ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/21803/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна"

представник позивача - не з'явився

відповідач - Міністерство оборони України

представник відповідача - не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Банк Восток"

представник третьої особи - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна"

на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Агрикової О.В. - головуючого, Дідиченко М.А., Чорногуза М.Г. від 14 червня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Мудрого С.М. від 19 лютого 2018 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (далі - позивач) звернулося з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про внесення змін до договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (авіаційний газ), для техніки спеціального призначення (за кошти державного бюджету України) № 286/1/17/15 від 16.05.2017 в частині строку постачання товару, замінивши дату з 31.05.2017 на 30.06.2017.

2. Позовні вимоги з посиланням на приписи статті 652 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що за результатами проведення переддоговірної процедури закупівлі товарів за державні кошти позивач визнаний переможцем торгів, з яким відповідач уклав зазначений вище договір зі строком поставки товару до 31.05.2017 включно. Однак у процесі проведення процедури закупівлі, до моменту розміщення відповідачем, як замовником закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, мала місце істотна зміна обставин, якими ТОВ "Торговий Дім "Сокар Україна", як учасник торгів, керувалося при прийнятті рішення щодо участі у процедурі закупівлі, а саме - зупинення процедури закупівлі на 36 днів, що в результаті вплинуло на баланс інтересів сторін, оскільки мало наслідком істотне скорочення попередньо встановлених в оголошенні про проведення аукціону строків виконання зобов'язань з поставки товару за договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Судами встановлено, що відповідно до розміщеного відповідачем 27.02.2017 оголошення про проведення аукціону із закупівлі товарів за державні кошти № UA-2017-02-27-001567-а кінцевий строк подання пропозицій учасниками встановлено до 15.03.2017, строк поставки продукції - до 31.05.2017. Проте у період з 22.03.2017 по 26.04.2017 відбулося фактичне зупинення процедури закупівлі у зв'язку з судовою забороною у вигляді заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 у справі № 804/2015/17 при розгляді позову про визнання незаконною вказаної процедури закупівлі. У результаті цього відповідач лише 05.05.2017 визнав позивача переможцем аукціону та прийняв рішення про укладення спірного договору, який підписаний сторонами 16.05.2017 зі строком дії до 31.12.2017. При цьому строк поставки товару в договорі є тотожним оприлюдненому в оголошенні - до 31.05.2017, що узгоджується з приписами частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

4.1. 24.05.2017 позивач звернувся до відповідача з пропозицією продовження строку поставки до 30.06.2017 - пропорційно строку зупинення процедури закупівлі, яка була залишена останнім без відповіді.

5. Враховуючи, що істотні обставини, на які посилається позивач, вже були відомі йому та існували на момент укладення спірного договору, а також те, що станом на момент звернення з позовом договір вже виконаний позивачем, з урахуванням встановленого частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" спеціального порядку внесення змін до договору за результатами публічної закупівлі, відсутні передбачені частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України одночасно чотири умови, за яких можливе внесення змін до договору за рішенням суду на вимогу позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Позивач фактично надав згоду на укладення договору, тобто акцептував тендерну пропозицію відповідача, не в момент його підписання, а після ознайомлення з умовами тендерної документації шляхом подання своєї тендерної пропозиції, яка була здійснена 15.03.2017. Отже, обставина зупинення процедури закупівлі виникла вже після згоди позивача на укладення договору, не могла бути передбачена позивачем та істотно вплинула на строки поставки товару, якими керувався позивач, приймаючи рішення про участь у конкурсі, оскільки унеможливила дотримання умов договору щодо строку поставки товару. Зазначене є достатньою підставою для зміни умов договору на вимогу позивача в порядку статті 652 ЦК України.

8. Відмова позивача від підписання договору після визнання його переможцем тендеру мала б наслідком виникнення у відповідача права вимоги сплати банківської гарантії в сумі 1 470 000 грн., а тому ухилення відповідача від зміни строків поставки порушує баланс майнових інтересів сторін та призводить до штучного визнання позивача таким, що порушив умови договору та відповідних негативних фінансових наслідків для останнього.

9. Судами не надано правової оцінки наявному у справі висновку Торгово-промислової палати від 24.05.2017 №1682/2/21-10.4, яким підтверджується об'єктивна неможливість виконання позивачем зобов'язань за договором, спричинена істотною зміною обставин.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

10. Статтею 651 ЦК України, що узгоджується з положеннями статті 188 ГК України, передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

11. Як на підставу позову позивач послався на неможливість виконання зобов'язань за договором в частині поставки товару у строк до 31.05.2017 (включно) у зв'язку із виникненням непередбачуваних істотних обставин - порушенням строків проведення процедури закупівлі, що призвело до пропорційного зменшення строку виконання договору, що є підставою для внесення змін у договір в частині продовження строку виконання зобов'язання.

12. Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

13. У разі коли сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 статті 652 ЦК України, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило би співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

14. Зі змісту статті 652 ЦК України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

15. Отже, закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з самою по собі наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК, за істотної зміни обставин. При цьому відповідна зміна обставин повинна мати місце вже після укладення договору.

16. Проте встановлені у даній справі обставини свідчать, що обставини, на які посилається позивач, вже виникли та існували на момент укладення спірного договору, а тому, підписавши спірний договір, позивач, усвідомлюючи існування відповідних обставин, погодив всі істотні його умови, у тому числі дату укладення договору - 16.05.2017 та кінцевий термін виконання свого зобов'язання - до 31.05.2017 (включно), а тому в повній мірі прийняв на себе ризик можливості невиконання зобов'язання в строк. У зв'язку з чим доводи позивача в пункті 7 Постанови до уваги не приймаються як такі, що зводяться до довільного тлумачення позивачем моменту укладення господарського договору.

17. Отже, виконуючи вимоги процесуального закону, позивачем не доведено, а судами не встановлено наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, як підстави для зміни умов договору.

18. Більше того, Верховний Суд зауважує, що спеціальними нормами частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена можливість зміни умов договору про закупівлю в частині, зокрема строку виконання зобов'язань щодо передання товару, проте така зміна умов можлива тільки до моменту виконання зобов'язань сторонами. Однак судами встановлено, що станом на момент звернення з даним позовом зобов'язання з поставки вже було виконано позивачем, що з огляду на імперативні приписи статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" виключає можливість зміни умов договору щодо строку поставки.

19. Щодо доводів скаржника в пункті 8 Постанови про негативні для нього фінансові наслідки, пов'язані з укладенням договору та невиконанням встановленого ним строку поставки, суд зауважує, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зважаючи на обставини укладення договору в спосіб, визначений чинним законодавством, з фактичним наміром встановлення та виконання взятих за ним зобов'язань, аргумент скаржника про порушення його майнових інтересів внаслідок його укладання є безпідставним.

20. Щодо доводу позивача в пункті 8 Постанови, то висновок Торгово-промислової палати України від 24.05.2017 №1682/2/21-10.4 був врахований та оцінений судами в сукупності з іншими доказами, з дотриманням приписів 73, 76, 77, 79 ГПК України. Переоцінка доказів не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2018 року у справі № 910/21803/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.