ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7294/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

секретар судового засідання- Астапова Ю.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант-С" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант-С" до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про припинення дії договору,

за участю представників:

позивача - Проценко Р. В., адвокат,

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант-С" (далі - ТОВ "Авант-С") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про припинення дії договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:85:174:0115, укладеного між відповідачем та позивачем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. 26.12.2015 та зареєстрованого в реєстрі за № 1162 шляхом його розірвання.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у зв`язку з завершенням будівництва та введенням житлово-офісного комплексу з приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Межова, 23-Б в експлуатацію має право на припинення договору оренди.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 19.09.2013 позивачу надано Дозвіл на виконання будівельних робіт № У 114132620576 як замовнику "Будівництва житлово-офісного комплексу з приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом по вул. Межовій 23-Б у Подільському районі м. Києва".

2.2. 26.12.2015 між Київською міською радою та ТОВ "Авант-С" укладено договір про поновлення на 5 років договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.09.2008 за № 313/313.

2.3. Договір від 26.12.2015 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі за №1162.

2.4. У відповідності до умов цього договору, на підставі рішення Київської міської ради від 12.12.2007 № 30/486 та рішення Київської міської ради від 12.11.2014 № 313/313, орендодавець передав, а відповідач прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку загальною площею 0,3346 га, кадастровий номер 8000000000:85:174:0115, для будівництва житлово-офісного комплексу з приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Межовій, 23-Б в Подільському районі м. Києва.

2.5. Пунктом 3.1. договору визначено, що договір укладено на 5 років.

2.6. На орендованій позивачем земельній ділянці побудовано багатоквартирний житловий об`єкт.

2.7. Згідно із Сертифікатом від 05.01.2016 серії ІУ № 164160050419, виданим Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, житлово-офісний комплекс, розташований за адресою: м. Київ, вул. Межова, 23-Б, відповідає проектній документації та готовий до експлуатації.

2.8. Розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.04.2016 № 251 присвоєно закінченому будівництвом об`єкту на вул. Межова, 23-Б, поштову адресу: м. Київ, вул. Межова, 23-Б.

2.9. З підстав того, що він не є власником вказаного об`єкту, позивач звернувся до відповідача із листом від 01.03.2019 № 01/03-2019, в якому просив припинити дію договору на підставі частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі" та пункту "а" статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у зв`язку із завершенням будівництва та прийняттям об`єкта в експлуатацію і запропонував відповідачу укласти додаткову угоду про припинення вказаного договору оренди земельної ділянки. Проект договору підписаний зі сторони позивача та долучений до листа.

2.10. У відповідь на лист позивача, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 01.04.2019 вих. № 05716-6535 повідомив позивача про те, що дострокове розірвання договору оренди можливе при виникненні відповідного права на земельну ділянку у нового власника розташованої на земельній ділянці нерухомості.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 (суддя Картавцева Ю. В.) у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди землі та положень законодавства закінчення позивачем будівництва не є безумовною підставою для припинення такого договору чи його розірвання. Рішення прийнято на підставі положень Закону України "Про оренду землі", статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 (колегія суддів у складі: Євсіков О. О., Чорногуз М. Г., Агрикова О. В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ТОВ "Авант-С" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням норм чинного законодавства, зокрема статей 19, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", 80, 267, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Скаржник наголошує, що завершення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва є підставою для припинення на вимогу орендаря договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво, що може бути вчинено також шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку відповідно до пункту 11.4 договору оренди та статті 19 Закону України "Про оренду землі".

Скаржник також зазначає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано не прийняті до розгляду докази, надані суду разом із клопотанням про їх залучення.

4.3. Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у касаційній скарзі.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. Відзивів від інших учасників справи не надходило.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Згідно з положеннями частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

6.3. У частинах 1, 2 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

6.4. Положеннями частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

6.5. Таким чином, припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею комунальної власності.

6.6. Поряд з цим відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі" після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

6.7. Таким чином, після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію в орендаря, на підставі частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі", виникає право на дострокове припинення дії договору оренди.

6.8. В той же час, сам факт завершення будівництва не свідчить про факт припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору оренди землі на підставі закону та ці події, як правило, не співпадають в часі. Факт припинення користування земельною ділянкою може бути підтверджений, зокрема, доказами передачі права власності на новозбудований об`єкт нерухомості іншій особі, передачі новозбудованого багатоквартирного будинку на баланс ОСББ чи іншої експлуатуючої організації, оформлення права власності, оренди чи постійного користування на земельну ділянку в порядку, встановленому статтями 41, 42 ЗК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 925/315/18).

6.9. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано Сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта серії ІУ № 164160050419 від 05.01.2016, яким, як правильно встановлено судами, засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації, та який не свідчить про припинення права користування земельною ділянкою. У зв`язку з цим, суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем доказів фактичного припинення користування земельною ділянкою не надано, як не надано і доказів передачі збудованого об`єкта іншому власнику.

6.10. Посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 22.03.2018 у справі №909/560/17, від 06.06.2018 у справі № 910/17652/17, від 12.06.2018 у справі № 910/18941/17 не може бути взято до уваги у даному випадку, оскільки у цих справах судами встановлені інші обставини, які формують зміст правовідносин. Так, у справах № 909/560/17, № 910/17652/17 судами встановлено факт припинення користування орендарем земельною ділянкою шляхом передачі об`єкта будівництва на баланс іншого підприємства шляхом підписання відповідних актів приймання - передачі, у справі № 910/18941/17 судами також встановлено факт припинення користування орендарем земельною ділянкою шляхом передачі об`єктів соціального призначення до комунальної власності громади міста Києва, а багатоповерхових будинків - на баланс обслуговуючої організації, що підтверджується відповідними актами приймання - передачі.

6.11. Щодо аргумента скаржника про те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано не прийняті до розгляду докази, надані суду разом із клопотанням про їх залучення колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1- 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

6.12. 23.12.2019 позивач звернувся до апеляційного господарського суду із клопотанням про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копії договору від 01.02.2016 № М23-Б про передачу на баланс та експлуатацію багатоквартирного житлового будинку, додатків № 1 та № 2 до цього договору. Клопотання мотивоване тим, що під час розгляду справи місцевим судом представник позивача двічі (23.07.2019 та 02.09.2019) звертався до ТОВ "КЖБК БМУ-1" із запитом про надання відомостей щодо передачі житлово-офісного комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Межова, 23-Б експлуатуючій організації чи об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку, однак відповідь отримав лише 23.11.2019, тобто після прийняття місцевим судом рішення у справі.

Враховуючи, що позивач не надав належних та допустимих доказів неможливості подання до суду першої інстанції зазначених документів (датованих ще 2016 роком) в установлені законодавством строки з причин, що об`єктивно не залежали від нього, що під час судових засідань 30.07.2019 та 10.09.2019 не заявляв клопотань про витребування доказів передачі на баланс іншій особі об`єкта будівництва, а також не інформував суд першої інстанції про направлення ним вказаних вище адвокатських запитів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не прийняв до розгляду надані позивачем документи.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, на яку посилається скаржник, не протирічить позиції апеляційного суду у цій справі, оскільки у постанові від 06.02.2019 суд наголосив, що статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Тягар доведення покладений на учасника справи

6.13. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди землі.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

7.2. З огляду на викладене, рішення та постанова попередніх судових інстанцій відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант-С" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 та рішення Господарського суду від 01.10.2019 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір