Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.10.2019 року у справі №912/3221/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 912/3221/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С. К. - головуючий (доповідач), Кушнір І. В., Случ О. В., за участю секретаря судового засідання Кравчук О. І., та за відсутності представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бородіна Юрія Анатолійовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2019 у справі № 912/3221/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р. Е. Й. В. -Сервіс" до Фізичної особи-підприємця Бородіна Юрія Анатолійовича про зобов'язання повернути обладнання, стягнення 63 716,55 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Р. Е. Й. В. -Сервіс" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом, в якому просило стягнути з Фізичної особи-підприємця Бородіна Юрія Анатолійовича на свою користь 63 716,55 грн. заборгованості по орендних платежах; - зобов'язати Фізичну особу-підприємця Бородіна Юрія Анатолійовича повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Р. Е. Й. В. -Сервіс" за актом приймання-передачі 8 одиниць обладнання по приготуванню кави вартістю 96 043,54 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2019 позов задоволено частково; з Фізичної особи підприємця Бородіна Юрія Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Р. Е. Й. В. -Сервіс" стягнуто 63 716,55 грн. заборгованості з орендних платежів; в іншій частині позову відмовлено.

Висновки судів обох інстанцій гуртуються на таких обставинах справи.

01.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Р. Е. Й. В. -Сервіс" (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Бородіним Юрієм Анатолійовичем (орендарем) укладено договір оренди обладнання №15, на умовах якого орендодавець прийняв на себе зобов'язання передати орендареві у строкове платне користування визначений договором об'єкт оренди, а орендар - прийняти в користування об'єкт оренди і сплачувати орендодавцеві орендну плату на умовах, визначених договором.

Об'єктом оренди за цим договором є рухоме майно, а саме, обладнання для приготування кавових напоїв, що визначатиметься сторонами в Специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною останнього (п. 1.2 договору).

Строк користування об'єктом оренди згідно з умовами даного договору визначається у відповідній Специфікації, що є невід'ємною частиною договору, але не менше 6 місяців (п. 1.5 договору).

Об'єкт оренди передається орендодавцем орендарю по акта прийому-передачі об'єкту оренди. Дата підписання акта прийому-передачі є датою передачі об'єкта оренди в оренду. Обов'язок підготовки акта прийому-передачі об'єкта в оренду покладається на орендодавця (п. 2.4 договору).

Після закінчення терміну оренди або в разі дострокового розірвання цього договору, орендар зобов'язаний протягом 5-ти днів з дати припинення дії договору або його розірвання, повернути об'єкт оренди орендодавцю. Для повернення об'єкта оренди орендар надсилає заявку на повернення встановленої форми (Ф-3) письмово факсом або на електронну адресу орендодавця. Заявка на повернення на наступний місяць надсилається орендарем не пізніше 25-го числа поточного місяця. Об'єкт оренди передається (повертається) орендарем орендодавцю за Актом про повернення об'єкта оренди. Дата підписання Акта про повернення орендодавцем є фактичною датою повернення об'єкта оренди. Обов'язок підготовки Акта про повернення об'єкта оренди покладається на орендаря. Форма Акта про повернення є додатком № 1 до даного Договору.

Орендар власними силами та/або за власний рахунок проводить доставку об'єкта оренди на склад орендодавця, що розташований у м. Тернопіль (п. п. 3.1,3.3,3.4 договору).

Загальний розмір орендної плати за цим договором визначається шляхом підсумовування орендної плати за всіма одиницями обладнання, що передані в оренду, за весь період оренди.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 25 числа поточного місяця у розмірі згідно зі Специфікаціями (п. п. 4.4-4.5 договору).

Орендна плата нараховується з моменту отримання об'єкту оренди в користування за Актом прийому-передачі до моменту його фактичного повернення на склад орендодавця, що оформляється Актом про повернення у відповідності з п. 3.3 цього договору (п. 4.7 договору).

Згідно з п. 5.1.4 договору орендодавець зобов'язаний щоквартально, до 30-го числа останнього місяця у відповідному кварталі направляти в електронній формі орендарю акти звірки взаєморозрахунків по даному договору. Акт звірки взаєморозрахунків за бажанням орендаря може бути представлений йому в письмовій формі.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє до
31.12.2012. Якщо жодна із сторін 30 днів до дати припинення його дії не заявить про намір його припинення, договір пролонгується на 12 місяців на тих же умовах (п. 9.1 договору).

Перебіг строку оренди за цим договором починається з моменту передачі об'єкта оренди орендарю в користування та триває до підписання Акта про повернення об'єкта оренди, передбаченого п. 3.3 цього договору (п. 9.2 договору).

Чинність дії договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; невнесення орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення терміну платежу (п. 10.3 договору).

Сторонами підписані Специфікації №15 від 01.04.2010 та №1/15 від 23.04.2010, що є додатками до договору, на загальну кількість обладнання 17 шт.

Відповідно до умов вказаних вище Специфікацій, строк користування об'єктом оренди становить 12 місяців з моменту передачі його орендарю за актом приймання-передачі. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку користування об'єктом оренди не заявить про намір його припинення, строк користування продовжується на той самий строк та на тих же умовах, але не пізніше закінчення строку дії договору.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору між сторонами підписано акти приймання-передачі об'єктів оренди №0-00000267, №0-00000269, №0-00000270 від 01.04.2010, №0-009692, №0-009693 від 23.04.2010, за якими орендодавець передав в тимчасове володіння та користування, а орендар прийняв - обладнання для приготування кавових напоїв.

При цьому, позивач зазначає, що частину товару у кількості 9 шт., відповідач повернув. У відповідача залишилось 8 одиниць обладнання з приготування кави: кавоварка Colibri №1650-50338, кавомолка RR45S №117145, кавомолка RR45S №118253, кавоварка Ready Espresso 410 DA №050824, кавоварка Брунетті "С" 2 Gr №0037437, кавоварка Брунетті "С" 1 Gr №0036950, кавомолка Obel EB №7717, кавомолка RR45S №135814.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Р. Е. Й. В. -Сервіс" надане повідомлення про відмову від договору оренди (лист №66 від 13.09.2018), в якому вимагало від Фізичної особи-підприємця Бородіна Юрія Анатолійовича повернення обладнання (8 одиниць обладнання по приготуванні кави) не пізніше 30.08.2018, та повідомлення про відмову від дії договору у зв'язку із порушенням умов договору Фізичною особою-підприємцем Бородіним Юрієм Анатолійовичем щодо сплати орендної плати.

Однак як стверджує позивач, відповідач обладнання не повернув, борг зі сплати орендних платежів у період з червня 2017 року по серпень 2018 року у сумі 63

716,55 грн не сплатив. Зазначене стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

Керуючись умовами п. 4.7 договору, за якими орендна плата нараховується з моменту отримання об'єкта оренди в користування за Актом прийому-передачі до моменту його фактичного повернення на склад орендодавця, що оформляється Актом про повернення у відповідності з п. 3.3 договору, суди обох інстанцій дійшли висновків про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів за договором за період з червня 2017 року по серпень 2018 року.

При цьому з огляду на приписи ст. 75 ГПК України, суди обох інстанцій дійшли висновку, що встановлені в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 у справі №912/134/18 обставини щодо відсутності доказів повернення обладнання Фізичною особою-підприємцем Бородіним Юрієм Анатолійовичем, а саме 8 одиниць обладнання по приготуванні кави, свідчать про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості і у даній справі.

Крім того, судами враховано, що вказаною постановою апеляційного господарського суду встановлено обставину недоведення сторонами вчинення дій, направлених на припинення дії договору оренди обладнання №15 від 01.04.2010 у 2012 році.

Не погоджуючись з висновками судів в частині задоволення позову, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, а також на неправильну оцінку встановлених обставин, оскільки вважає, що договірні правовідносини з позивачем припинено у 2012 році, орендоване обладнання повернуто позивачу, тому підстави для стягнення орендної плати відсутні.

Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах заявлених вимог, тобто в частині задоволення позову про стягнення орендної плати, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення

Відповідно до ст.ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідне орендареві для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу вимог ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтями 76-79 ГПУ України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши надані обома сторонами докази, суди обох інстанцій дійшли висновків, що відповідачем не надано жодних належних доказів повернення 8 одиниць обладнання, про які йде мова в позові.

Щодо доводів відповідача про повернення вказаного обладнання у 2012 році за допомогою підприємства доставки "Євроекспрес пошта", то суди обох інстанцій їх відхилили, посилаючись при цьому на постанову апеляційного господарського суду у справі №912/134/18.

Під час розгляду вказаної справи судом досліджено докази, надані Фізичною особою-підприємцем Бородіним Юрієм на підтвердження повернення частини орендованого майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Р. Е. Й. В. -Сервіс" та встановлено про відсутність належних та допустимих доказів повернення у 2012 році 8 одиниць обладнання по приготуванні кави: кавоварки Colibri №1650-50338, кавомолки RR45S №117145, кавомолки RR45S №118253, кавоварки Ready Espresso 410 DA №050824, кавоварки Брунетті "С " 2 Gr №0037437, кавоварки Брунетті "С" 1 Gr №0036950, кавомолки Obel EB №7717, кавомолки RR45S №135814.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Умовами п. п. 4.5,4.7 договору сторонами погоджено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 25 числа поточного місяця у розмірі згідно діючих Специфікацій; орендна плата нараховується з моменту отримання об'єкту оренди в користування за Актом прийому-передачі до моменту його фактичного повернення на склад орендодавця, що оформляється Актом про повернення у відповідності з п. ом 3.3 цього договору.

Беручи до уваги вказані обставини, норми матеріального і процесуального права, а також умови договору, висновки судів про задоволення позову про стягнення з відповідача орендної плати є правильними.

При цьому, зважаючи на те, що заявлена до стягнення сума заборгованості з орендних платежів розрахована за період з червня 2017 року по серпень 2018 року, звернення з цим позовом у грудні 2018 році свідчить про безпідставність заяви відповідача про застосування позовної давності, оскільки згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Так, п. 10.3 договору оренди передбачено, що чинність дії договору припиняється внаслідок, зокрема, невнесення орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення терміну платежу.

Погодження умови такого змісту узгоджується з положеннями чинного законодавства, оскільки згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору є одним з правових наслідків порушення зобов'язання.

За загальним правилом, встановленим у ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Право орендодавця на односторонню відмову від зобов'язання внаслідок не внесення орендарем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, закріплено в ст. 782 ЦК України.

Між тим чинним законодавством не передбачено можливості автоматичного припинення дії договору внаслідок невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд, натомість ч. 2 ст. 782 ЦК України передбачає, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як правильно зазначили суди, сама пособі відсутність доказів звернення позивача до відповідача з вимогами про повернення майна чи оплату заборгованості з липня 2012 року по червень 2017 року не є достатньою для висновку про припинення дії договору, оскільки відповідачем не доведено обставини припинення договору у 2012 році та не надано належних, допустимих і достатніх доказів повернення обладнання позивачу у повному обсязі.

Зважаючи на те, що під час касаційного провадження скаржником не спростовано висновків про недоведеність обставин повернення орендованого обладнання позивачу, як і не підтверджено доводів про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, вимоги про скасування судових рішень у даній справі задоволенню не підлягають.

Оскільки судові рішення у даній справі залишаються без змін, а касаційна скарга - без задоволення, судові витрати в силу ст. 129 ГПК України підлягають покладенню на скаржника.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бородіна Юрія Анатолійовича залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2019 в оскаржуваній частині у справі № 912/3221/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С. К. Судді:Кушнір І. В. Случ О. В.