Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №925/494/17 Ухвала КГС ВП від 12.02.2018 року у справі №925/49...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/494/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Смілянська Хлодня"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017р.

у складі колегії суддів: О.О. Хрипун - головуючий, В.Г. Суховий, С.А. Гончаров

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Смілянська Хлодня"

до комунального підприємства "ВодГео"

про стягнення 104 374,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смілянська Хлодня" (далі - ТОВ "Смілянська Хлодня", позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до комунального підприємства "ВодГео" (далі - КП "ВодГео", відповідач) про стягнення, на підставі ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, 104 374,85 грн., з яких 103 489,83 грн. збитки у вигляді додаткових витрат, а саме повторної сплати позивачем зі свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для забезпечення можливості реєструвати податкові накладні по факту виникнення податкових зобов'язань, та 885,02 грн., сплачених відсотків за надання йому розстрочення по сплаті ПДВ.

Зазначені відсотки позивач вважає додатковими витратами, які виникли у зв'язку з нездійсненням відповідачем реєстрації податкових накладних у період з липня 2015 року по вересень 2016 року при здійсненні господарської діяльності по укладеному сторонами договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 4 від 01.01.2015р.

ТОВ "Смілянська Хлодня" вказує на порушення КП "ВодГео" податкового законодавства при виконанні господарських зобов'язань за договором № 4 від 01.01.2015р.

Позивач посилається на укладений зі Смілянською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області договір про розстрочення грошових зобов'язань (податку на додану вартість, основний платіж - 99 000,00 грн.) під проценти строком з 30.10.2015р. по 16.12.2015р., на виконання умов якого ТОВ "Смілянська Хлодня" сплатило проценти.

На думку позивача, сума податку на додану вартість, сплачена ТОВ "Смілянська Хлодня" додатково на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, внаслідок відсутності реєстрації податкових накладних КП "ВодГео", яка склала 103 489,83 грн., а також 885,02 грн. відсотків за надання розстрочення по сплаті ПДВ, є реальними збитками позивача.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.07.2017р. у справі № 925/494/17 позов ТОВ "Смілянська Хлодня" задоволено повністю, стягнуто з КП "ВодГео" на користь позивача 10 374,85 грн. збитків, 1 600 грн. судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що відповідач, у порушення приписів ст. 201 Податкового кодексу України, не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого позбавив позивача права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту за період з липня 2015 року по листопад 2016 року у сумі 103 489,83 грн., повторна сплата яких є реальними збитками, що виникли внаслідок бездіяльності відповідача щодо виконання вимог Податкового кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017р. у справі №925/494/17 скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2017р. та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постанова мотивована недоведеністю позивачем своєчасного використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту та відсутністю причинного зв'язку між сплатою позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість без врахування податкового кредиту та діями відповідача.

Суд зазначає, що законом визначений конкретний механізм захисту прав покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, реалізація якого виключала б необхідність визначення останнім спірної суми як збитків.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ТОВ "Смілянська Хлодня", не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017р. у справі №925/494/17 та залишити рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2017р. без змін.

Скарга мотивована неправомірним не застосуванням судом апеляційної інстанції норм п. 201.10 Податкового кодексу України, відповідно до якого відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Позивач зазначає, що внаслідок того, що відповідач не зареєстрував податкові накладні, на рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ були відсутні кошти і позивач був вимушений додатково сплатити ПДВ.

Тому позивач зазнав втрат (збитків) у вигляді додаткових витрат по сплаті податку на додану вартість шляхом перерахування грошових коштів у відповідній сумі зі свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Механізм поповнення коштів на такому рахунку на підставі рахунку з реквізитами чи поданої скарги немає, такої норми не містить законодавство щодо електронного адміністрування ПДВ.

Також, позивач вказує на те, він відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу України скористався своїм правом на звернення до Державної податкової інспекції та подав до податкової декларації заяву (додаток 8) зі скаргою на КП "ВодГео" про порушення строків реєстрації податкових накладних, в якій було надано інформацію про порушення відповідачем строків реєстрації податкових накладних, а також зазначено обсяги поставок (суми послуг), суми податку на додану вартість, по яким не було зареєстровано податкові накладні.

Проте, подання заяви не впливає на реєстрацію відповідачем податкових накладних та не збільшує податковий кредит для позивача.

Крім того, позивач посилається на роз'яснення Державної фіскальної служби № 2392/6/99-99-15-03-02-15/1ПК від 26.10.2017р., відповідно до якого заява зі скаргою на продавця, визначена п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу не є підставою для покупця товарів/послуг на включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною, не зареєстрованою продавцем в єдиному реєстрі податкових накладних України.

4. Позиції інших учасників справи

Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подані.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

01 січня 2015 року між КП "ВодГео" (виробник) та ТОВ "Смілянська Хлодня" (споживач) укладений договір № 4 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Договір), на умовах якого виробник зобов'язався забезпечувати споживача питною та технічною водою і приймати стічні води споживача за тарифами, встановленими відповідно до законодавства України.

Пунктом 4.1 Договору розрахунки здійснюються згідно з тарифами у розмірі за 1 куб.м відповідно до суми, встановленої на дату укладення договору. Додатково нараховується податок на додану вартість.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору оплата споживачем здійснюється шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок виробника в розмірі 75 % від вартості спожитих послуг за попередній місяць, а остаточний розрахунок здійснюється потягом трьох днів з моменту отримання споживачем виставленого виробником рахунку за спожиті послуги.

У п. 12.1 Договору сторони зазначили, що положення цього договору при наданні виробником послуг споживачеві не є вичерпними, зокрема всі питання (як загальні, так і спеціальні) що стосуються положень, викладених в цьому договорі, можуть регулюватися й іншими нормативно-правовим актами України.

У розділі 16 договору зазначено інформацію про місцезнаходження, код ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер позивача - платника податку на додану вартість.

Як встановлено судами попередніх інстанцій виробником за період з липня 2015 року по вересень 2016 року надано послуг з водопостачання та водовідведення загальною вартістю 620 938,93 грн., в тому числі 103 489,83 грн. ПДВ., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами надання послуг. Позивачем оплачувались отримані послуги разом із податком на додану вартість, що підтверджується банківськими виписками по рахунку.

Листами від 12.09.2016р. №№ 181, 182 та 26.12.2016р. №№ 243, 244 позивач звертався до відповідача з вимогами терміново зареєструвати податкові накладні за період з 01.03.2016р по 30.09.2016р. та відшкодувати збитки у сумі 68 750 грн. у зв'язку з втратою безповоротно права на використання суми податкового кредиту по послугам виробника.

Листом від 03.02.2017р. № 108 відповідач, пославшись на роз'яснення ДФС від 04.07.2016р. № 14516/6/99-99-15-03-02-15, від 18.05.2016р. № 10888/99-99-15-03-02-15, від 18.07.2016р. № 15327/6/99-99-15-03-02-15, претензії ТОВ "Смілянська Хлодня" не визнав і відмовив у їх задоволенні.

Листом від 27.03.2017р. № 1501/23-04-12-035 Смілянська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області на запит від 20.03.2017р. № 25 інформувала ТОВ "Смілянська Хлодня" про відсутність реєстрації податкових накладних КП "ВодГео" в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.07.2015р. по 20.03.2017р. по контрагенту ТОВ "Смілянська Хлодня".

28 березня 2017р. ТОВ "Смілянська Хлодня" додало до податкової декларації за звітний податковий період контролюючому органу скаргу, в тому числі, на КП "ВодГео" - заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8).

Судами встановлено, що 17.11.2015р., 09.12.2015р., 15.11.2016р., 08.12.2016р., 09.12.2016р., 12.12.2016р. позивач провів перерахування коштів зі свого банківського рахунку до бюджету з призначенням платежу "суми ПДВ в системі електронного адміністрування".

Також судами встановлено, що 30.10.2015р. позивач уклав зі Смілянською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, відповідно до її рішення № 82/23-04-25-007/, договір про розстрочення грошових зобов'язань (податку на додану вартість, основний платіж - 99 000,00 грн.) під проценти строком з 30.10.2015р. по 16.12.2015р., на виконання умов якого ТОВ "Смілянська Хлодня" сплатив проценти: 17.11.2015р. - 1 120,00 грн., 25.11.2015р. - 170 грн., 09.12.2015р. - 1039,00 грн.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Стаття 610 ЦК України визнає порушенням зобов'язання невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків, що відповідно до положень ч. 2 ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом положень ст.ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності збитків та обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов'язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими.

Стаття 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.п. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

Відповідно до пункту 78.1. ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п. 78.1.9. щодо платника податку подано скаргу, зокрема про порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги.

За приписами ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) - (п.п.201.7. ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України (в редакції чинній з липня 2015 року по вересень 2016 року) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПК України, а саме:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього ПК України;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 ПК України та зареєстрована в ЄРПН.

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 ПК України, у свої листах від 18.07.2016 № 15372/6/99-99-15-03-02-15, від 04.07.2016 № 14516/6/99-99-15-03-02-15, від 18.05.2016 № 10888/6/99-99-15-03-02-15 зазначила, що якщо рахунок за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, який виставляється платнику податку за надані послуги, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, вартість яких визначається за приладами обліку, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної.

Згідно з п. 10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21, додатками до декларації є, зокрема заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8).

Приписами ст.ст. 75-86 ПК України регламентовано порядок проведення перевірок контролюючими органами, оформлення результатів таких перевірок, можливість подання заперечень у випадку незгоди з висновками перевірки та інше. Тобто, проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення в даному випадку відповідачем вимог податкового законодавства є виключною компетенцією відповідних контролюючих органів (Державної фіскальної служби України, відповідних податкових інспекцій), господарський суд не може підміняти державний орган і встановлювати факти, які віднесені до компетенції таких органів, зокрема, фактів порушення КП "ВодГео" вимог податкового законодавства.

Матеріали справи не містять рішення (акту, довідки) відповідного контролюючого органу за результатами перевірки заяви позивача.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній з липня по грудень 2015 року) у разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній з січня по листопад 2016 року) у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Несвоєчасне оформлення відповідачем податкових накладних, їх несвоєчасна реєстрація мають непрямий (опосередкований) зв'язок, з діями позивача з перерахування коштів до бюджету (на виконання податкових зобов'язань) та з його діями зі сплати процентів. Отже, така поведінка відповідача має оцінюватися за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку. Оскільки позивачем не доведено своєчасного використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та понесеними позивачем витратами, обґрунтованості своїх вимог про відшкодування збитків, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду враховує, що відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, зводяться фактично до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення місцевого господарського суду, прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування відсутні. Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Смілянська Хлодня" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017р. у справі №925/494/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст