Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 13.03.2018 року у справі №922/4379/16 Ухвала КГС ВП від 13.03.2018 року у справі №922/43...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4379/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Харківська місцева прокуратура №5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин Качановський",

представник - адвокат Шоха Л.В. (договір про надання правової допомоги від 15.06.2016),

Прокуратура Харківської області,

Генеральна прокуратура України - прокурор Паршутіна Ю.А. (посвідчення №044787 від 09.11.2016)

розглянув касаційні скарги Харківської міської ради та Заступника прокурора Харківської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 27.06.2017

у складі колегії суддів: Тарасова І.В. (головуючий), Пуль О.А., Фоміна В.О.

та на рішення Господарського суду Харківської області

від 13.05.2017

у складі колегії суддів: Усатий В.О. (головуючий), Савченко А.А., Яризько В.О.

у справі 922/4379/16

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин Качановський"

про звільнення земельних ділянок

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2018 у складі колегії суддів: Мачульський Г.М. - головуючий, Кушнір І.В., Краснов Є.В. відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Харківської міської ради та Заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2017 у справі №922/4379/16; розгляд касаційних скарг призначено в засіданні суду на 14.06.2018.

2. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2018 задоволено заяву колегії суддів: Мачульський Г.М. - головуючий, Кушнір І.В., Краснов Є.В. про самовідвід у справі №922/4379/16 за касаційними скаргами Харківської міської ради та Заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2017.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/4379/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2018.

4. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/4379/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018.

5. Ухвалою від 06.07.2018 Верховний Суд прийняв справу №922/4379/16 з касаційними скаргами Харківської міської ради та Заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2017 до провадження, призначив розгляд касаційних скарг Харківської міської ради та Заступника прокурора Харківської області на 04.09.2018 о 10 год. 30 хв.

6. Від Товариства з обмеженою відповідальністю магазин "Качановський" надійшли відзиви на касаційні скарги Прокуратури Харківської області та Харківської міської ради.

7. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство), статей 376, 391 ЦК України, статті 212 ЗК України, статей 4-7, 103, 106 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

8. Харківська міська прокуратура №5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернулася до суду з позовом про зобов'язання ТОВ "Магазин Качановський" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, площами 0,0120 га та 0,0045 га шляхом демонтажу прибудови з подальшим приведенням земельної ділянки у придатний до використання стан, який ухвалою суду від 21.12.2016 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 28.12.2016.

8.1. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що Харківською місцевою прокуратурою №5 встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №375 від 14.05.1997 між Харківською міською радою та ТОВ "Магазин Качановський" укладено договір на право тимчасового користування землею №1432 від 26.01.1998, площею 0,1526 га по проспекту Гагаріна, 154 у місті Харкові для експлуатації і обслуговування магазину №9/6 строком дії до 14.05.2022. При цьому, прокурор посилався на рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2016 у справі №922/778/16, яким ТОВ "Магазин Качановський" відмовлено у задоволенні позову до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення літера "Б-2", загальною площею 2042,5 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Харків, проспект Гагаріна, 154 у зв'язку із самочинною перебудовою основної споруди магазину №9/6 по проспекту Гагаріна, 154. Зокрема, як зазначав прокурор, в ході розгляду цієї справи судом встановлено, що надання в оренду або передача у приватну власність земельної ділянки по проспекту Гагаріна, 154 у місті Харкові для реконструкції нерухомого майна, на якій розміщено реконструйоване нерухоме майно ТОВ "Магазин Качановський", Харківською міською радою не приймалось. Крім того, приймаючи рішення у справі №922/778/16, господарський суд виходив з того, що ТОВ "Магазин Качановський" не надано документів, підтверджуючих право власності або право користування земельною ділянкою за зазначеною адресою за призначенням - реконструкція нежитлової будівлі. Додаткових угод про зміну цільового використання земельної ділянки по проспекту Гагаріна, 154 у місті Харкові, а саме під реконструкцію вже існуючої нежитлової будівлі до зазначеного договору укладено не було. При цьому, узаконення самочинно реконструйованого позивачем нерухомого майна по проспекту Гагаріна, 154 у місті Харкові можливе лише за умови виконання вимог, передбачених Порядком вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом, прийнятим рішенням Харківської міської ради №390/11 від 17.08.2011, згідно з яким прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалось на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Однак, спірне майно не прийнято до експлуатації у встановленому законом порядку.

Короткий зміст рішення першої інстанції

9. Рішенням від 13.05.2017 Господарський суд Харківської області у задоволенні позовних вимог відмовив.

9.1. Суд першої інстанції встановив таке:

- постановою суду від 01.11.2012 ТОВ "Магазин Качановський" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора;

- відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності ТОВ "Магазин Качановський" знаходиться об'єкт нерухомого майна за реєстраційним №17564514 у вигляді основної споруди магазину №9/6, площею 625,2 кв.м. за адресою: місто Харків, проспект Гагаріна, 154, який перебуває в іпотеці;

- рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.05.1997 №375 між Харківською міською радою та ТОВ "Магазин Качановський" укладено договір на право тимчасового користування землею від 26.01.1998 №1432, площею 0,1526 га по проспекту Гагаріна, 154 у місті Харкові для експлуатації і обслуговування магазину №9/6 строком дії до 14.05.2022;

- протягом дії договору оренди ТОВ "Магазин Качановський" збільшило загальну площу нерухомого майна з 625,2 кв.м. до 2 042,5 кв.м. та вийшло за межі наданої відповідачу в оренду земельної ділянки, що не заперечується відповідачем;

- рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2016 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Магазин Качановський" до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення літера "Б-2", загальною площею 2042,5 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Харків, проспект Гагаріна, 154, у зв'язку з недотриманням процедури прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів нерухомого майна, яка поширюється також на реконструкцію вже збудованих об'єктів нерухомості;

- Харківська міська прокуратура звернулася до Харківської міської ради з проханням надати інформацію щодо прийняття Харківською міською радою рішення про надання в оренду або про передачу у приватну власність земельної ділянки по проспекту Гагаріна, 154 у місті Харкові, а також щодо надання дозволу на реконструкцію нерухомого майна, збереження об'єкта самочинного будівництва, надання земельної ділянки під вже збудоване (реконструйоване) нерухоме майно та прийняття його до експлуатації та укладанню додаткових угод про зміну цільового використання земельної ділянки;

- Листом від 22.08.2016 Департамент територіального контролю Харківської міської ради повідомив прокуратуру, що земельна ділянка за зазначеною адресою використовується для обслуговування нежитлової будівлі та встановлено факт самовільного зайняття додаткових земельних ділянок орієнтовано площами 9,0120 га та 0,0045 га, а також в листі повідомлено, що відомості щодо оформлення ТОВ "Магазин Качановський" дозвільних документів для реконструкції об'єкта, а також оформлення договору оренди землі за зазначеною адресою у виконавчих органах ХМР відсутні;

- до листа Департаментом долучено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №129-А від 07.06.2016, з якого вбачається відсутність власника нерухомого майна на час перевірки та акт огляду земельної ділянки;

- 16.12.2016 Харківська міська прокуратура №5 направила Харківській міській раді повідомлення, що керівником цієї прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради пред'явлено позов про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок

9.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

- знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи реагування та притягнення винної особи до відповідальності;

- необхідність попереднього повідомлення забудовника про добровільне знесення об'єкта самочинного будівництва також міститься і в Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом, затвердженого рішенням Харківської міської ради 9 сесії 6 скликання №390/11 від 17.08.2011;

- передумовою звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є припис (письмова вимога) про усунення з боку винної особи законодавства про містобудування. Однак, таких приписів ні з боку інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, ні з боку Харківської міської ради відповідачу не надавалося;

- прокурором та позивачем не доведено дотримання порядку, визначеного законом, який передує зверненню до суду з позов про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, у зв'язку з чим в позові суд вважає за необхідне відмовити;

- врахувавши висновки суду про необхідність відмови від позову у зв'язку з недотриманням процедури попередження про застосування крайніх заходів за порушення містобудівного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність потреби у залученні фахівців ТОВ "Терра-інвест" для дачі пояснень по складеному ними висновку та плану спірної земельної ділянки .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. Постановою від 27.06.2017 Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Харківської міської ради та апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнив частково, рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2017 у справі №922/4379/16 скасував, справу №922/4379/16 передав до Господарського суду Харківської області для розгляду по суті в межах справи №5023/8376/11 про банкрутство ТОВ "Магазин Качановський".

10.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- станом на момент розгляду позовної заяви прокурора у господарській справі №922/4379/16, відповідач перебував у ліквідаційній процедурі, про що також свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до якого 13.11.2012 внесено запис про перебування юридичної особи у стані припинення за судовим рішенням Господарського суду Харківської області у справі №5023/8376/11 про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- враховуючи, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Магазин Качановський" порушено 11.10.2011, а 01.11.2012, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство, господарським судом було прийнято постанову про визнання ТОВ "Магазин Качановський" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, до спірних правовідносин мають бути застосовані положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013;

- з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону №2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів;

- позовними вимогами прокурора до ТОВ "Магазин Качановський" є вимога про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок шляхом демонтажу належних боржнику - ТОВ "Магазин Качановський" прибудов до нежитлового приміщення по проспекту Гагаріна, 154 у місті Харкові. Отже, ці вимоги безпосередньо стосуються питань щодо майна боржника, з якого має формуватися ліквідаційна маса у справі про банкрутство, а тому їх слід розглядати в межах провадження у справі про банкрутство №5023/8376/11;

- при вирішенні даної справи колегія суддів апеляційного суду врахувала правову позицію Верховного Суду України, висловлену ним у постанові від 13.04.2016 у справі №908/4804/14 про застосування положень частини 9 статті 16 ГПК України в редакції до 15.12.2017, які кореспондуються з положеннями пункту 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, щодо розгляду спорів з майновими вимогами до боржника в межах провадження у справі про банкрутство;

- апеляційний суд дійшов висновку про те, що так як даний спір, який безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ТОВ "Магазин Качановський", особливості законодавства про банкрутство не застосовано місцевим судом при прийнятті рішення по суті спору, тому таке рішення слід скасувати, а справу №922/4379/16 на виконання приписів частини 1 статті 17 ГПК України в редакції до 15.12.2017 передати до Господарського суду Харківської області для розгляду по суті в межах справи про банкрутство №5023/837/11.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (Прокуратура Харківської області)

11. Скаржник доводив, що ухвалюючи рішення, Харківський апеляційний господарський суд порушив положення статті 103 ГПК України в редакції до 15.12.2017, оскільки цією статтею не передбачено можливості передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник аргументував, що предметом судового розгляду є спір про зобов'язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки шляхом демонтажу прибудов, які самочинно здійснені відповідачем до будівлі, що також є самочинно побудованою, а тому такі об'єкти не можуть входити до ліквідаційної маси відповідача-боржника. За таких обставин, відсутні підстави вважати, що прийняті у справі рішення можуть вплинути на формування ліквідаційної маси банкрута та задоволення вимог кредиторів, а тому передача спору для його розгляду в межах справи про банкрутство є незаконною.

Доводи скаржника (Харківська міська рада)

12. Скаржник зазначив, що апеляційний суд, прийнявши оскаржувану постанову, якою частково задовольнив позовні вимоги Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави особі Харківської міської ради, вийшов за межі повноважень. При цьому, судом неправильно застосовано приписи статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спірних правовідносин, оскільки останні не мають майнового характеру.

12.1. Скаржник доводив, що однією з підстав для прийняття рішень судами попередніх інстанцій була відсутність приписів органів архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень відповідачем, однак дані висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому, скаржник зазначив про відсутність у забудовника будь-яких дозвільних документів для будівництва відповідного об'єкта.

Доводи інших учасників справи

13. У відзивах на касаційні скарги боржником-відповідачем зазначено, що справи у майнових спорах, передбачених статтею 12 ГПК України в редакції до 15.12.2017, розглядаються господарським судом, у проваджені якого перебуває справа про банкрутство. При цьому, відповідач зазначив, що висновки касаційних скарг не відповідають вимогам статті 5 Закону України "Про іпотеку", оскільки іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї, як окремого об'єкта нерухомості, з посиланням на Постанову Верховного Суду України 06.07.2016 у справі №6-1213цс16. Спірне приміщення є об'єктом іпотеки, який належить банкруту, і яке в силу цього входить до складу його ліквідаційної маси, а боржник не позбавлений можливості виправити недоліки реконструкції та повторно звернутися до компетентних органів про здачу спірного приміщення в експлуатацію, оскільки відмова суду була пов'язана виключно з недотриманням власником процедури здачі в експлуатацію будівлі після проведеної реконструкції.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

14. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 376 - житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частина 2 статті 376 - особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частина 3 статті 376 - право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Частина 4 статті 376 - якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Частина 5 статті 376 - на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Стаття 391 - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

15. Земельний кодекс України

Частина 1 статті 212 - самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Частина 2 статті 212 - приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Частина 3 статті 212 - повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

16. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011

Частина 1 статті 10 - справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або місцем проживання боржника-фізичної особи.

Частина 4 статті 10 - суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частина 5 статті 10 - якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

17. Господарський процесуальний кодекс України в редакції, чинній до 15.12.2017

Стаття 4-1. Форми судового процесу

Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 7 частини 1 статті 12 - господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

Частина 9 статті 16 - справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Стаття 103 - апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. З огляду на компетенцію касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статті 10 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, статей 376, 391 ЦК України, статті 212 ЗК України та статей 4-7, 12, 16, 103, 106 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

19. Виходячи із системного аналізу положень статті 4-1, пункту 7 частини 1 статті 12, частини 9 статті 16 ГПК України (в редакції, чинній на час розгляду спору місцевим судом) та частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, усі майнові спори з вимогами до боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, мають розглядатися в межах провадження у справах про банкрутство та з врахуванням особливостей процедури, передбаченої Законом про банкрутство.

Отже, встановивши в ході апеляційного перегляду судового рішення у справі, яка слухалась місцевим судом за правилами позовного провадження в редакції ГПК України до 15.12.2017, обставини того, що спір за своїм предметом є майновим та стосується вимог до боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, апеляційний суд зобов'язаний безпосередньо застосувати процесуальні норми (статтю 4-1, пункт 7 частини 1 статті 12, частину 9 статті 16 ГПК України та частину 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") та встановивши, що рішення місцевого суду прийнято без врахування обставин провадження у справі про банкрутство, або є інші правові підстави для скасування такого рішення, апеляційний суд скасовуючи таке рішення повинен передати такі позовні вимоги для здійснення їх розгляду в межах провадження у справі про банкрутство боржника, застосувавши принцип процесуальної економії та вимоги процесуального закону про виключну підсудність такого спору суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

20. Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Отже, судом у справі про банкрутство є суддя (колегія суддів), яка прийняла до провадження та розглядає справу про банкрутство, а не суд, як адміністративно-територіальна одиниця в системі судоустрою України.

21. З огляду на таке, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду про те, що за необхідності скасування рішення суду у позовному провадженні як такого, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та встановлення фактичних обставин наявності майнового спору щодо сторони, яка перебуває у процедурі банкрутства, така справа має бути передана до суду першої інстанції без прийняття нового рішення апеляційного суду, для розгляду спору в межах провадження у справі про банкрутство, з огляду на особливості провадження у процедурах банкрутства.

При цьому, Верховний Суд не погоджується з доводами скаржників про те, що апеляційний суд, прийнявши оскаржувану постанову, якою частково задовольнив позовні вимоги Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави особі Харківської міської ради, вийшов за межі повноважень, оскільки положеннями статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статтями 4-1, 12, 16 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) прямо передбачено підвідомчість даної категорії справ судам у справах про банкрутство, порядок та межі їх розгляду, а статтею 103 зазначеного Кодексу було передбачено право апеляційного суду на скасування рішення суду першої інстанції.

22. Частиною 6 статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

При цьому, виходячи з положень частини 4 статті 376 ЦК України та частини 2 статті 212 ЗК України, обов'язок знесення самочинного будівництва та приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, законодавцем покладено на особу, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво. Крім того, частиною 3 статті 212 ЗК України передбачено, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Магазин Качановський" збільшило загальну площу нерухомого майна з 625,2 кв.м. до 2 042,5 кв.м.

Тому, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржників про те, що зазначені "прибудови" є об'єктами будівництва і не можуть входити ані до ліквідаційної маси відповідача, ані до переліку об'єктів нерухомого майна, право власності на яке набуто відповідачем у встановленому законом порядку, оскільки вони виходять за межі повноважень касаційного суду. Цим доводам має бути надана відповідна оцінка за наслідком дослідження обставин справи по суті спору в межах провадження у справі про банкрутство №5023/8376/11.

23. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, оскільки обґрунтування щодо задоволення доводів відповідача-боржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

24. Доводи скаржників, зазначені в пунктах 11-12.1. мотивувальної частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються висновками згідно з пунктами 19-23 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг Харківської міської ради та Заступника прокурора Харківської області та залишення без змін постанови апеляційного суду від 27.06.2017.

В. Судові витрати

26. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційних скарг, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржниками.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Харківської міської ради та Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі №922/4379/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст