Історія справи

Постанова КГС ВП від 05.03.2025 року у справі №926/927/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 926/927/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. (головуючого), Багай Н.О., Берднік І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

позивача - Тарко Л.М., Усманов М.А.

відповідача - Гроссу Д.М.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Тирончук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Руська, 219-Д"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 (у складі колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий), Бойко С.М., Бонк Т.Б.)

та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2024 (суддя Тинок О.С.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Руська, 219-Д"

до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Чернівецька обласна державна адміністрація (Чернівецька обласна військова адміністрація)

про скасування права постійного користування на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Руська, 219-Д" (надалі - ОСББ "Руська, 219-Д", Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (надалі - ГУ Національної поліції, Відповідач) про:

- скасування права постійного користування ГУ Національної поліції на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:32:003:0022, із цільовим призначенням 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, у зв`язку з набуттям громадянами права власності на квартири в будинку АДРЕСА_1;

- визнання за ОСББ "Руська, 219-Д" права постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:32:003:0022, із цільовим призначенням 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку житлового будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

1.2. Позов обґрунтовано тим, що право постійного користування на спірну земельну ділянку фактично перейшло до всіх співвласників багатоквартирного будинку, за адресою АДРЕСА_1 , з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ця земельна ділянка продовжує бути зареєстрованою за Відповідачем.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2024 у справі №926/927/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024, відмовлено в задоволенні позову.

2.2. Суди мотивували прийняті рішення тим, що Позивач не надав належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для скасування права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке належить ГУ Національної поліції, а також для визнання за ним права постійного користування цією ділянкою. Також вони дійшли висновку, що набуття співвласниками будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , права власності на квартири та нежитлові приміщення надає їм право звернутися для отримання у постійне користування частини спірної земельної ділянки, на якій розташований будинок, з метою його утримання та обслуговування. Водночас ОСББ "Руська, 219-Д" не зверталося до уповноважених органів із питанням щодо відведення такої земельної ділянки для обслуговування будинку.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ОСББ "Руська, 219-Д" просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2024, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

3.2. Ухвалою Суду від 12.02.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ "Руська, 219-Д" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2024 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. При зверненні з касаційною скаргою Скаржник посилається на:

- неправильне застосування підпункту "е" частини 1 статті 141, статті 42, підпункту "д" пункту 2 статті 92 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також статей 13, 23, 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Скаржник наголошує на ігноруванні судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.01.2020 у справі № 461/4181/18, від 27.01.2023 у справі № 621/2300/16, від 14.02.2024 у справі № 757/13549/16, від 18.09.2024 у справі № 910/14564/23, відповідно до яких виключне право на отримання у власність чи постійне користування земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, належить співвласникам такого будинку;

- неврахування судами принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель, відповідно до якого особа, яка законно набула у власність будинок або споруду, має правовий інтерес в оформленні права на земельну ділянку під таким будинком, висновки щодо застосування якого викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18;

- неправильне застосування судами положень статей 7, 9, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", без врахування висновків, щодо застосування даних норм, викладених у постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 913/720/20, від 04.11.2023 у справі № 910/2010/19 (925/364/19) при дослідженні питання наявності у Позивача повноважень на представництво інтересів усіх співвласників багатоквартирного житлового будинку при визнанні права постійного користування спірною земельною ділянкою за ОСББ "Руська, 219-Д".

3.4. 24.02.2025 від Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації) надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона вказує про необґрунтованість касаційної скарги ОСББ "Руська, 219-Д" та просить залишити без змін оскаржувані рішення.

3.5. 28.02.2025 від Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Відповідач вказує про необґрунтованість касаційної скарги ОСББ "Руська, 219-Д" та просить залишити без змін оскаржувані рішення.

4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. Пунктом 1 рішення Чернівецької міської ради (надалі - Рада) № 536 від 26.08.2004 "Про погодження місця розташування об`єктів містобудування, надання дозволу забудовникам на підготовку матеріалів попереднього погодження, складання проектів відведення земельних ділянок, відміни та внесення змін і доповнень в раніше прийняті рішення" вирішено погодити місце розташування об`єктів містобудування та надати дозвіл суб`єктам підприємницької діяльності на підготовку матеріалів попереднього погодження, складання проектів відведення земельних ділянок згідно з додатком 1 (Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області; адреса земельної ділянки - АДРЕСА_1 ; орієнтовна площа земельної ділянки (га) - 0,28; цільове призначення - будівництво 45-квартирного житлового будинку; за рахунок земель запасу міста; на підставі - заява від 07.04.2004 № 5-1342).

4.2. 29.09.2005 рішенням Ради №840 "Про погодження місця розташування об`єктів містобудування, надання дозволу забудовникам на підготовку матеріалів попереднього погодження, складання проектів відведення земельних ділянок, внесення змін та відміну раніше прийнятих рішень" (пункт 5.7) вирішено внести зміни в пункт 8 додатку 1 до рішення 24 сесії V скликання Ради № 536 щодо надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження, складання проекту відведення земельної ділянки Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області на будівництво 45-квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, а саме: слова "…45-квартирного житлового будинку…" замінити словами "… зблокованого 81-квартирного житлового будинку…", далі за текстом (підстава: заява Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області від 10.08.2005 № 5-2899).

4.3. 20.06.2008 Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області надано Дозвіл на виконання будівельних робіт №1-141/08Ч (перереєстрація дозволу № 65 від 23.03.2006), а саме на продовження будівництва зблокованого 81-квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 в м. Чернівці (блок №2).

4.4. Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, на підставі рішення Чернівецької міської ради від 27.11.2008 № 739 видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3196 га, кадастровий номер 7310136600:32:003:0022, яка розташована у м. Чернівці, вул. Руська, буд. 219-Д з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування 45-ти квартирного житлового будинку (1.9 Житлових, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів).

4.5. 19.09.2011 в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області за № ЧВ 14311044002 зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - будівництво зблокованого 81 квартирного житлового будинку (І черга - 45-ти квартирний житловий будинок блок Б) на АДРЕСА_1 код за ДК 018-2000-1122.2, ІІІ категорія складності.

Генеральним підрядником у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації зазначено Закрите акціонерне товариство "Будівельна компанія "Столиця", а замовником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області.

4.6. 06.08.2012 зареєстровано ОСББ "Руська, 219-Д", як юридичну особу за адресою місцезнаходження АДРЕСА_1, м. Чернівці, яке створене з метою обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

4.7. 09.10.2012 керівник та члени правління ОСББ "Руська, 219-Д" разом з керівником Приватного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Столиця" підписали Акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, яким ОСББ "Руська, 219-Д" прийняло на баланс зазначений вище 45-ти квартирний житловий будинок згідно з його технічних показників.

4.8. 19.02.2018 ГУ Національної поліції направило Голові Чернівецької обласної державної адміністрації лист вих.№137/123/51/25-2018 з проханням надати згоду на передачу земельної ділянки площею 0,3196 га, кадастровий номер 1310136600:32:003:0022 за адресою: АДРЕСА_1 від Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області задля будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків, у зв`язку із ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України та утворення Національної поліції України.

4.9. 19.02.2018 голова ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області направив Голові Чернівецької обласної державної адміністрації лист-погодження вих.№15/38, у якому не заперечував проти переоформлення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,3196 га, кадастровий номер 1310136600:32:003:0022, у постійне користування ГУ Національної поліції.

4.10. 23.04.2018 розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації "Про передачу земельної ділянки ГУ Національної поліції" №362-р було передано, у зв`язку з реорганізацією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, ГУ Національної поліції земельну ділянку площею 0,3196 га, кадастровий номер 7310136600:32:003:0022, із цільовим призначенням 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

4.11. 08.12.2023 та 22.12.2023 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради направив Голові правління ОСББ "Руська, 219-Д" листи вих.№24/01-08/1-5/24 та вих.№Т-4881/0-24/01/28, в яких у відповідь на отримані заяви, департамент зазначив, що ГУ Національної поліції надані містобудівні умови та обмеження на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Руській, 219-Д в м. Чернівці (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4621-4743-9951, 1048-МУО).

4.12. 28.12.2023 та 18.03.2024 ГУ Національної поліції направило Голові ОСББ "Руська, 219-Д" листи-відповіді вих.№2120/123/05/25-2023 та вих.№9/Т/123/05/22-2024, в яких повідомляли заявника про відмову у наданні згоди на передачу права постійного користування земельною ділянкою до ОСББ "Руська, 219-Д", оскільки така передача порушить права та законні інтереси установи та територіальної громади, а установа має усі правовстановлюючі документи на право постійного користування спірною земельною ділянкою.

4.13. 17.01.2024 Департамент урбаністики та архітектури Ради направив адвокату Мураду У.А. лист-відповідь вих.№У-167/0-24/01 на адвокатський запит в якому, серед іншого, зазначив, що при видачі ГУ Національної поліції містобудівних умов та обмежень департаментом було враховано розміщення існуючого житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136600:32:003:0022.

4.14. 23.02.2024 ОСББ "Руська, 219-Д" направило Голові Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації лист-заяву, в якому просили передати земельну ділянку, загальною площею 0,3196 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, м. Чернівцях , у постійне користування і обслуговування ОСББ "Руська, 219-Д".

4.15. 25.03.2024 Чернівецька обласна військова (державна) адміністрація направила ОСББ "Руська, 219-Д" лист-відповідь вих.№01.35/27-1826, в якому, серед іншого зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстровано за Національною поліцією України, а тому задля врегулювання питання об`єднання вправі звернутись до ГУ Національної поліції.

4.16. Поданий позов обґрунтований тим, що, на думку ОСББ "Руська, 219-Д", право постійного користування спірною земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок, фактично перейшло до його співвласників з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Позивач зазначає, що ця земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ОСББ "Руська, 219-Д", її утримання здійснюється коштом співвласників, проте у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вона залишається зареєстрованою за Відповідачем.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСББ "Руська, 219-Д" не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.3. Предметом спору є наявність правових підстав для припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою, що належить ГУ Національної поліції, та визнання такого права за ОСББ "Руська, 219-Д". Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що зазначена земельна ділянка фактично перебуває у постійному користуванні ОСББ "Руська, 219-Д" з моменту державної реєстрації права власності співвласників на розташоване на ній нерухоме майно.

5.4. Суди попередніх інстанцій, досліджуючи наявність підстав для припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке належить ГУ Національної поліції, та визнання такого права за ОСББ "Руська, 219-Д" відповідно до статей 141 143 Земельного кодексу України, встановили відсутність належних, допустимих та достовірних доказів, що свідчать про використання ГУ Національної поліції спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням або про наявність інших підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України.

Водночас суди дійшли висновку, що з моменту набуття мешканцями будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , права власності на квартири, після введення в експлуатацію 45-квартирного житлового будинку та створення ОСББ "Руська, 219-Д", у співвласників багатоквартирного будинку виникло право на оформлення речового права на земельну ділянку під житловим будинком у формі постійного користування відповідно до статті 92 Земельного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову в порядку даної норми суди виходили з того, що: - матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , приймали рішення про делегування Позивачу своїх прав щодо оформлення земельної ділянки під будинком. Так само відсутні докази надання співвласниками згоди на визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою виключно за Позивачем;

- відповідно до положень частини четвертої статті 42, частини другої статті 123 Земельного кодексу України Позивач має право на отримання в постійне користування земельної ділянки, на якій розташовано багатоквартирний будинок, а також належну до нього прибудинкову територію, що визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації, поряд з тим, оформлення права постійного користування має відбуватися в порядку, визначеному законодавством.

Суди встановили відсутність доказів на підтвердження дотримання Позивачем процедури оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоповерховий будинок.

Одночасно судами враховано, що у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЧВ14311044002 від 19.09.2011 вказується, що за загальним проектом об`єкт передбачає будівництво 81 квартири загальною площею 5427,90 кв. м, при цьому пусковий комплекс (1-ша черга) становить за проектом 45 квартир загальною площею 2949,57 кв. м.

Ураховуючи зазначене, суди зауважили про відсутність правових підстав для скасування права постійного користування ГУ Національної поліції на всю спірну земельну ділянку

Окрім того, судами встановлено, що згідно з наявними у матеріалах справи доказами в експлуатацію було здано та передано за актом приймання-передачі житловий комплекс, що складається з 45 квартир, із загальною площею забудови 2963,30 кв. м. Водночас, згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна №361658563 від 12.01.2024, після прийняття будинку в експлуатацію фізичні особи набули права власності на квартири № 46-50, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею від 49,7 до 93,2 кв. м. При цьому Позивач не надав до матеріалів справи достатніх та достовірних доказів, які б підтверджували внесення змін до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації з урахуванням збільшеної кількості квартир, що передбачало б житловий будинок із 50 квартирами.

Відсутність технічного паспорту будинку, землевпорядної документації або інших належних та допустимих доказів, що підтверджують фактичну площу житлового комплексу та відповідну до нього земельну ділянку для обслуговування, за позицією судів, свідчить про те, що Позивач не довів, що саме площа та конфігурація земельної ділянки, визначені у позовних вимогах (0,3196 га), є необхідними для обслуговування цього будинку.

5.5. Заперечуючи правомірність таких висновків, Скаржник наголошує на неправильному застосуванні судами підпункту "е" частини 1 статті 141, статті 42, підпункту "д" пункту 2 статті 92 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статей 13, 23, 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів". За його позицією, судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.01.2020 у справі № 461/4181/18, від 27.01.2023 у справі № 621/2300/16, від 14.02.2024 у справі № 757/13549/16, від 18.09.2024 у справі № 910/14564/23.

Скаржник обґрунтовує свою правову позицію тим, що виключне право на набуття у власність або постійне користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, а також будівлями і спорудами, призначеними для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розміщеними на прибудинковій території, належить саме співвласникам цього будинку.

На думку Скаржника, рішенням Ради від 27.11.2008 № 739 Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області надано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3196 га (кадастровий номер 7310136600:32:003:0022) у місті Чернівці, АДРЕСА_1 , із визначеним цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування 45-квартирного житлового будинку. З огляду на це, Скаржник вважає, що спірна земельна ділянка у повному обсязі є необхідною для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за зазначеною адресою, що не було враховано судами обох інстанцій під час розгляду ними відповідної справи.

Щодо питання переходу права на земельну ділянку під багатоквартирним будинком до його співвласників.

5.6. Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

5.7. Згідно зі статтею 382 Цивільного кодексу України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

5.8. За приписами частини першої статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

5.9. Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

5.10. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

5.11. Частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

5.12. Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

5.13. Відповідно до статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.

5.14. Відповідно до підпункту "д" пункту 2 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

5.15. Зазначені положення є відтворенням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, за змістом якого, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття, висновки щодо застосування якого викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, на яку посилається Скаржник при зверненні з касаційною скаргою.

5.16. У постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі № 621/2300/16, на яку посилається Скаржник, розглянуто питання правомірності вимог фізичних осіб до сільської ради щодо визнання недійсними рішення та акта про право приватної власності на земельну ділянку, яка була приватизована іншою особою. Позивачі обґрунтовували свою позицію тим, що є власниками квартир у одноповерховому багатоквартирному будинку, прилегла територія якого була відчужена третій особі.

Верховний Суд, досліджуючи застосування статті 42 Земельного кодексу України, зазначив, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Верховний Суд наголосив, що розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації. Прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку є особливим об`єктом права власності на землю чи користування нею, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку і належних до нього будівель та споруд та має задовольняти інтереси всіх мешканців цього будинку.

5.17. На необхідності переходу до співвласників багатоквартирного житлового будинку права на отримання у власність чи постійне користування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований будинок, а також пов`язані з ним будівлі та споруди, призначені для задоволення потреб співвласників і розташовані на прибудинковій території, наголошено у постановах Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 757/13549/16 та від 18.09.2024 у справі № 910/14564/23, на які звертає увагу Скаржник.

5.18. У справі № 757/13549/16 предметом спору була вимога позивача щодо заборони облаштування окремої вхідної групи та відновлення попереднього стану, оскільки він є власником квартири в багатоквартирному будинку, де проводяться такі будівельні роботи. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що несучі конструкції будинку, а також права на земельну ділянку, на якій розташований будинок, пов`язані з ним будівлі та споруди й прибудинкова територія є спільною сумісною власністю співвласників.

Верховний Суд, визнаючи обґрунтованість цієї позиції, у постанові від 14.02.2024, аналізуючи застосування статті 42 Земельного кодексу України, зазначив, що, що виникнення прав на земельну ділянку у власника квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку пов`язане із набуттям у власність самої квартири або нежитлового приміщення, земельна ділянка при цьому не виступає самостійним об`єктом правочину, пов`язаного із переходом права власності на квартир у або нежитлове приміщення. Отже, сама по собі відсутність реєстрації за власником квартири або нежитлового приміщення багатоквартирного будинку права власності на земельну ділянку не позбавляє його права на захист своїх прав на володіння та користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія.

5.19. Так, предметом спору у справі № 910/14564/23 була вимога об`єднання співвласників багатоквартирного будинку про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, скасування результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації щодо надання товариству права користування земельною ділянкою, з підстав того, що спірна земельна ділянка є прибудинковою територією, а також того, що ця ділянка є єдиним під`їздом до будинку позивача.

Аналізуючи у постанові від 18.09.2024 положення пункту 6 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 382 Цивільного кодексу України та статті 42 Земельного кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону, у зв`язку з чим, у разі створення ОСББ, від нього не вимагається визнання та доведення права на наведені об`єкти. Верховний Суд також наголосив, що багатоквартирні будинки, господарські будівлі, споруди та приміщення є нерозривно пов`язаними із земельними ділянками, на яких вони розміщені, та звернувся до власних правових висновків, викладених у постанові від 21.07.2020 у справі № 922/3461/17. Одночасно суд касаційної інстанції акцентував, що виключне право на отримання у власність чи постійне користування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, належить співвласникам багатоквартирного будинку.

5.20. У даному контексті касаційного оскарження посилання Скаржника на постанови Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17 та від 22.01.2020 у справі № 461/4181/18 є необґрунтованим, зважаючи на таке.

Так, у справі № 916/2069/17 розглядалося питання стягнення об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку безпідставно набутих коштів і доходів, визнання недійсним додаткового договору та усунення перешкод у користуванні майном. Спір виник у зв`язку з переданням органом місцевого самоврядування приміщення у користування фізичної особи-підприємця, попри те, що це приміщення є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, предметом дослідження у цій справі було питання правомірності передання органом місцевого самоврядування допоміжного приміщення багатоквартирного будинку у користування третій особі, а не правомірність набуття об`єднанням співвласників прав на земельну ділянку. Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 не розглядав питання переходу права власності чи користування земельною ділянкою до співвласників багатоквартирного будинку. Таким чином, наведена постанова не є релевантною до предмета даного спору.

У справі № 461/4181/18 предметом спору було визнання протиправними та скасування актів і рішень органу місцевого самоврядування, які стосувалися неправомірної реєстрації права комунальної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного житлового будинку, вирішення питання їхнього балансового обліку та затвердження приватизації цих приміщень шляхом продажу на аукціоні. Позивачі обґрунтовували свої вимоги тим, що право розпорядження допоміжними приміщеннями належить виключно співвласникам багатоквартирного житлового будинку.

Посилання Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 на набуття об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку прав на земельну ділянку є лише цитуванням частини другої статті 382 Цивільного кодексу України без надання правового висновку щодо її застосування в контексті обставин спору.

Слід зазначити, що правовий висновок - це умовивід щодо тлумачення конкретної норми права, сформований Верховним Судом з метою правильного та справедливого вирішення спору. Підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-яких міркувань, викладених у мотивувальній частині судового рішення.

Саме по собі цитування у постанові Верховного Суду норми права не є правовим висновком про те, як ця норма повинна застосовуватися у подібних правовідносинах.

Зазначене виключає можливість врахування цієї постанови в порядку пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, постанова у справі № 461/4181/18 також не є релевантною до предмета відповідного касаційного оскарження.

5.21. Зважаючи на вищенаведене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що багатоквартирні будинки є нерозривно пов`язаними із земельними ділянками, на яких вони розташовані, а особа, яка законно набула у власність будинок чи споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими об`єктами після їх набуття, відповідає положенням законодавства та безпосередньо узгоджується з правовою позицією суду касаційної інстанції, викладеною у постановах, на які посилається Скаржник для порівняння.

5.22. Відтак, з моменту набуття мешканцями будинку по АДРЕСА_1 у м. Чернівці права власності на квартири, після введення в експлуатацію 45-квартирного житлового будинку та створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Руська, 219-Д", у співвласників цього будинку виникло право на оформлення речового права на земельну ділянку. Таке право поширюється на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, необхідні для його обслуговування та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів/орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень у будинку.

Щодо розміру земельної ділянки, право на користування якою має перейти до співвласників багатоквартирного будинку, та особливостей її оформлення.

5.23. Як вже зазначено Судом, з моменту набуття мешканцями будинку по АДРЕСА_1 у м. Чернівці права власності на квартири, після введення в експлуатацію 45-квартирного житлового будинку та створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Руська, 219-Д", у співвласників виникло право на оформлення речового права на земельну ділянку в межах території, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі та споруди. Ця земельна ділянка є необхідною для належного обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб співвласників, наймачів (орендарів) квартир і нежитлових приміщень.

Отже, співвласники багатоквартирного будинку мають право оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що забезпечують його функціонування та відповідають потребам мешканців.

5.24. Статтею 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

5.25. Відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

5.26. Одночасно частиною четвертою статті 42 Земельного кодексу України визначено, що розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Відтак, оформлення співвласниками багатоквартирного будинку права на землю відбувається шляхом виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто має місце формування нової земельної ділянки під нерухомістю, що не суперечить наведеним вище положенням земельного законодавства щодо формування земельних ділянок. Використання такого порядку оформлення прав на земельну ділянку за власником нерухомості не порушує і прав постійного землекористувача, оскільки не позбавляє його можливості самостійно оформити право на належну йому частину земельної ділянки, яка залишається після вилучення її частин, необхідних для обслуговування об`єктів нерухомості.

5.27. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належний до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів, орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

5.28. У постанові Верховного Суду від 29.07.2024 у справі № 362/5218/20 визначено, що види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються Кабінетом Міністрів України та регулюються Законом України "Про основи містобудування", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, прибудинкова територія це - територія навколо багатоквартирного будинку визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Суд касаційної інстанції у відповідній справі дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки, відповідно з визначенням її розміру та конфігурації, до прибудинкової території багатоквартирного будинку має свідчити відповідна містобудівна та землевпорядна документація або акт на право власності чи користування земельною ділянкою.

5.29. Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 607/13198/21 виснував про те, що співвласники багатоквартирного будинку набувають права власності чи права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення їх житлових, соціальних і побутових потреб, після передачі такої ділянки у їх власність чи у постійне користування на загальних підставах у вставленому законом порядку.

Розміри та конфігурація такої земельної ділянки визначаються на підставі відповідної технічної документації із землеустрою, яка подається на затвердження уповноваженому на прийняття такого рішення органу місцевого самоврядування.

Зазначене у статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" поняття "права на земельну ділянку" варто розуміти як оформлене у встановленому законом порядку право власності чи право постійного користування. Лише після оформлення такого права розміри і конфігурація земельної ділянки вважаються встановленими".

5.30. Викладене вище свідчить про наявність загальних висновків Верховного Суду щодо права співвласників багатоквартирного будинку на отримання у власність чи у користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування багатоквартирного будинку, як прибудинкової території, а також щодо порядку засвідчення розміру та конфігурації відповідної земельної ділянки.

5.31. З огляду на це, висновки судів попередніх інстанцій про те, що Позивач має право на отримання в постійне користування земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належну до нього прибудинкову територію, яка визначається на підставі відповідної землевпорядної документації, є обґрунтованими.

Водночас оформлення права постійного користування має здійснюватися у порядку, визначеному законодавством. Зазначені висновки також узгоджуються з положеннями земельного законодавства та правовими позиціями суду касаційної інстанції, на які безпосередньо посилається Скаржник.

Щодо доведення належності розміру земельної ділянки, право на оформлення правовідносин щодо користування якою підлягає переходу до співвласників багатоквартирного житлового будинку.

5.32. Судами обох інстанцій вказано про відсутність доказів на підтвердження дотримання Позивачем процедури оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоповерховий будинок, визначення розміру земельної ділянки на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Ця обставина не заперечується Скаржником. На його думку, додаткове з`ясування цього питання не є необхідним, оскільки Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, на підставі рішення Ради від 27.11.2008 № 739, було надано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3196 га (кадастровий номер 7310136600:32:003:0022), розташованою у АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка має цільове призначення - для будівництва та обслуговування 45-квартирного житлового будинку, що, на думку Скаржника, автоматично підтверджує необхідність всієї її площі для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за цією адресою.

5.33. Суд не погоджується з позицією Скаржника та зазначає, що право співвласників багатоквартирного житлового будинку на оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою виникло не на підставі рішення Ради від 27.11.2008 № 739, а як наслідок набуття мешканцями будинку по АДРЕСА_1 у м. Чернівці права власності на квартири після введення в експлуатацію 45-квартирного житлового будинку та створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Руська, 219-Д".

Відповідне право випливає з положень пункту 6 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 382 Цивільного кодексу України та статей 42 92 Земельного кодексу України, які регулюють питання володіння та користування земельною ділянкою, що обслуговує багатоквартирний житловий будинок.

Отже, співвласники житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Чернівці набули право користування земельною ділянкою виключно в межах території, необхідної для обслуговування фактично побудованого об`єкта, а не всієї земельної ділянки, яка передавалася Міністерству внутрішніх справ України для будівництва та обслуговування будинків.

Суд зазначає, що рішення Ради про передачу Міністерству внутрішніх справ України земельної ділянки площею 0,3196 га було спрямоване на надання землі з метою будівництва житлових об`єктів. Водночас у цьому рішенні не зазначено, що земельна ділянка виділялася саме відповідно до фактичних параметрів збудованого будинку першої черги, які були затверджені у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Таким чином, розмір земельної ділянки, що підлягає переходу у користування співвласників багатоквартирних будинків повинен визначатися на підставі землевпорядної документації, яка враховує фактичні параметри всіх об`єктів, запланованих для будівництва, їх прибудинкову територію та територію, необхідну для забезпечення обслуговування будинків і потреб його мешканців.

5.34. Зазначені висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, на які посилається Скаржник для порівняння, зокрема з правовими висновками, викладеними e постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі № 621/2300/16.

5.35. При цьому, за встановленими судами обставинами планувалось будівництво об`єкта у фактично більшому розміру.

Так, незважаючи на зазначення у рішенні Ради від 27.11.2008 №739 про передання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,3196 га, для будівництва та обслуговування 45-ти квартирного житлового будинку, 29.09.2005 рішенням Ради №840 "Про погодження місця розташування об`єктів містобудування, надання дозволу забудовникам на підготовку матеріалів попереднього погодження, складання проектів відведення земельних ділянок, внесення змін та відміну раніше прийнятих рішень" внесено зміни в пункт 8 додатку 1 до рішення 24 сесії V скликання Ради № 536 щодо надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження, складання проекту відведення земельної ділянки Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області на будівництво 45-квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , а саме: слова "…45-квартирного житлового будинку…" замінено словами "… зблокованого 81-квартирного житлового будинку…".

20.06.2008 Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області надано Дозвіл на виконання будівельних робіт №1-141/08Ч (перереєстрація дозволу №65 від 23.03.2006), а саме на продовження будівництва зблокованого 81-квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 в м. Чернівці з почерговим будівництвом І та ІІ блоку.

19.09.2011 в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області за № ЧВ 14311044002 зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - будівництво зблокованого 81 квартирного житлового будинку (І черга - 45-ти квартирний житловий будинок блок Б) на АДРЕСА_1 код за ДК 018-2000-1122.2, ІІІ категорія складності.

5.36. На невідповідність запроектованої кількості квартир фактичному складу житлового фонду також звернули увагу суди обох інстанцій. Під час дослідження доказів встановлено, що фізичні особи набули права власності на нерухоме майно, а саме: на квартиру №46 загальною площею 68 кв. м, на квартиру НОМЕР_2 загальною площею 75,1 кв. м, на квартиру НОМЕР_1 загальною площею 49,7 кв. м, на квартиру НОМЕР_4 загальною площею 50,6 кв. м та на квартиру НОМЕР_3 загальною площею 93,2 кв. м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Водночас питання щодо законності будівництва не є предметом цього спору.

5.37. З огляду на зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності Позивачем належного розміру земельної ділянки, право на оформлення правовідносин щодо користування якою підлягає переходу до співвласників багатоквартирного житлового будинку. Зокрема, Позивачем не надано технічного паспорта будинку, землевпорядної документації чи інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували фактичну площу будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_1, м. Чернівці , та необхідну для її обслуговування прибудинкову територію. Відтак, під час розгляду справи Позивач не довів обґрунтованість визнання за ним права на оформлення правовідносин щодо користування всією площею земельної ділянки в розмірі 0,3196 га.

5.38. При цьому, з урахуванням предмета, підстав позову та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів в цілому погоджується з їх висновками про необхідність відмови в позові також з огляду на таке.

По-перше, як встановили суди спірна земельна ділянка є сформованою, а отже, відповідно до положень статті 79-1 Земельного кодексу України, становить самостійний об`єкт цивільних прав.

По-друге, відповідна земельна ділянка виділялась для будівництва не лише житлового будинку Позивача, який у проектній документації визначено як будинок першої черги, а й для спорудження ще одного житлового будинку.

У такий спосіб, право на спірну земельну ділянку після завершення будівництва повинні набути як мешканці житлового будинку ОСББ "Руська, 219-Д", так і мешканці будинку, який буде збудовано в майбутньому.

Саме в такому випадку право постійного користування спірної земельної ділянки повинно було би перейти до нових користувачів у повному обсязі. Однак, звертаючись із позовом, Позивач фактично наполягає на набутті ним права на всю спірну земельну ділянку, не враховуючи ні первинного цільового призначення її виділення, ні інтересів майбутніх мешканців будинку, запланованого для будівництва.

5.39. Суд наголошує, що Позивач має право на формування земельної ділянки. Водночас за встановлених судами обставин справи, зокрема з огляду на те, що Позивач не виявив наміру очікувати завершення будівництва в повному обсязі, набуття ним права на земельну ділянку, на якій розташоване майно ОСББ "Руська, 219-Д", можливе лише з дотриманням порядку, передбаченого статтею 79-1 Земельного кодексу України, із врахуванням прав та інтересів інших землекористувачів.

На зазначене фактично звернули увагу й суди попередніх інстанцій, які, з урахуванням установлених обставин справи та вимог законодавства, дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

5.40. Оскільки Позивач не довів неправомірність висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову на підставі пункту 6 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 382 Цивільного кодексу України, статей 42 92 Земельного кодексу України, аргументи Скаржника щодо неправильного застосування судами положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у контексті питання наявності у Позивача повноважень на представництво інтересів співвласників багатоквартирного будинку не мають самостійного значення для вирішення спору. Зазначений висновок судів попередніх інстанцій був додатковою підставою для відмови у задоволенні позову, а отже, ці доводи Скаржника не потребують окремого касаційного дослідження.

5.41. Посилання Скаржника на постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 та від 05.12.2018 у справі № 757/1660/17-ц є необґрунтованими, оскільки вони стосуються питань юрисдикційності спору. Водночас у даному випадку питання належності юрисдикції не є предметом оскарження, а отже, зазначені правові позиції не мають значення для вирішення цієї справи.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частина друга цієї ж статті забороняє скасовувати правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. Оскільки наведені Скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - залишенню в силі.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Руська, 219-Д" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2024 у справі № 926/927/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді Н. Багай

І. Берднік