на території ВПК-3 ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" та зобов'язання відповідача підписати акт приймання - передачі орендованого майна.

29. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.11.2016 у справі №916/2262/16, залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017, виселено Одеську митницю ДФС з нежитлових приміщень відсіку №1 складу ХАРД, розміщених на території ВПК-3 ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" площею 1031,80 кв. м., за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дунайська, 2 (стара назва Щорса).

30. Відповідно до п. п. 5.8 та 10.8 договору оренди у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язаний повернути Балансоутримувачу Об'єкт оренди у належному стані протягом трьох робочих днів.

31. Згідно п. 10.9 договору майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акту приймання - передавання.

Обов'язок щодо складання акту приймання - передавання про повернення майна покладається на Орендодавця.

32. Разом з цим, судами встановлено, що орендований відповідачем склад ХАРД був повернутий ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" 11.05.2018, за актом прийому-передачі (повернення) майна до договору оренди від 27.08.2010.

33. Отже, користування нежитловими приміщеннями відсіку №1 складу ХАРД припинилось саме 11.05.2018.

34. ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" 12.05.2017 направлялась відповідачу вимога про оплату платежів по комунальним послугам. Разом з вимогою позивачем направлялись відповідачу акти приймання - передачі наданих послуг.

35. Направлену позивачем вимогу відповідачем отримано 19.05.2017, але залишено без виконання.

36. Зважаючи на вказані обставини ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулося до суду з позовом про стягнення з Одеської митниці ДФС на користь ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" ~money28~ - заборгованості по оплаті комунальних послуг за договором № 34к від 23.05.2011 (за період з жовтня 2015 по травень 2018), ~money29~ - пені, ~money30~ - 3% річних, ~money31~ - інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по оплаті комунальних послуг, та про стягнення ~money46~ - заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна № 39ф від
27.08.2010, розрахованої на підставі п.3.1 договору оренди.

Позиція Верховного Суду

37. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

38. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

39. Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

40. Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

41. Згідно зі статтею 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ГК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

42. Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ст. 6 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

43. Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

44. Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

45. Згідно з положеннями частини 1 статті 287 ГК України та статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції на момент виникнення правовідносин) орендодавцем державного майна - майна цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

46. Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.08.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Ізмаїльською митницею (Орендар, правонаступник Одеська митниця ДФС) було укладено договір оренди нерухомого майна № 39ф, що належить до державної власності.

48. Орендованим нерухомим майном є нежитлові приміщення відсіку №1 складу ХАРД, розміщених на території ВПК-3 ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", площею 1031,80 кв. м., за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7 (фактична адреса м. Ізмаїл, вул. Дунайська, 2).

49. Вказане майно перебуває на балансі ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт".

50. Судами встановлено, що орендоване приміщення використовується відповідачем для зберігання затриманих предметів - автотранспорту.

51. Крім того, 23.05.2011 між ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Одеською митницею було укладено договір № 34 к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги.

52. Відповідно до п. п. 4.1.1 договору №34к розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від розміру витрат і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача (додаток). У разі змін цін і тарифів, у тому числі нормативних і централізованих, сума комунальних платежів змінюється на підставі діючих калькуляцій.

53. Судами також встановлено, що до договору № 34к сторонами було підписано додаток - розрахунок плати комунальних послуг, в якому сторони погодили, що плата за комунальні послуги включає в себе відшкодування витрат по експлуатації будинку та території, пропорційно площі зайнятих приміщень: 1031,8 кв. м х ~money33~ = ~money34~, відшкодування витрат за використану електроенергію 81,33 кВт. год. х ~money35~ = ~money36~, всього на місяць ~money37~ з ПДВ 20%.

54. Крім того, договір містить умови та підстави припинення. Так, договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє з 1 січня до 31 грудня 2011 року. Зміни або доповнення до Договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору до закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Договір продовжується на кожний поточний календарний рік, якщо за 1 місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не повідомила про його припинення (п. п. 8.1,8.2,8.4,8.9 договору).

55. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами не надано суду відповідних заяв щодо припинення договору № 34 к про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги.

56. Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

57. Разом з цим, згідно статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

58. Судами встановлено, що за актом приймання передачі від 27.08.2010 відповідачу було передано орендоване майно.

59. Як вказувалось, орендованим майном є нежитлові приміщення відсіку складу ХАРД, які перебувають на балансі ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" та належать до об'єктів державної власності.

60. Разом з цим, орендований склад було повернуто відповідачем позивачу
11.05.2018 за актом приймання-передачі (повернення) майна до договору оренди нерухомого майна №39ф від 27.08.2010.

61. Отже, фактичне користування відповідачем орендованим складом припинилось саме 11.05.2018.

62. Зважаючи на те, що відповідачем не сплачувались витрати на утримання орендованого майна ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулося з позовом про стягнення з відповідача витрат на утримання орендованого майна з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

63. Враховуючи зазначені положення законодавства, умови укладеного між сторонами договору № 34к від 23.05.2011 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги, суди попередніх інстанцій встановили, що сторонами не надано суду доказів на звернення з заявою про припинення договору на утримання орендованого майна від 23.05.2011 № 34к, а враховуючи умови п. 8.4. договору від 23.05.2011 № 34 к, якими передбачено, що за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору до закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, отже, договір від 23.05.2011 № 34к діяв до моменту фактичного повернення відповідачем орендованого майна, саме 11.05.2018.

64. Зважаючи на зазначене та враховуючи вимоги ст.ст. 526, 795 ЦК України, ст. 193 ГК України, суди дійшли до обґрунтованих висновків, що договір від
23.05.2011 № 34 к був чинним до 11.05.2018 і обов'язковим до виконання сторонами.

65. Таким чином, оскільки судами встановлено, що фактичне використання відповідачем об'єкта оренди (складу) відбувалось до 11.05.2018, відповідач зобов'язання за договором № 34к не виконував, комунальні платежі не сплачував, а тому, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість експлуатаційних витрат та комунальних послуг до моменту повернення майна та стягнули з відповідача ~money38~ заборгованості, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем експлуатаційних витрат та комунальних послуг за договором № 34к від 23.05.2011.

66. Проаналізувавши вищезазначені норми матеріального права, суд касаційної інстанції констатує, що суди попередніх інстанцій встановивши вказані обставини справи правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці ДФС на користь ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" витрат на утримання орендованого нерухомого майна - складу для зберігання затриманих предметів за протоколами про порушення митних правил.

67. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі щодо неправомірної зміни позивачем в односторонньому порядку вартості експлуатаційних витрат і комунальних послуг, визначеної договором у твердій сумі, оскільки пп. 4.1.1 п. 4.1 договору передбачено, що у разі змін цін і тарифів, в тому числі нормативних і централізованих, сума комунальних платежів змінюється на підставі діючих калькуляцій. Вказана умова також міститься і в додатку до договору від 23.05.2011 № 34к, в якому сторонами погоджено розрахунок комунальних платежів.

68. Крім того, суд касаційної інстанції також відхиляє доводи касаційної скарги про припинення договору № 34к від 23.05.2011 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна на підставі рішення суду у справі № 916/2262/16, оскільки предметом спору у справі № 916/2262/16 є виселення Одеської митниці ДФС з орендованих приміщень за договором оренди від 27.08.2010 № 39ф, тобто, вказане судове рішення стосувалось орендних правовідносин, а не правовідносин з приводу оплати комунальних платежів на підставі договору № 34к, і рішення у вказаній справі містить висновок щодо припинення саме договору оренди від 27.08.2010 № 39ф. Припинення договору № 34к від 23.05.2011 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна не було предметом розгляду у справі № 916/2262/16.

69. Крім того, неприйнятними є доводи касаційної скарги відповідача про відсутність підстав для оплати комунальних послуг, з посиланням на те, що приписами Митного кодексу України, Закону України "Про морські порти України", передбачено безоплатне користування орендованим майном митними органами, оскільки, питання застосування положень зазначеного скаржником законодавства, у справах про стягнення комунальних послуг з митних органів та органів доходів і зборів, у зв'язку з наданням їм у тимчасове користування приміщень, досліджувалось Верховним Судом України, який зокрема, у справі № 916/3164/14 висловився про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці ДФС на користь ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" витрат понесених на утримання орендованого майна.

70. Разом з цим, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

71. Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

72. Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у Частиною 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

73. Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

74. За змістом статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

75. Зважаючи на те, що відповідач використовуючи нерухоме майно не сплачував витрати на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги, передбачені умовами договору № 34 к від 23.05.2011 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка встановлена судами попередніх інстанцій, які перевіривши розмір нарахованих позивачем 3% річних, пені та інфляційних втрат дійшли до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ~money39~ - пені, ~money40~ - 3% річних, ~money41~ - інфляційних втрат.

76. Таким чином, суд касаційної інстанції констатує, що рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача ~money42~ заборгованості по оплаті комунальних послуг за договором № 34к від 23.05.2011 та ~money43~ - пені, ~money44~ - 3% річних, ~money45~ - інфляційних втрат, є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень в цій частині.

77. Доводи касаційної скарги про те, що суди не звернули уваги на не вірно розрахований позивачем розмір комунальних платежів, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та доводами викладеними у судових рішеннях у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки судом касаційної інстанції не було встановлено невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при розгляді справи в частині вимог про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг.

78. Щодо іншої частини вимог про стягнення з відповідача орендної плати у розмірі ~money48~ на підставі договору оренди від 27.08.2010 № 39ф, суди визнали вказані вимоги обґрунтованим та дійшли висновку про їх задоволення, зважаючи на те, що відповідачем не сплачувалась орендна плата за договором оренди від
27.08.2010 № 39ф.

79. З вказаними висновками судів попередніх інстанцій суд касаційної інстанції не погоджується виходячи з наступного.

80. Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

81. Пунктом 3.1. договору оренди № 39ф від 27.08.2010 встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами, та доповненнями і становить ~money47~ у рік.

82. Статтею 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

83. Відповідно до приписів статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

84. Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

85. Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

86. Як вказувалось, строк договору оренди було встановлено у п.10.1 договору №39ф, саме 2 роки 11 місяців.

87. Пунктом 10.3. договору № 39ф від 27.08.2010 встановлено, що за ініціативи однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством, та у разі якщо орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до Договору при зміні Методики розрахунку орендної плати.

88. Cудами встановлено, що, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди від 27.08.2010 № 39ф, регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області на адресу Одеської митниці ДФС було направлено лист про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди.

89. У зв'язку з чим, рішенням Господарського суду Одеської області від
02.11.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі №916/2262/16, виселено Одеську митницю ДФС з нежитлових приміщень відсіку №1 складу ХАРД, розміщених на території ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" площею 1031,80 кв. м., за адресою:

Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дунайська, 2. У вказаному судовому рішенні встановлено, що договір оренди № 39ф від 27.08.2010 припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, 27.06.2016.

90. Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

91. Тобто, договір оренди № 39ф від 27.08.2010 припинив свою дію 27.06.2016.

92. Відповідно до 10.8 договору оренди у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язаний повернути Балансоутримувачу Об'єкт оренди у належному стані протягом трьох робочих днів.

93. Тоді як орендоване майно відповідачем повернуто позивачу за актом приймання - передачі 11.05.2018.

94. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі ~money49~, розрахованої на підставі п.3.1. договору оренди № 39ф від 27.08.2010, відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

95. Зважаючи на зазначене, суд касаційної інстанції констатує, що оскільки договір оренди припинив свою дію 27.06.2016, за рішенням суду у справі № 916/2262/16, висновки судів попередніх інстанцій, про стягнення заборгованості по орендній у розмірі ~money50~, є неправомірними, оскільки судом стягнуто заборгованість і за період коли договір оренди був припинений за рішенням суду у справі № 916/2262/16.

96. Водночас, згідно частини 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

97. Крім того, суд касаційної інстанції зауважує, що договір оренди № 39ф від
27.08.2010 було укладено між Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області та Одеською митницею ДФС, тоді як з позовом про стягнення заборгованості у даній справі звернулося ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт".

98. З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення ~money55~ заборгованості по орендній платі та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

99. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

100. За змістом ст. 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

101. Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

102. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові рішення в частині стягнення з відповідача ~money51~ заборгованості по оплаті комунальних послуг за договором № 34к від 23.05.2011 та ~money52~ - пені, ~money53~ - 3% річних, ~money54~ - інфляційних втрат, є законним і обґрунтованим, постановлені із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування в цій частині не вбачається. В частині задоволення позовних вимог про стягнення ~money56~ заборгованості по орендній платі рішення судів попередніх інстанцій не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень в частині стягнення ~money57~ заборгованості по орендній платі, з прийняттям в цій частині нового рішення, про відмову у позові про стягнення з Одеської митниці ДФС на користь ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" заборгованості по орендній платі на підставі договору оренди № 39ф від 27.08.2010.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

103. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

104. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

105. З огляду на викладене, рішення та постанова в частині стягнення ~money62~ заборгованості по орендній платі підлягають скасуванню. З урахуванням положень вищенаведеного процесуального законодавства та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи колегія суддів вважає за можливе, не передаючи справу на новий розгляд, ухвалити в цій частині нове рішення, про відмову у позові.

106. В частині стягнення з відповідача ~money58~ заборгованості по оплаті комунальних послуг за договором № 34к від 23.05.2011 та ~money59~ - пені, ~money60~ - 3% річних, ~money61~ - інфляційних втрат постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2019 слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

107. Відповідно до п. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

108. Разом з цим, згідно з приписами статті 129 ГПК України судовий збір покладається: зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

109. Водночас, за приписами частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

110. Враховуючи викладене, зважаючи на те, що спір у справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача у справі, а також, оскільки касаційним судом нове рішення у справі прийнято про відмову у позові про стягненні заборгованості, яка не є значною, суд касаційної інстанції вважає за можливе не відшкодовувати за рахунок позивача судовий збір, який стягнуто судом першої інстанції, у зв'язку з задоволенням позову.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2019 у справі № 916/2167/18 в частині стягнення 2,36 грн заборгованості по орендній платі на підставі договору оренди № 39ф від 27.08.2010 скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позові.

В решті постанову та рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

О. О. Мамалуй